Інформація про профспілкову оцінку виконання Програми Гідної праці МОП для України на період 2016–2019 років

0acda03247c07474fe25d7f8c7d18269 XL

 

7 квітня 2016 року Міністерством соціальної політики України, репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та Міжнародною організацією праці підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації Програми Гідної праці МОП для України на період 2016–2019 років (далі – Програма).

 

Головна мета Програми – забезпечення повної, продуктивної, безпечної зайнятості з гідною оплатою праці шляхом реалізації спільних дій соціальних партнерів, з одного боку, та Міжнародної організації праці – з іншого.

У Програмі враховані заходи, що вже здійснюються Україною в рамках виконання зобов’язань за міжнародними програмами дій. Зокрема, Рамкової програми партнерства Уряду України з ООН на 2012–2016 роки, Цілей сталого розвитку (2016–2030 роки) та Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами – з іншого.

Пріоритет 1: Сприяння зайнятості та розвитку сталих підприємств задля стабільності та зростання

Кінцевий результат 1.1: Ініційовано та (або) проведено правові та інституційні реформи для заохочення створення і зростання сталих підприємств.

В рамках проекту «Створення сприятливого середовища для сталих підприємств» 14 вересня 2017 року відбулась Презентація комплексного дослідження на тему «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва».

Результати дослідження свідчать, що найважливіші обмеження на шляху створення сприятливого середовища в Україні – відсутність ефективного управління, макроекономічна нестабільність, недостатня узгодженість та непослідовність законодавчих та регуляторних реформ, недостатній контроль за дотриманням законодавства та забезпеченням прав власності, високі корупційні ризики та неефективна конкуренція. Під час валідації звіту між соціальними партнерами було досягнуто консенсусу щодо орієнтовних дій для покращення становища у цих сферах.

Напрацьовані профспілками зауваження та пропозиції направлені розробникам у вересні 2017 року.

Кінцевий результат 1.2: Ініційовано та/або впроваджено науково обґрунтовані реформи політики, спрямовані на забезпечення ринку відповідними кваліфікованими кадрами і усунення невідповідності кваліфікації на ринку праці.

Профспілки рішуче виступають за створення в Україні достатньої кількості сучасних, безпечних та високооплачуваних робочих місць.

На виконання вимог ФПУ 15–16 червня 2016 року відбулись робочі зустрічі керівництва Федерації профспілок України та керівників галузевих профспілок із Першим Віце-прем’єр-міністром – Міністром економічного розвитку та торгівлі України С. Кубівим. Під час зустрічі сторони дійшли згоди, що забезпечення повної та продуктивної зайнятості можливе лише шляхом розвитку вітчизняного виробництва, стабілізації роботи трудових колективів, подолання заборгованості з заробітної плати, спрямування інвестицій на модернізацію і оновлення основних виробничих фондів підприємств, а також вирішення специфічних питань життєдіяльності окремих галузей економіки.

З метою удосконалення державної політики зайнятості, ФПУ домоглась розгляду цього питання під час слухань Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (слухання відбулись 15 червня 2016 року) та розробки відповідних законопроектів, робота над якими здійснюється Міністерством соціальної політики та профільним комітетом ВРУ, за участі соціальних партнерів.

Наразі узгодженої редакції законопроекту не напрацьовано. Потребує активізації робота Мінсоцполітики щодо підготовки зазначеного законопроекту.

Відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік та рішення Національного комітету з розвитку промисловості від 07.04.2017 до 1 жовтня 2017 року має бути підготовлено проект Стратегії розвитку промисловості. З метою напрацювання профспілкових пропозицій до розділу проекту Стратегії «Забезпечення промисловості кваліфікованими кадрами», а також представлення їх робочій групі «Кадрове забезпечення та навчання для промисловості» Національного комітету з розвитку промисловості ФПУ підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали про забезпечення кадрами промисловості та пропозиції щодо вдосконалення кадрової політики.

Профспілки беруть активну участь у роботі розвитку системи професійних кваліфікацій, розробці професійних стандартів, впровадженні Національної рамки кваліфікацій, а також у створенні нормативної бази для імплементації концепції навчання протягом життя в Україні.

