Право на страйк в країнах ЄС: порівняльна характеристика

Свобода або право на колективні дії в більшості країн гарантується конституцією, за винятком Австрії, Бельгії, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Ірландії та Великобританії. У Німеччині та Фінляндії це право випливає зі свободи об'єднання.

З огляду на те, що у багатьох країнах не існувало відповідного законодавства, ця сфера була, в основному, розроблена в судовому порядку. Це стосується Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу та Нідерландів.

Всебічного прецедентного права щодо колективних дій ще не існує в 12 країнах ЄС. У цих країнах колективні дії регулюється виключно законом. Те ж саме можна сказати про Фінляндію, Ісландію, Португалію, Іспанію та Великобританію. Греція та Ірландія – це країни, де зазначене право регулюється як законодавством, так і прецедентним правом. Певною мірою це можна сказати і про Францію, принаймні, що стосується державного сектору.

Регулювання цієї галузі трудового права самими соціальними партнерами через колективні договори властиве Данії, Фінляндії, Швеції та Ірландії.

У деяких країнах – у тому числі Бельгії, Італії та Франції – право на колективні дії є індивідуальним правом, у той час як в інших – Німеччина, Греція, Польща, Чехія, Словаччина та Швеція – воно належить профспілкам.

У 27 країн ЄС існує розмаїття видів колективних дій. При цьому для характеристики того чи іншого типу колективних дій не завжди використовуються однакові терміни. Більш того, певні види колективних дій є законними в одних правових системах, але заборонені в інших.

Чисто політичні страйки у більшості країн, принаймні теоретично, заборонені. Виняток становлять Данія (короткострокові та з «достатніх підстав»), Фінляндія, Ірландія, Італія та Норвегія.

Солідарні дії – тобто підтримка інших працівників у їх діях на місцях – наразі у багатьох країнах вважається законною за певних умов. Винятками є Латвія, Люксембург, Нідерланди та Великобританія. У Німеччині та Італії ситуація з правилами, які регулюють солідарні дії, є досить складною. В Іспанії їх законність повинна бути встановлена у кожному конкретному випадку.

Пікетування ми розглядаємо лише як словесне переконання, бо саме у такому вигляді воно є законним у всіх країнах, у яких має місце цей вид дій, за винятком Франції. У свою чергу, фізичне насильство заборонене без винятків.

Бойкоти дозволені у Данії, Нідерландах, Норвегії, Португалії та Швеції, а блокади – у Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції.

Уповільнення роботи – це законний вид колективних дій, який має місце у Фінляндії, Німеччині, Греції, Ірландії, Люксембурзі, на Мальті, у Нідерландах, Норвегії, Португалії, Швеції та Великобританії, у той час як у Бельгії, Данії та Франції він заборонений.

Робота за правилами є незаконною у Данії, Франції та Норвегії, але може застосовуватись на Кіпрі, у Фінляндії, Німеччині, Греції, Угорщині, Ірландії, Люксембурзі, на Мальті, у Нідерландах, Іспанії, Швеції та Великобританії.

Попереджувальний страйк дозволяється у Болгарії, на Кіпрі, в Естонії, Німеччині, Угорщині, Литві, Польщі та Румунії. У більшості цих країн така форма дії обмежена тривалістю.

Ситуація в Ірландії та Великобританії є дуже специфічною у тому сенсі, що всі колективні дії, в принципі, є незаконними, але з огляду на існування положення про недоторканність за певних обставин відповідні форми дій вважаються законними.

Міжнародні солідарні дії вважаються законними у Бельгії, Греції (за певних умов), Ірландії, Італії, Люксембурзі, Норвегії та Швеції. У більшості країн вони є законними за умови, що дії на місцях за кордоном також є законними.

Обмеження права на колективні дії має місце у всіх розглянутих країнах. Це може бути зобов'язання укладання мирової угоди, необхідність прагнути до мирного врегулювання суперечок, перш ніж переходити до колективних дій, необхідність надання мінімальних послуг під час страйку у деяких секторах, деякі категорії працівників, наприклад, державні службовці або службовці збройних сил, можуть бути позбавлені права на колективні дії, повинна дотримуватись умова пропорційності колективних дій або наявності останнього доводу, необхідність дотримання терміну повідомлення, проведення голосування щодо страйку до початку дій.

Обмеження права на колективні дії
Країна	Зобов. щодо укл. мирової уг.	Процедурні вимоги		Штрейк брехери	Розв’яз. супереч.	Останній довід
		Повідомлення	Голосування
Австрія	+					+
Бельгія	+ не має юр. сили
Болгарія		+	+	+	+	+
Хорватія		+		+	+	+
Кіпр		+ (поновл. ку)
Чехія	+	+	+		+	+
Данія	+	+ (ку)	+ (ку)		+
Естонія		+	+	+		+
Фінляндія	+	+
Франція	-	+ (гром. сект.)		+		+
Німеччина	+	-	+ (пс)	+		+
Греція	+	+	+
Угорщина						+
Ісландія	+	+	+		+
Ірландія		+	+
Італія	+				+
Латвія	+	+	+	+	+	+
Литва	+	+	+		+
Люксембург	+			+	+	+
Мальта					+
Нідерланди	+	+/-	+ (пс)	+		+
Норвегія	+	+	Зателефонувати нам × тел. +380 44 205 76 09 факс +380 44 205 76 09 Сгорнути