ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФСПІЛОК ЗІ СПРИЯННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ГІДНОЇ ПРАЦІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

В

 

У травні цього року у м. Баку відбувся семінар «Діяльність профспілок зі сприяння забезпеченню гідної праці для людей з обмеженими можливостями», організований Бюро з питань діяльності трудящих Міжнародного бюро праці (ACTRAV) за сприяння Конфедерації профспілок Азербайджану. У ньому взяли участь понад п’ятдесят учасників – представників тринадцяти країн, в тому числі представники профспілок Молдови, Грузії, Узбекистану, Республіки Білорусь, представники Об’єднання сліпих Молдови та Об’єднання інвалідів Чорногорії. Міжнародну організацію праці представили: завідувач сектору Європи та Центральної Азії Бюро Міжнародної організації праці з питань діяльності трудящих Сергіус Гловацкас і старший спеціаліст Бюро МОП з питань діяльності трудящих Магнус Берге.

Від ФПУ у конференції брали участь:

-            Пугачова А.О., провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин відділу виробництва та зайнятості департаменту з питань економічного розвитку та ціноутворення;

-            Башкірєва Г.М., заступник Голови Профспілки працівників соціальної сфери України.

Основною метою семінару було обговорення ролі профспілок у регулюванні питань зайнятості осіб з обмеженими можливостями та вироблення підходів до розроблення та реалізації відповідного стратегічного документа.

 

Виступи і дискусії, які були озвучені у процесі роботи Конференції забезпечили продуктивний обмін думками та досвідом між її усіма присутніми.

Під час відкриття конференції заступник Голови Азербайджанської конфедерації профспілок Джаваншир Алхасов надав учасникам цікаву інформацію щодо працевлаштування людей з обмеженими можливостями в Азербайджані. На думку тамтешніх профспілок, працевлаштування людей з інвалідністю є одним із факторів, що сприяють стрімкому економічному розвитку.

В Азербайджані проживає 627 тисяч інвалідів. 17% з них працевлаштовані, це понад 100 тисяч осіб. Варто зазначити, що відповідно до офіційної статистики кількість працездатного населення Азербайджану складає 1,5 млн осіб. Таким чином, особи з обмеженими можливостями складають значну частину ринку праці – більше 6%. Освоїти робітничі професії люди с обмеженими можливостями можуть у соціальних центрах. На вибір пропонується десяток спеціальностей: листоноша, оператор персонального комп’ютера, повар, майстер з виготовлення килимів. З ратифікацією у 2008 році Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю профспілки взяли на себе функцію громадського контролю. Сьогодні на додачу до основного пакету соціальних послуг усі працевлаштовані особи з інвалідністю отримують надбавку до заробітної плати у розмірі 10-25% в залежності від групи інвалідності. Азербайджанські профспілки здійснюють активну просвітницьку політику, що передбачає розроблення та розповсюдження книжок-пам’яток, а також проведення тематичних семінарів у місцевій Академії праці та соціальних відносин щодо роз’яснення особам з інвалідністю їх прав та можливостей, у тому числі щодо працевлаштування та специфіки робочого процесу.

Під час відеозвернення Директор  АКТРАВ Марії Хелени Андре наголосила на ключовому принципі впровадження досконалого інклюзивного ринку праці, а саме: не можна вирішувати проблеми працевлаштування осіб з обмеженими можливостями без їхньої безпосередньої участі у переговорному процесі з питань вдосконалення та реалізації законодавства, модернізації робочих місць тощо. Тому важливо залучати незалежні організації та об’єднання людей з інвалідністю, як такі, що розуміють проблему зсередини та представляють інтереси таких осіб.

Радник МКП/ПЄРР Ольга Ніколає звернула увагу на ключові виклики, що стоять перед профспілками в частині захисту прав працюючих, в тому числі осіб з інвалідністю, серед яких: ріст безробіття у світі; насилля над жінками (фізичне, психологічне, економічне), поляризація суспільства, тобто стрімке зникнення середнього класу; дискримінація окремих верств населення; забезпечення гідною роботою людей з особливими потребами; відсутність стратегії адаптації людей з обмеженими можливостями, в тому числі в частині працевлаштування тощо. Особливої уваги заслуговує працевлаштування жінок з обмеженими можливостями, адже вони підлягають подвійній дискримінації в частині проблеми працевлаштування та нижчої заробітної плати.