У червні 2016 року відбулись парламентські слухання «Професійна освіта як складова забезпечення кваліфікованого кадрового потенціалу України: проблеми та шляхи вирішення», за результатами яких розроблено Рекомендації (схвалені Постановою Верховної Ради України від 07.09.2016 № 1493-VIII).

В рамках спільного проекту ЄФО та МОН «Децентралізація ПТО в Україні – поштовх до дій», з метою сприяння покращенню обізнаності про нагальні проблеми української системи ПТО на національному, регіональному, європейському та міжнародному рівнях, а також надання аналітичної оцінки для спрямування подальшого політичного діалогу щодо управління політикою ПТО в Україні у контексті децентралізації у січні 2017 р. підготовлено Зелену книгу.

04.04.2017, за участі Представництва ЄС в Україні, представників Уряду, народних депутатів, регіональних рад професійної освіти, профспілок, роботодавців, громадських організацій відбулась конференція «Професійна освіта та підготовка робітничих кадрів: сприяння соціально-економічному та регіональному розвитку України».

На засіданні НТСЕР 29.05.2017 розглянуто питання «Про стан, проблеми та перспективи розвитку системи освіти, підготовки робітничих кадрів для галузей економіки з урахуванням потреб ринку праці».

Крім того, ФПУ активно долучилася до підготовки пропозицій до законопроектів «Про професійну освіту» (доопрацьовується) та «Про освіту» (базовий, прийнято ВРУ 05.09.2017).

Як результат багаторічних наполягань ФПУ, при Мінсоцполітики, за участю заінтересованих органів виконавчої влади, соціальних партнерів та науковців утворено робочу групу, яка займатиметься питаннями прогнозування тенденцій на ринку праці України. Склад робочої групи затверджено наказом Мінсоцполітики від 04.05.2017 № 737. Проте, станом на вересень 2017 року жодного її засідання не відбулося.

Кінцевий результат 1.3: Поліпшено функціонування Державної служби зайнятості.

В рамках програми удосконалення роботи Державної служби зайнятості України. МОП почала працювати над розробкою «дорожньої карти» реформи Державної служби зайнятості України, проект якої презентовано представникам сторін соціального діалогу.

ФПУ брали активну участь у підготовці пропозицій до плану реформування ДСЗ, який розробляється фахівцями ПРООН та МОП за результатами реалізації проекту «Оцінка функціонування Державної служби зайнятості».

Пріоритет 2: Сприяння ефективному соціальному діалогу

Кінцевий результат 2.1: Законодавство про працю відповідає міжнародним трудовим нормам і директивам ЄС.

Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1658) підготовлено до другого читання у Парламенті. Це результат понад 2 років копіткої і професійної роботи народних депутатів України, експертів, науковців, представників профспілок, Уряду, роботодавців, а також досвід 15 років роботи над попередніми редакціями кодексу.

 

Профспілковими експертами сформульовано 112 принципових поправок, якими значно підсилюються правові позиції працівника, можливості самозахисту та підтримки з боку профспілки. Через народних депутатів України вони були внесені до Верховної Ради і офіційно включені до порівняльних таблиць.

 

За результатами голосування близько 75 профспілкових поправок знайшли своє повне або часткове втілення у остаточному проекті, внесеному профільним комітетом у квітні ц.р. на друге читання.

 

Правове положення працівника стало більш стійким і захищеним. Новий кодекс містить основні норми понад 60 ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії, директив Європейського Союзу у сфері праці.

 

Наразі головне завдання профспілок разом з народними депутатами України – не допустити під час другого читання звуження того обсягу прав працівників і повноважень профспілок, що напрацьований у новій редакції трудового кодексу України.

 

Кінцевий результат 2.2: Покращено систему колективних переговорів і врегулювання трудових спорів

 

Протягом червня 2016 року – травня 2017 року при Національній тристоронній соціально-економічній раді працювала тристороння робоча група для підготовки узгодженого законопроекту «Про колективні угоди і договори».

