19 вересня 2019

АКТУАЛЬНО. За чий рахунок підйом?

 

А1 

 

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що серед його пріоритетів на посаді глави Кабміну зростання ВВП на 40% протягом п'яти років. Дуже добре, скажімо ми. У всякому разі, профспілки, зокрема Федерація профспілок України, тільки за такий  підйом економіки. Адже, ясна річ, чим краще справи в економіці, тим краще будуть жити люди, перш за все, люди праці. Але ж їх права та інтереси і захищають профспілки. З цим все гранично ясно. Не ясно тільки за рахунок чого або кого планується цей різкий підйом. Адже неважко підрахувати, що приріст ВВП за п'ять років на 40%, це щорічний приріст на 7%. А, як стверджує економіст Андрій Новак, для цього потрібно більш ніж в 3 рази більше прямих іноземних інвестицій, ніж зараз.

 

 «В принципі зростання економіки на 40% за 5 років - це реалістично, - говорить він. - У нас за період незалежності були роки, коли вдавалося досягти подібного темпу зростання. В один рік було навіть 12,5% зростання ВВП на рік, тобто це не є чимось фантастичним. Але для забезпечення цих 7%, щорічно повинно заходити в Україну 6-7 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Тобто фактично потрібно більш ніж в три рази більше, ніж є зараз. З наступного року це досить сумнівно реалізувати .... Все залежить від якості реформ».

 

Будемо сподіватися, що якість їх буде високим. Однак, поки що, за твердженням політичного аналітика Руслана Бізяева, Україна «тримається» за рахунок заробітчан, а не прямих іноземних інвестицій. Додамо до цього і той факт, що без подолання корупції і тіньових схем, навряд чи можна розраховувати на рясний потік інвестицій, а отже і зростання ВВП. «Що стосується необхідності зменшити «цифри в платіжках», то якщо прибрати корупційну складову, це станеться. Але тут проблема не в зменшенні цих цифр, а в збільшенні купівельної спроможності населення», - заявив політолог. По словами Р.Бізяева, важлива не мінімальна зарплата, а купівельна спроможність.

 

«Для цього необхідно, щоб у нас, нарешті, збільшилася ємність внутрішнього ринку, - позначає він. - Поки що ми тримаємося за рахунок того, що заробітчани перерахували близько 14 мільярдів за минулий рік. Прямих іноземних інвестицій у нас за минулий рік - 500 мільйонів доларів, а це взагалі ні про що».

 

Ще один найважливіший момент, який може сильно вплинути на зростання ВВП. - Велика приватизація, яка йде з рук геть погано. Необхідні також рішучі реформи в таких секторах економіки, як аграрний, машинобудування, розробка та впровадження новітніх технологій. Ну, і, звичайно ж, створення нових робочих місць з гідними умовами праці та її оплати.

 

З усіх цих питань у ФПУ є не тільки своя позиція, а й конкретні пропозиції. І до них добре було б прислухатися як уряду, окремим міністерствам і відомствам, так і роботодавцям. А це можливо тільки в тому випадку, якщо в країні буде налагоджений справжній, ефективний і результативний соціальний діалог.


Олексій Петруня,

оглядач Прес - центру ФПУ

[ Детальніше... ]

АКТУАЛЬНО. За чий рахунок підйом?

 

А1 

 

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що серед його пріоритетів на посаді глави Кабміну зростання ВВП на 40% протягом п'яти років. Дуже добре, скажімо ми. У всякому разі, профспілки, зокрема Федерація профспілок України, тільки за такий  підйом економіки. Адже, ясна річ, чим краще справи в економіці, тим краще будуть жити люди, перш за все, люди праці. Але ж їх права та інтереси і захищають профспілки. З цим все гранично ясно. Не ясно тільки за рахунок чого або кого планується цей різкий підйом. Адже неважко підрахувати, що приріст ВВП за п'ять років на 40%, це щорічний приріст на 7%. А, як стверджує економіст Андрій Новак, для цього потрібно більш ніж в 3 рази більше прямих іноземних інвестицій, ніж зараз.

 

 «В принципі зростання економіки на 40% за 5 років - це реалістично, - говорить він. - У нас за період незалежності були роки, коли вдавалося досягти подібного темпу зростання. В один рік було навіть 12,5% зростання ВВП на рік, тобто це не є чимось фантастичним. Але для забезпечення цих 7%, щорічно повинно заходити в Україну 6-7 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Тобто фактично потрібно більш ніж в три рази більше, ніж є зараз. З наступного року це досить сумнівно реалізувати .... Все залежить від якості реформ».