Таким чином, необхідно наполягати на підтримці інклюзивного середовища, починаючи із дошкільної освіти протягом усього життя. Тільки запровадивши інклюзивне середовище в усіх закладах освіти, а не створюючи окремі заклади для осіб з обмеженими можливостями, та постійно перебуваючи пліч-о-пліч з ними, можна сформувати якісно нову свідомість оточуючих до даного питання. Наступними пунктами мають стати розроблення дорожньої карти для людей з інвалідністю, запровадження модульної освіти, проведення профорієнтації, стимулювання роботодавців шляхом надання пільг на працевлаштування осіб з інвалідністю тощо.

Головний спеціаліст АКТРАВ з відносин Фаустіна ван Аперен зазначила, що на сьогодні інклюзивне працевлаштування – нове питання для деяких профспілок. Проте, слід пам’ятати, що інвалідність може настати на буд-якому етапі життя і цей факт не має відкидати людину з соціуму. На першому місці у роботодавців має стояти компетенція працівника, а потім зовнішній вигляд. Саме профспілки мають стати «локомотивом» кардинальних змін в питанні гідної праці для осіб з інвалідністю. Тому ключовими завданнями є:

-                     для АКТРАВ – розроблення основоположної стратегії адаптації ринку праці для осіб з інвалідністю та плану дій з її виконання;

-                     профспілкам – необхідність оцінки та постійного моніторингу ефективності соціального захисту осіб з обмеженими можливостями, а також важливість при цьому використання механізмів соціального діалогу.

Враховуючи чітку вказівку в Цілі 8 Сталого розвитку 2016-2030 на забезпечення повної і продуктивної зайнятості та гідну працю для інвалідів, і рівну оплату за працю рівної цінності Естебан Тромель, старший спеціаліст з питань інвалідності Департаменту з питань гендеру, рівності та різноманіття МОП наголосив на необхідності комплексного підходу до питання працевлаштування осіб з інвалідністю, що передбачатиме увесь шлях такої людини від порогу домівки до місця роботи та її перебування там. Тобто, важливо робити акцент не тільки на інклюзії робочого місця, а й необхідності модернізації простору життя людини. Лише зміна свідомості оточуючих може стати основоположним фактором таких процесів та забезпечить комфортне життя та гідні умови праці для осіб з інвалідністю.

Застарілі підходи до умов праці вимагають застосування мейнстрим підходів під час розроблення стратегії працевлаштування інвалідів, як основоположного документу МОП, так і на національних рівнях, тобто положення стратегії мають відповідати вимогам часу та включати в себе положення щодо вдосконалення системи професійної (професійно-технічної) освіти для подальшого працевлаштування осіб з інвалідністю, вироблення універсальних підходів до тривалості робочого часу, організації часу відпочинку, в тому числі відпусток тощо.

Сьогодні основним викликом профспілок є набуття ними популярності серед працюючих шляхом модернізації діяльності в частині налагодження координації між всіма ланками. Тому координатором офісу МКП-ПЄРР в Сараєво Енісою Салімович вкотре було наголошено на важливості ініціювання профспілками активного обговорення питання працевлаштування осіб з інвалідністю, залучення до процесу прийняття рішення щодо них та адвокації їхніх прав для виділення розумних квот та розумного прилаштування.

У ході обміну досвідом між учасниками семінару щодо заходів, спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю, представники профспілок з Киргизстану наголосили, що в їхній країні працевлаштовано 51% осіб з інвалідністю, оскільки з кожної такої особи роботодавцем сплачується лише 12% ЄСВ, також існує процедура звільнення підприємств, що мають у своєму штаті відповідну кількість осіб з обмеженими можливостями, від проходження тендерних процедур на виконання робіт, передбачених державним замовленням.