 

За результатами засідань вдалося сформулювати компромісні редакції статей щодо: поширення дії положень колективних договорів – основні гарантії на всіх працівників, інші як передбачено в колективному договорі; поширення галузевих угод на всі підприємства галузі за умови укладення угоди репрезентативними сторонами.

 

Під час опрацювання статті щодо призупинення дії окремих положень колективної угоди, колективного договору профспілкова сторона домоглася, щоб означене рішення приймалося сторонами угоди, договору за взаємною їх згодою, на визначений ними строк та відповідно до порядку, передбаченого в угоді, договорі.

 

Також вдалося досягти згоди й у вирішенні питання реалізації можливості приєднання до колективної угоди, проте не знайдено компромісу щодо терміну дії колективної угоди, договору.

 

Наразі обговорення законопроекту триває в усіх членських організаціях ФПУ та суб’єктів Угоди про створення СПО об'єднань профспілок. У вересні цього року проведено тристоронній круглий стіл на національному рівні за участі соціальних партнерів з метою відстоювання профспілкової позиції та з’ясування позицій сторін соціального діалогу з ключових питань.

 

Завершення роботи над удосконаленням колективно-договірного законодавства дозволить розпочати роботу над законопроектом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів».

 

Проте, маючи на меті удосконалення законодавства з врегулювання трудових спорів, ФПУ підготовлено профспілкову редакцію проекту щодо вирішення трудових спорів, а також законопроекту стосовно внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття обмежень права на страйк, останній знаходиться вже в Парламенті.

 

З метою підвищення ефективності колективних переговорів та дієвості колективних договорів, угод, особливо в умовах економічної кризи, а також через відсутність професіонально підготовлених переговірників та медіаторів для забезпечення здійснення ефективного соціального діалогу всіх рівнів у рамках домовленостей ФПУ з Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі, у 2017 році проведено серію з чотирьох семінарів-тренінгів Школи профспілкових переговірників, перший модуль «Колективні переговори: права і процедури» відбувся 30–31 березня ц.р. в Києві, ІІ модуль «Підготовка до ведення переговорів та укладення колективного договору» 27–28 квітня у Чернігові, ІІІ модуль «Практичні аспекти ведення успішних переговорів» 25–26 травня у Львові та заключний IV набув статусу міжнародного та пройшов у Києві 12–14 вересня 2017 року.

 

Кінцевий результат 2.3: Зміцнена спроможність соціальних партнерів та інституцій соціального діалогу.

 

За результатами розгляду на засіданні СПО об’єднань профспілок підготовленого тристоронньою робочою групою проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення ведення соціального діалогу» направлено звернення до:

 

- Секретаріату Національної тристоронньої соціально-економічної ради щодо розгляду законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення ведення соціального діалогу» на засіданні Національної ради (лист від 20.02.2017 № 01-05/47);

 

- Мінсоцполітики, СПО роботодавців з пропозицією ініціювати внесення відповідних змін до Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» (лист від 24.03.2017 № 01-13/252-СПО).

 

Академією праці, соціальних відносин і туризму ФПУ у 2017 році підготовлено навчальний посібник «Соціальний діалог: теорія та практика. Формування в Україні».

 

В рамках Меморандуму про співпрацю між НАДУ та ФПУ від 22.06.2017 проводиться навчання державних службовців, у т.ч. з питань соціального діалогу.

 

Питання щодо утворення галузевих (міжгалузевих) тристоронніх або двосторонніх соціально-економічних рад включено до Генеральної угоди на 2016–2017 роки.

 

В березні 2017 року створено галузеву тристоронню соціально-економічну раду при Міністерстві палива та енергетики України. Водночас, незважаючи на попередні домовленості, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не підтримало ініціативу ФПУ щодо створення міжгалузевої тристоронньої соціально-економічної ради. Аналогічно і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та жилого-комунального господарства України проігнорувало спільне звернення Федерації роботодавців України та Федерації профспілок України щодо створення Міжгалузевої соціально-економічної ради з питань підтримки розвитку будівельної та суміжних галузей, збереження і створення робочих місць шляхом інтенсифікації державних житлових програм. Станом на вересень 2017 року зазначену раду не утворено.

 

Кінцевий результат 2.4: Створено ефективну інспекцію праці.

