ПРОГНОЗ НСПП розвитку соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) у другому півріччі 2018 року

нспп

 

Національна служба посередництва і примирення (далі – НСПП) в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", здійснює прогнозування розвитку соціально-трудових відносин (далі – СТВ), виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) з метою моделювання можливих змін СТВ з урахуванням всього комплексу наявних об'єктивних і суб'єктивних причин, визначення вірогідності виникнення КТС(К), попередження проведення страйків, акцій соціального протесту та вироблення відповідних рекомендацій для заінтересованих органів, установ, організацій з метою поліпшення стану СТВ, своєчасного усунення причин, що можуть призвести до виникнення КТС(К).

При підготовці прогнозних висновків було проаналізовано стан СТВ у трудових колективах підприємств, установ, організацій держави у першому півріччі 2018 року, відстежено динаміку основних соціально-економічних показників базових галузей економіки у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, з врахуванням тенденцій фінансово-економічного характеру, що позитивним або негативним чином впливали і продовжуватимуть впливати на стан СТВ на підприємствах, в установах та організаціях у другому півріччі 2018 року.

Крім того, при прогнозуванні розвитку СТВ, їх характеру та динаміки в певних галузях економіки, враховувались економічні та соціальні показники Державної служби статистики України, а також ключові аналітично-інформаційні матеріали фінансового та соціально-економічного характеру щодо розвитку окремих галузей та областей України.

Одним із основних джерел під час здійснення прогнозування стали висновки відділень НСПП в областях, зроблені на підставі результатів моніторингу стану СТВ у колективах суб'єктів господарювання, аналізу динаміки кількості КТС(К), випадків ускладнення стану СТВ, страйків та акцій соціального протесту, причин їх виникнення, змісту вимог, що висувались найманими працівниками підприємств у розрізі видів економічної діяльності.

При підготовці прогнозних висновків розвитку СТВ, ймовірності виникнення КТС(К), НСПП виходила з пріоритетів, визначених Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", зокрема, в частині реалізації соціальної складової, також було враховано основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2018 рік, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 411 "Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки", від досягнення яких залежатиме усунення чи істотне обмеження найбільш ймовірних причин ускладнення стану СТВ, виникнення КТС(К).

У січні-травні 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року стан промислового виробництва характеризується тенденціями незначного зростання (+2,6%).

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги виробництва збільшились на 2%, у постачанні електроенергії, газу, пари, кондиційованого повітря – на 4,2 %, у переробній промисловості на 2,4%.

Серед експортоорієнтованих галузей найбільш позитивні результати спостерігались у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (+41,6%), у машинобудуванні (+6,9%) та металургії (+1,6%).

Серед галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, позитивні результати спостерігались на підприємствах з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (+7,1%). Лише на підприємствах із виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції випуск продукції скоротився на 2,5%.

У регіональному розрізі за 5 місяців 2018 року позитивний результат продемонстрували 14 регіонів.

Зокрема, найбільше зростання обсягів виробництва спостерігалось у Івано-Франківській та Сумській областях (+18,4 % та +8,2 % відповідно), а найбільший спад – у Луганській (‑28%), Рівненській (‑10%) областях.

Водночас, позитивне зрушення спостерігалось і у будівництві, де після незначного спаду обсягів виконаних робіт прослідковувалась тенденція до зростання (+1,8%).

У регіональному розрізі за 5 місяців п.р. найбільш позитивний результат у будівництві продемонстрували Чернівецька та Рівненська області (+52,4% та +24,2 % відповідно).

На кінець травня 2018 року кількість зареєстрованих безробітних в цілому по країні становила 1,2% населення працездатного віку.

Аналіз, здійснений НСПП у ході підготовки Прогнозу розвитку СТВ, виникнення КТС(К) у другому півріччі 2018 року (далі – Прогноз) засвідчив, що у першому півріччі 2018 року спостерігались негативні тенденції щодо ускладнення стану СТВ та підвищення рівня протестної активності найманих працівників підприємств, установ та організацій окремих видів економічної діяльності.

З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану СТВ упродовж січня-червня п. р. НСПП взято на облік 345 випадків (2 – на територіальному, 343 – на виробничому рівнях) та 406 чинників дестабілізації на 376 підприємствах.

Загалом, упродовж першого півріччя п. р. за сприяння НСПП знято з обліку 264 випадки (1 – на територіальному, 263 – на виробничому рівнях) та усунено 300 чинників на 312 підприємствах.

Завдяки превентивним заходам НСПП лише 16 випадків (3,2% від загальної кількості) стали предметом виникнення КТС(К).

Дослідження ключових показників соціально-економічного характеру дало підстави стверджувати про наявність об'єктивних причин для ускладнення стану СТВ, зумовлених:

– складним фінансово-економічним станом багатьох підприємств та організацій більшості галузей економіки, відсутністю у них обігових коштів (машинобудування, будівництво);

– припиненням діяльності підприємств або їх структурних підрозділів (добувна промисловість, металургія, машинобудування);

– бойовими діями на сході України (добувна промисловість, металургія, виробництво електроенергії);

– слабкою доступністю інвестиційних ресурсів (добувна промисловість, житлово-комунальне господарство, сільське господарство);

– високою питомою вагою кількості збиткових суб'єктів господарювання (за даними Державної служби статистики України упродовж січня-березня 2018 року в промисловості збитково працювали 64,2% підприємств з водопостачання; 38,5% підприємств добувної промисловості і розроблення кар'єрів; значною є частка збиткових підприємств у таких видах економічної діяльності: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (48,2%); транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність (44,4%); тимчасове розміщення й організація харчування (40,4%); освіта 40%); будівництво (37,7%)).

– несвоєчасними або неповними розрахунками за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги (транспорт, житлово-комунальне господарство, будівництво);

– неузгодженістю тарифної політики, невідповідністю фактичних затрат підприємств існуючим тарифам за роботи та послуги (міський електричний транспорт, житлово-комунальне господарство);

– недостатнім фінансуванням відповідних витрат бюджетних установ і організацій (міський електричний транспорт; професійна, наукова та технічна діяльність; підприємства державної та комунальної форм власності усіх галузей);

– значними сумами дебіторської та кредиторської заборгованості;

– внесенням законодавчих змін у порядок фінансування закладів бюджетної сфери (освіта, охорона здоров'я, культура);

– сезонним характером роботи (хімічна промисловість, сільське господарство, будівництво);

– нереагуванням або формальним реагуванням на ускладнення стану СТВ відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та ін.

Крім того, основними суб'єктивними факторами, які зумовлювали ускладнення стану СТВ та зростання протестного потенціалу найманих працівників, залишались:

1. Існуюча заборгованість із виплати заробітної плати найманим працівникам підприємств, установ, організацій.

За даними Державної служби статистики України сума невиплаченої заробітної плати станом на 01 червня 2018 року становила майже 2,6 млрд. грн.

Основна частка загальної суми боргу припадає на промисловість (79,5%), транспорт (6,32%), професійну, наукову та технічну діяльність (4,4%). При цьому найбільшу частку боргу утворено в Луганській (21%), Донецькій (18%) та Харківській (9,76%) областях.

Довідково: Упродовж січня-червня 2018 року в результаті заходів, здійснених НСПП у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 502 млн. 657,2 тис. грн. або 57,6% від загальної суми боргу (873 млн. 144,2 тис. грн.), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.

Всього в 211 спорах, що перебували на обліку НСПП, найманими працівниками було висунуто 423 вимоги, з яких 29% стосувались погашення заборгованості із заробітної плати та своєчасності її виплати.

