05 вересня 2019

Баварська община з Німеччини та волонтер із США допомагали оздоровчому закладу «Барвінок» у Закарпатті

68591105 2812169815507330 4688703973274681344 n

 

Успішно завершив сезон дитячий оздоровчий заклад "Барвінок" Закарпатської обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення (голова Іван Зелінський), розташований в тихому зеленому передмісті Перечина. В урочищі Бобайове табір займає 3 гектари чудової лісо-паркової зони змішаного лісу, а цілюще повітря сприяє оздоровленню та підвищує імунітет дітей.

 

За кошти Баварської общини з Німеччини в оздоровниці було організовано відпочинок 40 дітей з малозабезпечених сімей Перечинщини (меценат Іріс Трюбсветтер). Крім закарпатських школярів, гарно відпочили у «Барвінку» діти працівників Київської обласної організації профспілки ЖКГ (організатор Світлана Лебедєва). За доброю традицією в таборі відпочивали    і проводили тренування юні волейболістки команди з міста Мукачева (тренер Лариса Колнишева).

Родзинкою відпочинку було те, що з ініціативи голови галузевої профспілки Івана Зелінського з допомогою волонтера із США, штат Вірджінія Ченсі Бентоні діти мали можливість вдосконалити свої знання з вивчення англійської мови.

Цікавою і різноманітною була культурно – дозвіллєва програма в таборі. Діти відвідали басейн «Буревісник», побували на екскурсії в місті Ужгороді, в оздоровчому комплексі «Воєводино» у Перечинському районі, відвідали Кресну дорогу у Перечині, жіночий монастир рівноапостольної Марії-Магдалини в селі Зарічево на Перечинщині.

Запам’яталися дітям зустрічі з працівниками МНС та центру зайнятості у Перечині, інші заходи - ігри, конкурси краси, малювання, ліпка, щовечора була дискотека, тощо.

Діяльність оздоровчого закладу «Барвінок» - складова частина підсумків роботи обласної організації профспілки працівників ЖКГ у Всеукраїнському огляді роботи профспілок на кращу організацію оздоровлення і відпочинку дітей у 2019 році.

 

 69298193 2812110698846575 2795755755276337152 n

68547950 2802540473136931 4127501397232975872 n - копия

На фото:

- цікавий відпочинок дітей в оздоровчому закладі «Барвінок» у Закарпатті.

Сергій Баранчиков,
завідувач відділу організаційно-
гуманітарної роботи
Закарпатської облпрофради

[ Детальніше... ]

Прожитковий мінімум, динаміка середньої заробітної плати та стан виплати зарплати у липні 2019 року

181129-113950-8975

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах липня 2019 року становив      4776,21 грн. (графік 1 додається).

 

Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2007 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 2769 грн. Мінімальна заробітна плата була нижчою від фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 603 грн. або на 14%.

 

Середня заробітна плата в Україні у липні 2019 року склала 10971 грн. (графік 2 додається).

Мінімальна заробітна плата (4173 грн.) у липні 2019 року склала 38,0% від середньої при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 8439 грн. (або 76,9% від середньої по економіці), охороні здоров’я та надання соціальної допомоги – 7259 грн. (або 66,2% від середньої по економіці).

Найбільшою середня зарплата є в Донецькій (12010 грн.) області та м. Києві (16249 грн.), найнижчою – у Херсонській області (8547 грн.).

Індекс реальної заробітної плати у липні 2019р. порівняно з червнем 2019р. становив 102,4%, а відносно липня 2018р. – 109,5%.

 

На 4,1 % у липні 2019 року знизилася заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 серпня 2019 року склала 2739,8 млн. грн. (графік 3 додається).

102,6 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 13,4% більше ніж на початку року) не виплачено 1592,5 млн. грн., з яких 324,9 млн. грн. – борги державних підприємств.

Працівникам промисловості заборговано 2169,2 млн. грн. або 79,2% від загальної заборгованості.

 

 

Департамент з питань бюджету

та оплати праці апарату ФПУ

 

[ Детальніше... ]

Спільмими зусиллями

 

02 big


Профспілки та Координаційний центр з надання правової допомоги на Івано-Франківщині готуються до підписання Меморандуму про співпрацю. Відбулася перша робоча зустріч.

