Протидіяти дискримінації у сфері праці

IMG-8b1f70ac87aeef726a261a9994217355-V

«Профспілки як ніхто інший стикається з проблемами дискримінації та стигматизації працівників на робочому місці, зокрема за ознаками належності або бажання брати участь у профспілковому русі» - основна теза виступу керівника департаменту правого захисту ФПУ Дмитра Ляха на засіданні круглого столу у Верховній Раді України на тему: «Проблеми мобінгу та булінгу в Україні».

Однією із форм такої дискримінації до працівників є мобінг систематичний психологічний тиск у вигляді цькування співробітника у колективі з метою зниження його авторитета та зазвичай подальшого звільнення.

За змістом зазначене поняття майже тотожне поняттю «утиску» вже визначеному статтею 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»), дія якого поширюється на трудові відносини (стаття 5 цього Закону).

Особливо гостро постає проблема мобінгу у сфері незадекларованих трудових відносин, де щонайменше працює близько 6 млн. працівників, які фактично позбавлені гарантій та прав на гідні умови праці та можливості документально підтвердити порушення їхніх прав в судовому порядку.

Кодекс законів про працю України і проект Трудового кодексу (реєстр. № 1658) містить антидискримінаційні гарантії для працівників, а також право працівників на відшкодування роботодавцем моральної шкоди за порушення законних прав громадян. Зокрема, у чинному Трудовому кодексі це статті 2-1, 22 і 237-1. Новели проекту Трудового кодексу передбачають, зокрема, покладання на роботодавця зобов’язання доказувати в суді відсутність фактів дискримінації (частина третя статті 3), а також відшкодувати моральну шкоду в разі невиконання свого обов’язку шанувати честь, гідність та інші особисті немайнові права працівника (стаття 366). Крім того, встановлюється можливість визнання трудового договору недійсним якщо його укладено під впливом омани, погрози, примушення (стаття 45).

Втім навіть у разі прийняття таких норм зазначене не дозволить значно покращити прояви дискримінації в т.ч. мобінгу на робочому місці.

IMG-512640ea73bbf1ca8420782cf3b7c84d-V

Згідно чинного законодавства основним інструментом захисту і доведення факту дискримінації, зокрема у сфері трудових правовідносин, залишається суд, а обов’язок доказування залишається за постраждалим. Станом на сьогодні навіть Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може вступати в судовий процес для захисту постраждалого від дискримінації лише в якості третьої особи та надавати висновки у таких справах за відповідним рішенням і зверненням суду.

Українська судова практика щодо дискримінації у сфері праці за час дії Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» з 2012 року свідчить про неефективність існуючої системи захисту, оскільки, незважаючи про наявні чисельні факти дискримінації у сфері трудових відносин, за цей період розглянуто не більше десятка справ і які, на жаль, у переважній більшості вирішено не на користь постраждалих від дискримінації.

Проблема права доступу до правосуддя для таких справ залишається вкрай гострою, що насамперед обумовлено непосильним розміром для людини праці судового збору у разі висування позивачем вимог про матеріальне відшкодування заподіяної шкоди, а також неможливістю представити документальні докази у т.ч. показання свідків, які також знаходяться у аналогічному дискримінаційному середовищі та бояться втратити роботу навіть в умовах примусової праці.

Стосовно запропонованого для обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання мобінгу)» (№ 7005 від 25.07.2017 р.) Дмитро Лях наголосив на його необхідності за умови кардинального доопрацювання.

Так, визначення понятійних норм утиску/мобінгу повинно міститися у статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» як у основоположному законі щодо дискримінації. Також необхідно запровадити спрощену процедуру фіксації факту мобінгу/утиску як адміністративного правопорушення.

Новели запропоновані авторами законопроекту до статті 172 Кримінального кодексу України також потребують доопрацювання, оскільки недостатньо визначені суб’єкти і суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, об’єктивна сторона з причинним зв'язком між діянням та важкими наслідками для людини від утиску/мобінгу.

Наприкінці свого виступу Д.Лях висловив готовність Федерації профспілок України поключитися до доопрацювання цього законопроекту.

 IMG-e69cd82e3ff0035d78ff5dcd5618725f-V

Департамент правого захисту ФПУ

Архiв
<< < Грудень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31