Упродовж січня-червня 2018 року представники НСПП взяли участь у 283 засіданнях Комісій з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, на яких заслухано керівників 803 підприємств. Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати на зазначених підприємствах склала понад 838 млн. грн.;

2. Порушення термінів виплати поточної заробітної плати, яке спостерігається на підприємствах майже усіх галузей.

3. Низький рівень оплати праці, якому упродовж січня-червня 2018 року, як і раніше, була притаманна суттєва галузева та територіальна диференціація.

Довідково: станом на 01.06.2018 рівень оплати праці в закладах охорони здоров'я та надання соціальної допомоги на 34,1% менше за середню заробітну плату по економіці в цілому (8725 грн.), в освіті на 20,3%, в закладах тимчасового розміщення й організації харчування на 31,6%.

Разом з тим, найбільш оплачуваними в країні були працівники сфери інформації та телекомунікації; фінансових та страхових установ; державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування, професійної, наукової та технічної діяльності, а серед промислових видів діяльності – підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів; добувної промисловості і розроблення кар'єрів; виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення: розмір оплати праці в цих видах діяльності перевищив середній по економіці (8725 грн.) в 1,4–1,8 рази.

Найнижчі показники (на 19,8%-22,3% нижчі за середній рівень) спостерігались у Чернівецькій, Тернопільській,Чернігівській областях.

У січні-травні п. р. найвищу заробітну плату, що на 52,3% перевищувала середній рівень по економіці, отримували працівники м. Києва.

4. Порушення законодавства про працю, які пояснюються роботодавцями впливом складних економічних умов в країні, недостатністю фінансових коштів, та слабка ефективність впливу на таких роботодавців.

5. Порушення законодавства про працю та положень колективних договорів в частині охорони праці.

6. Невиконання роботодавцями графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати.

7. Використання заробітної плати як обігових коштів.

8. Ухилення роботодавців від укладення колективних договорів або внесення до них змін.

9. Відсутність культури добровільного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань під час укладання колективних договорів.

10. Недостатній контроль як з боку сторін соціального діалогу, так і держави, за здійсненням колективних переговорів, укладанням та виконанням колективних договорів.

11. Небажання роботодавця визнавати норми Генеральної, регіональної, галузевої угод.

12. Нереагування або малоефективне реагування частини власників на ускладнення стану СТВ.

13. Прагнення мінімізувати прояви соціальної напруженості шляхом звільнення працівників, які виявляють бажання звернутись до державних органів з метою врегулювання конфліктних питань правовим шляхом.

14. Прагнення сторін СТВ привернути увагу місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування до критичної ситуації, що склалася на підприємстві.

Зберігаючи свою деструктивну дію, за умов неусунення або часткового їх усунення, вищеназвані чинники негативно позначатимуться на взаємовідносинах між сторонами соціального діалогу і в другому півріччі 2018 року та зумовлюватимуть ускладнення стану СТВ, виникнення КТС(К), а в окремих випадках – страйків та акцій соціального протесту.

 

1. Аналіз ступеня підтвердження (не підтвердження) попереднього піврічного прогнозу НСПП про можливі зміни соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів)

 

Рівень підтвердження прогнозованого НСПП погіршення стану СТВ, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) у першому півріччі 2018 року виявився достатньо високим.

Так, цілком справдився Прогноз НСПП на І півріччя 2018 року, в якому акцентувалась увага на високій ймовірності ускладнення та дестабілізації стану СТВ, виникнення КТС(К) на підприємствах, в установах, організаціях машинобудівної, вугільної галузі, житлово-комунального господарства, бюджетної сфери.

Вугледобувна промисловість ‑ одна з базових галузей національної економіки України, яка тривалий час знаходиться в край важкому стані. Незважаючи на ряд заходів і підтримку галузі з боку держави, динаміка основних показників її стану на фоні суспільно-політичних, соціально-економічних процесів у державі показує, що криза в галузі тільки посилюється.

Заборгованість із виплати заробітної плати, зростання рівня номінальної заробітної плати при одночасному падінні її купівельної спроможності на фоні зростання цін на товари першої необхідності, насамперед, продуктів харчування, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги упродовж І півріччя 2018 були потенційними чинниками збереження напруження стану соціально-трудових відносин на підприємствах вугільної промисловості.

Довідково:станом на 01.06.2018 заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах галузі становила 503 млн. грн. або 25% від боргу по промисловості України в цілому, та, порівняно з показником станом на 01.01.2018, зросла на 6,5%.

На фоні заборгованості із виплати заробітної плати навіть такий фактор як рівень заробітної плати найманих працівників підприємств добувної промисловості, що перевищує її мінімальний рівень у 3 рази та є більшим від заробітної плати по промисловості України на 31%, давно втратив свій стримуючий вплив, оскільки його зростання не відповідає рівню інфляції в державі.

Так, упродовж І півріччя 2018 року, в умовах зростання заборгованості із заробітної плати, погіршення фінансових показників, понад 9,2 тис. найманих працівників підприємств вугільної галузі Волинської, Дніпропетровської, Донецької областей провели 11 акцій соціального протесту та 8 страйків, у яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Досліджуваний період був відмічений високим рівнем протестної активності найманих працівників ДП "Селидіввугілля", які провели 8 повномасштабних акцій соціального протесту та двічі припиняли роботу з причини невиконання положень колективних договорів та законодавства про працю щодо дотримання строків виплати поточної заробітної плати та погашення заборгованості з неї.

Упродовж січня-червня п.р. 4 рази припиняли роботу понад 200 найманих працівників відокремленого підрозділу Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" (м. Нововолинськ Волинської області), вимагаючи збереження робочих місць та виплати заборгованої заробітної плати.

Крім того, НСПП упродовж першого півріччя п. р. здійснювала заходи щодо запобігання виникненню КТС(К) на 24 підприємствах добувної промисловості і розроблення кар'єрів (62,5% з яких складають державні підприємства Волинської, Дніпропетровської та Донецької областей), з яких на 19 підприємствах існує заборгованість із виплати заробітної плати в сумі понад 92 млн. грн.

Також, НСПП сприяла вирішенню 7 КТС(К) на виробничому рівні на підприємствах добувної промисловості та розроблення кар'єрів Дніпропетровської, Донецької та Чернігівської областей, КТС(К) на територіальному рівні Донецької та Львівської областей, а також 1 КТС(К) на галузевому рівні між Профспілкою працівників вугільної промисловості України та Міністерством енергетики та вугільної промисловості. У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 36 вимог, з яких 30,6% стосувались погашення заборгованості із заробітної плати та своєчасності її виплати.

Упродовж січня-червня п.р. фахівцями НСПП, у результаті проведених моніторингових досліджень, було виявлено 19 підприємств добувної промисловості і розроблення кар’єрів з підвищеним рівнем конфліктогенності (з них 63,1% ‑ державної форми власності) зокрема, Волинської, Донецької, Львівської, Дніпропетровської, Хмельницької областей.

Цілком справдились прогнозні висновки щодо високої ймовірності ускладнення та дестабілізації стану СТВ, виникнення КТС(К) на підприємствах машинобудівного комплексу.