 

Профспілки послідовно відстоюють позицію щодо необхідності приведення законодавства України до вимог Конвенцій МОП № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція №81) та №129 про інспекцію праці у сільському господарстві (далі - Конвенція №129), створення ефективної інспекції праці, яка б надійно захищала трудові права працівників.

 

11.10.2016 р. відбулося офіційне відкриття Проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» та тристоронній семінар «Соціальний діалог з питань інспекції праці:оптимальна модель для України з урахуванням національної практики та досвіду країн ЄС».

 

За технічної допомоги вказаного проекту МОП протягом червня 2016 – квітня 2017 року  спільними зусиллями Уряду, профспілок та роботодавців було розроблено, а Урядом затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - постанова Уряду №295), якою затверджені нові порядки здійснення державного контролю та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

У нових порядках детально визначені повноваження державної інспекції праці. Інспектор отримав право самостійно приймати рішення і проводити перевірку за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. У разі проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неформальних трудових відносин інспектор також самостійно приймає рішення про таке відвідування і самостійно вирішує про  повідомлення роботодавця про це та має право в будь-яку годину доби проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавця.

Також передбачено, що проведення перевірок додержання трудового законодавства буде здійснюватися не лише за зверненням самого працівника, але й за повідомленням профспілкових організацій про виявлені під час громадського контролю порушення прав працівників. Крім того, до участі у виїзних перевірках, які здійснюватимуться уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування, в разі потреби залучатимуться представники профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок.

Зазначені новели знайшли законодавче закріплення і у проекті Трудового кодексу України (реєстр. № 1658), що підготовлений до другого читання.

У зв’язку з прийняттям постанови Уряду №295, Президія ФПУ ухвалила постанову від 24.04.2017 №П-8-10 «Про посилення громадського контролю за додержанням законодавства про працю в сучасних умовах», у якій рекомендувала членським організаціям Федерації забезпечити своєчасне повідомлення територіальних органів Держпраці про виявлені під час громадського контролю профспілок порушення законодавства про працю.

Соціальними партнерами вживалися спільні заходи щодо формування нової моделі інспекції праці, яка би відповідала вимогам Конвенцій МОП №№81 та 129.

 

Так, профспілками розглянуто та погоджено розроблений Держпраці проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96» (щодо приведення норм Положення про Державну службу України з питань праці до вимог чинного законодавства.

 

Надано негативну оцінку законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері» (реєстр. № 6087), що надійшов з Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, в зв’язку із тим, що його норми суперечать основним положенням Конвенцій № 81 та №129.

 

 У рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу»:

 

- зокрема на досягнення результату 3 та 4 «Діяльність Держпраці поширюється на неформальну економіку» та «Розширення можливостей Держпраці працювати в партнерстві з іншими установами і організаціями» відбувся тристоронній семінар «Незадекларована праця в Україні та роль інспекції праці в її подоланні». На семінарі визначено позицію соціальних партнерів щодо порядку і форми участі у Кампанії з інспекції праці проти незадекларованої праці в Україні, проведення якої планувалося у 2017 році в рамках Проекту МОП “Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу»;

 

- упродовж квітня – серпня 2017 року Державна служба України з питань праці проводила пілотну інспекційну кампанію щодо виявлення фактів незадекларованої праці в чотирьох областях України: Львівській, Одеській, Херсонській та Черкаській, в ході якої в червні 2017 року профспілковою стороною було проведено зустрічі, круглі столи і семінари, під час яких обговорювалися питання нелегальної праці та шляхів боротьби з нею.

 

Результати пілотної кампанії висвітлювалися на сайті ФПУ: у статті «Профспілки підтримують легалізацію трудових відносин: перші результати пілотної кампанії МОП з подолання незадекларованої праці», підготовлено спеціальні буклет і постер з інформацією МОП з питань незадекларованої праці, які членським організаціям ФПУ рекомендовано використовувати в правозахисній роботі. Інформація з тематики пілотного проекту поширювалася серед профспілкових організацій під час навчальних семінарів.

