Невідкладно розпочати діалог з соціальними партнерами для визначення практичних завдань, строків, індикаторів та механізмів реалізації основної мети реформ – досягнення європейських стандартів життя, передусім у сферах зайнятості, оплати, безпеки праці, оподаткування, соціального розвитку, ефективного виробничого та трудового потенціалу країни, для успішної конкуренції на світових ринках, закликали Уряд учасники Всеукраїнського форуму профспілок «За гідну працю і добробут людини», який відбувся 7 жовтня у Києві.
У роботі форуму взяли участь керівництво Федерації профспілок України та її членських організацій, Міністр соціальної політики Людмила Денісова, Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Петро Цибенко, віце-президент Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, представники Адміністрації Президента України, міністерств та відомств,
У доповіді Голови ФПУ Григорія Осового, виступах учасників форуму зазначалось, що 7 жовтня Міжнародна конфедерація профспілок щорічно відзначає Всесвітній день дій за гідну працю. Цей день мобілізує членів профспілок на боротьбу за реалізацію свого права на гідну працю та гідне життя. У понад ста країнах світу цього дня відбуваються тисячі заходів за участі мільйонів трудящих, які нагадують урядам і роботодавцям своїх країн про необхідність економічного зростання, що базується на гідній праці і створенні нової глобальної економіки, в центрі якої має бути людина.
У цьому році з нагоди Всесвітнього дня дій за гідну працю Федерація профспілок України проводить Всеукраїнський форум профспілок. До участі в ньому було запрошено Президента України Петра Порошенка і Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. На жаль, вони не змогли взяти участь у форумі, не зважаючи на те, що у профспілок, які представляють трудові колективи, об’єднують мільйони працівників, до них накопичилось чимало запитань. .
Зокрема, підкреслювалось у доповіді і виступах, сьогодні трудящі України стали основними заручниками світової фінансово-економічної кризи та економічного протистояння з Росією і військового конфлікту на Сході країни. Організація об’єднаних націй, при Економічній і соціальній раді якої ФПУ має консультативний статус, неодноразово вказувала на те, що в Україні існує чимало проблем з дотриманням, перш за все Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, головним чином через високий рівень бідності переважної більшості населення. За офіційними даними, близько 30 % населення України досі перебуває у стані бідності. Якщо застосовувати критерій бідності, встановлений Світовим банком, який дорівнює денному споживанню у 3 долари США, то до категорії бідних в Україні треба віднести майже 70 відсотків її населення.
Незважаючи на «революцію гідності», що відбулась в Україні, органи влади так і не забезпечують реального виконання узятих нашою державою на себе міжнародних зобов’язань, що стосуються трудових прав громадян, зокрема, щодо безперешкодного здійснення громадянами права на працю, гарантування рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності.
Рівень заробітної плати більшості працюючих у країні не може забезпечити навіть мінімальних потреб їх сімей. Вже понад десятиріччя наша влада і підприємці не можуть подолати таке ганебне явище, як заборгованість з виплати заробітної плати, загальна сума якої на 1 вересня цього року сягнула 1 мільярду 424 мільйони гривень. 251 тисячі працівників (що дорівнює населенню середнього українського обласного центру) економічно активних підприємств не виплачується заробітна плата.
На сьогодні, за даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, 4,5 мільйона працівників (майже кожен третій) працюють нелегально, без оформлення трудових відносин. За оцінками експертів, близько 200 мільярдів гривень заробітної плати (близько 40% від офіційного фонду оплати праці в країні), виплачується неофіційно «в конвертах», тобто без сплати податків і єдиного соціального внеску, що спричиняє десятки мільярдів збитків державі, Пенсійному та іншим фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування через що мільйони трудящих та члени їх сімей залишаються беззахисними перед свавіллям роботодавців.
Профспілки розуміють, в якій складній ситуації зараз знаходиться держава, а також важливість прийняття Урядом невідкладних заходів для вирішення першочергових проблем, пов’язаних з військовими діями на сході країни. Сьогодні як ніколи необхідна єдність та згуртованість України, однак її неможливо досягти, порушуючи принципи соціального діалогу. Профспілки неодноразово наголошували на неприпустимості вирішення державних проблем за рахунок працівників та соціально вразливих верств населення. В умовах загрози цілісності країни, продовження військових дій на Сході країни, профспілки утримувалися від публічної критики влади та протестних дій. Однак тотальний наступ на законні права працівників та профспілок, залишаючи незмінно високими прибутки бізнесу, все більші викликає протести спілчан.