 

Будемо сподіватися, що якість їх буде високим. Однак, поки що, за твердженням політичного аналітика Руслана Бізяева, Україна «тримається» за рахунок заробітчан, а не прямих іноземних інвестицій. Додамо до цього і той факт, що без подолання корупції і тіньових схем, навряд чи можна розраховувати на рясний потік інвестицій, а отже і зростання ВВП. «Що стосується необхідності зменшити «цифри в платіжках», то якщо прибрати корупційну складову, це станеться. Але тут проблема не в зменшенні цих цифр, а в збільшенні купівельної спроможності населення», - заявив політолог. По словами Р.Бізяева, важлива не мінімальна зарплата, а купівельна спроможність.

 

«Для цього необхідно, щоб у нас, нарешті, збільшилася ємність внутрішнього ринку, - позначає він. - Поки що ми тримаємося за рахунок того, що заробітчани перерахували близько 14 мільярдів за минулий рік. Прямих іноземних інвестицій у нас за минулий рік - 500 мільйонів доларів, а це взагалі ні про що».

 

Ще один найважливіший момент, який може сильно вплинути на зростання ВВП. - Велика приватизація, яка йде з рук геть погано. Необхідні також рішучі реформи в таких секторах економіки, як аграрний, машинобудування, розробка та впровадження новітніх технологій. Ну, і, звичайно ж, створення нових робочих місць з гідними умовами праці та її оплати.

 

З усіх цих питань у ФПУ є не тільки своя позиція, а й конкретні пропозиції. І до них добре було б прислухатися як уряду, окремим міністерствам і відомствам, так і роботодавцям. А це можливо тільки в тому випадку, якщо в країні буде налагоджений справжній, ефективний і результативний соціальний діалог.


Олексій Петруня,

оглядач Прес - центру ФПУ

[ Детальніше... ]

Григорій Осовий: Не потрібно йти на поводу "ділків від бізнесу"

003402

 

СПО об’єднань профспілок, проаналізувавши законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю України, спрямований на послаблення відповідальності бізнесу за використання ним нелегальної праці, дав цьому різко негативну оцінку.

 

У Верховній Раді зазначений документ зареєстровано на початку вересня (реєстр. № 1233). Ним планується кардинальне послаблення відповідальності роботодавця за неофіційні трудові відносини і суттєве – більш ніж у 20 разів - зменшення штрафів у разі допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, без визначення умов заробітної плати, або нарахування ЄСВ.

На переконання профспілок, такі заходи фактично покривають тіньову зайнятість та не задекларовані трудові відносини.

Як поінформував Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, цей законопроект, на жаль, не обговорювався сторонами соціального діалогу і, за наявною інформацією, профільний Комітет ВР України вже прийняв рішення рекомендувати його до включення до порядку денного сесії Парламенту для прийняття у першому читанні і за основу.

З чим категорично не згодні профспілки, тому що у разі його ухвалення втратять усі: і робітник, і держава, а також бізнес, який працює легально.

Що ж виходить? Якщо зараз (відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю) для юридичної або фізичної особи-підприємця у випадку використання нею нелегальної праці встановлено штраф у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат (майже 130 тис. грн.), то авторами законопроекту пропонується ці санкції відмінити, а обмежитись лише письмовим попередженням, якщо таке порушення виявлено і запротокольовано уперше. У випадку повторного протягом року порушення по відношенню до того ж працівника, пропонується встановити для винного штраф в розмірі 4-х мінімальних зарплат.

Це означає фактичне скасування карного механізму за порушення законодавства та трудових прав працівників.

Григорій Осовий зазначив, що профспілки постійно наголошують на тому, що нормативно-правові акти, які стосуються сфери соціально-трудових відносин, перед тим, як прийматись, мають обговорюватись у профільних Комітетах Верховної Ради за участю соціальних партнерів. На цьому акцентовано у листі СПО об’єднань профспілок до голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової стосовно законопроекту 1233, який направлено 18 вересня п.р.

Профспілковий лідер вважає, що у випадку із цим законопроектом народні депутати, на жаль, не достатньо детально вивчили усі його «плюси» та «мінуси». Зменшення міри відповідальності роботодавця за використання ним незадекларованої праці, що фактично є порушенням закону, жорстко карається у країнах розвиненої економіки як у Європі, так в усьому світі.

