Григорій Осовий: «Можуть постраждати не тільки працівники, а й імідж держави, яка стала на європейський шлях розвитку»

ОСОВОЙ В РУБАШКЕ

 

У Верховній Раді 12 липня у першому читанні прийнято законопроект № 6489, який на думку авторів повинен запобігти надмірному тиску на субєктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Начебто і благородна справа, а що насправді стоїть за положеннями цього документу.

 

– Григорію Васильовичу, документ про який йдеться має спрямовуватися на покращення бізнес клімату в країні, а як він корелюється з правами та інтересами працівників?

- Так, дійсно, нібито благородну мету ставлять автори проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення». Тобто йдеться про інспектування робочих місць.

Це дійсно було б виправдано в ситуації, коли інтереси бізнесу подавляються, чиниться безпідставний податковий тиск, ставляться штучні перешкоди інвестиційній діяльності, вводяться додаткові збори та платежі, чи безнаказано ведеться рейдерське захоплення приватної власності.

Але коли йдеться про забезпечення законних прав працівника, коли правова інспекція отримала сигнал про те, що працівнику не виплачується своєчасно заробітна плата, чи з ним не оформлено трудовий договір, чи роботодавець не перераховує соціальний внесок на пенсійне страхування або є загроза життю і здоров’ю на об’єкті, де він працює і необхідно невідкладно вийти на місце, перевірити та вжити необхідних заходів щодо виправлення ситуації – ніякого послаблення відповідальності роботодавця не повинно бути.

А що автори законопроекту пропонують? Наприклад, якщо інспектор прийшов на об’єкт і з’ясував що людина дійсно працює з неоформленим трудовим договором, і до речі тоді бізнес не відраховує за працівника ні в бюджет ні в пенсійний фонд, ні в фонди соціального страхування, що позбавляє його гарантій і компенсацій при нещасному випадку на виробництві, хворобі, безробітті то у законопроекті лише пропонується роботодавцю дати 15 днів на усунення цих порушень. Але є багато прикладів, коли така ситуація з порушенням трудового законодавства триває не день і не місяць, а роками. І бізнес цим активно користується, бо відчуває себе безкарно.

Щоб читачам було більш зрозуміло, що насправді відбувається у сфері трудових відносин в Україні, наведу свіжий факт із зави до Федерації профспілок від Юрія Стрижеуса із с. Листівка, Запорізької обл., який приїхав до Києва на заробітки. Йому пообіцяли заробітну плату 6 тис. грн. у місяць, офіційне працевлаштування та повний соціальний пакет. А фактично відібрали паспорт, індифікаційний код, трудову книжку і погрозами змусили хлопця відпрацювати шість тижнів безоплатно. Врешті, віддали документи і дали 400 грн. на дорогу додому та попередили, щоб нікуди не скаржився. Це було схоже на рабство, - пише він у своїй заяві.

За офіційними даними в неформальній економіці нині працює 4-4.5 млн. осіб. Саме там найбільше порушень закону.

– Скажіть Григорію Васильовичу, наскільки зараз бізнес переобтяжений увагою з боку інспекторів праці?

По факту в Україні діє 2,5 тисячі інспекторів праці (за штатним розкладом – трохи більше), а суб’єктів господарювання трохи більше, ніж мільйон. Тобто теоретично інспектор може зайти на підприємство 1 раз на 200 років. То про який надмірний тиск на бізнес ми кажемо? Але навколо питання «надмірного тиску» утворилося серйозне парламентське лобі.

- А до речі про що свідчить міжнародна практика щодо врегулювання цієї проблеми?

У Європейських країнах дуже суворі покарання за такі порушення як не оформлення трудового договору.

