Чому суверенний борг має значення для трудящих – і що профспілки можуть зробити

exqbgr x 735x418

 

Роза Паванеллі, Генеральний секретар, Інтернаціоналу громадського обслуговування

 

Профспілки повинні домагатися, щоб трудящих не змушували розплачуватися за кризу суверенного боргу.

 

Коли бізнес розоряється, це погана новина для його працівників. Але коли країни оголошують дефолт, результати можуть бути катастрофічними для трудящих, зайнятих у всіх секторах економіки: в державному і приватному, в малому і середньому бізнесі – і для всіх, чиє становище в наших суспільствах є найбільш вразливим.

Після 1970 року з кризою державної заборгованості щорічно стикалися, в середньому, вісім країн. Проблеми з боргом, які супроводжуються безліччю наслідків для сусідніх країн і торгових партнерів, зачіпають у той чи інший момент життя більшості людей на планеті.

І все ж багатьом трудящим криза суверенного боргу може представлятися чимось, що відбувається далеко-далеко, в якій-небудь екзотичній країні, якою управляє марнотратний уряд і яку населяють ледачі громадяни, які звикли кидати гроші на вітер. Банки, кредитори і політики правого спрямування часто підігрівають ці міфи, щоб відвести увагу від своєї ролі у виникненні цих криз.

Йерун Дійссельблум (президент Єврогрупи під час грецької кризи й один із ключових кандидатів на пост глави МВФ) на свій сором натякнув, що країни півдня Європи потрапили в кризу після того, як розтратили всі гроші на «вино і жінок». Політики на зразок Дійссельблума не люблять при цьому згадувати статистику, яка свідчить, наприклад, що греки працюють більше годин на тиждень, ніж будь-яка інша нація у Європейському союзі.

Подібного роду риторика відволікає від справжніх причин кризи і підриває віру людей в державний сектор громадського обслуговування і законну необхідність для держави брати кредити, щоб фінансувати його інфраструктуру. Насправді ефективне запозичення і витрачання державних коштів підтримує зростання економіки за допомогою:

- інвестицій у продуктивну інфраструктуру, які ринок не забезпечить;

- формування освіченого та здорового населення;

- перерозподілу доходів з метою підвищення купівельної спроможності бідної частини населення, що може сприяти створенню протициклічного економічного стимулу;

- надання прямої підтримки промисловому виробництву, в тому числі за допомогою наукових досліджень і технологічних інновацій;

- надання безлічі послуг усім без винятку громадянам і більш ефективно, ніж це зробив би ринок – прикладом можуть служити охорона здоров’я та водопостачання.

 

Щоб ознайомитися з усією серією, скористайтеся цим посиланням.

 

Департамент міжнародних зв’язків ФПУ

Архiв
<< < Жовтень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31