 

       На виконання Постанови Федерації профспілок України «Про схвалення Меморандуму про співпрацю між Федерацією професійних спілок України та Координаційним центром з надання правової допомоги» від 25 червня 2019 р. відбулася робоча зустріч Голови Ради профспілок Івано-Франківської області Ігоря Басюка з керівництвом правового Координаційного Центру в Івано-Франківській області. Учасники діалогу дійшли згоди про потребу доопрацювання конкретних напрямків співпраці на рівні області. В робочому порядку триватимуть доопрацювання пунктів документа Меморандуму, який заплановано підписати на початку жовтня, в День професійного свята юристів.

Сторони домовились про обмін інформаційними та аналітичними матеріалами, зміст яких містить спільний інтерес та сприяє підвищенню рівня правової поінформованості та захищеності людей, зокрема - профспілчан. Загалом йдеться про консолідацію зусиль, спрямованих на реалізацію та захист прав і свобод людини та громадянина, як: права на працю, соціальний захист, об’єднання у профспілки та безоплатну правову допомогу, запобігання їх порушень.

 

Рада профспілок Івано-Франківської області

[ Детальніше... ]

ЯК ВЧИТЕЛІ БОРОЛИСЬ ЗА СВОЮ ПРОФСПІЛКУ

317

 

Наприкінці позаминулого сторіччя за прикладом заводського люду в царській Росії почали підніматися на боротьбу за свої права й представники інтелігенції. У Катеринославській губернії перші Товариства взаємодопомоги інтелігенції створили медики, гірничі інженери.

                                                       ПЕРШІ ПАРОСТКИ

У 1896 р., першими серед педагогів, об'єдналися в таку структуру і вчителі-євреї. «Матеріальне животіння, - пише перший історик профспілок Придніпров’я Г.Новополін, - створило базу для об'єднання вчителів в профспілкову організацію ... У січні 1896 р катеринославські вчителі отримали запрошення завітати на перші збори товариства. Пропозиція починалося безсмертною фразою, точно вихопленою з Салтикова (М.Салтиков-Щедрін. - прим. авт.): «З божою поміччю і з дозволу начальства», настільки характерною для того страшного часу. Основна маса членів суспільства складалася з двох груп з різними інтересами і матеріальним становищем. Власники училищ, «старі вчителі», викладачі закону божого (іудейського) в казенних гімназіях, з одного боку, а з іншого - рядове учительство - загнане, забите, голодне, з втомленими нервами. Боротьба між цими групами була неминуча. А почалася вона мало не на другий день.

Правління дало зрозуміти, що навіть не варто мріяти про розширення рамок статуту... від благодійного. Поліцейська точка зору керівників товариства (Х.Добрускіна, Шохор, Бекмана та ін.) викликала опозицію. Збори товариства вчителів почали скликатися все частіше і частіше, стали цікавішими».

Один з конфліктів виник навколо пропозиції «опозиції» про створення клубу для «розумового розвитку пролетаря-вчителя», в якому б діяли бібліотека-читальня, проводилися літературно-вокальні вечори та інші просвітницькі заходи. І боротьба закінчилася її перемогою, що послужило прикладом й для вчителів-християн.

У 1898 р. в губернії з'явилося ще одне Товариство взаємодопомоги - вчителів початкових класів, яке пережило ті ж фази розвитку, але в підсумку виявилося більше «революційним» - у відповідь на спроби його керівників - чиновників від освіти і затятих чорносотенців Колабановского і Теодоровича тримати всіх в «їжакових рукавицях».

 

   Проте прогресивна частина Товариства активно вимагала вирішення питань про організацію бюро «по приисканию занятий», надання вчителям медичної допомоги, обстеження їхніх побутових умов (особливо – сільських педагогів, які перебували в найгіршому становищі й часто виживали лише завдяки підтримці селян), а також відкриття філій Товариства в повітах. Однак все це ігнорувалося правлінням, яке спромоглося лише на збір членських внесків і видачу мізерної грошової допомоги.

                                               АКТИВ ВЛАШТУВАВ БУНТ

У бурхливому 1905-му, під впливом революційних подій в країні, закінчилося терпіння і у багатьох вчителів, доведених до відчаю свавіллям чиновництва. За словами великого нашого письменника І.Франка, над народним вчителем була ціла свора наглядачів «…і війт, І священник, і члени ради шкільної місцевої, і інспектор, і рада шкільна окружна, і дідич, і орендар, і жандарм, як-то кажуть, і баба, і ціла громада».

