УВАГА! Триває інтернет-конференція!

prostir

 

 

 

9 жовтня 2017 року в рамках заходів з нагоди відзначення 10-ї річниці Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародного дня боротьби з бідністю у 2017 році на офіційному веб-порталі ФПУ проводиться інтернет-конференція з питань застосування трудового законодавства України.

 

Чекаємо на запитання, які просимо направляти на електронну адресу:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

 

 

Мене було звільнено за власним бажанням з 25 вересня поточного року. При звільненні роботодавець не  провів зі мною остаточний розрахунок, мотивуючи це тим, що на підприємстві виплата заробітної плати згідно з умовами колективного договору здійснюється 3 жовтня і треба почекати. Чи правильно вчинив роботодавець? Як захистити свої права?

 

                                                                                     Катерина, м.Львів

 

 

Роботодавець, Катерино, порушив законодавство і Ваші права.

 

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

 

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

 

Порушені права необхідно захищати у судовому порядку. Згідно зі статтею 233 КЗпП України Ви вправі звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

 

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору при їх розгляді в усіх судових інстанціях.

 

Крім того, Вам слід знати, що у разі недотримання вимог статті 116 КЗпП України є підстави для застосування до юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, фінансових санкцій, передбачених абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України, у розмірі мінімальної заробітної плати (3200 грн.).

 

Також, за порушення вимог статті 116 КЗпП України передбачена адміністративна відповідальність, яка визначена частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Радимо про порушення прав повідомити Головне управління Державної служби України з питань праці у Львівській області за адресою: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, тел. (032) 235-76-73;(032) 235-48-42, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

 

 

 

 

 

 

Обурена! При влаштуванні на роботу до приватної фірми у відділі кадрів від мене вимагали довідку про стан сім’ї та розписку про відсутність вагітності. Пояснювали тим, що власник не хоче мати справи з працівниками, що мають маленьких дітей чи збираються їх народжувати найближчим часом. Сумніваюся, що роботодавець мав право вимагати такі документи. Чи може для приватних підприємств встановлені інші правила? 

 

                                                                      Ольга, м.Тернопіль

 

Ви праві, Ольго, працівники відділу кадрів не мали такого права.

 

Відповідно до статті 25 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством. Надання довідки про стан сім’ї та про відсутність вагітності у жінок законодавством не передбачено.

 

Щодо правил, то вони для всіх роботодавців однакові. Статтею 3 Кодексу визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

 

 

 

 

 

Доброго дня! Чув по телевізору, що найближчим часом зміниться законодавство і трудові договори з працівниками будуть укладатися в письмовій формі. А хіба зараз така форма не є обов’язковою? Поясніть, будь ласка.

                                                                       Володимир, Київ

 

Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. На практиці роботодавці можуть і не використовувати таку форму трудового договору, крім випадків, коли це встановлено законодавством.

Зокрема, стаття 24 Кодексу визначає, що додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі відсутності зазначених обставин трудовий договір оформлюється наказом роботодавця, виданим на підставі заяви працівника.

 

 

 

 

 

Нещодавно влаштувався на цукровий завод на сезонну роботу. При оформленні від мене витребували розписку про те, що я не буду  входити до профспілки та створювати її. Написав таку розписку, адже хотів отримати робоче місце, бо в селі роботи не знайдеш. Чи законна така вимога?

 

                                                                                 Андрій, Київщина

 Така вимога роботодавця, Андрію, є незаконною.

Статтею 22 Кодексу законів про працю України визначено,  що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» належність або неналежність до профспілок не тягне за собою будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України, іншими законами України.

Забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припиненні трудового договору у зв'язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї.

Згідно із статтею 6 зазначеного закону громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Отже, Андрію, бути чи не бути членом профспілки - вибір лише за Вами.

 

 

 

Департамент правового захисту

 

 

 

Архiв
<< < Жовтень 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31