Приміром, у Великобританії роботодавцям, які офіційно не оформлюють працівників, загрожує штраф у розмірі до 20000 фунтів стерлінгів (більше 600 тис. грн.) за кожного такого працівника, або позбавлення волі строком до 5 років. У Франції – штраф від 45000 до 75000 євро (більше 2 млн. грн.) залежно від кількості неоформлених працівників, також забороняється діяльності у якості роботодавця в аналогічному секторі економіки строком на 5 років, або - позбавлення волі строком від 3 до 5 років. У Литві у випадку виявлення нелегально працюючих на роботодавця штрафують від 1000 до 5000 євро, а порушення встановленого порядку нарахування та виплати заробітної плати тягне за собою штраф - від 2700 до 6000 євро. У США за аналогічні порушення позбавляють волі строком до 6 місяців, або залежно від ситуації – стягують штраф до 10 000 американських доларів. Цей перелік можна продовжити.

Такі факти свідчать про визнання цивілізованим світом неприпустимості порушення прав людини через нелегальну експлуатацію її праці, а досить високі штрафи вважаються дієвим запобіжним засобом від порушення встановлених норм законодавства, адже недобросовісні роботодавці це – шлях до рабської праці.

Як підкреслив Г.Осовий, головним завданням профспілок є недопущення звуження прав працівників, або нехтування такими правами. Проте, запропоновані у законопроекті № 1233 зміні, можуть привести до безправ’я працівників, збитків держави , а також створення для «тіньовиків» більш кращих умов, ніж легально працюючого бізнесу, який платить податки та внесок до системи соціального страхування.

Тоді постає питання – для чого це робиться?

- Хто і чому намагається покривати «ділків від бізнесу»?, – запитує Голова ФПУ. - Отже, ми маємо бути на стороні соціально-відповідального бізнесу, а не потакати махінаторам. Я переконаний, що лише конструктивний соціальний діалог дозволить у подальшому приймати зважені та компетентні рішення, а для запобігання тіньовим оборудкам нам потрібно створити ефективну систему боротьби з цим ганебним явищем.

 

Прес-центр ФПУ

 

[ Детальніше... ]

Григорій Осовий: Не потрібно йти на поводу "ділків від бізнесу"

003402

 

СПО об’єднань профспілок, проаналізувавши законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю України, спрямований на послаблення відповідальності бізнесу за використання ним нелегальної праці, дав цьому різко негативну оцінку.

 

У Верховній Раді зазначений документ зареєстровано на початку вересня (реєстр. № 1233). Ним планується кардинальне послаблення відповідальності роботодавця за неофіційні трудові відносини і суттєве – більш ніж у 20 разів - зменшення штрафів у разі допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, без визначення умов заробітної плати, або нарахування ЄСВ.

На переконання профспілок, такі заходи фактично покривають тіньову зайнятість та не задекларовані трудові відносини.

Як поінформував Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, цей законопроект, на жаль, не обговорювався сторонами соціального діалогу і, за наявною інформацією, профільний Комітет ВР України вже прийняв рішення рекомендувати його до включення до порядку денного сесії Парламенту для прийняття у першому читанні і за основу.

З чим категорично не згодні профспілки, тому що у разі його ухвалення втратять усі: і робітник, і держава, а також бізнес, який працює легально.

Що ж виходить? Якщо зараз (відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю) для юридичної або фізичної особи-підприємця у випадку використання нею нелегальної праці встановлено штраф у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат (майже 130 тис. грн.), то авторами законопроекту пропонується ці санкції відмінити, а обмежитись лише письмовим попередженням, якщо таке порушення виявлено і запротокольовано уперше. У випадку повторного протягом року порушення по відношенню до того ж працівника, пропонується встановити для винного штраф в розмірі 4-х мінімальних зарплат.

Це означає фактичне скасування карного механізму за порушення законодавства та трудових прав працівників.

Григорій Осовий зазначив, що профспілки постійно наголошують на тому, що нормативно-правові акти, які стосуються сфери соціально-трудових відносин, перед тим, як прийматись, мають обговорюватись у профільних Комітетах Верховної Ради за участю соціальних партнерів. На цьому акцентовано у листі СПО об’єднань профспілок до голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової стосовно законопроекту 1233, який направлено 18 вересня п.р.

Профспілковий лідер вважає, що у випадку із цим законопроектом народні депутати, на жаль, не достатньо детально вивчили усі його «плюси» та «мінуси». Зменшення міри відповідальності роботодавця за використання ним незадекларованої праці, що фактично є порушенням закону, жорстко карається у країнах розвиненої економіки як у Європі, так в усьому світі.