Так, низка підприємств галузі (зокрема, Запорізької (ДП Мелітопольський завод "Гідромаш", Командитне товариство "Кастор 17"), Сумської (ПАТ "Сумське науково-виробниче об'єднання"), Миколаївської (ДП "Миколаївський суднобудівний завод"), Харківської (ряд підприємств Державного концерну "Укроборонпром")) продовжує перебувати у складному фінансово-економічному стані, джерелами яких залишались наявність дебіторської заборгованості, висока енергоємність виробництва, проблеми зі збутом виробленої продукції, недостатня державна підтримка, моральне та фізичне зношення основних фондів, незважена грошово-кредитна політика тощо. Внаслідок наявності проблемних питань на машинобудівних підприємствах відслідковувалась ціла низка дестабілізаційних факторів, серед яких провідним залишалась заборгованість із виплати заробітної плати та її низький рівень.

Довідково: станом на 01.06.2018 заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах машинобудівної галузі України складала понад 693,3 млн. грн. та, порівняно з боргом станом на 01.01.2018, зросла на 19,1%. Середній рівень заробітної плати в середньому у січні-травні п.р. склав всього 9041 грн.

Значне загострення стану соціально-трудових відносин мало місце на підприємствах Харківської області, що підпорядковані Державному концерну "Укроборонпром" та перебувають на обліку в системі запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), зокрема, Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (м. Харків), Казенному підприємстві "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (м. Зміїв), Державному підприємстві "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (м. Харків), Державному підприємстві "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (м. Чугуїв). Заборгованість із виплати заробітної плати на зазначених підприємствах станом на 09.07.2018 року загалом склала понад 174 млн. грн.

Залишається невирішеним питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), де станом на 02.07.2018 вона становила 30 млн. грн.

Упродовж першого півріччя 2018 року НСПП здійснювала заходи щодо запобігання виникненню КТС(К) на 40 підприємствах машинобудівного комплексу, зокрема, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської та Харківської областей, де основна причина конфлікту була зумовлена заборгованістю із виплати заробітної плати на загальну суму 234,2 млн. грн.

Залишається важкою ситуація на підприємствах Донецької області, зокрема, ПАТ "Азовмаш" (м. Маріуполь) та ПрАТ "Азовзагальмаш" (м. Маріуполь), де завантаження виробничих потужностей складало 10-15%, а заборгованість із виплати заробітної плати станом на 02.07.2018 становила понад 193,8 млн. грн.

У ПАТ "Азовмаш" та ПрАТ "Азовзагальмаш" планувалося укладення контрактів на виготовлення вагонів та комплектуючих до них з ПАТ "Укрзалізниця" та отримання окремих замовлень від Міноборони України. Проте, на теперішній час контракти ще не укладені, підприємство працює на 9% від своєї потужності, працівники знаходяться на вимушеному простої.

Крім того, НСПП сприяла вирішенню 15 КТС(К) на машинобудівних підприємствах Миколаївської, Сумської та Херсонської областей, у яких найманими працівниками було висунуто 15 вимог, з яких 20% стосувались погашення заборгованості із заробітної плати та своєчасності її виплати.

Також, упродовж січня-червня п.р. НСПП здійснювала комплекс заходів, спрямованих на попередження зростання конфліктів та стабілізацію стану СТВ на 18 підприємствах машинобудівної галузі, з яких 33,3% ‑ державні підприємства Вінницької, Дніпропетровської, Львівської та Харківської областей.

Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що незмінна тенденція падіння цін на сировину на зовнішніх ринках, недостатній попит на внутрішньому ринку збуту упродовж І півріччя 2018 справляли негативний вплив на фінансово-економічну діяльність підприємств вугільної та машинобудівної промисловості. Відсутність інвестицій для модернізації робили зазначені галузі неконкурентоспроможними та призводили до зменшення економічної активності підприємств. Внаслідок цього посилювався наступ на соціальні та трудові права і гарантії найманих працівників, зменшувався рівень соціальної захищеності, погіршувались умови праці, в результаті чого зростала соціальна напруженість у трудових колективах підприємств.

 

У галузі житлово-комунального господарства продовжували зберігатися негативні тенденції, пов'язані з відсутністю позитивних структурних змін у діяльності підприємств галузі, значною дебіторською заборгованістю за надані житлово-комунальні послуги, зношеністю основних фондів, застарілістю технологій, та, як наслідок, значними витратами води, теплової енергії, невідповідністю діючих тарифів фактичним витратам за надані послуги, неефективністю виробництва, що призводило до порушень термінів виплати заробітної плати та виникнення заборгованості з неї.

Специфіка діяльності підприємств галузі, зокрема, високий рівень залежності від стану розрахунків споживачів за виконані роботи та надані послуги в умовах підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги унеможливлювало своєчасне розрахування по фінансових зобов'язаннях, в першу чергу за енергоносії, по платежах до бюджету та цільових фондів, по заробітній платі, а також забезпечення гідного рівня заробітної плати для своїх працівників.

Упродовж січня-червня п.р., у результаті проведених моніторингових досліджень, фахівцями НСПП було виявлено 45 підприємств державної і комунальної форми власності з підвищеним рівнем конфліктогенності у сфері житлово-комунального господарства Волинської, Донецької, Львівської, Харківської та Хмельницької областей.

Крім того, Служба здійснювала заходи щодо запобігання виникненню КТС(К) на 75 підприємствах (з них 70,7% ‑ комунальної форми власності, зокрема, Волинської, Донецької, Кіровоградської, Рівненської, Херсонської та Чернігівської областей) сфери житлово-комунального господарства, де на 58 підприємствах найманим працівникам не виплачувалась заробітна плата в сумі майже 48,4 млн. грн.

Серед підприємств сфери ЖКГ Донецької області найбільшу суму заборгованості із заробітної плати мають структурні підрозділи КП "Компанія "Вода Донбасу", на яких сума заборгованості із виплати заробітної плати складала понад 23,2 млн. грн.

Аналізуючи в цілому стан соціально-трудових відносин на підприємствах житлово-комунальної галузі, динаміку заборгованості із виплати заробітної плати з початку п.р. як основного чинника загострення стану СТВ, кількість зареєстрованих КТС(К), взятих на облік випадків дестабілізації стану СТВ можна зробити висновок, що наймані працівники підприємств галузі у своїй більшості не дуже активні в питаннях захисту своїх прав та гарантій, адже займають пасивну позицію через побоювання втрати робочих місць на своїх підприємствах.

Крім того, Службою прогнозувалась висока ймовірність загострення стану СТВ, виникнення конфліктних ситуацій у закладах бюджетної сфери (освіта, охорона здоров'я, культура).

Тільки у січні-червні 2018 НСПП було здійснено ряд попереджувальних заходів на 72 підприємствах бюджетної сфери з підвищеним рівнем конфліктогенності, де ускладнення стану СТВ могли призвести до виникнення КТС(К).

Значна кількість державних і комунальних підприємств зазначеної сфери – 64 підприємства або 90% від їх загальної кількості – зосереджена у своїй більшості у Житомирській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях, зокрема:

‑ заклади освіти – у Закарпатській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій областях;

‑ заклади охорони здоров'я та надання соціальної допомоги – у Житомирській, Львівській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій областях;

‑ заклади культури – у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій областях.

Крім того, НСПП сприяла вирішенню 68 КТС(К) на підприємствах бюджетної сфери (охорона здоров'я та надання соціальної допомоги – 49 (1 – на національному, 1 – на галузевому, 1 – на територіальному, 46 – на виробничому рівнях); освіта – 7 (1 – на територіальному, 6 – на виробничому рівнях); мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 12 на виробничому рівні), у яких наймані працівники висунули 148 вимог, з яких 33,8% стосувались погашення заборгованості із заробітної плати та своєчасності її виплати.

