Довідково: В Україні лише 10 млн. працівників мають постійні робочі місця. Рівень безробіття в Україні, за офіційними даними складає 9%, а фактично він значно вищий. На сьогодні є реальна загроза скорочення до 1 млн. робочих місць. Не краща ситуація і в оплаті праці тих людей, які ще працюють. За розрахунками ООН погодинна зарплата має становити не менше 3 доларів, в Україні вона становить всього 56 центів за годину. І це все відбувається на фоні того, що 50% заробітної плати знаходиться в тіні. А це 20 млрд. грн. На сьогодні у неформальному секторі економіки України зайнято 4,8 млн. осіб або 26,3%.
Збереження існуючих та створення нових робочих місць в області, профілактика необґрунтованих звільнень та заходи соціального захисту працівників, які підлягають звільненню
Ці дві важливі теми стали предметом обговорення на круглому столі, який пройшов у Федерації профспілок Рівненщини 15 жовтня. Організатори круглого столу Федерація профспілок області та співорганізатор Обласний центр зайнятості запросили на нього владу, роботодавців, представників Національної служби посередництва та примирення, Територіальної державної інспекції з питань праці у Рівненській області, профактивістів, тобто всіх тих від кого напряму залежить організація нових робочих місць, хто контролює виконання трудового законодавства в Україні.
Відкриваючи засідання круглого столу та запрошуючи всіх присутніх до відвертого діалогу голова Федерації профспілок області Микола Шершун зазначив:
- Наш круглий стіл – це складова соціального діалогу, який має відбуватися постійно. Хто як не спеціалісти, які зібралися тут найкраще обізнані з тим, як допомогти людині праці вижити в нелегких умовах, як уберегти їх від несправедливих і недобросовісних роботодавців. Проблема ж збереження, створення нових робочих місць і працевлаштування громадян нині актуальна, як ніколи. Нині в Україні офіційно звітують, що рівень безробіття складає 9%, хоча не секрет, що насправді цей показник значно вищий. Окремо стоїть проблема тіньового робочого ринку, виплати неофіційної заробітної платні, з якої не сплачуються ніякі відрахування. Корупція процвітає. На сьогодні є реальна загроза скорочення до 1 млн. робочих місць. На масове звільнення, яке чекає на колектив колись одного з найкращих підприємств Рівного, завод ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА», півторарічна заборгованість по зарплаті, у понад 3 млн. грн., колективу підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод». Якщо на першому підприємстві іноземні інвестори, а це росіяни, згортають виробництво, не дуже турбуючись про наслідки, то, рівненські авторемонтники потерпають від Укроборонпрому, який, за незрозумілими причинами, не фінансує підпорядковане йому підприємство, що ремонтує техніку для армії. В будь якому випадку ці два конфлікти, які назрівають в середині трудових колективів, тільки стараннями профспілок, які доклали вже чимало зусиль для їх розв’язання, не вирішити. Необхідний дієвий і компетентний вплив влади на процеси, що там відбуваються.
Водночас, ми маємо реальну можливість створювати нові робочі місця шляхом розвитку внутрішнього ринку, відкривати нові промислові підприємства великі середні та малі, які б з наявної сировинної бази виготовляли готову продукцію на місцях. Це дозволить вирішити актуальні проблеми наповнення бюджету і забезпечення роботою людей.
На сьогодні Україні полегшили шляхи виходу на міжнародні ринки, зокрема у Євросоюзі. Маючи величезний ресурсний потенціал, можна налагодити конкурентоздатне виробництво готової продукції, і відійти від застарілих схем вивозу за кордон сировини. Для прикладу взяти Рівненщину: поклади корисних копалин, лісосировинна база, людський потенціал. Однак ми досі не маємо потужного внутрішнього ринку, а зорієнтовані на експорт всіх ресурсів. Можливо такий шлях простіший, але це щонайменше не патріотично. Важко починати щось нове, відходити від звичних методів роботи, але так як було лишатися не може. Бо не збудувати нову країну без розвитку її промислового потенціалу, а ми такий потенціал маємо.
Зрозуміло, що без державної підтримки, заохочення, створення і розвитку виробництва, зокрема, малого і середнього бізнесу нам не обійтися. Але ініціатива повинна йти у першу чергу з місць, бо ніхто не прийде і не запропонує, поки самі не будемо ініціювати дієві шляхи для змін, насамперед законодавчих. Європейські країни активно підтримують і заохочують своїх товаровиробників, перейняти цей досвід, вивчити його було б корисно і Україні. Особливо на шляху приєднання до Євроспільноти.
Очільник обласної Ради Михайло Кириллов, висловив своє бачення перспективи розвитку ринку праці України і, зокрема, Рівненщини, на його думку жоден інвестор не прийде в Україну поки тут іде війна. Але реальні кроки задля розвитку економіки варто робити вже зараз. В Європі 50% створює малий та середній бізнес, в цьому секторі економіки діє 70% всіх робочих місць. У нас цей показник сягає 25-30%. Поки що вплив на розвиток малого бізнесу місцевої влади мінімальний бо не діють відповідні закони і малий та середній бізнес не має податкових преференції. А саме зараз в умовах війни потрібно створювати податкові канікули, щоб підприємець міг взяти кредит в банку під прийнятний процент і розвивати свій бізнес. Саме це шлях до виведення з тіні зарплат і наповнення Пенсійного і Соціальних фондів.