Приміром, у Великобританії роботодавцям, які офіційно не оформлюють працівників, загрожує штраф у розмірі до 20000 фунтів стерлінгів (більше 600 тис. грн.) за кожного такого працівника, або позбавлення волі строком до 5 років. У Франції – штраф від 45000 до 75000 євро (більше 2 млн. грн.) залежно від кількості неоформлених працівників, також забороняється діяльності у якості роботодавця в аналогічному секторі економіки строком на 5 років, або - позбавлення волі строком від 3 до 5 років. У Литві у випадку виявлення нелегально працюючих на роботодавця штрафують від 1000 до 5000 євро, а порушення встановленого порядку нарахування та виплати заробітної плати тягне за собою штраф - від 2700 до 6000 євро. У США за аналогічні порушення позбавляють волі строком до 6 місяців, або залежно від ситуації – стягують штраф до 10 000 американських доларів. Цей перелік можна продовжити.

Такі факти свідчать про визнання цивілізованим світом неприпустимості порушення прав людини через нелегальну експлуатацію її праці, а досить високі штрафи вважаються дієвим запобіжним засобом від порушення встановлених норм законодавства, адже недобросовісні роботодавці це – шлях до рабської праці.

Як підкреслив Г.Осовий, головним завданням профспілок є недопущення звуження прав працівників, або нехтування такими правами. Проте, запропоновані у законопроекті № 1233 зміні, можуть привести до безправ’я працівників, збитків держави , а також створення для «тіньовиків» більш кращих умов, ніж легально працюючого бізнесу, який платить податки та внесок до системи соціального страхування.

Тоді постає питання – для чого це робиться?

- Хто і чому намагається покривати «ділків від бізнесу»?, – запитує Голова ФПУ. - Отже, ми маємо бути на стороні соціально-відповідального бізнесу, а не потакати махінаторам. Я переконаний, що лише конструктивний соціальний діалог дозволить у подальшому приймати зважені та компетентні рішення, а для запобігання тіньовим оборудкам нам потрібно створити ефективну систему боротьби з цим ганебним явищем.

 

Прес-центр ФПУ

 

[ Детальніше... ]

Звернення Президії ФПУ з нагоди Дня профспілок України

 

610 html md6c4ab5

 

 

Шановні спілчани – працівники усіх галузей економіки і сфер життя,

 

робітнича молодь, студенти, ветерани праці!

 

 

 

За майже 30-літній період своєї діяльності Федерація профспілок України стала провідним інститутом громадянського суспільства в Україні, захисником прав та інтересів людей найманої праці, ініціатором розвитку соціального діалогу в державі, активним учасником реформування та модернізації економіки на шляху розбудови соціальної, правової, демократичної держави та європейської інтеграції.

 

Сьогодні ФПУ є провідним національним центром профспілкового руху України, впливовою стороною профспілок у соціальному діалозі з Урядом і роботодавцями, повноцінним учасником європейської та світової профспілкової спільноти.

 

Федерація профспілок України, її членські організації пройшли непростий історичний шлях свого розвитку в мінливих соціально-економічних умовах. Незважаючи на нелегкі часи розбудови держави та труднощі, які виникали в країні, Федерація профспілок України змогла перебудуватися в нових умовах, зберегти свою організаційну структуру й утвердитися як найчисельніша громадська організація країни.

 

Федерація профспілок України докладає чимало зусиль для консолідації профспілкового руху держави, опрацьовує механізми взаємовідносин і співробітництва з профспілками, які не входять до ФПУ, заради вироблення узгодженої профспілкової позиції з обстоювання прав трудящих, адже тільки сильні, організовані, згуртовані профспілки можуть стати реальним, авторитетним суб’єктом соціального діалогу в громадянському суспільстві.

 

ФПУ, її членські організації послідовно захищають соціально-економічні права працівників та репрезентують їхні інтереси в органах державної влади, міжнародних профспілкових організаціях і об’єднаннях, взаємодіють із соціальними партнерами, за необхідності організовують масові протестні колективні дії.

 

Реформаторські зміни, що відбуваються в державі, вимагають від профспілок застосування в повному обсязі наданих їм законодавством повноважень, щоб разом з державними інституціями вибудовувати соціальну та правову державу, формувати в інтересах людини праці економічну і соціальну політику, а роботодавців – бути соціально відповідальними.