Ускладнення стану СТВ спостерігалося у закладах охорони здоров'я, причиною якого стало подальше впровадження нової медичної реформи, що повинна була кардинально змінити сферу медичного обслуговування в Україні, проте відбувалась в умовах:

‑ загальноекономічної кризи, яка наразі існує в країні;

‑ складного фінансово-економічного становища галузі, зумовленого значним зменшенням обсягів бюджетного фінансування, несвоєчасними надходженнями державної субвенції;

‑ недотримання передбачених трудовим законодавством гарантій при укладенні, зміні та припиненні трудових договорів (контрактів) найманих працівників, що спричиняло соціальну напругу у трудових колективах закладів охорони здоров’я;

‑ низької якості медичних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров’я;

‑ застарілого оснащення лікувально-профілактичних закладів;

‑ рівня заробітної плати фахівців системи охорони здоров’я, що є найнижчим серед інших галузей економіки, адже станом на 01.06.2018 заробітна плата найманого працівника закладу охорони здоров'я склала всього 5747 грн.

Основне питання, що спричиняло напруження серед найманих працівників у нових умовах, передбачених медичною реформою, стало питання щодо рівня заробітної плати, який тепер має бути залежним від кількості пацієнтів. При цьому передбачається відмова від тарифних сіток і вільне формування ринку зарплат у комунальних медичних установах.

Зростання невдоволень викликало і реформування екстреної (швидкої) медичної допомоги, згідно якої лікарські та фельдшерські бригади екстреної медичної допомоги припинять своє існування. Лікарі втратять роботу, фельдшери, які не отримають кваліфікацію парамедика та не навчаться керувати спеціальним транспортним засобом, теж залишаться безробітними. Хвилює медичних працівників і процес створення госпітальних округів, які не співпадають з адміністративно-територіальним поділом, що також викликало конфліктні ситуації.

Упродовж І півріччя 2018 держава продовжувала докладати багато зусиль на шляху реформування освітньої галузі. Проте, на сьогоднішній день залишається невирішеним ряд питань, які суттєво впливають на стан соціально-трудових відносин у закладах освіти України. Зокрема:

‑ низький рівень заробітної плати та соціальної захищеності учителів, що негативним чином відображається на якості освіти, не дозволяє підтримувати на належному рівні кваліфікацію вчителів, адже станом на 01.06.2018 заробітна плата вчителя складала всього 6958 грн. або 80% від її середнього рівня по економіці в цілому.

‑ відсутність інвестування в сучасний та майбутній інтелектуальний потенціал освітньої сфери, адже зміст, методи викладання не відповідають актуальним вимогам щодо її якості в сучасному світі;

‑ неефективність наявних обмежених ресурсів на освіту, так як недосконалість системи управління призводить до браку коштів, прозорість використання яких є недостатньою.

Суттєве погіршення стану соціально-трудових відносин у закладах освіти спричинила і постанова КМУ від 27.12.2017 № 1088 "Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами", якою введено недосконалу формулу розподілу освітньої субвенції, внаслідок чого її розмір, скерований місцевими бюджетами на фінансування заробітних плат педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, не забезпечує належних видатків до завершення 2018 року на своєчасну та повну оплату праці педагогічним працівникам закладів освіти.

У зв'язку з цим, Львівською обласною організацією профспілки працівників освіті і науки України 23.02.2018 було скеровано звернення до Прем’єр-міністра України, Верховної Ради України, Міністерства фінансів України та Міністерства освіти і науки України щодо відсутності коштів на виплату заробітної плати педагогічним працівникам області у 2018 році на суму близько 215 млн. грн., а також педагогічним працівникам закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти м. Львова, що фінансуються з освітньої субвенції, на суму близько 158,4 млн. грн., необхідності внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції та скерування додаткових обсягів освітньої субвенції місцевим бюджетам Львівської області.

Протиріччя у перерозподілі коштів в обласних бюджетах продовжували негативним чином впливати на фінансування закладів культури держави, зокрема, театрально-концертних закладів.

 

2. Прогноз стану соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому рівні у розрізі видів економічної діяльності (галузей)

 

Прогнозуючи стан СТВ, виникнення КТС(К) на виробничому рівні у другому півріччі 2018 року, не слід очікувати суттєвого зростання темпів виробництва та обсягів реалізації продукції у галузях, де функціонування підприємств традиційно залежить від кон'юнктури зовнішнього ринку, насамперед, у машинобудудівній галузі та добувній промисловості і розробленні кар'єрів.

У прогнозованому періоді на підприємствах вугільної промисловості, на жаль, і надалі залишатиметься проблема неповного завантаження виробничих потужностей через зменшення кількості замовників, нестабільність курсу національної валюти, зростання цін на енергоносії та паливно-мастильні матеріали, жорстку конкуренцію на ринках, достатньо високий рівень зносу основних засобів, що призводитиме до падіння обсягів виробництва та змушуватиме роботодавців оптимізувати чисельність працюючих, вводити режим неповної зайнятості, обмежувати соціальні програми та ін.

На теперішній час державні вуглевидобувні підприємства Донецької області перебувають у скрутному фінансовому становищі ‑ без врахування частини тимчасово окупованої території в Донецькій області здійснюють виробничу діяльність 27 підприємств з видобутку вугілля (28% від обласного шахтного фонду в цілому по Донецькій області) різних форм власності.

Проведення бойових дій на території області та недостатній обсяг державної підтримки галузі значно ускладнили здійснення господарської діяльності підприємств, внаслідок чого відбулося зниження видобутку вугілля, скорочення обсягів надходження коштів від реалізації вугільної продукції, зростання заборгованості із заробітної плати та виплати обов’язкових платежів.

У цілому, на діяльність підприємств галузі у прогнозованому періоді впливатимуть такі негативні чинники як:

‑ невикористання інноваційних технологій до видобутку вугілля;

‑ значні витрати на виробництво вугільної продукції, що не покриваються надходженням коштів від її реалізації;

‑ зниження обсягів видобутку вугілля, недостатня державна підтримка діючих підприємств з видобутку вугілля, проблеми зі збутом продукції;

‑ значні суми кредиторської заборгованості;

‑ невизначеність щодо майбутньої перспективи роботи шахт та ін.

Всі перелічені вище чинники (наслідком яких є заборгованість із виплати заробітної плати та незадовільний її розмір) впливатимуть на соціально-економічний стан підприємств вугільної галузі й погіршуватимуть стан соціально-трудових відносин у другому півріччі 2018 року.

Прогнозуючи стан СТВ, виникнення КТС(К) на виробничому рівні у ІІ півріччі 2018 року, зважаючи на подальшу дію кризового стану економіки країни, не слід очікувати суттєвого зростання темпів виробництва та обсягів реалізації продукції і на підприємствах машинобудівного комплексу.

Підприємства галузі машинобудування знаходяться в стані занепаду, причинами чого стали позбавлення ринків збуту та тривалий цикл виготовлення окремих видів продукції. Крім того, скрутне становище викликано значним подорожчанням сировини, матеріалів, енергоносіїв та податковим навантаженням на підприємства, недостатньою кількістю оборотних коштів, труднощами в модернізації виробництва та реалізації продукції.

Залишається невирішеним питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" (м. Кривий Ріг), ДП "Дніпропетровський електровозобудівний завод" (м. Дніпро), ВАТ "Пресмаш" (м. Івано-Франківськ), ДП НДІ "КВАНТ" (м. Київ), ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання" (м. Суми), що станом на 01.07.2018 склала понад 220 млн. грн.