   Вчителі влаштували маленький бунт на загальних зборах, скликаних правлінням на вимогу «опозиції». Там прозвучали навіть перші ще обережні «політичні» промови. Один з активістів - вчитель Малтапар заявив, що «російське життя калічило всіх і зараз настав зручний момент вчителям виступити разом з усією Росією». А інший «опозиціонер» - вчитель Поляков запропонував зборам приєднатись до нашумілої декларації 256 вчителів петербурзьких початкових училищ, які вимагали скасування самодержавства і широких реформ в галузі народної освіти, створення замість віджилих своє Товариств взаємодопомоги справжньої професійної спілки, до якої б входили всі вчителі і діячі народної освіти, що ставлять собі за мету підняття рівня народної освіти і створення доступних всьому населенню шкіл.

«Це, - як згадував Г.Новополін в своїй статті «До ​​ювілею профспілки «Робос» (катеринославський журнал «Звезда», № 6, 1924 г.), - переповнило чашу терпіння Кіт Кітича (так за аналогією з неввічливим самодуром - героєм комедії О.Островського, називали Колабановського - прим. авт.), який зажадав, щоб вчителі не приєднувалися до антиурядових вимог, інакше він змушений буде оголосити збори незаконними і постанови його опротестувати. Загроза Колабановского викликала бурхливі протести. Колабановській грізно мовчав. Пропозицію Полякова було поставлене на балотування. Хоча приєднання до вимог петербуржців було прийнято переважною більшістю, все ж 23 людини ...утрималися, а 18 записок було подано проти. Потім пройшли вибори. Все старе чиновне правління товариства було відсторонене від влади...».

... Незважаючи на опір старого правління, нові лідери катеринославського Товариства скоро взялися за його оновлення. Вони виробили записку про становище вчителів, підняли питання про створення бібліотеки, курсів і гуртожитків для приїжджих, звернення до земств за матеріальною підтримкою, а також щодо організації екскурсій вчителів до Криму і Кавказу.

   Є відомості про участь представників Катеринославської губернії в червні 1905 р. у Фінляндії (вона входила тоді до складу імперії) в Установчому з'їзді Всеросійського Союзу вчителів і діячів з народної освіти, який на той момент вже об'єднував близько 10 тис. чоловік.

 

KMO 085447 07324 1 t222 190919

 

                                                            ПРЕДТЕЧА

   Вдалося встановити, що відділення цього Союзу діяли, крім Катеринослава, і у таких містах губернії, як Павлоград, Луганськ, Бахмут, Слов'яносербськ, Олександрівськ, Маріуполь, Нікополь та ін. Причому, працювали вони дуже активно.

Вже в першому номері «Вестника» (листопад 1905 р.), що видавався Союзом в Петербурзі, поряд з інформацією про програму його діяльності, вчительські страйки в столиці, тощо, йдеться й про те, що Катеринославська група Союзу різко виступила проти оголошеного владою терору стосовно активістів та спроб заміни звільнених педагогів штрейкбрехерами. Вона постановила: не допускати зайняття місць звільнених вчителів (до речі, вже згадуваних вище) Полякова (Долгінцевське залізничне училище) і Малтапара (Катеринославське училище), а також «порвати всякі зв'язки, покарати презирством, неподанням руки і іншими видами бойкоту осіб, які вирішуються зайняти ці місця».

Незабаром в 3-му номері згадуваного профспілкового видання повідомлялось про I губернський з'їзд народних вчителів - членів Всеросійського вчительського Союзу, що відбувся 20 листопада 1905 р. в Катеринославі (в приміщенні комерційного училища). В ньому взяли участь близько 200 чол. Головою з'їзду був обраний А.Н.Лісовський, помічниками – Поляків і А. Куліченко. Вітаючи зібрання, Лісовський назвав його «глибоко знаменним явищем і висловив сподівання, що від конспіративних методів роботи Союз, нарешті, зможе тепер перейти до відкритої, легальної діяльності. Його гаряче підтримали делегати Іванчина-Писарєв, Дейнега, Обухов, Бурцев, Биков та ін. Було запропоновано ширше розгорнути організаторську роботу в кожному повіті, кожному місті.

