ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Хто плаче за цифрами?

А1

 

29 серпня - День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Саме 29 серпня 2014 року був розстріл української колони під час виходу з-під Іловайська. Сьогодні У центрі Києва біля Стіни пам’яті на Михайлівській площі відбувся молебень за полеглими у серпні 2014 року в Іловайському котлі українськими воїнами. Тут же розміщено фотоекспозицію, присвячену тим кровавим подіям.

На ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. 

Унаслідок вторгнення регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення. 28 серпня становище наших військових стало критичним.

 А2

Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала: 3,5 тис. осіб особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК. Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

А3

Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні. Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти. Вцілілі учасники тих пекельно-серпневих подій називають ще більшу кількість загиблих. Але, як пише в своїй книжці «Блокпост» поет і воїн Борис Гуменюк, «Хто плаче за цифрами?...»

А4

Постраждали у тих кровавих битвах, звичайно, потребують допомоги – як медичної, психологічної, так і реабілітаційної. І тут на допомогу бійцям та ветеранам приходять профспілкові оздоровчі заклади. Вони ведуть велику реабілітаційну роботу по відновленню здоровя, фізичного та психологічного стану тих, хто заплатив високу ціну за мирне небо над нашими головами. Багато кого було поранено, багато у кого відбулася психологічна травма, багато хто лишився найдорожчого – життя.

Тому, починаючі з травня 2014 року, профспілкові оздоровчі заклади приймають на реабілітацію учасників АТО. Тільки одна цифра: більше 5200 пацієнтів проходили реабілітацію за рахунок «Укрпрофоздоровниці». Цю роботу профспілки продовжують і зараз, За останні півроку для них відкрито додаткові 18 реабілітаційних центрів.

А5

Ми низко схиляємо голови перед їх подвигом, вшановуємо їх пам'ять. Будемо пам’ятати про загиблих за незалежність України. Будемо всіляко підтримувати тих, хто вижив. Профспілкові організації, профспілкові реабілітаційно-оздоровчі заклади вже багато зробили у цьому напряму. Але ми всі у боргу у цих людей. І тому маємо ще активніше допомагати їм  

Олексій Петруня

   Оглядач Прес-центру ФПУ

А6     

 

 

Архiв
<< < Вересень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30