З причин високої собівартості продукції, енергоємних технологій, низької конкурентоспроможності на ринку, постійного зростання цін на матеріали та енергоносії, зношеності основних фондів, відсутності постійних замовлень та простої, із збереженням 2/3 тарифної ставки, близько шести років перебувають працівники ДП "Миколаївський суднобудівний завод", яким станом на 09.07.2018 не виплачено заборгованість із заробітної плати в сумі понад 66,2 млн. грн.

Основними проблемами підприємств машинобудівної галузі, що спричинятимуть ускладнення СТВ, залишатимуться:

‑ відсутність державної підтримки виробництва ресурсо- та енергозберігаючого обладнання для здійснення модернізації вітчизняних теплопостачальних підприємств;

‑ неповна завантаженість виробничих потужностей;

‑ відсутність обігових коштів;

‑ нерентабельність виробництва, слабка робота адміністрацій по модернізації основних потужностей;

‑  значні суми заборгованості із виплати заробітної плати; застосування практики неповного робочого дня (тижня).

Відсутність реальних можливостей усунути в найближчий час ряд конфліктогенних причин, невирішення на державному рівні питання щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати дають підстави стверджувати, що у ІІ півріччі 2018 на підприємствах зазначеного виду економічної діяльності зберігатимуться нестабільні соціально-трудові відносини між роботодавцями та найманими працівниками підприємств машинобудівного комплексу.

Узагальнюючи існуючі на сьогодні тенденції в динаміці та характері стану соціально-трудових відносин на підприємствах транспорту, де тривале неусунення основних причин конфліктності, ймовірно, буде діяти і в ІІ півріччі 2018, є підстави прогнозувати, що стан СТВ у трудових колективах транспортної галузі залишатиметься складним, а у ряді випадків – напруженим, що може призводити до виникнення КТС(К) та виникнення різних форм прояву протестної активності найманих працівників.

Заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах транспортної галузі станом на 01.06.2018 склала 161,7 млн. грн. або 8% від боргу по промисловості держави в цілому.

Слід зазначити, що заборгованість із виплати заробітної плати та своєчасність її виплати не є головним дестабілізуючим чинником стану соціально-трудових відносин на підприємствах транспортної галузі. Це підтверджують статистичні дані щодо вимог найманих працівників, зареєстрованих у колективних трудових спорах, адже зазначений чинник складає лише 24% від їх загальної кількості. Автомобільний транспорт у цілому задовольняє потреби національної економіки та населення у перевезеннях, однак структура парку автобусів та вантажних автомобілів є недосконалою, більшість транспортних засобів за своєю конструкцією, пасажиромісткістю, вантажністю, типами кузова, класом комфортності, видами та питомими витратами палива, екологічними показниками не відповідають сучасним вимогам.

Крім того, випадки дестабілізації стану соціально-трудових відносин на підприємствах галузі можуть виникати не тільки через заборгованість із виплати заробітної плати, а й через низький рівень заробітної плати, що станом на 01.06.2018 складав всього 9,6 тис. грн., хоч і зріс на 30,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року; невиконання положень колективних договорів, неналежний стан охорони праці, порушення техніки безпеки, аварійний стан, несвоєчасність ремонту рухомого складу тощо.

Упродовж січня-червня 2018 НСПП продовжувала приділяти значну увагу відстеженню ситуації у трудових колективах бюджетної галузі, зокрема, у закладах освіти та охорони здоров´я.

У галузі охорони здоров'я ймовірним є ускладнення стану СТВ у ІІ півріччі 2018 року через недостатнє фінансування медичної галузі, зокрема, недостатні обсяги медичної субвенції, низький рівень оплати праці, порушення міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці, надання відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку з недостатнім фінансуванням, формуванням госпітальних округів, автономізацією закладів охорони, що супроводжується ризиками оптимізації ліжкового фонду та скороченням чисельності і штату працівників.

Питання підвищення заробітної плати медпрацівникам та ліквідації "зрівнялівки" в оплаті праці досі є актуальними і залишаються на порядку денному.

З 1 січня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати становить 3723 грн., розмір 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки ‑ 1762 грн. Таким чином, середній посадовий оклад лікаря, визначений за тарифними розрядами ЄТС та з урахуванням доплати до мінімальної заробітної плати складає всього 3861 грн., а сестри медичної, молодшої сестри медичної (санітарки), спеціаліста з вищою немедичною освітою (інженера, бухгалтера, економіста тощо) – 3723 грн.

Галузь охорони здоров’я утримує роками негативний рейтинг за рівнем середньомісячної заробітної плати працівників серед інших галузей економіки, адже станом на 01.06.2018 середній рівень заробітної плати є найнижчим серед інших галузей економіки та склав всього 66% від рівня заробітної плати по економіці України в цілому.

У поточному році продовжує діяти норма зобов’язання керівників бюджетних установ забезпечувати диференціацію заробітної плати працівникам цих установ. Відтак влада повністю перекладає відповідальність за забезпечення диференціації в оплаті праці працівників галузі на керівників закладів охорони здоров’я. Низький рівень заробітної плати та соціальна незахищеність працівників сфери охорони здоров’я вже призвели до катастрофічного відтоку медичних кадрів.

Реформування галузі, яке запроваджує також автономізацію закладів власниками комунальних закладів охорони здоров'я ‑ органами місцевого самоврядування, надає останнім право реорганізовувати бюджетні заклади у комунальні некомерційні підприємства. Така тенденція несе у собі загрозу порушень трудових прав працівників, погіршення умов оплати праці, скорочення чисельності працівників. Залишаються невизначеними і питання забезпечення прав та гарантій медичних працівників комунальних некомерційних підприємств щодо умов оплати їх праці, додержання нормативів навантаження, норм скороченого робочого часу, пільгового пенсійного забезпечення тощо.

Хоча законодавство України і передбачає забезпечення галузі охорони здоров'я бюджетними видатками в розмірі не менше ніж 10% від обсягу національного прибутку, жодного разу цю норму не було реалізовано. На фінансування медицини в Україні виділяється лише 3% ВВП країни. Тобто на сьогодні державний бюджет забезпечує українську медицину тільки половиною необхідного мінімуму, іншу половину фактично доплачують громадяни з власної кишені, купуючи необхідні ліки, оплачуючи медичні послуги та обстеження.

Враховуючи вищезазначене, можна робити висновок, що проблемними питаннями, які формуватимуть соціальні настрої найманих працівників у ІІ півріччі 2018 року, будуть:

‑ недофінансування закладів охорони здоров’я, в тому числі, відсутність коштів на індексацію заробітної плати, доплат, надбавок та матеріальної допомоги на оздоровлення;

‑ питання, пов’язані з реорганізацією та перепрофілюванням окремих закладів охорони здоров’я, структурних підрозділів та зміну (у зв’язку з цим) істотних умов праці медичних працівників;

‑ ненадання пільг та компенсацій з оплати комунальних послуг працівникам закладів охорони у сільській місцевості;

‑ практика працевлаштування, переведення та робота працівників галузі в режимі неповної зайнятості;

‑ порушення прав медичних працівників на своєчасну виплату заробітної плати;

‑ недотримання чинного трудового законодавства при звільненні працівників закладів охорони здоров’я у зв’язку з їх переведенням в об’єднанні територіальні громади.

У галузі освіти також існує висока ймовірність подальшого загострення стану соціально-трудових відносин у ІІ півріччі 2018 року.

Основною причиною, що може спричинити виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) у галузі освіти і науки є дефіцит коштів на фінансування в місцевих бюджетах (обласному, районних, міських, територіальних громад) на 2018 рік, адже фінансування освітніх закладів передано на місцеві бюджети без належного ресурсного збалансування. Мотивуючись необхідністю економії коштів, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування подекуди приймають необґрунтовані рішення про скорочення працівників закладів освіти.