 

Пріоритет 3: Покращення соціального захисту і умов праці

 

Кінцевий результат 3.1: Зміцнення національного мінімального рівня соціального захисту на основі міжнародних трудових стандартів та соціального діалогу.

 

Прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом для розрахунку соціальних гарантій і нормативів, розроблення державних соціальних програм, оцінки рівня життя в Україні, розрахунку показників бідності, зокрема основою для розрахунків розмірів мінімальних гарантій в оплаті праці (тарифу першого розряду, мінімальної заробітної праці), в соціальному захисті (мінімальна пенсія, державна соціальна допомога, субсидії).

 

У 2016 році Кабінетом Міністрів України було оновлено набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг (постанова КМУ від 10.10.2016 № 780) та схвалено Методику розрахунку прожиткового мінімуму. Відповідно до цих прийнятих рішень Мінсоцполітики розраховує фактичний прожитковий мінімум.

 

Проте, встановлений у Державному бюджеті розмір прожиткового мінімуму не базується на оновлених наборах продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, затверджених постановою № 780, що не відповідає Методиці розрахунку прожиткового мінімуму та значно занижує цей показник по відношенню до фактичного розміру прожиткового мінімуму, який оприлюднює Мінсоцполітики України.

 

І в чинній, і в  попередній Генеральних угодах були закладені норми стосовно визначення, удосконалення та оновлення прожиткового мінімуму з метою наближення його до міжнародних стандартів.

 

Зокрема пунктом 2.83 чинної Генугоди сторони домовились підготувати протягом 2016 року законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» стосовно нових підходів до методології визначення прожиткового мінімуму відповідно до конвенцій МОП.

 

Ратифікувавши у 2015 році Конвенцію МОП про основні цілі та норми соціальної політики № 117, Україна взяла на себе зобов’язання  при встановленні прожиткового мінімуму брати до уваги, крім потреби у продуктах харчування, непродовольчих товарах та послугах, також забезпечення житлом, медичним обслуговуванням та освітою.

 

На жаль, на сьогодні ці домовленості не виконано.

 

Разом з тим, у травні 2017 року Федерацією профспілок України за підтримки Інституту технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ) проведено міжнародний семінар «Методологія визначення прожиткового мінімуму», який став поштовхом до поновлення такої роботи.

 

Протягом минулого періоду вивчалось, у т.ч. за участю представників МОП, питання щодо ратифікації Україною Європейської соціальної хартії (у повному обсязі), Європейського кодексу соціального забезпечення, відповідних конвенцій МОП.

 

Актуальні питання підвищення рівня та ефективності соціально-економічного захисту працівників, активізації ролі профспілок у цьому процесі обговорено 9 серпня 2017 року в Києві представниками профспілкової сторони та з членами експертної групи Міжнародної організації праці, які перебували в Україні з метою обговорення актуальних питань, пов’язаних з дотриманням міжнародних трудових норм, зокрема щодо соціального забезпечення, інспекції праці тощо.

 

На жаль, за період з квітня 2016 по серпень 2017 року не розроблялись законопроекти, які присвячені саме імплементації Конвенції МОП № 102 в частині загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного забезпечення.

 

Разом з тим, за участі профспілок з 1 січня 2017 року, відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», встановлено новий розмір щомісячної страхової виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у яких цей розмір менший за розмір мінімальної заробітної плати у перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності, на рівні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 грудня 2016 року (1600 грн), з урахуванням ступеня втрати працездатності.

 

Також цим Законом з 1 березня 2017 року відновлено призупинене на 2 роки щорічне підвищення щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (вони перераховані з урахуванням коефіцієнта 1,236).

 

Щодо рівня пенсійного забезпечення в Україні, то він залишається досить низьким. Мінімальна пенсія за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (1312 грн), проте він майже вдвічі нижче фактичного прожиткового мінімуму. У розмірі до фактичного прожиткового мінімуму (в липні 2017 р. – 2 562 грн) отримують виплати 90% всіх пенсіонерів. Зволікання з осучасненням та належною індексацією пенсії призвели до зниження показника співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати в країні: з 56,1% у 2009 році до 30% у 2017 році.

