bud

Податковим кодексом України (ПКУ) передбачено застосування з 1 січня 2013 р. місцевого податку, а саме податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки (податок на нерухоме майно).

Оскільки запроваджуваний податок є новим для його платників, розглянемо детальніше деякі аспекти його застосування.

 

ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ

До платників податку на нерухоме майно належать власники об'єктів житлової нерухомості - фізичні особи, а також юридичні особи, які створені, зареєстровані та здійснюють діяльність відповідно до законодавства України. Крім того, платниками цього податку є власники об'єктів житлової нерухомості нерезиденти-громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, в тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи з місцезнаходженням за межами нашої держави, які створені та провадять діяльність у нормативно-правовому полі іноземної держави.

 

ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ

Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об'єкт житлової нерухомості, а саме: будівлі, віднесені згідно з нормативно-правовими актами до житлового фонду (пп. 265.2.1 ПКУ).

. Відповідно до пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу об'єктами житлової нерухомості, зокрема являються :

  • житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законодавством, і призначена для постійного проживання;
  • прибудова до житлового будинку - частина будинку, що розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і має з основною частиною будинку одну або більше спільних капітальних стін;
  • квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене для постійного проживання;
  • котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
  • кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - квартира, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

 

ОБ'ЄКТИ, ЩО НЕ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ

Підпунктом 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу визначено, що не є об'єктом оподаткування:

  • об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

Державна власність характеризується як майно, що належить державі Україна, а комунальна власність - територіальній громаді (статті 326,327 Цивільного кодексу).

  • об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження або безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони залежно від ландшафтних і геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі та пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, а також вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення й інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин. Зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 р. (ст. 2 Закону України від 27.02.1991 №791а-ХІІ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» ).

  • будівлі дитячих будинків сімейного типу;

Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 2565 Сімейного кодексу).

  • садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

Садовий будинок - це будинок для літнього (сезонного) використання, який у питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків; дачний будинок - це житловий будинок, призначений для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

  • об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;
  • гуртожитки.

Гуртожитками вважаються житлові помешкання, призначені для проживання робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян у період роботи або навчання. Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу для цього надаються спеціально збудовані або переобладнані жилі будинки. Тобто мають бути забезпечені необхідні умови для проживання, занять, відпочинку і проведення виховної роботи серед мешканців. Такі будинки поділяються на два види: для проживання одиноких громадян (житлові приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (житлові приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат та перебувають у відособленому користуванні сім'ї).

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ

Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органами Міністерства доходів і зборів України на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав (Закон України від 01.07.2004 р. N 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Для юридичних осіб база оподаткування обчислюється такими особами самостійно, виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування на підставі документів, які підтверджують право власності на нього.

 

ПІЛЬГИ ЩОДО СПЛАТИ ПОДАТКУ

Податковим кодексом передбачено пільги щодо сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об'єкта житлової нерухомості. Зокрема, зменшується база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи: для квартири - на 120 м2; для житлового будинку - на 250 м2. Тобто з квартири не більше 120м2 та житлового будинку не більше 250 м2 податок на нерухомість не сплачується.

При чому, така пільга надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

 

СТАВКИ ПОДАТКУ

Розмір житлової площі, м2

Квартири

Житлові будинки

0 % (для фізичних осіб)

До 120

До 250

До 1% МЗП

120 - 240

250 - 500

2,7 % МЗП

більше 240

Більше 500

     * Мінімальна заробітна плата (МЗП) станом на 01.01.2013 -1147 грн.

 

ПОДАТКОВИЙ ПЕРІОД

Податковий (звітний) період становить календарний рік (тобто триває з 1 січня по 31 грудня).

 

ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТА ПОДАТКУ

Фізичні особи. Податок на нерухоме майно сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Нагадаємо, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення (через відсутність за місцезнаходженням осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин) таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Органи Міністерства доходів і зборів України обчислюють суму податку на нерухоме майно для фізичних осіб та до 1 липня звітного року за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості надсилають податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити.

У разі якщо фізична особа не згодна з розрахунками, вона має право звернутися до органів Міністерства доходів і зборів України для звірки даних щодо об'єкта оподаткування на підставі документів, які підтверджують право власності на нерухомість.