                                    

 

                                 ЗНАЙШЛИ ПІДТРИМКУ І В ПРОВІНЦІЇ

...Як зазначається в книзі С.Шеремета «Школи Нікополя в ХХ столітті», на початку минулого століття в цьому місті було 15 початкових шкіл, кілька училищ і гімназій, комерційне училище. Навантаження на вчителів було значним, а зарплата мізерною. На захист педагогів виступало місцеве відділення учительського Союзу.

   Це не пройшло непоміченим. В донесенні директора народних училищ губернатору від 7 січня 1906 р. йшлося про те, що в листопаді попереднього року під егідою Катеринославського відділення Союзу був скликаний учительський з'їзд, який прийняв резолюцію про приєднання всіх вчителів губернії до Всеросійського Союзу «для боротьби з урядом і повалення нинішнього державного ладу Росії». Після чого, зазначалося в цьому документі, «у всіх містах і в інших, більш значущих поселеннях губернії почалася організація відділень Спілки... І на початку грудня таке відділення з'явилося в Нікополі Катеринославського повіту, причому на чолі цього відділення були керівники місцевих училищ Іванов і Бро, вчитель народного училища Краснов, що називали себе правлінням відділення». А далі – прохання вжити заходів до припинення діяльності Нікопольського учительського Союзу та його представників. І вже через місяць, 9 лютого, як видно з рапорту губернатору повітового справника, він, дійсно, був закритий. «Мною, - доносить чиновник, - було оголошено вчителями Іванову, Краснову і Бро, щоб вони, під страхом відповідальності, не проявляли б жодних спроб відновлення цього Союзу».

У тому ж доносі директора народних училищ губернатору разом з нікопольцями фігурують і катеринославці, на яких у чиновника також «виріс великий зуб». Тому він також вимагає розгону Союзу в столиці краю, оскільки катеринославські активісти беруть участь «в організації не тільки шкільних, але й інших страйків, й взагалі багато сприяли дезорганізації місцевої середньої і нижчої школи. Ядро цього Союзу ... складали Якунін (інспектор торговельної школи), Степекова (власник приватної жіночої гімназії), Малтапар (вчитель Катеринославського однокласного залізничного училища), Самойленко (з того ж училища, вчитель), Єфремов (вчитель міського 6-класного училища ім. Пушкіна) і Біляцький (вчитель 1-го міського 6-класного училища). І тут влада також оперативно відгукнулась, заборонивши діяльність катеринославських профспілчан. Але вони аж ніяк не припинили своєї бурхливої діяльності. І навіть досягли у другій половині 1906 р. відновлення діяльності своєї організації. Активно діяли і також опинилися під катком репресій організації профспілки в Новомосковську, Бахмуті та інших містах.

   Вчителі незабаром також потрапили на замітку важливому столичному діячеві, який вивчав діяльність профспілок країни і готував відповідні пропозиції для уряду щодо їх приборкання. «...В Катеринославській губернії, - писав у 1907 р. у своїй «Записці з професійного руху в імперії» чиновник МВС М. Блажчук – зареєстровано в 1906 р. 50 товариств, з яких 4 ... закриті за протиурядову діяльність ... Нелегальних товариств два: союз вчителів і союз залізничних службовців. Статути звичайного бойового характеру». Ось таку оцінку давали профспілкам царські блюстителі!

     Останніми дореволюційними зборами вчительського профактиву країни став 4-й з'їзд, який відбувся в червні 1907 р. Делегатом його, за деякими даними, був і представник Катеринославщини М. С. Спірідонов. Царська охоронка напередодні цього форуму розгорнула шалену активність. З Пітера пішли вказівні циркуляри губернаторам (вони ж за посадою були і керівниками місцевого поліцейського органу) про необхідність припинення активної діяльності вчительської профспілки. Особливу увагу, зокрема, пропонувалося приділяти діяльності Союзу з організації освітніх установ. Особливо - на селі. При цьому цитувався проект резолюції того самого 4-го з'їзду, де йшлося про необхідність залучення через різні гуртки молоді до громадського та профспілкового життя. Пропонувалося також всіляко обмежувати організацію масових зборів членів Спілки. Так, за вказівкою поліції, заздалегідь були виявлені списки делегатів з'їзду, за ними встановлювалося постійне стеження і неодноразово робилися спроби, як пише у своїй роботі «Політичний розшук у Росії (1880-1917 рр.)» історик З.Перегудова, - прямого перешкоджання поїздкам делегатів профспілкових форумів до місць їх проведення.

