Профспілки – провідники цілей сталого розвитку у глобальному світі

Опубліковано: Вівторок, 19 березня 2019, 14:50

IMG 0346

 

З 11 по 13 березня ц.р. у м. Вашингтон (США) проходила зустріч високого рівня керівників національних профцентрів, що входять до Міжнародної Конфедерації профспілок, і Глобальних профспілок з керівництвом Міжнародного валютного Фонду та Світового банку.

 

Україну на ній представляв заступник Голови ФПУ Олександр Шубін.

В ході триденної роботи відбулися фахові дискусії, зустрічі з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард, тимчасово виконуючою обов’язки Президента Світового Банку Кристаліною Георгієвою, регіональними виконавчими директорами МВФ і СБ. У зустрічах брали участь представники МОП та інших міжнародних організацій.

Серед обговорених тем:

- дії міжнародних фінансових інституцій зі зниження економічної і гендерної нерівності;

- діяльність Світового Банку у забезпеченні гідної праці та економічного розвитку, цілей сталого розвитку ООН;

- стратегія боротьби з кризою та виведення з кризи країн, ринки, яких розвиваються або знаходяться у стані реформування;

- глобальна фінансова стабільність і забезпечення всеохоплюючого соціального захисту, роль профспілок у цих процесах та ін.

У тематичній панелі з питань соціального захисту спікером виступив представник українських профспілок.

Коментуючи підсумки візиту до Вашингтону Олександр Шубін зазначив, що представники міжнародних фінансових інституцій разом із профспілками наголосили на необхідності забезпечення справедливої глобалізації.

Беручі до уваги, що глобалізаційні процеси у світі є незворотними, виникає необхідність збалансування розвитку регіонів, потреба «підтягування» менш розвинених економічно країн до рівня передових держав. З одного боку це обумовлено необхідністю досягнення ними сучасних стандартів в освіті, охороні здоров’я, забезпеченні продуктами харчування, енергетикою, зв’язком, а з іншого – потребою збалансування доходів різних верств населення і формування повноцінного середнього класу, який є основою для розвитку будь-якої економіки.

СБ і МВФ визнали, що роль держави та соціальних партнерів у регулюванні соціально-економічних процесів має бути ключовою. Тоді як раніше міжнародні фінансові установи були більш схильними до застосування ліберальних моделей регулювання економіки.

 

Справедливий розподіл доходів

У ході дискусій йшлося про необхідність справедливого розподілу доходів. Було зазначено, що держава має впливати на ці процеси і як необхідний фактор для цього міжнародні фінансові інституції розглядають такий економічний інструмент як мінімальна заробітна плата.

На даний час навіть обговорюється можливість розробки моделі встановлення єдиного для ЄС показника середньої зарплати з метою збалансування рівня доходів різних верств населення у більш розвинених і менш розвинених країнах Євросоюзу.

Під час дискусії наголошувалось, що справедливий розподіл доходів, зростання чисельності середнього класу у поєднанні зі збільшенням соціальної підтримки, підняттям соціальних стандартів і гарантій, сприятиме нарощенню попиту на внутрішньому ринку, що у підсумку призведе до оздоровлення економіки.

Представники міжнародних фінансових установ і профспілки висловились на підтримку реалізації Глобальних Цілей сталого розвитку, затверджених ООН, до яких 2017 року приєдналась і Україна.

 

Забезпечення рівності у оплаті праці

З питання забезпечення рівності у оплаті праці представник ФПУ наголосив, що в Україні існує проблема з диференціацією зарплат. Особливо гостро це спостерігається у державному секторі, де рівень оплати праці рядових працівників є низьким, а керівників державних підприємств дуже високим.

Представник ФПУ звернувся до керівників світових фінансових інституцій із закликом порушити перед українським Урядом питання про забезпечення економічної рівності в оплаті праці, про що неодноразово заявляли українські профспілки. На переконання профспілок, рівень оплати праці керівних менеджерів має бути прив’язаним до показників успішності роботи підприємств, а зарплати керівників мають зростати одночасно з підвищенням зарплат працівників.