В окремих районах області працівників спонукають до написання заяв на відпустки без збереження заробітної плати, проводять звільнення працівників ("за угодою сторін") навчальних закладів на час літніх канікул, переведення їх на неповну ставку. Також напружена ситуація виникає при передачі освітніх закладів у власність об’єднаних територіальних громад (далі ‑ ОТГ), які реорганізовують та фактично частково ліквідовують заклади позашкільної освіти.

Вагомими факторами, які можуть призвести до виникнення у ІІ півріччі п.р. конфліктних ситуацій у трудових колективах закладів освіти є: вивільнення працівників з недотриманням вимог законодавства про працю; відсутність економічного обґрунтування щодо причин можливих вивільнень найманих працівників; необумовлені об’єктивні причини дій роботодавців, які призводять до порушень трудових прав працівників.

Узагальнюючи існуючі на сьогоднішній день тенденції в динаміці та характері соціально-трудових відносин в установах освітньої галузі та галузі охорони здоров’я, а також те, що значна частина цих факторів, ймовірно, діятиме і у другому півріччі 2018 року, дають підстави прогнозувати, що соціально-трудові відносини в окремих трудових колективах будуть залишатися ускладненими, а в ряді випадків зростатиме соціальне напруження, що може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та проведення найманими працівниками акцій соціального протесту.

З огляду на вищезазначене, НСПП окреслила ряд факторів, що негативно впливатимуть на стан СТВ у прогнозованому періоді. Зокрема, це:

‑ низькі темпи економічного зростання і розвитку. За даними Світового банку у 2017 році – початку 2018 року Україні не вдалося вийти на стійкий рівень економічного зростання і розвитку, суперечливі тенденції продовжувалися, а структурні перетворення не отримали належної динаміки.

І хоча певні позитивні зміни відбувалися – продовжилося зростання реального сектору економіки, зміцнилися позиції виробників аграрної і харчової продукції, прискорилася переорієнтація українського експорту на європейські та азійські ринки, підвищилися доходи населення, проте вони не носили системного незворотного характеру – макроекономічні ризики залишаються значними та виступають в ролі стримуючого фактору економічного розвитку як держави, так і окремого регіону;

‑ дефіцит на ринку праці. На тлі відносної стабілізації економіки, ринок праці продовжував набувати ознак працедефіцитності. Останні декілька років спостерігається стійка тенденція до зменшення чисельності економічно активного населення, що пов’язано не лише з природним його зменшенням, анексією АРК та окупацією частини районів Донбасу, але й з істотним відтоком робочої сили за кордон. Одним з найбільших викликів для України є трудова міграція, особливо молоді та висококваліфікованої робочої сили, яка набуває характеру остаточної еміграції з України;

‑ проблеми з практичною імплементацією вже започаткованих реформ (медичної, освітньої, пенсійної, реформи державної служби, фіскальної тощо) та недостатність нормативно-правової бази з цих питань містять загрозу зриву реформ, підігрівання протестних настроїв у суспільстві і наростання негативу до України з боку міжнародних партнерів тощо.

Зважаючи на результати вивчення показників соціально-економічного розвитку, аналізу причин виникнення та ходу врегулювання випадків дестабілізації стану СТВ та КТС(К), НСПП прогнозує у подальшому можливе ускладнення стану СТВ, у першу чергу, на підприємствах, в установах, організаціях країни таких галузей економіки:

Вінницька область – харчова, хімічна промисловість, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції.

Волинська область житлово-комунальне господарство, бюджетна сфера, добувна промисловість.

Дніпропетровська область – добувна промисловість, металургійне виробництво, машинобудування, транспорт, бюджетна сфера.

Донецька область – вугільна промисловість, машинобудування, охорона здоров’я.

Житомирська область – охорона здоров'я.

Закарпатська область – бюджетна сфера, житлово-комунальне господарство, транспорт.

Запорізька область – житлово-комунальне господарство, транспорт.

Івано-Франківська область – бюджетна сфера.

Київська область – охорона здоров’я.

Кіровоградська область – добувна промисловість, харчова промисловість, охорона здоров’я.

Львівська область – вугільна промисловість, житлово-комунальне господарство, бюджетна сфера.

Миколаївська область – машинобудування.

Одеська область – водний транспорт, охорона здоров'я.

Полтавська область – житлово-комунальне господарство, охорона здоров’я, харчова промисловість.

Рівненська область – хімічна промисловість, транспорт.

Сумська область – машинобудування, металургійна промисловість, харчова та хімічна промисловість, транспорт.

Тернопільська область – бюджетна сфера.

Харківська область – машинобудування, житлово-комунальне господарство, бюджетна сфера, професійна, наукова та технічна діяльність.

Херсонська область – транспорт, житлово-комунальне господарство.

Хмельницька область – бюджетна сфера, житлово-комунальне господарство, транспорт.

Черкаська область – хімічна промисловість, будівництво, житлово-комунальне господарство.

Чернівецька область – транспорт, професійна, наукова та технічна діяльність.

Чернігівська область – добувна промисловість, бюджетна сфера, житлово-комунальне господарство.

місто Київ професійна, наукова та технічна діяльність; бюджетна сфера.

На основі аналізу динаміки соціально-економічних показників розвитку підприємств, установ та організацій НСПП прогнозує ймовірність ускладнення стану СТВ, виникнення КТС(К) у ряді таких адміністративно-територіальних одиниць:

Вінницька область – міста Вінниця.

Волинська область – міста Луцьк та Нововолинськ.

Дніпропетровська область – міста Вільногірськ, Дніпро, Кам'янське, Жовті Води, Кривий Ріг.

Донецька область – міста Маріуполь, Слов'янськ.

Житомирська область – міста Житомир та Коростень.

Закарпатська область – міста Мукачеве, Ужгород, Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Хустський райони.

Запорізька область – місто Запоріжжя.

Івано-Франківська область – місто Івано-Франківськ.

Київська область – Бориспільський та Броварський райони.

Кіровоградська область – міста Кропивницький, Світловодськ, Олександрія.

Львівська область – міста Львів, Борислав, Дрогобич, Червоноград, Новий Розділ та Сокальський, Турківський, Старосамбірський, Радехівський, Кам'янка-Бузький райони.

Миколаївська область – місто Миколаїв.

Одеська область – місто Одеса, Ізмаїльський район.

Полтавська область – міста Полтава, Кременчук.

Рівненська область – місто Рівне та Дубровицький район.

Сумська областьміста Суми, Шостка, Конотоп, Ромни.

Тернопільська область – місто Тернопіль, Бучацький, Зборівський райони.

Харківська область – місто Харків.

Херсонська область – міста Херсон та Нова Каховка.

Хмельницька область – міста Хмельницький, Шепетівка.

Черкаська область – міста Черкаси, Сміла та Черкаський район.

Чернівецька область – місто Чернівці, Новоселицький та Путильський райони.

Чернігівська область – міста Чернігів та Ніжин.

 

3. Прогноз стану соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному рівні

 

Упродовж січня-червня 2018 року НСПП сприяла вирішенню КТС(К) як на виробничому рівні – в окремих трудових колективах підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділах, так і на територіальному рівні, в яких сторонами були наймані працівники декількох підприємств, установ, організацій одного виду економічної діяльності однієї адміністративно-територіальної одиниці чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та організації роботодавців, їх об'єднання або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Так, упродовж шести місяців п. р. Служба сприяла вирішенню КТС(К) на територіальному рівні: на підприємствах вугільної промисловості Донецької та Львівської областей, а також у закладах освіти та охорони здоров'я Львівської області, у яких взяли участь понад 15,7 тис. найманих працівників 46 суб'єктів господарювання.

