245184870

 

На запитання відповіли працівники Департаменту правового захисту апарату ФПУ

 

 

- Чи можна ввести у колективні договори додаткові пільги для спілчан у бюджетних організаціях і за які кошти?

                                                                        

                                                                     Марія Іванова, Кропивницький

 

Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Стаття 5 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон про профспілки) забороняє дискримінацію за ознаками належності до профспілок: належність або неналежність до профспілок не тягне за собою будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України, іншими законами України. Враховуючи зазначене, передбачати у колективному договорі додаткові пільги саме для членів профспілки не слід, оскільки це порушуватиме закон.

Бюджетні організації теж укладають колективні договори, якими передбачають соціальний захист працівників, але кошти на це передбачаються за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Бюджетна установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров’я також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Тому при підготовці кошторису бюджетної організації керівництву та профкому необхідно продумати, які пільги передбачити у колективному договорі на наступний рік, та аргументовано їх викласти у кошторисі бюджетної організації, який складається відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

Статтею 9-1 Кодексу законів про працю України визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Додаткові пільги для членів трудового колективу, наприклад, з питань, що стосуються оздоровлення, можна передбачити за кошти, отримані від роботодавця первинними профспілковими організаціями в порядку статті 44 Закону про профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної і оздоровчої роботи. Проведення таких відрахувань у передбачених колективним договором розмірах є обов’язком роботодавця. Ці кошти формуються у розмірі, не менше ніж 0,3 відсотка від фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Держбюджетом на 2017 рік статтю 44 Закону про профспілки не призупинено, але цільове фінансування не передбачено.

В той же час, слід зазначити, що окремі бюджетні заклади та організації отримують надходження від госпрозрахункової діяльності, тобто мають можливість певною мірою відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям.

Що стосується вирішення цього питання в бюджетних установах Кіровоградщини, то радимо використовувати положення Територіальної угоди між Кіровоградською обласною державною адміністрацією, Кіровоградським обласним об’єднанням організацій роботодавців та Федерацією профспілок Кіровоградської області на 2014-2017 роки.

Відповідно до абзацу п’ятого п.п.15 пункту 2 розділу ІУ «Соціальний захист, задоволення культурних і духовних потреб населення, молодіжні питання» зазначеної Угоди обласна державна адміністрація зобов’язана забезпечити виконання бюджетними установами області статті 44 Закону України про профспілки щодо відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірі, не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

 

        

 

- Які можна запропонувати переваги для мотивації профспілкового членства?

                                                                

     Марія Іванова, Кропивницький

 

 

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Мотивуючи працівника до вступу у профспілкову організацію, слід звернути його увагу на головне – участь у профспілці надає більше можливостей щодо захисту прав у процесі праці.

У профспілок чи не найбільше прав серед інших об’єднань громадян. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їхніх трудових, соціально-економічних прав та інтересів. Права профспілок визначені та гарантуються Конституцією України, міжнародними актами, ратифікованими Україною, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», іншими нормативно-правовими актами України, а також статутами профспілок, які, зокрема, визначають їх функції. Серед них – представницька, захисна, контрольна, соціально-економічна, гуманітарна, міжнародна.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки мають повноваження в частині забезпечення захисту працівників від безробіття та його наслідків. Зокрема, у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Згідно із статтею 43 Кодексу законів про працю України розірвання з працівником, який є членом профспілки, трудового договору з ініціативи роботодавця здійснюється за попередньою згодою профспілкового комітету. А це означає, що такий працівник може розраховувати на захист від незаконного звільнення.

Профспілки мають право вносити пропозиції державним органам, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду.

Крім того, профспілка може захистити інтереси працівників – членів профспілки шляхом здійснення громадського контролю з питань щодо:

- виконання колективного договору, який містить, зокрема, питання трудових відносин, оплати й умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, тарифної сітки, схеми посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат;

- дотримання роботодавцем умов трудового договору члена профспілки;

- виплати роботодавцем своєчасно і у повному розмірі зарплати;

- додержання на підприємстві законодавства про працю й охорону праці;

- створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно - побутових умов;

- забезпечення спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту;

- проведення незалежної експертизи умов праці та розслідування причин нещасного випадку на виробництві.