Представником спілки сліпих з Молдови представлений досвід налагодження зв’язків з районними агентствами зайнятості, а також доведений до відома учасників порядок організації робочого часу осіб з інвалідністю, що передбачає 6-годинний робочий день та 41 день щорічної відпустки.

Трудовим кодексом (1999 р.) передбачено, що усі працездатні особи не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця. Також окремі положення щодо працевлаштування осіб з обмеженими можливостями передбачені в Генеральній угоді (в частині забезпечення справедливого ринку праці та гідної роботи для всіх) та колективних договорах (щодо тарифної сітки матеріальної допомоги для різних категорій осіб з інвалідністю в залежності від: групи інвалідності; події, що спричинила цей стан). З 2009 року Конфедерацією профспілок Азербайджану запроваджено конкурс «Краще підприємство року в охороні праці», одним з критеріїв якого є оцінка стану колективних договорів в частині охорони праці осіб з інвалідністю.

Представниками профспілок Республіки Білорусь було наголошено, що Генеральна угода – це індикатор основних показників захищеності осіб з інвалідністю, тому тільки враховуючи кількість згадувань зазначеної категорії осіб в ній (три рази в Генеральній угоді в Республіці Білорусь) можна говорити про увагу, яка приділяється їй, та про розроблення подальших дій, які передбачатиме план заходів на її виконання.

Під час роботи у групах представниками ФПУ за участю делегатів з Молдови та Грузії було розроблено напрями співпраці з громадськими організаціями, роботодавцями та МОП для створення умов подальшого працевлаштування осіб з інвалідністю.

Провідний експерт ФПУ з регулювання соціально-трудових відносин Пугачова А.О. виступила представником робочої групи та презентувала такі напрями співпраці:

  1. 1.Кооперація з громадськими організаціями має передбачати чіткий розподіл завдань між ними та профспілками для подальшого покращеного моніторингу ситуації на ринку праці, знаходження шляхів продуктивного працевлаштування осіб з інвалідністю для задоволення потреб обох сторін трудових відносин, здійснення просвітницької діяльності.
  2. 2.Співпраця роботодавців з профспілками передбачає спільне вироблення позиції щодо доцільності та розумності квот на працевлаштування осіб з інвалідністю, вироблення профспілками підходів заохочення роботодавців до працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі за допомогою інструментів колективно-договірного регулювання з використанням міжнародних стандартів.
  3. 3.Співпраця з МОП має базуватися на підготовці профспілками паралельного звіту щодо виконання Конвенції МОП про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів № 159, технічного супроводу та проведення за підтримки МОП просвітницької діяльності засобами семінарів, тренінгів та поширення інформаційних матеріалів.

Таким чином:

  1. 1.Профспілкам необхідно розробити шляхи залучення громадських організацій до переговорного процесу щодо оптимальних можливостей працевлаштування осіб з інвалідністю. 
  2. 2.Доцільно підтримати європейський курс на рівність усіх працюючих з метою створення недискримінаційного та продуктивного ринку праці, продовжити двосторонні міждержавні відносини та підтримку багатостороннього діалогу з питань впровадження реформ.
  3. 3.Налагодження комплексної співпраці в питанні працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом координації з громадськими організаціями, роботодавцями та МОП, є необхідною складовою політики зайнятості.
  4. 4.Окрему увагу потрібно зосередити на роботі профспілок щодо участі у процесі реформування системи підготовки кадрів, в тому числі засобами професійної (професійно-технічної) освіти орієнтуючись на потреби осіб з обмеженими можливостями та їх правом на гідну працю.
  5. 5.Формування якісно нових підходів в сфері зайнятості осіб з інвалідністю, моніторингу змін на ринку праці і ініціювання відповідних нормативних та організаційних перетворень в системі підготовки кадрів та перекваліфікації таких працівників має стати пріоритетним напрямом у подальшій роботі над порушеним питанням.
  6. 6.Проводити моніторинг реалізації положень Конвенції МОП про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів № 159 та за його результатами готувати звіт до МОП.

 

 

Департамент з питань економічного

розвитку та ціноутворення

Архiв
<< < Жовтень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31