30 березня 2016 року під головуванням першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергія Капліна проведено семінар на тему: «Осучаснення прожиткового мінімуму як механізм підвищення рівня життя громадян».
У заході взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств, інших органів державної виконавчої влади, профспілок та організацій роботодавців, науковці.
Відкриваючи семінар Сергій Каплін зазначив, що питання прожиткового мінімуму є актуальним, оскільки саме цей показник є базовим для формування мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії. На сьогодні, прожитковий мінімум максимально сфальшований владою. За його словами, взяли і виділили частину ВВП для простих українців, розкинули на їхню кількість і сфабрикували порядок розрахунку, залишивши ці нікчемні, ще радянські стандарти.
За таких умов Комітет з питань соціальної політики, громадське середовище вимушені звертатися до судів з тим, щоб такі питання переглядалися і, щоб законодавці визначили громадянам адекватний рівень соціальної підтримки, адекватний рівень прожиткового мінімуму, з якого можна розрахувати реальну мінімальну зарплату і мінімальну пенсію.
Перший заступник голови Комітету закликав учасників семінару до пошуку рішення необхідності осучаснення прожиткового мінімуму.
У своєму виступі Наталія Веселова, секретар Комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня зазначила, що великим недоліком реформування соціальної політики є регулярне повернення на доопрацювання Урядом вже опрацьованих і переглянутих експертною комісією мінімальних наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, на основі яких розраховується прожитковий мінімум. Всупереч тому, що перегляд наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг має відбуватися не рідше одного разу на п'ять років, в Україні уже шістнадцятий рік поспіль основний державний соціальний стандарт встановлюється на базі мінімальних наборів, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 14 квітня 2000 року № 656, в основу якої покладено «споживчий кошик», затверджений аж у 1992 році. Як наслідок, чинні набори не враховують необхідних витрат сучасного життя».
Особливо застарілим, за її словами, є перелік непродовольчих товарів та послуг, який не відображає реальних потреб та споживання сучасної людини, зокрема таких, як будівництво, купівля чи оренда житла, видатки на освіту, оздоровлення, оплату медичних та телекомунікаційних послуг, суттєві зміни у тарифах на житлово-комунальні послуги. Включення цих витрат у прожитковий мінімум відповідало б принципам його формування, закріпленим у Законі України «Про прожитковий мінімум», а також міжнародним стандартам, визначеним Конвенцією МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики.
Ще однією проблемою є пряма залежність прожиткового мінімуму від можливостей бюджету, через що «в ручному режимі» періодично стримується збільшення базового соціального стандарту, якщо у бюджеті не вистачає ресурсів на його коригування та фінансування соціальних виплат, розмір яких визначається в залежності від прожиткового мінімуму.
Підтвердженням цього є й істотна різниця між розмірами законодавчо встановленого та фактичного прожиткового мінімуму, який розраховується Міністерством соціальної політики України.
Ще одним проблемним питанням, за словами Н.Веселової є те, що до прожиткового мінімуму для працездатних осіб в повному обсязі не включається сума податку на доходи фізичних осіб та не включено військовий збір.
Крім того, необхідно забезпечити активний процес перегляду методології визначення прожиткового мінімуму, основних принципів та сфери його застосування з урахуванням міжнародних стандартів та прогресивного досвіду зарубіжних країн у цій сфері", - наголосила секретар Комітету.
У цьому контексті вона відзначила, що однією з найбільш обговорюваних як у наукових колах, так і серед фахівців в галузі соціальної політики та народних депутатів, є пропозиція перейти до використання нормативно-структурного підходу розрахунку прожиткового мінімуму, який базується на нормативному визначенні складу продовольчого кошику та структурному методі розрахунку вартості непродовольчих товарів і послуг як відсотку до вартості продовольчого кошику. На переконання багатьох, така методика визначення прожиткового мінімуму більше відповідатиме соціально-економічним реаліям та зробить механізм розрахунку цього стандарту прозорим і зрозумілим.
Наталія Веселова, підсумовуючи, зазначила, що враховуючи таку задавненість проблеми, постає нагальна необхідність об'єднання зусиль влади та соціальних партнерів задля спільного напрацювання конкретних завдань в цьому напрямку з визначенням їх пріоритетності та поетапності виконання.
Від профспілкової сторони Анатолій Акімочкін, перший заступник голови Конфедерації вільних профспілок України у своєму виступі проінформував про позицію СПО об’єднань профспілок - профспілкова Сторона запропонувала встановити дію оновленого проекту наборів лише протягом 2016 року, з тим, щоб у наступному році розпочати роботу щодо його подальшого оновлення з урахуванням міжнародного та національного законодавства щодо соціальних стандартів. Проте, зазначена пропозиція профспілок не була підтримана. А також наголосив, що Урядова сторона під час засідань експертної комісії щодо перегляду мінімальних наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг не врахувала профспілкових пропозицій. Однак навіть цей компромісний споживчий кошик до цього часу не затверджений Кабінетом Міністрів України.
Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко у своїй доповіді зазначила, що за підрахунками Мінекономрозвитку вартість оновленого «споживчого кошику» у цінах січня 2016 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 2409 грн, з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2596 грн.
Як зазначила Ю.Клименко підвищення стандартів має низку побічних ефектів. Так, по-перше, збільшиться сума коштів, які виділяються державою на субсидіювання населення. Зі збільшенням вартості споживчого кошику, якщо у 2016 році на покриття субсидій необхідно – 35 млрд. грн., то вже у 2017 році повинні виділятися вже 100 млрд. грн. По - друге – відбудеться демотивація населення до енергозбереження. Також відбудеться стимулювання тінізації доходів та демотивація українців до працевлаштування.
Андрій Солод, представник Федерації роботодавців України у своєму виступі зазначив щодо доцільності відв’язання тарифу I розряду від мінімальної зарплати.
Під час семінару наголошувалося також на тому, що відсутність регулярного перегляду наборів та пряма залежність розміру прожиткового мінімуму від можливостей видаткової частини бюджету породжує іншу проблему - заниження кількісних та якісних стандартів мінімального набору споживчого кошику.
Народний депутат України Андрій Павловський наголосив про штучно занижений державний стандарт, як приклад навів, що у Греції мінімальна зарплата складає 675 євро, та закликав учасників семінару підтримати законопроект за реєстр. № 4316, яким передбачено відв’язати розмір працівника першого тарифного розряду ЄТС від мінімальної зарплати, та одночасно відв’язати прожитковий мінімум від мінімальної зарплати.
Учасники семінару наголосили на необхідності якнайшвидше переглянути основні принципи визначення прожиткового мінімуму та розробити нові законодавчі механізми, які відповідали б соціально-економічним реаліям.
За інформацією Комітету, наразі доопрацьовується Резолюція за результатами семінару, яка буде надіслана учасникам семінару.
За результатами семінару були схвалені Рекомендації (додаються).
Департамент захисту соціально-економічних прав
