Изображение 279

 

На засіданні НТСЕР, що відбулося 5 квітня, профспілкова сторона загострила проблему збереження та розвитку трудового потенціалу. У гарячій дискусії навколо  цього питання взяли участь також відомі науковці Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи, академік НАН України, і Валерій Геєць, директор Інституту економіки та прогнозування, академік НАН України, які ще раз підтвердили, що ситуація на ринку праці набуває все більш драматичного характеру.

 

Ми попросили співголову НТСЕР, Голову ФПУ Григорія Осового прокоментувати питання трудового потенціалу.

 

«Ситуацію можна охарактеризувати наступним чином, - зазначив він. - З одного боку, рівень смертності перевищує народжуваність в Україні, що фактично призводить до скорочення трудового потенціалу, а з іншого, масштабна  трудова еміграція  до країн з більш високим розвитком економіки, переважно європейських, у пошуках кращого життя і роботи. І це в більшій мірі стосується молодих людей робітничих спеціальностей, і тих, хто виїжджає на навчання за кордон, здобуває освіту і вже ніколи не повертається на Батьківщину. За такої тенденції ще кілька років поспіль і Україна залишиться без робочих рук».

«Все це має бути предметом глибинного аналізу і вимагає від усіх соціальних партнерів проведення рішучих дій на виправлення ситуації та її упередження, - наголосив Голова ФПУ. - Без перебільшення мова йде про національну безпеку країни».

Тому  для нас, профспілок, було дивним, що представники урядової сторони, судячи з підготовки матеріалів до засідання НТСЕР та виступам, явно недооцінюють загрози, яка нависла над країною, підкреслив Григорій Осовий.  А профспілкові пропозиції, які вносилися,у т.ч. і від роботодавців, фактично проігноровані. «Такого «беззубого» проекту рішення ми не очікували, - сказав співголова НТСЕР. - У цій ситуації профспілки виявили принциповість і поставили вимоги, що Уряд повинен не пізніше червня ц.р. винести на розгляд питання збереження і розвитку трудового потенціалу та прийняти національну цільову соціальну програму до 2030 року з цього питання. Подальше ухилення від його вирішення не припустимо і буде суспільством сприйнято як безвідповідальність влади.

Прикро, що нам у цьому довелося переконувати урядову сторону, хоча здавалося, що саме урядовці повинні були б звернутися до соціальних партнерів з приводу об’єднання зусиль для вирішення цієї проблеми.

У решті-решт Рада все ж знайшла консенсус і прийняла рішення звернутися до Уряду щодо розгляду порушеної проблеми, а сторонам у місячний термін напрацювати конкретні пропозиції і підготувати аргументи, які стануть підґрунтям  для прийняття рішення».

   

Прес-центр ФПУ