 

Внесеним на розгляд Верховної Ради України законопроектом про підвищення пенсій (реєстр. №6614) передбачено проведення осучаснення раніше призначених пенсій. Проте, окремі його норми, зокрема щодо зниження коефіцієнта страхового стажу з 1,35% до 1,0%, збільшення тривалості страхового стажу для призначення пенсії за віком з 15 років до 35 років, погіршують умови пенсійного забезпечення громадян та не відповідають Конвенції № 102 щодо забезпечення пенсійних виплат при наявності 30-річного періоду сплати страхових внесків не нижче 40% заробітку. Неодноразові звернення СПО об’єднань профспілок до Кабінету Міністрів України, Мінсоцполітики щодо необхідності доопрацювання законопроекту № 6614 з метою узгодження його із нормами Конвенції № 102, не дали результатів.

 

Зобов’язання в частині здійснення соціального діалогу з питань формування і реалізації соціально-економічної політики дотримуються сторонами не завжди, чим порушується Генеральна угода між всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і профспілок з Кабінетом Міністрів України та Меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації Програми Гідної праці МОП для України на період 2016–2019 років.

 

Зокрема, урядовий проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» (реєстр. № 6614) не надавався сторонам соціального діалогу до його внесення до Верховної Ради України, не проводилися відповідні консультації та переговори. Пропозиції профспілок щодо необхідності доопрацювання проекту № 6614 в частині, де порушуються права громадян у сфері пенсійного забезпечення, не були підтримані.

 

Зазначеним законопроектом передбачається підвищити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску і встановити її на рівні 15 розмірів мінімальної заробітної плати (48 000 грн) замість 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (нині 42 100 грн), що збільшуватиме надходження коштів до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду.

 

Щодо підвищення ефективності збирання внесків, то потрібно зазначити, що після передачі адміністрування єдиного соціального внеску від Пенсійного фонду до Державної фіскальної служби, збираємість внесків погіршилась. Адже функція з адміністрування єдиного внеску, покладена на фіскальні органи, їм не властива, оскільки це не податки, а страхові внески, які сплачуються за працівників та громадянами.

 

Потрібно зазначити, що застрахована особа стає безпорадною, як перед роботодавцем, так і перед фіскальними службами. Через помилки у звітах, перекрученням даних у звітності з ЄСВ, люди втрачають інформацію із заробітної плати та зі страхового стажу. Завдяки обміну інформацію між соціальними партнерами до Пенсійного фонду України надходить чимало запитів щодо уточнення недостовірних відомостей у Державному реєстрі застрахованих осіб. Вчасно реагувати на такі випадки все важче, особливо у сучасних умовах. Зокрема, збільшується частка підприємств та підприємців, що ліквідовуються, не усі страхувальники, що закриваються, дотримуються вимог щодо формування та зберігання архівних документів, відбувається міграція населення, особливо великими темпами це відбувається сьогодні, а тому перевірити, виправити, відновити інформацію через 3–5 років по конкретній людині, захистити її права стане досить складною.

 

Разом з тим, інформація, що надається при звітності платників, більшою мірою вноситься до Реєстру застрахованих осіб і не використовується фіскальними органами. У зв’язку із розширенням сфери використання Реєстру застрахованих осіб для реалізації соціальних прав людини, у Пенсійного фонду для забезпечення належного ведення Реєстру повинні бути зосереджені реальні механізми впливу на якість та достовірність поданих звітів. На сьогодні вони практично відсутні.

 

Зняття повноважень щодо державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску з Пенсійного фонду не дозволяє відслідковувати повноту сплати роботодавцем нарахованих сум єдиного внеску, своєчасне стягнення заборгованості з нього, що прямо впливає на зарахування страхового стажу застрахованій особі. Забезпечення достовірності інформаційного наповнення Реєстру застрахованих осіб можливо лише за умови прийому звітності органами Пенсійного фонду України, а відтак і адміністрування ЄСВ в цілому. Тому в подальшому потребує обговорення сторонами соціального діалогу питань, пов’язаних із адмініструванням єдиного соціального внеску.

