Минулого тижня Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (реєстр. № 2418а від 21.07.2015).
В Україні чинне законодавство визначає діяльність уповноважених органів державного нагляду (контролю), як надзвичайно важливу і безумовно суспільно пріоритетну функцію держави, що має забезпечити встановлені Конституцією України права та інтереси особи, суспільства і держави шляхом ефективного запобігання, своєчасного виявлення та оперативного усунення порушень вимог законодавства, у тому числі трудового, всіма суб’єктами господарювання.
Законодавство чітко розмежовує соціальні пріоритети суспільства та інтереси суб’єктів господарювання і визнає вищим пріоритетом суспільний інтерес, зокрема – забезпечення належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Проте, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», обмежуючи кількість та періодичність перевірок органами Держпраці порушень у сфері трудового законодавства, з одного боку сприяє розвитку бізнесу, який є основою економічного і соціального благополуччя України, оскільки у зв’язку з вищезазначеними змінами звичайно зменшить кількість перевірок, однак, з іншого боку – створить умови для досягнення такого благополуччя за рахунок ущемлення трудових прав робітника, оскільки в умовах здороження життя і судових витрат у справах по захисту своїх прав, робітники не будуть звертатись до суду, і виходом у такій ситуації є звернення до Держпраці, проте у зв’язку з ускладненням процедури проведення перевірок таким правом працівник може і не скористатись.
Так, Законом встановлено жорсткі обмеження періодичності та тривалості планових заходів зі здійснення державного нагляду. Зокрема, визначено, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єкта малого підприємництва – п’яти робочих днів, а сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання, не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єкта малого підприємництва – п’ятнадцяти робочих днів.
Щодо позапланових перевірок, то законодавець встановив заборону на повторне проведення позапланових заходів з тієї самої підстави.
Також Закон передбачає презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів роблять можливим неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб’єкта господарювання або/та повноважень органу державного нагляду (контролю), внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь суб’єкта господарювання, так і органу державного нагляду (контролю).
Таким чином, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів роблять можливим неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), внаслідок чого рішення може бути прийняте на користь як суб’єкта господарювання, так і на органу державного нагляду (контролю), рішення повинно бути прийняте на користь суб’єкта господарювання.
Крім того, суб’єкта господарювання, посадових осіб суб’єкта господарювання - юридичної особи звільнено від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання.
Правова та технічна інспекція праці профспілок