Федерація профспілок України, редакція журналу «Охорона праці» і журнал «Промислова безпека» при підтримці Національного координатора Міжнародної організації праці в Україні провели 24 вересня у Будинку спілок круглий стіл з проблем безпеки праці.
Головна тема дискусії – обговорення взаємозв’язку і впливу належно організованої охорони праці на підприємствах на їх економічний розвиток та конкурентоспроможність.
Захід викликав неабияку зацікавленість з боку соціальних партнерів профспілок, представників органів виконавчої влади, парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці, наукових установ, підприємств та ЗМІ.
Під час обговорення проведено всебічний аналіз організації та стану фінансування охорони праці на підприємствах різних форм власності, напрацьовано спільні рекомендації для досягнення позитивних результатів у економічній діяльності підприємств через належну організацію охорони праці, попередження промислових аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань.
З вступним словом до аудиторії звернувся заступник Голови ФПУ Сергій Українець.
У своїй доповіді він зазначив, що цей захід проводиться в рамках соціального діалогу, який ведеться в нашій країні на конструктивному рівні.
Він нагадав, що 16 вересня ц.р. відбулося засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради – вищого органу у системі соціального діалогу - який ґрунтовно обговорив питання безпеки праці як фактора збереження трудового потенціалу країни за рахунок зниження виробничого травматизму і професійних захворювань. Прийнято розгорнуте рішення Нацради з конкретними рекомендаціями Уряду України.
Доповідач відзначив, що неналежне ставлення багатьох роботодавців до виконання свого обв’язку - створювати здорові та безпечні умови праці працівникам не лише призводять до каліцтва й загибелі працівників, але і шкодить здоров’ю інших працівників, підриває якість всього трудового потенціалу країни та можливості економічного розвитку вітчизняних підприємств.
Лише в 2012 році на роботі загинули понад 1200 працівників, виявлено 5500 професійних захворювань, 12500 працівників отримали інвалідність. Загалом з 2000 року на підприємствах України померли під час роботи понад 21 тисячу працівників.
Основні причини – слабкий контроль менеджменту підприємств, застарілі технології, недофінансування заходів з охорони праці, ліквідація промислової медицини на підприємствах, низька доступність медичної допомоги, слабке професійне здоров’я.
За оцінками міжнародних організацій, в середньому країни втрачають через виробничий травматизм і профзахворювання близько 4 відсотків ВВП. Для України це означає не менше 60 мільярдів грн. щорічно.
Наступним фактором економічних втрат було названо низьку продуктивність праці, викликану ослабленим загальним і професійним здоров’ям працівників. Неможливість для більшості працюючих відновити свою фізичну працездатність через низький рівень оплати праці і неповноцінне харчування, перевтому, а також обмежену можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу – спричиняють зростання кількості професійних захворювань, які виявляються на пізніх стадіях, коли людина практично змушена переходити на інвалідність, а працюючий інвалід не здатен забезпечити необхідну продуктивність праці.
Серед негативних факторів також було названо неналежне проведення або ухилення від проведення атестації робочих місць, не вжиття заходів щодо усунення виявлених шкідливих для здоров’я людини факторів, відсутність на багатьох підприємствах, в тому числі зі шкідливими умовами виробництва, медичних частин, санаторіїв-профілакторіїв.
Зазначено також, що Федерація профспілокУкраїни і Держгірпромнагляд провели велику роботу задля розробки і прийняття Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 рр. Вона затверджена відповідним законом, підписаним Президентом України, що надає можливості вийти на якісно новий рівень цієї роботи. У програмі передбачені стабільні джерела її фінансування за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві - у сумі 120 млн. протягом 5 років, а також – 100 млн. з Державного бюджету.
На виконання Програми вже зараз організується масове навчання представників підприємств, профспілок і органів місцевого самоврядування з питань охорони праці – 20 тис. фахівців на рік, які стануть помічниками для державних інспекторів.
У контексті виконання Програми заплановано удосконалення державного управління охороною праці, заходи з підвищення безпеки праці, розвитку медицини праці, відновлення медичних служб підприємств, запроваджується паспорт здоров’я працівників промислових підприємств, розвивається система прогнозування безпеки праці, професійного травматизму і професійних захворювань за результатами атестації робочих місць та ін. заходи.
На думку профспілок, для успішної реалізації Програми поліпшення безпеки праці вкрай необхідна консолідація сил і роботодавців, профспілок і представників державних органів, які відповідальні за цю роботу. Дуже важливе наукове підкріплення бачення шляхів виходу з цієї проблеми на основі неупередженого та об’єктивного аналізу ситуації, що склалася.