 

 

 

Основними завданнями профспілок усіх рівнів має стати боротьба за:

 

 

 

-     розширення продуктивної зайнятості населення: створення нових робочих місць з належними умовами та гідною оплатою праці, збереження трудових колективів, зменшення масштабів неформальної та атипової форм зайнятості, трудової міграції;

 

-     подолання бідності та скорочення нерівності через формування ефективної системи державних соціальних стандартів і гарантій відповідно до європейських та міжнародних вимог, кардинальне підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій: прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії; подолання дискримінації в оплаті праці працівників бюджетної сфери, своєчасну виплату зарплати;

 

- встановлення економічно обґрунтованих та соціально посильних цін (тарифів) для населення, впровадження соціально справедливої податкової системи;

 

- створення єдиної справедливої і прозорої пенсійної системи, яка забезпечуватиме гідне життя пенсіонерам;

 

-     відновлення ефективної системи соціального страхування, спрямованої на належний соціальний захист працівника у разі хвороби, нещасного випадку на виробництві, настання безробіття та інших страхових випадків; посилення ролі профспілок в управлінні та здійсненні соціального страхування працівників і членів їхніх сімей;

 

- модернізацію профспілкового руху, підвищення його ефективності та результативності, взаємну солідарну підтримку, згуртованість.

 

Перед нами – відповідальний та складний шлях, і тільки разом ми його подолаємо!

 

 

 

Із святом вас, дорогі спілчани !

 

 

 

                                      ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

 

 

 

Додаток до постанови Президії ФПУ

 

від 16.09.2019 № П-21-2г

 

 

 

 

 

[ Детальніше... ]

Звернення Президії ФПУ з нагоди Дня профспілок України

 

610 html md6c4ab5

 

 

Шановні спілчани – працівники усіх галузей економіки і сфер життя,

 

робітнича молодь, студенти, ветерани праці!

 

 

 

За майже 30-літній період своєї діяльності Федерація профспілок України стала провідним інститутом громадянського суспільства в Україні, захисником прав та інтересів людей найманої праці, ініціатором розвитку соціального діалогу в державі, активним учасником реформування та модернізації економіки на шляху розбудови соціальної, правової, демократичної держави та європейської інтеграції.

 

Сьогодні ФПУ є провідним національним центром профспілкового руху України, впливовою стороною профспілок у соціальному діалозі з Урядом і роботодавцями, повноцінним учасником європейської та світової профспілкової спільноти.

 

Федерація профспілок України, її членські організації пройшли непростий історичний шлях свого розвитку в мінливих соціально-економічних умовах. Незважаючи на нелегкі часи розбудови держави та труднощі, які виникали в країні, Федерація профспілок України змогла перебудуватися в нових умовах, зберегти свою організаційну структуру й утвердитися як найчисельніша громадська організація країни.

 

Федерація профспілок України докладає чимало зусиль для консолідації профспілкового руху держави, опрацьовує механізми взаємовідносин і співробітництва з профспілками, які не входять до ФПУ, заради вироблення узгодженої профспілкової позиції з обстоювання прав трудящих, адже тільки сильні, організовані, згуртовані профспілки можуть стати реальним, авторитетним суб’єктом соціального діалогу в громадянському суспільстві.

 

ФПУ, її членські організації послідовно захищають соціально-економічні права працівників та репрезентують їхні інтереси в органах державної влади, міжнародних профспілкових організаціях і об’єднаннях, взаємодіють із соціальними партнерами, за необхідності організовують масові протестні колективні дії.

 

Реформаторські зміни, що відбуваються в державі, вимагають від профспілок застосування в повному обсязі наданих їм законодавством повноважень, щоб разом з державними інституціями вибудовувати соціальну та правову державу, формувати в інтересах людини праці економічну і соціальну політику, а роботодавців – бути соціально відповідальними.

 

 

 

Основними завданнями профспілок усіх рівнів має стати боротьба за:

 

 

 

-     розширення продуктивної зайнятості населення: створення нових робочих місць з належними умовами та гідною оплатою праці, збереження трудових колективів, зменшення масштабів неформальної та атипової форм зайнятості, трудової міграції;

 

-     подолання бідності та скорочення нерівності через формування ефективної системи державних соціальних стандартів і гарантій відповідно до європейських та міжнародних вимог, кардинальне підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій: прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії; подолання дискримінації в оплаті праці працівників бюджетної сфери, своєчасну виплату зарплати;

 

- встановлення економічно обґрунтованих та соціально посильних цін (тарифів) для населення, впровадження соціально справедливої податкової системи;

 

- створення єдиної справедливої і прозорої пенсійної системи, яка забезпечуватиме гідне життя пенсіонерам;

 

-     відновлення ефективної системи соціального страхування, спрямованої на належний соціальний захист працівника у разі хвороби, нещасного випадку на виробництві, настання безробіття та інших страхових випадків; посилення ролі профспілок в управлінні та здійсненні соціального страхування працівників і членів їхніх сімей;

 

- модернізацію профспілкового руху, підвищення його ефективності та результативності, взаємну солідарну підтримку, згуртованість.