У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 17 вимог, з яких 47,1% стосувались погашення заборгованості із виплати заробітної плати, своєчасної виплати поточної зарплати, підвищення її рівня та впорядкування умов оплати праці.

Станом на 01.07.2018 року, за сприяння НСПП, у ході проведення примирних процедур вирішено та знято з реєстрації 2 окремі вимоги найманих працівників щодо охорони праці та умов оплати праці у КТС(К) в закладах освіти Львівської області.

Як показав аналіз НСПП, проведений у трудових колективах суб'єктів господарювання різних галузей економіки, дія конфліктогенних чинників соціально-економічного та фінансово-господарського характеру, за певних обставин, може призвести до ускладнення стану СТВ, виникнення КТС(К) на територіальному рівні.

Узагальнено, це території, де:

– функціонує значний відсоток суб'єктів господарювання тих галузей економіки, де середня заробітна плата найманих працівників значно нижче середнього рівня по економіці (підприємства тимчасового розміщення та організації харчування, бюджетної сфери, житлово-комунального господарства);

– велика питома вага підприємств, установ та організацій, де заробітна плата виплачується не в повному обсязі, хронічно порушуються терміни виплати поточної заробітної плати, існують значні суми заборгованості із заробітної плати, які або не погашаються або погашаються повільними темпами, грубо порушуються вимоги чинного законодавства про працю та оплату праці, а заходи щодо подолання цих негативних чинників залишаються малоефективними;

– зосереджені об'єкти господарювання, що призупинили свою діяльність та щодо яких реалізуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, де існує довготривала заборгованість із заробітної плати, має місце так звана безнадійна заборгованість (за даними Державної служби статистики України сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, станом на 01 червня 2018 року становила 755,7 млн. грн. У Харківській, Херсонській та Хмельницькій областях частка боргу цих підприємств перевищувала 80,3% від загальної суми заборгованості по регіону, а в Київській області становила 88,2%);

– з недостатніми бюджетними надходженнями та значною частиною підприємств, діяльність яких залежать від дотацій державного та місцевих бюджетів;

– великі, свого часу, містоутворюючі підприємства на даний час знаходяться у складному чи кризовому фінансово-економічному стані, що не дає можливості забезпечити не тільки соціальні гарантії своїм найманим працівникам, а й необхідні надходження до відповідних місцевих бюджетів, і в кінцевому рахунку, веде до обмежень фінансування соціальної сфери та інфраструктури селищ, міст, районів;

– сконцентровані багаточисельні трудові колективи, переважно промислових галузей економіки, які мають значний досвід колективного захисту своїх трудових та соціальних прав шляхом вступу у КТС(К), застосування страйків та акцій соціального протесту.

Проведений НСПП аналіз дає підстави прогнозувати низьку ймовірність виникнення КТС(К) на територіальному рівні через дію стримуючих факторів, проте прогнозується подальше ускладнення стану СТВ на підприємствах, в установах, організаціях вугільної галузі Волинської області; сфери житлово-комунального господарства Запорізької області; освіти Кіровоградської, Львівської та Рівненської областей; охорони здоров'я Івано-Франківської, Кіровоградської та Львівської областей, професійної, наукової та технічної діяльності м. Києва.

 

4. Висновки та пропозиції

 

За результатами проведеного аналізу стану СТВ на всіх рівнях можна зробити висновок, що поліпшення стану СТВ у другому півріччі 2018 року можливе лише за умови збереження соціально-економічної стабільності в державі, зростання продуктивної зайнятості населення, підвищення ефективності діяльності підприємств, посилення відповідальності роботодавців за своєчасність і повноту виплати заробітної плати, забезпечення здійснення соціального діалогу.

Системний моніторинг НСПП в розрізі галузей економіки та областей засвідчив, що врегулюванню протиріч соціально-трудового характеру, розв'язанню розбіжностей між сторонами СТВ на доконфліктній стадії та більш ефективному вирішенню вже існуючих КТС(К) у другому півріччі 2018 року сприятимуть:

– забезпечення соціально-економічної стабільності шляхом виконання програм економічного та соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

– подальше поглиблення взаємодії НСПП та її відділень в областях з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками, роботодавцями та їх об'єднаннями у питаннях усунення причин виникнення конфліктних протиріч у трудових колективах підприємств, установ та організацій;

– дієве реагування всіх заінтересованих органів та організацій на можливі ускладнення стану СТВ, запровадження всього комплексу заходів з метою врегулювання конфліктів;

– більш широке застосування на всіх рівнях (від виробничого до національного) передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" примирно-переговорних процедур (примирних комісій, трудових арбітражів), вирішення конфліктних ситуацій за столом переговорів цивілізованим, правовим шляхом.

Як засвідчив проведений НСПП аналіз причин загострення стану СТВ та виникнення КТС(К) у першому півріччі 2018 року, рівень конфліктогенності в трудових колективах у прогнозованому періоді визначатиметься такими основними чинниками як:

– наявна заборгованість із виплати заробітної плати найманим працівникам та порушення термінів виплати поточної заробітної плати;

– низький рівень заробітної плати, невідповідність тарифних ставок (посадових окладів) вимогам чинного законодавства, Генеральної, галузевих, територіальних угод;

– невиконання вимог з охорони праці, незабезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту;

– недосконалий процес реформування бюджетних галузей та пов’язана з цим оптимізація кадрів;

– несвоєчасне надходження субвенцій на фінансування освіти, культури і медицини;

– відсутність належного контролю за дотриманням чинного трудового законодавства, що знижує рівень соціальної захищеності найманих працівників та є наслідком, з одного боку, перегляду державних соціальних гарантій не на користь працюючих, а з іншого – масових порушень чинного законодавства з боку роботодавців.

Крім того, стан СТВ безпосередньо залежатиме і від розвитку ринку праці, ситуація на якому надалі залишається складною і потребує вирішення низки проблем, пов'язаних з нелегальною трудовою міграцією; застосуванням на підприємствах, в установах та організаціях режиму неповного робочого дня, тижня; існуванням диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією; невідповідністю професійно-кваліфікаційного рівня незайнятих громадян сучасним вимогам ринку праці.

У зв'язку з цим основними завданнями є:

– активізація інвестиційної діяльності, спрямованої на модернізацію існуючих та створення нових робочих місць;

– забезпечення стимулювання попиту на робочу силу з боку суб'єктів господарювання;

– детінізація відносин у сфері зайнятості населення;

– сприяння професійній підготовці робочої сили, підвищенню її кваліфікаційного рівня відповідно до потреб ринку праці.

З метою покращення стану СТВ актуальними є і питання активізації роботи щодо ведення переговорів та укладання колективних договорів і угод, здійснення дієвого контролю за їх виконанням.

При здійсненні повідомної реєстрації колективних договорів органами влади особлива увага повинна приділятися наявності зобов'язань, спрямованих на своєчасну виплату заробітної плати, створення безпечних умов праці, посилення соціального захисту вивільнюваних працівників, розвиток виробництва, забезпечення продуктивної зайнятості, формування фонду оплати праці, дотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці та забезпечення гарантій для найманих працівників.

Ситуативними факторами, які збільшуватимуть протестну активність найманих працівників, та спонукатимуть їх до проведення страйків та акцій соціального протесту залишатимуться:

– прийняття рішень про проведення реорганізації, що має наслідком вивільнення працівників, зменшення розміру оплати праці;

– ігнорування законних вимог найманих працівників;

– невиконання роботодавцями колективних договорів, рішень, досягнутих в ході примирних процедур, укладених графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати;

– тривале невирішення вимог найманих працівників.