Отже, охорона праці - це складова не тільки соціальна, але й економічна, - сказав на завершення С.Я.Українець, - це фактично один з елементів економічної політики держави. Саме тому ми разом з Держгірпромнаглядом при підтримці МОП проводимо зкоординовану роботу і намагаємося переконати бізнес утому, що заощаджувати на охороні праці не лише незаконно, не гуманно, але і не вигідно. Життя і здоров’я людини на виробництві має коштувати дорого, а санкції до порушників мають бути жорсткими, – в цьому полягає позиція профспілок. Висновки однозначні – українська економіка і бізнес програють, якщо залишаться такими, яким є зараз, ставлення до життя, до здоров’я працівника і до перспектив відновлення вітчизняного трудового потенціалу.
Під час обговорення виступив перший заступник Голови Держгірпромнагляду України Віктор Шайтан. У промові йшлося про те, що практичний досвід переконливо свідчить: проблеми економіки і суспільного життя, в тому числі у сфері застосування найманої праці, створення належних, здорових і безпечних умов праці, успішно вирішуються там, де реалізуються економічні важелі управління охороною праці. Органи державного нагляду діють у повній відповідності з чинним законодавством і не лише перевіряють дотримання встановленних норм на підприємствах, але і надають практичну і консультативну допомогу відповідальним за охорону праці.
На українських підприємствах питання економіки охорони праці в більшості випадків недооцінюються керівництвом. Безпека праці нерідко усвідомлюється, як деяка «витратна діяльність», яка не приносить доходу. Тому не всі власники та їх представники переймаються питаннями захисту свого ж бізнесу від можливих економічних втрат у разі аварій, нещасних випадків та профзахворювань. Більшість нещасних випадків тягнуть за собою, крім страхових виплат постраждалим, які відшкодовують Фонди соціального страхування, ще й так звані приховані збитки, пов’язані з втратою під час аварій промислового обладнання додатковими компенсаціями потерпілим, відшкодуванням моральних збитків, збитків від аварій, вимушених простоїв виробництва, втрати сировини, необхідністю перепідготовки персоналу та ін.
Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук підкреслив важливість норм Міжнародної організацій праці, ухвалених нею Конвенцій для захисту права працівників на здорові і безпечні умови праці. Дотримання високих стандартів з охорони праці прямо впливає на прибутковість бізнесу та інвестиційний клімат в країні. Це особливо важливо напередодні підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, якою передбачено приведення законодавства України у відповідність до 30-ти директив Євросоюзу, які стосуються бепеки праці.
Дискусію істотно підсилили представники авторитетних академічних і галузевих наукових установ:
- Антоніна Нагорна - член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, яка представляла Інститут медицини праці Академії медичних наук України;
- Анатолій Дєньгін - директор ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»;
- Ірина Новак - провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України;
Вчені підтримали необхідність більш глибокого вивчення впливу охорони праці, умов праці на економічну та конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, надання соціальним партнерам науково обґрунтованих аналітичних оцінок для прийняття рішень на державному рівні.
Заступник голови Державної служби статистики України Наталія Власенко навела предметний аналіз статистичних інструментів оцінки стану охорони праці і підтвердила готовність до проведення разом з соціальними партнерами додаткового аналізу проблем, що потребують вивчення в тому числі проведення цільових вибіркових досліджень.
Важливі питання загострив представник місцевої влади – начальник відділу охорони праці Львівської обласної державної адміністрації Сергій Кравченко, відзначивши, що на стані охорони праці негативно позначаються відсутність відомчого контролю, невизначеність з цільовим фінансуванням цієї роботи з Держбюджету, масштабна неформальна зайнятість, недосконала статистика тощо.
У дискусії взяли участь: Сергій Нестеров – перший заступник директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, представники Генеральної прокуратури України, інших міністерств і відомств Інституту економіки та прогнозування НАН України та ін.
Загальним висновком стала спільна думка про те, що сучасні політичні та соціально - економічні процеси в Україні спричиняють необхідність переходу від системи реагування на факти настання нещасних випадків, аварій на виробництвах на більш ефективну систему попередження виникнення та зниження ризиків небезпек на робочому місці, загрози життю або здоров’ю працюючих, прогнозування економічних наслідків стану охорони праці та вироблення механізмів корегуючого впливу.
У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність впровадження правових, організаційних та інших механізмів розробки заходів економічної заінтересованості бізнесу створювати на підприємствах належні умови праці.
За результатами роботи учасниками ухвалено рекомендації круглого столу органам влади та соціальним партнерам.
Інформаційно-аналітичне управління ФПУ