 

Перед нами – відповідальний та складний шлях, і тільки разом ми його подолаємо!

 

 

 

Із святом вас, дорогі спілчани !

 

 

 

                                      ПРЕЗИДІЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

 

 

 

Додаток до постанови Президії ФПУ

 

від 16.09.2019 № П-21-2г

 

 

 

 

 

[ Детальніше... ]

ІСТОРИЧНИЙ НАРИС. Профспілковий рух України

1510214345 img 0224

 

Нещодавно профспілковий рух України відзначив 200-річчя з дня створення першої профспілкової організації на українських землях, яку було засновано 6 листопада 1817 року у приватній друкарні міста Львова під назвою «Стоваришування взаємної допомоги членів друкарської справи». Цей історичний факт, а саме створення захисної організації працюючих, започаткував розвиток профспілкового руху не тільки на теренах сучасної України, а й значної частини європейських держав.

 

Згодом новостворювані профспілкові організації на початку ХІХ – ХХ ст. заклали основні принципи профспілкової роботи, які є актуальними і сьогодні, це, зокрема, захист трудових прав, економічних інтересів та соціальних гарантій працюючих, розвиток соціального діалогу та колективно-договірні відносини.

Після набуття Україною незалежності в профспілках відбуваються зміни, починається процес докорінної переорієнтації професійних спілок на виконання своїх основних функцій щодо соціального захисту. У жовтні 1990 р. Установчим з’їздом професійних організацій України було оголошено про створення Федерації незалежних профспілок України (ФНПУ), яка стала правонаступницею Укрпрофради.

На ІІ позачерговому з’їзді ФНПУ у листопаді 1992 року було ухвалено Програму професійних спілок України, в якій викладено доктрину діяльності профспілок у нових політичних та суспільно-економічних умовах, а також прийнято постанову про перейменування Федерації незалежних профспілок України у Федерацію професійних спілок України.

Зміна вектору роботи профспілок відкрила нову сторінку діяльності профспілок у сучасній Україні. Спільно з соціальними партнерами розроблено та прийнято Закони України «Про соціальний діалог в Україні», «Про колективні договори та угоди», «Про професійні спілки, їх права й гарантії діяльності», «Про охорону праці». Вносяться актуальні зміни до Кодексу законів про працю та ведеться робота по розробці Трудового кодексу.

З нагоди відзначення 200-річчя створення першої профспілкової організації на українських землях 9 листопада ц.р., у м. Львові на базі Львівського національного університету ім. І. Франка було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Історія зародження і розвиток профспілкового руху в Україні».

Метою конференції було дослідження і висвітлення джерел історії започаткування і розвитку профспілкового руху на українських землях.

У роботі конференції взяли участь представники всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань, соціальні партнери, науковці, представники профспілок Польщі, Чехії, Молдови, Білорусії, Данії, Української програми Центру солідарності Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок та Фонду ім. Ф. Еберта.

На конференції прозвучали доповіді з історії виникнення профспілок у             ХІХ – ХХ ст., зародження профспілкової преси, кас взаємодопомоги, організації та проведення страйків. Актуальною була доповідь приурочена 100-річчю Української революції 1917–1921 років і діяльності профспілок в умовах становлення Української Народної Республіки.

Особливу увагу було приділено сучасним умовам діяльності профспілкового руху, питанню ролі профспілок у період Революції гідності, соціальній адаптації переселенців із Донбасу та Криму, соціальному захисту учасників АТО.

За підсумками роботи конференції, учасники схвалили Резолюцію, у якій підкреслено історичні віхи і роль профспілок як представника прав та інтересів працюючих, важливість діяльності профспілок як інституції становлення демократичного громадянського суспільства, важливості продовження розвитку соціального діалогу та партнерства. Резолюцією рекомендовано виборним органам та керівництву ФПУ звернутися до органів державної влади щодо встановлення і відзначення в Україні – Дня професійних спілок України, а також проводити подальше дослідження історії профспілкового руху.

Сьогодні профспілковий рух України – це рух на підтримку євроінтеграційних процесів України. Це вибір європейських цінностей і традицій.

У Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році» Вами було зазначено, що: «Вступ до Євросоюзу це – питання цивілізаційної належності і гарантія незалежності України». Також, Ви наголосили на питаннях виводу з тіні трудових відносин: «Легалізація зайнятості і трудових доходів є одним із головних завдань – не тільки влади, а всього суспільства». Це питання безпосередньо турбує профспілки та всіляко підтримується ними.