 

Кінцевий результат 3.2: Розроблено і введено в дію політику щодо заробітної плати та доходів з наголосом на рівні можливості.

 

Загальний рівень оплати праці в Україні все ще лишається вкрай низьким, – станом на 1 серпня п.р. середня заробітна плата становила 7339 грн, або 242 євро, що не перевищило навіть розмірів мінімальних заробітних плат у країнах ЄС (найнижча з яких у Болгарії – 235 євро).

 

Актуальним залишається питання нерівності в оплаті праці. Так, співвідношення в оплаті праці між працівником основної професії та керівником підприємства подекуди досягає 1:200, різниця між розмірами заробітної плати працівників бюджетної та небюджетної сфер складає 30%, а гендерний розрив в оплаті праці – майже 25%. Різниця між заробітною платою працівників Тернопільської області та м. Києва складає 2,1 раза, а працівники сфери надання поштових та кур’єрських послуг отримують у 7,3 раза менше, ніж працівники авіаційного транспорту.

 

Поглиблюється проблема заборгованості із виплати заробітної плати, сума якої станом на 1 серпня 2017 року становила 2377,2 млн грн, що на 586,2 млн грн або на 32,7% більше, ніж на початок року.

 

Викликає занепокоєння той факт, що зростання загальної суми заборгованості фактично відбувається за рахунок зростання боргів на економічно активних підприємствах – 1312,0 млн грн, або 55,2% від загальної суми. На 40% зросла кількість працівників економічно активних підприємств, щодо яких порушено право на своєчасне отримання заробленого.

 

Практично незмінною залишається сума зарплатної заборгованості працівникам підприємств-банкрутів – 669,2 млн грн. Вирішення цього питання вже багато років знаходиться у площині політичної волі щодо створення Гарантійної установи по задоволенню вимог найманих працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця.

 

Наразі питання створення такої установи опрацьовується соціальними партнерами в рамках міжвідомчої робочої групи з напрацювання законодавчих ініціатив по задоволенню вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця.

 

Разом з тим, робота по ратифікації частини ІІІ Конвенції МОП №173 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця» фактично призупинена.

 

З огляду на поглиблення проблеми порушення строків виплати заробітної плати профспілки неодноразово зверталися до Уряду з метою вжиття заходів на погашення заборгованості із виплати заробітної плати.

 

Саме тому, профспілки наполягають на вжитті невідкладних заходів, спрямованих на повне погашення заборгованості із виплати заробітної плати та недопущення її утворення в майбутньому.

 

Протягом грудня 2016 року Парламентом прийнято низку законодавчих актів у сфері оплати праці, зокрема закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№1774-VIII від 06.12.2016) та «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№1801-VIII від 21.12.2016), яким встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 грн.

 

Підвищення розміру мінімальної заробітної вдвічі дало змогу підвищити рівень доходів для найменш оплачуваних категорій працівників. На часі вжиття невідкладних заходів задля підвищення рівня оплати праці висококваліфікованих працівників.

 

Разом з тим, запровадженими Урядом законодавчими змінами в оплаті праці змінено суть та структуру мінімальної заробітної плати. Показник мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

 

Прикінцевими положеннями Закону №1774 від 06.12.2016 порушено принципи добровільності і невтручання держави в переговорний процес та реалізації зобов’язань сторонами колективних переговорів, що гарантується Конвенцією МОП 1949 p. № 98 про право на організацію і на ведення колективних переговорів, Конвенцією МОП 1981 p. № 154 про сприяння колективним переговорам, знехтувані цими законодавчими змінами.

 

Питання незадовільного стану оплати праці в Україні та подальших кроків, спрямованих на її реформування, було обговорено під час:

 

- круглого столу ФПУ: «Реформа оплати праці. Перші результати та подальші дії» (20.02.2017),

 

- засідання НТСЕР (24.02.2017),

 

- зібрання Асамблеї Української Сторони Платформи громадянського суспільства Україна–ЄС (УС ПГС) (23.03.2017),

 

- презентації глобальної доповіді МОП «Заробітна плата у світі у 2016–2017 роках» (29.03.2017),

 

- міжнародної конференції: «Політика в сфері мінімальної заробітної плати в Україні – шанс на справедливий перерозподіл та зростання?» (30–31.03.2017),

 

- низки засідань робочої групи ФПУ з питань реформування оплати праці тощо.