Так, у Великобританії це може бути позбавлення волі строком до 5 років та штраф у розмірі до 20000 фунтів стерлінгів (за кожного неоформленого працівника. У Франції – позбавлення волі строком від 3 до 5 років та штраф у розмірі від 45000 до 75000 євро (залежно від кількості неоформлених працівників). У Австралії – штраф у розмірі до 76500 австралійських доларів. У США – позбавлення волі строком до 6 місяців та штраф у розмірі до 10000 доларів США (залежно від ситуації).

Нагадаю, що згідно з 81-ю Конвенцією МОП про інспектування праці, ратифікованою Україною, інспектор має право безперешкодно в будь-який час проводити інспектування робочого місця на відповідність умовам безпеки для життя і здоров’я людини з метою відвернення такої загрози і запобігання ризикам на відміну від українського законопроекту, де пропонується запровадити адміністративну відповідальність інспекторів праці за ініціювання позапланових перевірок.

- Скажіть, що ще турбує Вас як профспілкового лідера в цьому законопроекті та як Ви бачите подальші його перспективи?

Візьмемо друге ноу-хау наших законодавців у цьому законопроекті. Наприклад, якщо фізична особа, скажімо працівник, поскаржиться на порушення, і виявиться, що ці порушення були необґрунтованими, то норма законопроекту вимагає оштрафувати таку особу. Тобто у працівника, який виявив порушення його прав і поскаржився, і не може юридично грамотно виписати правові аспекти порушення, змінюється статус потерпілого на винуватого, і більш того, він має ще й штраф за це сплатити.

Я говорю про це з великою тривогою і хочу попередити, щоб і парламентарі і урядовці зрозуміли, що Україна вже котрий рік перебуває під моніторингом з боку Міжнародної організації праці у зв’язку з порушенням прав працівників і Конвенції №81, і в цьому році в червні в Женеві Комітет зі стандартів МОП заслухав звіт Уряду України у зв’язку з порушенням доступу прав інспекторів до робочих місць. Було зроблено дуже серйозні висновки. МОП зажадала від урядової сторони надати докази – всі документи, прийняті постанови, які говорять про те, що такі перешкоди усунуті. І ось на тобі, знову черговий скандальний привід.

Потрібно відверто сказати, що автори законопроекту прикриваючись необхідністю переходу від каральної моделі перевірок до сприяння виправленню правопорушень, насправді, намагаються обмежити здійснення державного контролю в сфері праці, позбавити бізнес необхідності сплачувати штрафні санкції у випадках першого порушення, зокрема за неоформлення співробітників, а штрафи знову звести нанівець, що, навпаки, заохочує нелегальну зайнятість.

І це при тому що обсяг тіньової зайнятості в Україні майже 4,5 мільйони працівників, які працюють без оформлення трудових відносин, понад 100 тисяч працівників несвоєчасно отримують заробітну плату. Незадовільний стан охорони та безпеки праці призводить до чисельних людських жертв і аварій.

Якщо цей законопроект буде прийнято без змін, то у наступному році Міжнародна організація праці може внести нашу країну до «чорного» списку найбільших порушників норм МОП і це стане приводом для позбавлення України преференцій у торгівлі, зокрема, зі США та ЄС.

Звичайно ми направили Голові Верховної Ради України відповідну профспілкову петицію, щоб вилучити під час другого читання дискримінаційні норми по відношенню до працівників. Ми не повинні піддавати ризику знову авторитет нашої країни на міжнародному рівні, демонструвати, що ми є не прогнозованою країною, яка бере на себе зобовязання, а потім ними нехтує.

Ми розраховуємо, що профільний парламентський комітет все ж скористається запропонованою технічною допомогою і направить законопроект на експертизу до МОП. У свою чергу ФПУ надіслала до Верховної Ради України детальні зауваження та пропозиції та ініціює їх внесення через народних депутатів України – представників ФПУ у парламенті до другого читання.

Є ще час і можливість виправити ситуацію, а не доводити до конфлікту.

 

Розмову вів Юрій Работа

 

 

 

Архiв
<< < Листопад 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30