 

Підвищення мінімальної зарплати

Під час дискусії представниками МВФ було наголошено, що у світі зафіксовано приклади, коли різке підвищення мінімальної зарплати негативним чином впливає на розвиток економіки країни.

Однак представник ФПУ навів приклад Україні, де, починаючи з позаминулого року за ініціативою профспілок було вдвічі підвищено мінімальну зарплату та у подальші роки також відбувалось її зростання темпами, що перевищували рівень інфляції.

Він поінформував, що профспілки в Україні виступають за встановлення мінімальної зарплати на рівні не нижче фактичного прожиткового мінімуму, розрахованого на підставі вимог Міжнародних конвенцій, і навів цифри, які підтверджують, що за умови збалансованого підходу, контролю за неформальною економікою, виплатою офіційних зарплат, проведення належної монетарної політики тощо суттєве підняття мінімальної зарплати не шкодить економіці, а сприяє її детенізації, зростанню відрахувань податків і єдиного соціального внеску, в цілому пожвавлює споживчий попит.

Зарубіжними партнерами було визнано, що такі рішення, дійсно, мають прийматися комплексно та втілюватись із застосуванням усіх необхідних фінансових і регуляторних інструментів та у постійному діалозі з профспілками і роботодавцями.

 

Соціальний захист і роль міжнародних фінансових інституцій

В сесії на тему забезпечення всеосяжного соціального захисту представник ФПУ взяв участь як основний учасник дискусії.

У своєму виступі він наголосив, що в Україні на сьогодні існує досить розвинена система соціального захисту.

До її механізмів відносяться:

- соціальна допомога малозабезпеченим верствам населення, інвалідам, дітям і сім’ям;

- соціальне страхування на випадок безробіття, виробничого травматизму, нещасних випадків на виробництві, тимчасової втрати працездатностітощо;

- законодавчо встановлений рівень пенсій, стипендій та інших виплат;

- інструменти соціальних гарантій працюючим, зокрема мінімальної зарплати, колективно-догорвірного регулювання та ін.

Механізми є, але проблема в тому, що названі гарантії невеликі у грошовому вимірі, що напряму пов’язане з низьким рівнем прожиткового мінімуму.

В Державному бюджеті України цей показник затверджений на рівні, який є більш ніж удвічі нижчим від фактичного прожиткового мінімуму , а це означає, що всі соціальні виплати, розраховані з прив’язкою до показнику прожиткового мінімум, є також низькими, зокрема, мінімальна заробітна плата, яка на сьогодні є меншою за фактичний прожитковий мінімум, а також і зарплати працівників, що мають прив’язку до мінімальної зарплати.

Зважаючи на те, що ключовим питанням соціального захисту є забезпечення належного рівня життя усіх верств населення, представник України наголосив, що величезна трудова міграція, яка існує сьогодні в країні, виникла не лише через низький рівень, або погану якість робочих місць, а також через недостатній рівень соціального захисту. На сьогодні брак робочої сили в Україні стає однією з ключових проблем економічного розвитку.

Тому в умовах реалізації міжнародними фінансовими інституціями програм, спрямованих на приєднання України до європейського співтовариства і входження її до кола розвинених країн, представники цих інституцій мають підтримати українські профспілки у прагненні забезпечити більш високий рівень соціального захисту, що також сприятиме збереженню трудових ресурсів в нашій країні.

 

Моделі виходу з економічної кризи

В частині побудови моделей виходу з економічної кризи представниками міжнародних фінансових інституцій було наголошено, що в умовах кризового стану жорсткі рамки ринку праці іноді уповільнюють процес виходу з кризи.

Опонентами цього ствердження виступили профспілки.

Представник України наголосив на необхідності економічного розвитку з метою забезпечення розвитку ринку праці, саме: розширення зайнятості, створення гідних робочих місць, на що має спрямовуватись максимум ресурсного потенціалу.