Юрій Приварський, заступник голови ОДА, висловив занепокоєність станом ринку праці на Рівненщині, зазначивши, що впродовж останнього періоду коефіцієнт безробіття виріс на 0,5% в області. Підтримуючи ідеї створення нових робочих місць за рахунок потенціалу Полісся він все ж зазначив, що від ідеї до її втілення, як правило шлях у 7 років. Але якщо профспілки разом з соціальними партнерами підніматимуть ці та інші актуальні питання розвитку регіону цей термін має бути зменшений до мінімального.
- Важливу роль у вирішенні пом’якшення ситуації на ринку праці, - зазначив Іван Ткачук, директор Рівненського обласного центру зайнятості, - відіграла Угода про співпрацю між Федерацією профспілок області та обласним центром зайнятості.
Хочу підкреслити, що обласний і міськрайонні центри зайнятості готові і в подальшому поглиблювати з профспілками області співпрацю з метою дотримання соціального діалогу щодо реалізації державної політики у сфері зайнятості в забезпеченні існуючих та створенні нових робочих місць, підтримки вразливих верств населення.
В області, наголосив директор ОЦЗ, посилився контроль за виконанням заходів активної політики зайнятості. Це дало змогу протягом січня – вересня поточного року працевлаштувати більше 11 тисяч осіб, з числа зареєстрованих безробітних. Активізувалася робота центрів зайнятості з роботодавцями. Зокрема на нові робочі місця із здійсненням компенсації витрат роботодавцю у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування працевлаштовані 516 безробітних громадян, у тому числі 174 – які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці та 342 особи, які працевлаштовані на нові робочі місця в приорітетних видах економічної діяльності. Для компенсації роботодавцям єдиного соціального внеску, протягом січня – вересня 2014 року було перераховано 1млн.889 тис.грн.
Далі у своєму виступі Іван Ткачук підняв актуальні теми сприяння організації підприємницької діяльності в сільській місцевості, відновлення соціальної сфери села, допомога в організації власної справи для безробітних, організації та проведення громадських робіт і соціального захисту сімей учасників АТО та сімей, члени яких загинули та постраждали під час проведення військових дій на Сході.
Заступник директора департаменту економічного розвитку та торгівлі ОДА Леонід Біляк та Олена Олешкевич, начальник відділу з питань оплати праці та соціально-трудових відносин департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА висловили бачення щодо перспективи розвитку економіки області щодо збереження існуючих та створення нових робочих місць за рахунок використання внутрішніх резервів і природного потенціалу Рівненщини.
Тарас Микитин, кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник Поліського центру Інституту агроекології і природокористування НААН України, розкриваючи тему «Впровадження інноваційних технологій», торкнувся актуальних проблем вирощення енергетичних культур, зокрема лози, на землях Рівненського Полісся непридатних для обробітку, розвитку органічного землеробства. Це дасть збільшення в рази робочих місць, поліпшить ситуацію із зайнятістю населення.
Розкриваючи тему «Право працівника в разі звільнення у зв’язку із скороченням в умовах фінансової кризи підприємства» Микола Красько, начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Рівненській області зазначив, що в цьому році співробітниками відділення надано сприяння у вирішенні семи колективних трудових спорів на чотирьох підприємствах області. Вдалося домогтися основного – повернення людям заборгованості із заробітної плати, і це, як правило, зроблено там де активною була профспілкова організація. Отже, на його думку, тісна співпраця з профспілками і їх активність, позитивно впливає на вирішення трудових колективних спорів так і на зменшення порушень з боку роботодавця, який інколи іде на них через вкрай важку фінансову скруту.
З темами: «Про співпрацю державної служби зайнятості з роботодавцями в частині збереження робочих місць. Порядок надання допомоги по частковому безробіттю» та «Співпраця державної інспекції з питань праці у Рівненській області з профспілками в частині захисту прав найманих працівників. Запобігання необґрунтованим звільненням» присутніх ознайомили Наталія Руда, заступник начальника відділу організації сприяння працевлаштуванню та наданню послуг роботодавцям ОЦЗ та Натілія Карпюк перший заступник начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Рівненській області.
До обговорення болючих питань, що були підняті на круглому столі долучились і роботодавці. Зокрема, Володимир Боярчук, голова Об’єднання організацій роботодавців Рівненської області, зазначив, що нині варто поспівчувати і роботодавцям. Адже податковий тиск, нестабільність державної валюти, відсутність стабільності та інші чинники, змушують роботодавців вдаватися до оптимізації та вивільнення найманих працівників, зовсім не з їх доброї волі, а задля того, аби врятувати свій бізнес.
Василь Косович, голова обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості та Тетяна Прилуцька, профорганізатор в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Рівненській області теж поділились з присутніми наболілими та проблемними питаннями і внесли свої пропозиції до Рекомендацій, які, як зазначив головуючий, будуть неодмінно враховані.
За результатами роботи круглого столу були прийняті Рекомендації учасників круглого столу, які спільно вирішили направити Президенту, голові Верховної ради, Кабінету міністрів, Рівненській ОДА та обласній раді.
На круглому столі відбувся також урочистий обмін Регіональними угодами, як своєрідний символ того, що узяті в цій Угоді зобов’язання будуть виконуватись усіма сторонами соціального діалогу.
Вже після завершення цього заходу у коридорах присутні, ділячись думками та враженнями, відмічали важливість того аби такі гострі теми профспілками піднімались і надалі.
Профінформцентр
Федерації профспілок Рівненської області
