Федерація профспілок України продовжує публікацію серії інформаційно-аналітичних матеріалів, присвячених загрозам та можливостям вітчизняного ринку праці на шляху до євроінтеграції. Попередню інформацію Ви можете знайти тут.
Минулого разу були розглянуті механізми реформування ринку праці, які застосувала Польща до та після вступу до ЄС. Цього разу спробуємо проаналізувати досвід Угорщини.
На сьогоднішній день рівень безробіття в Угорщині складає 7,9%. Серед молоді – більше 20%. Серед країн-членів ЄС Угорщина має один з найнижчих показників працюючого населення – 55%. Це є результатом як «поспішного» вступу до ЄС, так і економічної кризи 2007-2008 років.
Однак, незважаючи на це, уряд Угорщини за роки членства в ЄС розробив ряд програм, спрямованих на підтримку, збереження та створення нових робочих місць (наприклад, програми «Шлях до роботи», «За збереження робочих місць»), в рамках яких передбачено виділення підприємствам коштів на конкурсній основі.
Серед заходів, спрямованих на зростання зайнятості, угорська влада надає велике значення органам місцевого самоуправління, підвищенню їх ролі в розвитку партнерства муніципалітетів, місцевих органів служби зайнятості та бізнес-середовища. Основна теза цієї політики – «краще дати роботу, ніж платити допомогу». Саме тому в регіональних програмах, спрямованих на оновлення економіки та боротьбу з безробіттям, акцент робиться на тому, щоб якомога більше зайнятих залишились в трудовому полі, оскільки тут вирішення проблем значно дешевше та ефективніше, ніж у сфері соціального захисту. Для цього було встановлено норматив залучення місцевих працівників та субпостачальників при проведенні конкурсів на закупівлю для муніципальних потреб, знижено місцеві податки для кустарного виробництва, та запроваджено практику повернення цього податку для тих підприємців, які зобов’язались зберегти робочі місця та створити нові. Для нормалізації ситуації уряд створив комісію з моніторингу заробітної плати, метою якої є перевірка дотримання роботодавцями рекомендації Ради з узгодження інтересів[1] щодо підвищення заробітної плати в 2011 році на 4-6%. Також, у 2008 році були введені надбавки для працівників з середньою та вищою освітою (коефіцієнт – 1,135 та 1,6 відповідно.
Крім того, Міністерством праці Угорщини було розроблено спеціальний компенсаційний механізм для боротьби з наслідками кризи, що базувався на досвіді західноєвропейських країн. Фонд ринку праці (котрий використовувався для субсидіювання підприємств, які при інвестуванні створюють нові робочі місця) було трансформовано зі «утворюючого робочі місця» в «регулюючого зайнятість». Компанії, котрі звертаються до Фонду можуть працювати 4 дні в тиждень, а решта робочого часу компенсується з Фонду ринку праці, при цьому сплачується до 80% втраченого доходу.
У 2004 році при Національному бюро з працевлаштування Угорщини (НБПУ) був створений офіс з інтеграції до ЄС. Цей офіс надавав всі необхідні консультації громадянам з питань зайнятості та соціальної безпеки трудових мігрантів. В рамках співробітництва з Європейською системою зайнятості (EURES) з’явилась можливість підтримки та розвитку зв’язків у сфері зайнятості з сусідніми та іншими країнами-членами ЄС. Також, після вступу до ЄС НБПУ почало активно працювати в програмах, що фінансуються Європейським соціальним фондом, удосконалювало свою систему для роботи в єдиній базі вакансій EURES. Для цього мережею EURES було проведено ряд тренінгів у 2004 та 2005 році. Після цього шість локальних підрозділів EURES були розміщені в Будапешті та ще тринадцять – по всій країні.
Крім того, в рамках Європейської стратегії зайнятості проходять програми розвитку, в яких активну участь приймає НБПУ: «План розвитку Угорщини 2007-20013», «Стратегія навчання протягом життя 2005-2013», «Стратегія професіонального навчання», «План регіонального розвитку Угорщини 2007-2013», «Навчання для всіх! План дій 2006-2010» та ін.
Отже, підсумовуючи сказане, можна зробити висновки, що адаптація такого досвіду до вітчизняних потреб дасть змогу не лише уникнути зростання безробіття, а й створити всі умови для стрімкого розвитку ринку праці.
Департамент виробничої політики
та колективно-договірного регулювання
[1] Рада з узгодження інтересів – створений в Угорщині у 1990 році трьохсторонній орган, у якому всі три сторони (уряд, роботодавці та профспілки) виступають як рівноправні партнери. Основна функція ради полягає в узгодженні інтересів уряду, профспілок і роботодавців за такими основоположними питаннями, як формування політики в сфері праці (зайнятості, заробітної плати, соціальних питань, освіти), правового регулювання відносин між робітниками і роботодавцями. В процесі становлення ринкових відносин уряд передбачає вдосконалення системи тристороннього узгодження інтересів за рахунок активізації двосторонніх переговорів. Цікаво, що в Угорщині, як і в інших країнах, не існує окремого закону, що регулює тристороннє співробітництво. Воно базується на рішеннях уряду і домовленості сторін. Обов'язки уряду щодо погодження інтересів визначені трудовим кодексом Угорщини, а Закон «Про зайнятість» передбачає значні юридичні права Ради з узгодження інтересів. Механізм соціального партнерства в Угорщині, як і в країнах Західної Європи, є ефективним засобом регулювання трудових відносин, попередження страйків та інших форм відкритого Протистояння.