За період сучасної української держави з ініціативи профспілок Україною ратифіковано 8 основних Конвенцій Міжнародної Організації Праці (№№ 29, 87, 98, 100, 105, 111, 138 і 182), які стосуються трудових прав та відносин. У 1998 році Декларацію МОП визначено основні принципи і права у світі праці.

Федерація профспілок України є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) та Пан’європейської регіональної ради (ПЄРР). 24 членські організації ФПУ входять до глобальних федерацій профспілок та їх європейських організацій. ФПУ тісно співпрацює з Європейською конфедерацію профспілок, підтримує  контакти з Профспілковим консультативним комітетом при Організації економічного співробітництва і розвитку.

ФПУ розвиває плідні зв’язки з понад 50 профцентрами країн Європи, Азії та Америки. Вона активно використовує свій консультативний статус при Економічній і соціальній раді (ЕКОСОР) ООН, завдяки чому, зокрема, бере участь у щорічних сесіях Комісії соціального розвитку. Має постійні контакти з представництвами Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду в Україні, активно співпрацює з Фондом ім. Фрідріха Еберта та Центром солідарності Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок. Особливо плідно ФПУ співпрацює з Міжнародною організацією праці за підтримки якої схвалено «Програму гідної праці для України на 2016–2019 роки».

Сьогодні професійні спілки обстоюють трудові та соціально-економічні права і гарантії людей праці на підприємствах, в установах, організаціях і нових бізнес-структурах усіх форм власності та підпорядкування на забезпечення продуктивної зайнятості, гідної праці та соціальних гарантій. Вони є активними учасниками соціального діалогу з урядовими структурами та роботодавцями як на загальнонаціональному рівні, так і на місцях. Профспілки є ініціаторами та учасниками колдоговірного регулювання, а це 65 тис. колдоговорів, 94 галузеві (міжгалузеві) та Генеральна угода на національному рівні. Беруть участь у законотворчій роботі через тісну співпрацю з комітетами Верховної Ради України, депутатськими фракціями і народними депутатами, здійснюють експертизу діючих нормативно-правових актів та їх проектів, розробляють пропозиції до законопроектів з питань трудових та соціально-економічних відносин. Крім того, профспілкові представники входять до урядових комітетів, колегій, громадських рад, міжвідомчих комісій при органах державної і місцевої влади. Це дозволяє профспілкам, відповідно до законів, не тільки забезпечувати представництво інтересів спілчан, а й здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства та інших нормативно-правових актів.

За даними Міністерства юстиції України, профспілковий рух в Україні представлений 159 всеукраїнськими профспілками та 18 профспілковими об’єднаннями України.

Федерація професійних спілок України є найчисельнішим профспілковим об’єднанням трудівників і представляє інтереси близько 5 млн працюючих. До її лав входять 44 галузевих профспілки, які об’єднують 55 591 первинну профспілкову організацію трудових колективів та 25 територіальних профспілкових об’єднань у всіх регіонах України. Профспілковий рух є складовою частиною сучасної демократії, запорукою розбудови соціально-правової держави.

Президія Федерації професійних спілок України від імені учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Історія зародження і розвиток профспілкового руху в Україні» та профспілкового активу України, звернулась з проханням до Глави держави підтримати ініціативу й висновки Міжнародної конференції щодо встановлення і відзначення в Україні Дня професійних спілок України у другу неділю жовтня, як факту визнання важливої ролі профспілкових організацій та їх об’єднань у формуванні громадянського суспільства та розбудові соціально-правової та економічно могутньої Української держави.

Обрання саме другої неділі жовтня співпадає з відзначенням щорічно 7 жовтня в Україні і світі Всесвітнього дня дій за гідну працю. Заходи проводяться національними профцентрами країн членів Міжнародної конфедерації профспілок за участі органів влади та роботодавців.

 

[ Детальніше... ]

Чому суверенний борг має значення для трудящих – і що профспілки можуть зробити

exqbgr x 735x418

 

Роза Паванеллі, Генеральний секретар, Інтернаціоналу громадського обслуговування

 

Профспілки повинні домагатися, щоб трудящих не змушували розплачуватися за кризу суверенного боргу.

 

Коли бізнес розоряється, це погана новина для його працівників. Але коли країни оголошують дефолт, результати можуть бути катастрофічними для трудящих, зайнятих у всіх секторах економіки: в державному і приватному, в малому і середньому бізнесі – і для всіх, чиє становище в наших суспільствах є найбільш вразливим.