При обговоренні питання реструктуризації і реформування підприємств в галузях, які чинять значний вплив на клімат, представником українських профспілок у якості прикладу було наведено ситуацію, що склалася у вугільній галузі України. На сьогодні тут існує проблема, пов’язана з перспективою розвитку шахт державної форми власності. Ці об’єкти господарювання здебільшого перебувають у кризовому стані, мають незначні об’єми виробництва, проте, собівартість їхньої продукції лишається високою, на державних шахтах спостерігається високий рівень травматизму, залишаються низькі зарплати (у порівнянні з приватним сектором), а також існує постійна проблема з невиплатою зарплат.

Не дивлячись на це, Урядом не виділяється достатніх коштів для реформування вугільної галузі та проведення реструктуризації державних шахт, хоча вугілля для України є стратегічним ресурсом, особливо у контексті забезпечення енерго-незалежності держави.

Заступник Голови ФПУ повідомив, що в Україні розроблена концепція реформування вугільної галузі, ініційовано створення Керуючої компанії для державних вугледобувних підприємств, але ці заходи не дають очікуваного результату, тому представникам міжнародних фінансових установ було запропоновано за наявності у них досвіду, реалізувати спільно з українським Урядом проекти з реструктуризації українських шахт. Це має відбуватись за умови збереження видобутку вугілля, робочих місць, запровадження провідних технологій виробництва та заходів з охорони праці.

Наслідком таких реформ, на переконання профспілок, мають стати ліквідація заборгованості по зарплатам, їх зростання і максимальне збереження населених пунктів, де на сьогодні розташовані вугледобувні підприємства.

Для профспілок важливим є те, щоб люди продовжували працювати у галузі, а її реформування відбулось конструктивно.

 

Діалог профспілок з міжнародними фінансовими інституціями

Ключовим питанням, що проходило скрізь усі зустрічі, це – необхідність налагодження діалогу профспілок з міжнародними фінансовими інституціями, як на глобальному рівні, так і на рівні країн, з якими вони співпрацюють.

Представники МВФ та СБ заявили про те, що вони є прихильниками такого діалогу на національному рівні. В контексті ситуації в Україні, зазначалось на необхідності діалогу з профспілками при реалізації в медичної реформи. На сьогодні вона є багато в чому незрозумілою для працівників і споживачів медичних послуг, тому потрібен діалог з профільною Профспілкою працівників охорони здоров’я України.

Також було наголошено на необхідності проведення регулярних зустрічей представників міжнародних фінансових інституцій в Україні з профспілками з питань проведення соціально-економічних реформ.

 

На Координаційній зустрічі профспілкової сторони, в якій взяли участь керівники профспілкових об’єднань-членів МКП з більш ніж 40 країн, зокрема Аргентини, Бахрейну, Бельгії, Бразилії, Болгарії, Канади, Колумбії, Кот-Д’Івуар, Чехії, Данії, Домініканської Республіки, Німеччини, Гаїті, Ісландії, Індії, Індонезії, Італії, Японії, Молдови, Нігерії, Пакистану, Парагваю, Польщі, Португалії, Уганди, Сербії, Сомалі, Іспанії, Тунісу, США, а також України, було наголошено, що у своїй роботі профспілкам необхідно дотримуватись принципів, затверджених на останньому Конгресі МКП, де йшлося про те, що у своїх країнах профспілки мають працювати для забезпечення максимуму діалогу з міжнародними фінансовими інституціями.

Було вирішено сформувати робочу профспілкову мережу через Вашингтонський і Брюсельський офіси МКП для постійної координації роботи профспілок з міжнародними фінансовими інституціями, забезпечення співпраці та обміну інформацією між профспілковими центрами, зокрема, щодо рівня соціального діалогу і сприйняття соціальними партнерами профспілкових ініціатив.

Роль профспілок полягає у тому, щоб бути провідниками цілей сталого розвитку у масштабах глобального світу, - зазначили учасники саміту.

 

 

Прес-центр ФПУ