 

У грудні 2016 року вийшла друком бібліотечка голови профкому «Міжнародний досвід щодо основних підходів до формування розміру мінімальної заробітної плати».

 

Водночас, на вирішення цих та інших проблем ФПУ розроблено відповідні законопроекти, які у липні п.р. зареєстровано у Парламенті (№6731 від 17.07.2017, №7002 від 25.07.2017, №7003 від 25.07.2017).

 

Озвучені проблеми в оплаті праці свідчать про нагальність виконання державою та соціальними партнерами профспілкових вимог щодо забезпечення справедливого реформування оплати праці.

 

Профспілками напрацьовано проект Основних напрямів Стратегії подальшого реформування оплати праці в Україні (схвалені рішенням Президії ФПУ від 22.06.2017 № П–9–6 та рішенням СПО об’єднань профспілок від 10.07.2017).

 

Наразі питання щодо подальшого реформування оплати праці в Україні готується до розгляду на засіданні НТСЕР у IV кварталі 2017 року.

 

23 травня 2017 року, за підтримки Фонду ім. Ф.Еберта, проведено круглий стіл «Гендерна рівність у світі праці. Розширення економічних прав і можливостей жінок у контексті європейської стратегії України та змін у сфері праці».

 

На засіданні круглого столу було ухвалено Рекомендації щодо необхідності посилення уваги суспільства до проблем забезпечення гендерної рівності та недискримінації, насамперед у сфері праці, та здійснення відповідних заходів органами влади. Також учасники круглого столу висловились за необхідність проведення парламентських слухань з питань забезпечення гендерної рівності у сфері праці та розширення економічних прав і можливостей жінок.

 

Рішення круглого столу було направлено до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Федерації роботодавців України, Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі при Міністерстві соціальної політики України.

 

За матеріалами круглого столу видано брошуру для використання профспілковцями в роботі.

 

У червні 2017 року Коаліцією «За рівність у праці!» та Громадською радою при Мінсоцполітики, за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження» у співпраці з Українською стороною Платформи громадянського суспільства Україна–ЄС проведено експертну зустріч – Робочу нараду «На шляху до ЄС: рівні права і можливості українських громадян у доступі до праці».

 

Кінцевий результат 3.4: Тристороннім партнерам надано технічну підтримку в реалізації Національної стратегії тристороннього співробітництва з протидії ВІЛ/СНІДу у сфері праці.

 

В рамках діяльності МОП, спрямованої на профілактику ВІЛ/СНІДу на робочих місцях, був організований та проведений тренінг для тренерів серед представників галузей охорони здоров’я, державної інспекції праці, морського судноплавства.

 

Програма тренінгу розроблена на принципах і підходах МОП і з урахуванням специфіки аудиторії. Профілактичне наповнення тренінгу включає інформацію про роль лідерів в профілактиці ВІЛ/СНІДу на робочому місці, про ситуацію щодо ВІЛ та СНІД у світі та в Україні, загальні відомості про вірус, особисті та професійні ризики та способи захисту, політики та програми профілактики на робочих місцях та ефективні практики їх впровадження та реалізації, національне законодавство України щодо профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, запровадження роботи щодо профілактики профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та запобігання повязаної з ними стигми та дискримінації працівників, а також міжнародні нормативні документи, зокрема, рекомендації МОП щодо профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу у сфері праці.

 

Цільові групи:

 

  1. 1.Державні інспектори праці (1 дводенний тренінг);
  2. 2.Працівники сфери охорони здоров’я (22 одноденних тренінгів, 1 дводенний);
    1. 3.Працівники морського судноплавства (дводенний тренінг).

 

Усього під час реалізації заходів спільного проекту ФПУ та МОП навчання пройшли 640 осіб з числа профспілкових активістів, керівників профспілкових організацій, активістів молодіжних рад відповідних членських організацій Федерації профспілок України.

 

 

 

Архiв
<< < Грудень 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31