Членам профспілки, у разі необхідності, забезпечується надання безоплатної правової допомоги і представництво інтересів при розгляді трудових спорів у комісіях по трудових спорах і судових органах.

У разі виявлення порушення прав членів профспілки профспілкові органи мають право вносити роботодавцю, органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування подання про їх усунення, які є обов'язковими для розгляду, а також отримувати аргументовану, в місячний термін, відповідь.

 

      -   Які можна запропонувати переваги для мотивації профспілкового членства?

 

  Які права мають профспілки?

 

 

         У профспілок чи не найбільше прав серед інших об’єднань громадян. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їхніх трудових, соціально-економічних прав та інтересів. Права профспілок визначені та гарантуються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», іншими нормативно-правовими актами України, а також статутами профспілок, які, зокрема, визначають їх функції. Серед них – представницька, захисна, контрольна, соціально-економічна, гуманітарна, міжнародна.

 

 

 

Які права має член профспілки?

 

 

 

Права працівника як члена профспілки визначаються статутом профспілки.

 

Ставши членом профспілки, працівник матиме право на безоплатну юридичну консультацію, правовий захист, зокрема в суді, обстоювання своїх прав та інтересів перед роботодавцем, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на матеріальну допомогу та заохочення тощо.

 

Він матимете надійного гаранта забезпечення своїх прав та реалізації своїх інтересів. Зацікавленість працівника в профчленстві насамперед полягає в тому, що у взаємовідносинах з роботодавцем він не володіє тими правами, які має профспілка. Одноосібно працівнику важко захиститися від свавілля та незаконних дій роботодавця. Згуртувавшись, працівники можуть протидіяти порушенням своїх прав, відстояти свої інтереси. Об'єднавшись у профспілку, зробивши її одночасно організаційно і фінансово сильною, а отже, незалежною від будь-кого, працівники можуть на рівних спілкуватися з роботодавцем, здійснювати контроль за оплатою та умовами своє праці тощо.

 

Профспілки визнані світом найавторитетнішою, наймасовішою представницькою організацією людей найманої праці.

 

 

 

Як профспілка може захистити від незаконних дій роботодавця?

 

 

 

Головними правовими документами регулювання трудових відносин із роботодавцем є Кодекс законів про працю України та колективний договір.

 

Профспілка, реалізуючи свої повноваження, що містяться в цих документах, може захистити ваші інтереси з питань:

 

- виконання колективного договору, який є малим кодексом про працю підприємства та містить, зокрема, питання трудових відносин, оплати й умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, тарифної сітки, схеми посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат;

 

- перевірки дотримання роботодавцем, за вашим дорученням, трудового договору, укладеного з вами;

 

- виплати роботодавцем зарплати;

 

- додержання законодавства про працю й охорону праці;

 

- створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов;

 

- забезпечення спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

 

- проведення незалежної експертизи умов праці;

 

- розслідування причин нещасного випадку на виробництві;

 

- внесення роботодавцю, органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, а також аргументованої, в місячний термін, відповіді;

 

- представлення інтересів в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори;

 

- контролю за реалізацією права в сфері охорони здоров'я, медико- санітарної допомоги тощо.

 

 

 

 

- Мене обрано до складу профспілкового комітету. Маю постійні конфлікти із безпосереднім керівником, який відмовляється відпускати мене для виконання громадських обов’язків. Як можна забезпечити моє право як члена профкому на вільний від роботи час для їх виконання?

 

 

                                                                                      Василь, м.Тернопіль

 
 

 

         Відповідно до статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», частини шостої статті 252 КЗпП України членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором чи угодою, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше як дві години на тиждень.

 

Разом з тим зазначені члени виборних профспілкових органів як працівники зобов’язані додержуватися трудової і технологічної дисципліни, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця.

 

Для забезпечення додержання на підприємстві, в установі, організації законодавства, умов колективного договору та трудової дисципліни доцільно визначити відповідний порядок надання членам профкому вільного від роботи часу для виконання громадських обов’язків. Такий порядок має готуватися за участі виборного профспілкового органу, затверджуватися окремим наказом (розпорядженням) роботодавця, включатися як додаток до колективного договору. Він дозволить у повній мірі членам профкому реалізувати своє право на вільний від роботи час для виконання громадських обов’язків та запобігати конфліктним ситуаціям.