   Більш того, в 1906 р в навчальні округу прийшло найсуворіше розпорядження Ради Міністрів про те, що державні службовці не мають права бути членами політичних партій, товариств і спілок, які закликали до боротьби проти уряду. Порушників пропонувалося негайно звільняти або притягати до кримінальної відповідальності ...

Все це, звичайно, накладало відбиток до діяльність перших учительських профспілок та їх активістів.

   Тому ми сьогодні повинні віддати належне громадянській мужності наших попередників - перших профспілкових лідерів, які, незважаючи ні на що, йшли на конфлікт з владою, брали участь в перших загальнодержавних профспілкових форумах і представляли там інтереси своїх організацій і своїх товаришів, закладаючи основи розвитку профспілкового руху.

Проте, на думку істориків, Всеросійський Союз вчителів, незважаючи на те, що він відображав головним чином народницькі настрої інтелігенції і був досить далеким від пролетарських профспілок, все ж зіграв важливу роль у розвитку вчительського руху і демократизації країни в цілому.

 

Земская школа 1908-1912

 

Практично припинивши свою легальну діяльність в період реакції 1909-1910 рр., вчительський Союз фактично діяв нелегально. Відродження його почалося після лютневої революції. Вже в першій половині 1917 року, як пише історик Г.Новополін, в Катеринославі знову відновили свою діяльність професійні Спілки - вчителів, залізничних вчителів, вчителів-євреїв ...

Проте з остаточним приходом до влади більшовиків весь цей багатобарвний спектр вчительських профспілкових організацій був змазаний і створена єдина Всеукраїнська профспілка працівників освіти і соціалістичної культури - Робос (Работпрос), діяльність якої проводилась під жорстким партійним контролем.

                                                                                                                       Віктор Коврига,

                                                                                                                      м. Дніпро

[ Детальніше... ]

Вітаємо першокурсників!

8march 12 03 2019 090 1

 

Розпочинаємо новий навчальний рік! Урочисто приймаємо до академічної родини нових студентів.

 

Сьогодні першокурсники Академії праці, соціальних відносин і туризму ФПУ знайомилися з викладачами та деканами, а також дізнавалися на майстер-класах про додаткові освітні можливості, які надає Академія.

Під час святкового концерту нових студентів привітали з початком нового життєвого етапу заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий, керівники і партнери, випускники Академії. Цього року випускники минулих років започаткували нову традицію: кожен першокурсник отримав від них індивідуальний подарунок – стильний фірмовий реглан.

Вітаємо із Днем Знань усіх студентів, їхніх батьків, працівників та друзів АПСВТ профспілок!

Прес-центр ФПУ

за повідомленням Сайту АПСВТ

https://www.socosvita.kiev.ua/node/2281

[ Детальніше... ]

Відзначення дня першокурсника

akad1

 

2 вересня Голова Об’єднання профспілок Харківської області Сергій Тесленко взяв участь у відзначенні Дня першокурсника в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка. Студентів прийшли привітати представники керівництва області та міста, професорсько-викладацький склад ВУЗу, батьки та рідні.

 

Відбулася яскрава церемонія посвячення в першокурсники, до уваги присутніх були представлені кращі номери художньої самодіяльності університету.

У своєму зверненні до студентів Сергій Анатолійович підкреслив, що їм пощастило навчатися такому потужному закладі освіти з підготовки висококваліфікованих кадрів для сільського господарства України. Випускники ВУЗу – це провідні фахівці аграрної сфери, всесвітньовідомі науковці, державні діячі та політики, які з гордістю несуть звання випускника рідної альма-матер!

«Тож бажаю вам стати гідними членами міцної, дружньої та веселої університетської родини. Цінуйте своїх наставників-викладачів, адже знання, які вони вам передають – безцінні, не витрачайте час марно. Будьте активними, цілеспрямованими та наполегливими. Йдіть за покликанням серця, вибирайте та любіть свою професію, вдосконалюйте свої знання, розкривайте таланти, втілюйте мрії у життя» - зазначив Голова ОПХО.

 

akad2

 

 akad4

akad

Об’єднання профспілок

Харківської області

 



[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Вересень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
            1
2 3 4 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30