Після 1970 року з кризою державної заборгованості щорічно стикалися, в середньому, вісім країн. Проблеми з боргом, які супроводжуються безліччю наслідків для сусідніх країн і торгових партнерів, зачіпають у той чи інший момент життя більшості людей на планеті.

І все ж багатьом трудящим криза суверенного боргу може представлятися чимось, що відбувається далеко-далеко, в якій-небудь екзотичній країні, якою управляє марнотратний уряд і яку населяють ледачі громадяни, які звикли кидати гроші на вітер. Банки, кредитори і політики правого спрямування часто підігрівають ці міфи, щоб відвести увагу від своєї ролі у виникненні цих криз.

Йерун Дійссельблум (президент Єврогрупи під час грецької кризи й один із ключових кандидатів на пост глави МВФ) на свій сором натякнув, що країни півдня Європи потрапили в кризу після того, як розтратили всі гроші на «вино і жінок». Політики на зразок Дійссельблума не люблять при цьому згадувати статистику, яка свідчить, наприклад, що греки працюють більше годин на тиждень, ніж будь-яка інша нація у Європейському союзі.

Подібного роду риторика відволікає від справжніх причин кризи і підриває віру людей в державний сектор громадського обслуговування і законну необхідність для держави брати кредити, щоб фінансувати його інфраструктуру. Насправді ефективне запозичення і витрачання державних коштів підтримує зростання економіки за допомогою:

- інвестицій у продуктивну інфраструктуру, які ринок не забезпечить;

- формування освіченого та здорового населення;

- перерозподілу доходів з метою підвищення купівельної спроможності бідної частини населення, що може сприяти створенню протициклічного економічного стимулу;

- надання прямої підтримки промисловому виробництву, в тому числі за допомогою наукових досліджень і технологічних інновацій;

- надання безлічі послуг усім без винятку громадянам і більш ефективно, ніж це зробив би ринок – прикладом можуть служити охорона здоров’я та водопостачання.

 

Щоб ознайомитися з усією серією, скористайтеся цим посиланням.

 

Департамент міжнародних зв’язків ФПУ

[ Детальніше... ]

ПІДПИСАНО МЕМОРАНДУМ

 

mem2

 

17 вересня підписано Меморандум між Об’єднанням профспілок Харківської області та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях.

 

Ця подія відбулася за метою необхідністю забезпечення доступу громадян до якісної та своєчасної правової допомоги, належного захисту їх прав на працю та соціальне забезпечення, а також для максимальної ефективності здійснюваних заходів щодо досягнення спільних цілей

Підписуючи Меморандум, Голова Об’єднання профспілок Харківської області Сергій Тесленко підкреслив, що спільне завдання сторін – це захист соціально-економічних і правових інтересів громадян, в першу чергу людей праці. Він висловив впевненість, що співпраця невдовзі обов’язково принесе свої позитивні плоди, адже Об’єднання та Регіональний центр має спільні завдання, спрямовані на недопущенні порушень прав і свобод людини. Крім того - це допомога у вигляди безоплатної правової допомоги.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях Бородавка Анатолій Іванович довів до присутніх, що діяльність Регіонального центру поширюється на територію Харківської та Луганської областей (території підконтрольні Україні).

 

Меморандум

 

Спільними діями сторін стануть:

- здійснення спільних завдань та заходів з реалізації ініціатив (пілотних проектів), спрямованих на забезпечення захисту трудових прав та соціальних гарантій громадян, зокрема спрощення їх доступу до безоплатної правової допомоги;

- налагодження взаємодії між членськими організаціями ОПХО та центрів й бюро з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо вироблення механізму перенаправлення осіб для забезпечення надання їм безоплатної правової допомоги та забезпечення захисту трудових, соціально-економічних прав;

- здійснення моніторингу та аналізу існуючих проблем соціальної та правової захищеності громадян у сфері трудових правовідносин з метою удосконалення діючих та розроблення нових механізмів забезпечення захисту прав таких осіб;

- організація та проведення семінарів, навчань, конференцій, тренінгів, виставок, спільних комунікативних заходів, спрямованих на підвищення рівня правової поінформованості громадян у відповідних сферах;

- впровадження спільних заходів щодо забезпечення роботодавцями Харківської області обов’язкового дотримання вимог трудового законодавства, особливо в частині своєчасної виплати заробітної плати, створення належних та безпечних умов праці, необґрунтованого встановлення неповного робочого часу тощо.

 

mem5

 

mem7


Об’єднання профспілок Харківської області

http://opkho.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2973:2019-09-17-13-39-55&catid=11:2012-06-20-11-32-36&Itemid=69

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Вересень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30