 

 

 

 

 

- Чи є поновлення на роботі судом працівника підставою для поновлення членства у профспілковій організації?

 

 

 

                                                                             Володимир, м.Кривий Ріг

 

 

 

         Відповідно до статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» умови прийняття в члени профспілки та вибуття з неї, порядок та підстави виключення з членів профспілки регулюються виключно статутом профспілки.

 

         Згідно зі статтею 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

 

         Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки.

 

         Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв’язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють. Можливе також збереження профспілкового членства за особами, які не згодні зі звільненням і відстоюють свої права у судових органах.

 

Коли ж у статуті (положенні) при звільнені працівника – члена профспілки збереження членства не передбачається, то такий працівник при його звільненні установленому порядку вибуває із профспілки і знімається з профспілкового обліку. При поновленні на роботі та в разі бажання стати членом профспілки такому працівнику необхідно подати відповідну заяву до первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, а також заяву до роботодавця про забезпечення відрахування із заробітної плати профспілкових внесків у порядку та розмірі, передбаченому статутом (положенням) профспілки.

 

 

 

- Чи зобов’язана первинна профорганізація надавати адміністрації підприємства відомості про загальну кількість та склад членів організації, а також документи про створення профкому?

 

                                                                                                Наталя, м.Київ

 

Відповідно до статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-ХІУ (далі – Закон про профспілки) профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

Згідно зі статтею 2 Конвенції МОП про свободу асоціації та захист права на організацію № 87 (яка ратифікована і є частиною законодавства України) працівники без якої б то не було різниці мають право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу, а також право вступати в такі організації з єдиною умовою підлягати статутам цих останніх.

У статті 3 зазначеної Конвенції зазначено, що організації працівників мають право опрацьовувати свої статути і адміністративні регламенти, вільно обирати своїх представників, організовувати свій апарат і свою діяльність і формулювати свою програму дій.

Статтею 2 Конвенції МОП про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів №98 також передбачено, що організації трудівників і підприємців мають належний  захист проти будь-яких актів втручання з боку одні одних чи з боку їхніх агентів або членів у створення й діяльність організацій та керування ними. 

 

Відповідно до статті 2 Закону про профспілки професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Згідно зі статтею 246 КЗпП України та статті 37 Закону про профспілки первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження вони здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи (як правило, профспілкові комітети), а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом про профспілки та статутом професійної спілки.

Статтею 16 Закону про профспілки визначено, що первинні профспілкові організації мають письмово повідомляти роботодавців про належність до певної профспілки, на підставі статуту якої вони діють. Закон не містить обов’язку первинних профспілкових організацій щодо надання роботодавцю відомостей про загальну кількість та склад членів організації, а також документів про створення профкому.

Відповідно до статті 12 зазначеного Закону профспілки (організації профспілок) незалежні від роботодавців, їм не підзвітні і не підконтрольні. Втручання роботодавців у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань забороняється.

Отже, роботодавець не вправі вимагати від первинної профспілкової організації інформацію про склад та її  чисельність, а також документи про створення профкому.

Разом з тим, з метою забезпечення належного захисту прав членів профспілки, а також працівників, обраних до складу виборних профспілкових органів, дотримання гарантій для здійснення ними відповідних повноважень, передбачених Законом про профспілки, профком може надавати адміністрації підприємства відповідну інформацію про членів профспілки та свій склад.

Про належність працівника до профспілкової організації роботодавець може також дізнатися із його заяви про забезпечення відрахування із заробітної плати профспілкових внесків.

 

 

 

 

 

 

 

- Чи матимуть право профспілки, їх об’єднання представляти інтереси членів профспілок в суді у трудових спорах після змін у законодавстві у зв’язку із судовою реформою?

 

                                                                                       Тетяна, м.Рівне

 

- Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набув чинності 30 вересня 2016 року, запроваджено професійну правничу допомогу. Так, відповідно до частини першої статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. При цьому частиною третьою цієї статті передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. (Зі змістом можна ознайомитися за посиланням http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html)

 

Разом з тим, частиною четвертою статті 131-2 Конституції України встановлено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

 

Слід зазначити, що згідно з абзацом першим підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

 

Реформування судової гілки влади продовжилося прийняттям 3 жовтня 2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII, що набирає чинності 15.12.2017, крім окремих положень, які вводяться в дію з урахуванням визначених у Прикінцевих положеннях дат та настанням визначених у Перехідних положеннях особливостей.