Враховуючи комплексну дію об'єктивних і суб'єктивних чинників та їх вплив на відносини між найманими працівниками та роботодавцями упродовж І півріччя 2018 року, НСПП прогнозує у ІІ півріччі 2018 року не лише збереження, а й подальше ускладнення стану СТВ, виникнення КТС(К) на підприємствах, в установах, організаціях добувної промисловості, машинобудування та бюджетної сфери. За певних умов можливе подальше ускладнення стану СТВ на підприємствах транспортної галузі.

НСПП вважає, що подальше впровадження економічних реформ та їх успішна реалізація сприятиме поліпшенню стану СТВ та збереженню атмосфери соціальної рівноваги в цілому, насамперед, у трудових колективах підприємств тих галузей, стосовно яких у зазначеному Прогнозі зроблені відповідні застереження, зокрема:

– у сфері промислового розвитку: забезпечити виконання заходів, спрямованих на відновлення стабільної позитивної динаміки розвитку промислового виробництва, у першу чергу, власних технічних програм та заходів інноваційного шляху розвитку; забезпечити виконання підприємствами паливно-енергетичного комплексу програмних показників щодо видобутку та виробництва енергоресурсів; забезпечити перепрофілювання підприємств відповідно до потреб внутрішнього ринку; вжити додаткових заходів щодо захисту інтересів власного товаровиробника, активізації моніторингу ринку, прогнозування попиту і формування на цій основі підприємцями програм освоєння нових видів продукції; забезпечити продуктивну зайнятість, збереження існуючих та створення нових робочих місць; забезпечити оптимізацію системи державних закупівель та посилити захист вітчизняних виробників;

– у сфері транспорту: забезпечити здорову конкуренцію у проведенні тендерів на здійснення будівельних та дорожніх робіт; здійснити відповідні заходи щодо збереження робочих місць, зменшення дебіторської заборгованості будівельних організацій; активізувати роботу щодо завершення процедур реорганізації, банкрутства та вирішення питання санації чи ліквідації економічно неактивних підприємств; збільшити обсяги фінансування будівельних та дорожніх робіт; створити пільгову систему надання коротко- і довгострокових кредитів;

– у сфері охорони здоров'я: забезпечити належне фінансування галузі охорони здоров'я в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше 10% національного доходу у відповідності до ст. 12 Основ законодавства України про охорону здоров'я; поетапне здійснення в правовому полі та в умовах соціального діалогу заходів щодо реформування системи охорони здоров'я з метою забезпечення, з одного боку, гідних умов праці та належної оплати праці медичних працівників, з іншого – надання доступної та якісної медичної допомоги населенню;

– у сфері освіти: забезпечити подальше реформування галузі освіти та реалізацію Закону України "Про освіту", не допустити звуження гарантій педагогічним, науково-педагогічним працівникам, зокрема, дотримання норм щодо гарантій, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту"; забезпечити асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7% ВВП за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством у відповідності до ст. 78 Закону України "Про освіту"; здійснити заходи щодо впровадження нових стандартів освіти, одним з пріоритетів якої має бути надання прикладних знань та компетенцій;

– у сфері культури: забезпечити реалізацію Довгострокової стратегії розвитку української культури – стратегії реформ, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.02.2016 № 119-р.

З метою своєчасного врегулювання розбіжностей між сторонами, стабілізації стану СТВ в трудових колективах, запобігання виникненню КТС(К), попередження сплесків протестної активності найманих працівників, а також враховуючи пропозиції представників сторін соціального діалогу, НСПП вважає за доцільне запровадження на рівні центральних органів виконавчої влади заходів щодо:

‑ успішної реалізації програм відродження та перспективного розвитку вугільної та машинобудівної галузей;

– забезпечення, з метою мінімізації негативних наслідків для працівників охорони здоров'я, в ході реформування галузі, виконання наступних заходів: недопущення масових звільнень, подальше працевлаштування вивільнених працівників, проведення перекваліфікації медичних працівників в процесі реформування;

– забезпечення профільними міністерствами України, спільно з місцевими органами виконавчої влади, ґрунтовного вивчення можливих негативних наслідків оптимізації мережі бюджетних установ та чисельності працівників в процесі реформування бюджетних галузей економіки, задля попередження конфліктів та проблемних ситуацій;

– посилення дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю та оплату праці;

– сприяння забезпеченню державних підприємств цільовими замовленнями з державного бюджету та іншими механізмами державної підтримки;

– сприяння покращенню інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств;

– проведення державної політики щодо залучення іноземних та вітчизняних інвестицій;

– встановлення на державному рівні відповідного нормативу, який би передбачав чітко визначений порядок розрахунків комунальних підприємств з постачальниками електроенергії;

– забезпечення формування науково та економічно обґрунтованих механізмів визначення обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг на підставі конкретних ринкових механізмів;

– забезпечення своєчасного й повного фінансування закладів бюджетної сфери;

– посилення відповідальності за порушення положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", забезпечення механізму примусового виконання рішень примирних органів;

– сприяння подальшій консолідації зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування, об'єднань роботодавців та профспілок у вирішенні проблемних питань розвитку СТВ, врегулюванні конфліктних ситуацій та КТС(К) на підприємствах;

– створення умов для здійснення відкритого конструктивного соціального діалогу і врахування позицій профспілок та роботодавців при обговоренні законопроектів, що стосуються сфери СТВ.

Крім того, з метою покращення стану СТВ у другому півріччі 2018 року, на рівні місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування необхідно забезпечити:

– дієвий контроль за повнотою надходжень до місцевих бюджетів та їх цільовим використанням;

– посилення контролю за станом погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та недопущенням в подальшому її виникнення;

– системну і результативну роботу місцевих тимчасових комісій з питань погашення заборгованості із виплати заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

– недопущення незаконних та безпідставних звільнень працівників у процесі реорганізації закладів бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура), забезпечення неухильного дотримання прав та гарантій працівників, встановлених трудовим законодавством;

– участь своїх представників у проведенні примирних процедур по вирішенню КТС(К), конфліктних ситуацій, відповідно до положень чинного законодавства;

– своєчасне реагування на протестні дії найманих працівників.

Покращенню стану СТВ між найманими працівниками та роботодавцями, підвищенню продуктивності праці сприятиме реалізація на рівні підприємств, установ і організацій заходів щодо:

– погашення заборгованості із виплати заробітної плати та боргів по внесках до Пенсійного фонду України, недопущення утворення нових боргів; забезпечення своєчасної виплати поточної заробітної плати працівникам;

– додержання норм законодавства про працю, про охорону праці, положень колективних договорів;

– запровадження модернізації виробництва шляхом технічного та технологічного переоснащення, впровадження нових технологій;

– забезпечення неухильного виконання положень законодавства під час вивільнення працівників.

З метою забезпечення стабільності стану СТВ та зниження соціальної напруги у другому півріччі 2018 року НСПП пропонує сторонам соціального діалогу брати активну учать у реалізації Програми гідної праці МОП для України на період 2016-2019 років, а також вживати заходів щодо удосконалення колективно-договірного регулювання СТВ, сприяти підвищенню рівня правової культури сторін СТВ, ефективному проведенню роз'яснювально-консультаційної роботи з питань дотримання законодавства про працю як серед роботодавців, так і найманих працівників.

Архiв
<< < Серпень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31