Нові часи вимагають нових практик

Опубліковано: П'ятниця, 03 травня 2019, 15:10

 Д5

 

Ми є свідками бурхливих змін, що відбуваються в політиці, виробництві, соціальній сфері та науці. При цьому не тільки прискорюються темпи розвитку сучасної науки, а й істотно збільшується сфера її впливу. Наука в усі зростаючій мірі проникає в головні області життя суспільства: економіку, політику, мистецтво, освіту і т.д.

Особливо важлива ця тенденція для вирішення завдань захисту прав і свобод членів профспілки в епоху змін. Іншими словами, актуальність наукового підходу, цінність аналітичних досліджень, важливість методології особливо яскраво виявляється в наш час, пов'язаний з соціальними потрясіннями, крахом соціальних ідеалів, зміною філософських, світоглядних установок, парадигм, стилів поведінки людей. Виникнення безлічі проблем, непояснених з позиції старих методів і нерозв'язних традиційними засобами, призводить до істотного і абсолютно необхідного підвищення уваги до нових теоретико-методологічних підходів. Чим більше труднощів має місце в предметно-змістовний стороні профспілкової діяльності, тим більшого значення набуває використання загальнонаукових теоретичних методів для синтезу нових принципів реагування та керування.

Необхідність і актуальність проведення наукових досліджень не викликає сумніву, але хто в профспілковому середовищі повинен це реалізовувати? Безумовно, профспілкові вищі навчальні заклади. На сьогоднішній день, після невдалого реформування, залишився єдиний профспілковий вуз - Академія праці, соціальних відносин і туризму. Відповідальна місія: з «організації, координації і управління науковими дослідженнями з найважливіших проблем правої, соціально-економічної тематики, рекреаційно-оздоровчої сфери та розвитку профспілкового руху», «надання науково-методичної, практичної допомоги навчальнім закладам профспілок, членським організаціям Федерації профспілок України» і «проведення фундаментальних наукових досліджень за напрямами діяльності Академії, у т.ч. з питань розвитку профспілкового руху» зафіксована в п. 2.1.6, 2.1.7 та 2.2.3 статуту академії. Де результати?

Останній підручник для системи підвищення кваліфікації профспілкових кадрів і активу «Профспілковий менеджмент» був випущений в ХСЕІ майже десять років тому, науково-практичні конференції та круглі столи за значущим для профспілкового руху України не проводилися і не плануються, немає захистів дисертацій докторів філософії за профспілковими тематиками , нульова участь в підвищенні рівня наукового та інформаційного забезпечення діяльності ФПУ та її членських організацій. Не простежується участь академії у науково-методичному забезпеченні аналізу законотворчої діяльності в галузі соціальної політики. Можливо, не актуально сьогодні виконання пошукових досліджень в галузі трудового права; охорони праці та екології; соціальної відповідальності бізнесу; економіки; фінансів, грошового обігу і кредиту; гендерної рівності; освіти і виховання та ін.?

У штаті академії є проректор з наукової роботи та співробітники, які отримують заробітну плату і в їх обов'язок входить організація наукової роботи. Але чому відбувається ігнорування профспілкової тематики? Вагомим аргументом звучить відсутність фінансування з боку ФПУ, але наукова робота у вищому навчальному закладі повинна проводитися. Кожен професор, доцент, викладач, відповідно до Закону України «Про вищу освіту» зобов'язаний виконувати наукову роботу, публікувати наукові статті, подавати тези на наукові конференції та ін. Виконання даної роботи відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» і нормативними документами МОНУ включено в робочий час науково-педагогічних працівників і становить половину обсягу навантаження. Таким чином, наукова робота передбачена, проводиться і оплачується профспілковим вузом, але не в інтересах профспілкового спільноти. В академії не створено сприятливе середовище для проведення науково-дослідної роботи з профспілкової тематики. Навчальна частина не здійснює контроль за включенням в індивідуальні плани навантаження викладачів тематик, пов'язаних із профспілковою діяльністю, наукові підрозділи не націлюються на вирішення пріоритетних проблем профспілкового руху.

Існує і Наглядова рада, що створена постановою президії ФПУ, яка відповідно п. 2.1. положення повинна «визначати пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних наукових досліджень, в т.ч. з питань розвитку профспілкового руху, основних напрямів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації профспілкових працівників », проте, можливо, через відсутність в складі ради фахівців з організації наукової роботи даному напрямку не приділяється належної уваги. Та й голова Наглядової ради не організує роботу належним чином, хоча і має можливість запрошувати фахівців як академії, так і інших організацій для підготовки рішень.

Можливо, через відсутність принципової позиції Наглядової ради протягом ряду років не оновлювалися робочі програми підвищення кваліфікації профспілкових кадрів і на сайті ФПУ ліквідовано розділ навчання та підвищення кваліфікації кадрів та активу з напрямів діяльності. Що профспілкова система вже не потребує підготовки нових кадрів, не зацікавлена в залученні талановитих людей, здатних в мінімальні терміни і з найменшими витратами реалізувати найсміливіші ідеї.

Освіта розглядається сьогодні світовим співтовариством як основна рушійна сила сталого розвитку економіки і є найважливішим фактором стабільності розвитку держави та конкурентоспроможності країни. У цих умовах академія має стати провідною структурною одиницею інноваційного розвитку профспілок, стати не тільки центром підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а й профспілковим центром науково-інноваційної діяльності.

 

Олег Борисюк

член Профспілки працівників освіти і наукиУкраїни,

керівник гуртка козацько-лицарського виховання «Джура,»

Дунаєвецький район,  Хмельницька область