 

(Зі змістом можна ознайомитися за посиланням http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2147%D0%B0-19)

 

Частиною другою статті 16 Господарського процесуального кодексу України, частиною другою статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

 

Таким законом, зокрема, є Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у якому частинами третьою та четвертою статті 19 та частиною першою статті 26 зазначено, що профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

 

Слід також зазначити, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, цей конституційний припис за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право
вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних,
адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних.

Право на захист, зокрема, може бути реалізоване фізичною особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і 
кримінальному судочинстві. Про це зазначено у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням
громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44
Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(справа про право вільного вибору захисника) від 16 листопада 2000 року по справі N 1-17/2000 N 13-рп/2000.

 

Враховуючи зазначене, після змін у законодавстві у зв’язку із судовою реформою профспілки, об’єднання профспілок як сьогодні, так і згодом мають і матимуть право представляти інтереси членів профспілок в суді у трудових спорах та спорах щодо захисту соціальних прав.

 

 

 

Щодо інших спорів, то з 1 січня 2019 року при їх розгляді справ у судах першої інстанції членам профспілок необхідно буде звертатися виключно до адвокатів.

 

 

 

 

 - Чи мають право партії чи громадські організації порушувати в засобах масової інформації питання про проведення «інвентаризації» діяльності Федерації профспілок України?

 

                                                                                                                                                                                         Валентина, м.Київ

 

 

 

Партії та громадські організації не вправі у будь-який спосіб порушувати зазначене питання, оскільки згідно із статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон про профспілки) професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

 

Діяльність профспілок та їх об’єднань в Україні регулюється Конституцією України, нормами міжнародного права, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі – Закон про профспілки), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та відповідними статутами.

 

Згідно із статтею 15 Закону про профспілки порядок здійснення контролю за діяльністю об’єднання профспілок, порядок і терміни звітності його виборних органів перед профспілками, які створили це об'єднання, визначаються його статутом.

 

Федерація профспілок України (далі – ФПУ) є всеукраїнським добровільним об’єднанням всеукраїнських профспілок та профоб’єднань Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

 

Відповідно до статті 52 Статуту ФПУ контроль за виконанням рішень виборних органів ФПУ, проведення документальних ревізій фінансово-господарської діяльності виборних органів ФПУ, а також створених нею юридичних осіб, здійснення контролю за виконанням бюджету ФПУ, виділених асигнувань для виконання цільових програм, повнотою відрахувань від членських внесків членських організацій до ФПУ, використанням профспілкової власності, майна, збереження грошових і матеріальних цінностей, достовірністю бухгалтерського обліку, фінансової і статистичної звітності, веденням діловодства, фінансовою і штатною дисципліною, реалізацією критичних зауважень і пропозицій, висловлених делегатами З’їзду, здійснюється Контрольно-ревізійною комісією ФПУ. Зазначена комісія обирається З’їздом і підзвітна йому.

 

 

 - Чи може громадянин бути одночасно членом декількох профспілок?

 

                                                                                   Іван, м.Кропивницький

  

 

Згідно зі статтею 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

 

Тому обрати до якої саме громадської організації, у тому числі профспілки, для реалізації своїх прав та інтересів, повинен особисто громадянин України. Однак, мають місце випадки, коли громадянин перебуває членом різних профспілок одночасно. Продовжуючи перебувати у членстві однієї профспілки, вступає до новоствореної або іншої профспілки.

 

Статтею 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності не забороняється подвійного членства, однак передбачено, що для таких випадків самі профспілки можуть визначити в своїх статутах обмеження, у тому числі і відповідальність за порушення норми статуту, яка забороняє подвійне членство.

 

Так, у статуті може бути передбачено норма щодо виключення з профспілки особи, яка протягом визначеного у статуті часу не припинила членство в іншій профспілці.

 

 

Чекаємо на ваші запитання за ел. адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. !

 

Департамент правового захисту

 

апарату ФПУ