Юридичні особи. На відміну від фізичних осіб, юридичні особи самостійно на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт, обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього року подають до органів Міністерства доходів і зборів України за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Юридичні особи сплачують податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

ЗМІНА ВЛАСНИКА ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

 

 

ПЕРЕБУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА У СПІЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ

У разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб визначення платників податку на нерухоме майно здійснюється таким чином:

  • якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
  • якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
  • якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

ШТРАФНІ САНКЦІЇ

За несвоєчасну сплату податку на нерухомість передбачено штрафні санкції. При затримці сплати до 30 днів сума штрафу складатиме 10 відсотків погашеного податкового боргу, більше 30 днів – 20 відсотків.

Розглянемо приклади, щодо застосування податку на нерухоме майно.

Громадянин має у власності квартиру площею 150 м2. Чи означає це, що на 120 м2 йому нададуть пільгу, а із «зайвих» 30 м2 потрібно буде сплачувати податок?

Пільга поширюється на об'єкти нерухомості незалежно від їх площі. У даному випадку податок буде нараховано на «зайві» 30 м2.

Водночас таке зменшення податку надається один раз на рік і щодо одного об'єкта нерухомості за місцем реєстрації платника, або за вибором платника застосовується до якого-небудь іншого об'єкта нерухомості, який перебуває в його власності. Наприклад, якщо людина володіє двома квартирами або квартирою і житловим будинком, то пільгу буде надано лише на один з таких об'єктів за її вибором.

У власності двох громадян є житловий будинок площею 300 м2. Одному належить 100 м2, а другому - 200 м2. Хто має право на пільгу?

Якщо у таких громадян немає більше у власності нерухомості, то вони обидва мають право на пільгу щодо сплати податку, навіть незважаючи на те, що загальна площа будинку більше пільгової. Адже пільга надається конкретній особі на ті житлові метри, якими вона володіє.

Громадянин має у власності дві квартири: площею 40 і 60 м2. У сумі - всього 100 м2, тобто це менше, ніж «пільгові» 120 м2. Чи може він не сплачувати податок з обох квартир?

Пільга надається лише на один об'єкт нерухомості. У даному випадку громадянину буде вигідніше скористатися пільгою на квартиру більшої площі - 60 м2.

Чи передбачено пільги на дачні та садові будинки?

Згідно з Податковим кодексом садовий або дачний будиночок не оподатковується податком на нерухомість за умови, що у власності платника є не більше одного такого об'єкта нерухомості.

При підрахунку квадратних метрів, на які надаються пільги, береться житлова площа чи загальна?

У Податковому кодексі визначено, що об'єктом оподаткування є саме житлова площа.

Який орган і яким чином визначатиме ту площу нерухомості, з якої слід сплатити податок?

Інформацію, необхідну для обчислення податку на нерухомість, органам Міністерства доходів і зборів України надаватимуть органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі відомості про житлову площу об'єктів житлової нерухомості.

Які ставки податку застосовуватимуться та, відповідно, які суми податку підлягатимуть сплаті?

За кожен квадратний метр понад пільгові площі для квартир житловою площею від 120 до 240 м2 і житлових будинків житловою площею від 250 до 500 м2 - до 1% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня поточного року. Для квартир житловою площею більше 240 м2 і житлових будинків житловою площею більше 500 м2 визначено ставку у розмірі 2,7% від мінімальної зарплати.

Законом України від 6.12.2012 № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» визначено, що з 1 січня 2013 р. мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі 1147 грн., відповідно 1% від неї становить 11 грн. 47 коп., а 2,7% - 30 грн. 96 коп.

Таким чином, якщо громадянин має у власності квартиру площею 150 м2, то з урахуванням пільг йому треба буде сплатити за «зайві» 30 м2 344 грн. 10 коп.

Чи потрібно буде подавати декларації?

Подання декларацій передбачено для юридичних осіб - платників податку на нерухоме майно. А для фізичної особи передбачено сплату податкового зобов'язання протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Джерела інформації

 

  1. 1.Податковий кодекс України;
  2. 2.Вісник податкової служби України № 48 грудень 2012 р.
  3. 3. Офіційний сайт Міністерства доходів і зборів (sts.gov.ua)

 

 

Відділ з питань оподаткування

Департаменту бюджетної політики та соціального захисту