У виступах наголошувалось, що сьогодні ні уряд, ні парламент, ані Президент України не дають відповіді на питання: «Коли населення України буде жити краще?». Урядові прогнози на 2015-2017 роки не передбачають реального зростання доходів населення і поліпшення якості життя. Зокрема у проекті Держбюджету-2015, який показує, яким буде курс реформ, планується «збільшення» розмірів державних соціальних стандартів та гарантій лише на 5,4%, при інфляції майже 10 %. Враховуючи прогнозований рівень інфляції у цьому році – близько 20% та заморожені розміри зарплат і пенсій, це призведе до інфляційного знецінення споживчої вартості держсоцстандартів майже на третину.
Маючи ґрунтовні напрацювання та практичний досвід в оцінці соціально-економічних та інших соціальних процесів країни, профспілки готові до конструктивної співпраці у формуванні єдиної, узгодженої державної політики реформ в Україні. Учасники Всеукраїнського форуму профспілок, вимагають передбачити в Стратегії реформ – 2020 прийняття та реалізацію конкретних державних програм щодо скорочення бідності та кардинального зменшення розриву між багатими та бідними, а також пропонуємо включити наших представників до складу відповідних робочих органів за окремими напрямами реформ.
Як зазначалось у виступах, лише в поточному році двічі запроваджено заходи жорсткої економії коштів, проте для високопосадовців цього виявилось недостатньо, і замість впровадження механізмів справедливого розподілу доходів продовжується політика «затягування пасків» простого робітника. При цьому це робиться не на період військових дій чи економічної кризи, а відбувається скасування соціальних гарантій шляхом вилучення їх із діючих законів. Крім того, заморожування й так низького розміру мінімальної заробітної плати призвело до падіння платоспроможності більшості громадян (за прогнозами Уряду ще й матиме продовження в 2015 році), що потребує багатомільярдних видатків з бюджету на допомоги та субсидії малозабезпеченим верствам населення, зростання дотацій Пенсійному фонду, а також провокує стрімке збільшення боргів за житлово-комунальні послуги тощо.
Різке падіння реальної заробітної плати більш ніж на чверть, стрімке зниження спроможності громадян купувати товари та сплачувати за послуги невідворотно призведе до зменшення їх виробництва вітчизняними підприємствами, а відтак – до скорочення зайнятості та збільшення армії безробітних, прогнозувалось у виступах. До кінця 2014 року вже очікується втрата понад одного мільйона робочих місць, а в 2015 році криза ринку праці поглиблюватиметься, у тому числі внаслідок занепаду промисловості та інфраструктури Донбасу.
Значну кількість проблемних питань міг би зняти конструктивний соціальний діалог між Урядом, профспілками і роботодавцями. Однак значна частина урядових рішень приймалась без застосування цих механізмів, що є не тільки порушенням вимог законодавства України, чинної Генеральної угоди, а й основоположних принципів Міжнародної організації праці.
Профспілки наполягають, що лише підвищення заробітної плати, яка має забезпечувати платоспроможність громадян для придбання вітчизняних товарів, своєчасної сплати комунальних платежів, дозволить відновити економічну активність, розширити сферу зайнятості, розпочати реальну боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськими реаліями та європейськими стандартами. На жаль, наміри щодо скорочення бідності серед працюючих, зростання легальної зайнятості, скорочення розриву в оплаті праці українців і їх колег в Євросоюзі, визначення, нарешті, кінцевих термінів подолання ганебного явища заборгованості з виплати зарплати тощо не знайшли місця в урядових планах: ні в проекті Державного бюджету на 2015 рік, ні в прогнозах на 2016-2017 роки.
Як зазначив у своєму виступі Голова Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Петро Цибенко, «ми маємо в Україні унікальне явище – бідність серед працюючих». Він підкреслив, що навіть за офіційними даними, заборгованість по заробітної платі досягла 1,5 млрд. гривень. Вже 18 років перераховується соціальний кошик, який має змінюватись раз на п’ять років. В Україні до того ж почався процес знищення системи державного соціального страхування. В намірах Уряду – загроза передачі бюджету Пенсійного фонду до Держбюджету. Все це, сказав народний депутат, не може не турбувати.
Перший заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості України Валерій Мамченко наголосив на необхідності більш рішуче відстоювати соціально-економічні права та інтереси людини праці. «Шахтарі з червня не отримують зарплату і пенсію, - заявив він. – Тому, якщо Уряд не бажає вести з профспілками нормальний соціальний діалог, ми маємо проводити масові акції протесту, створювати свою політичну партію, вступати в активну політичну діяльність».
Про проблеми, які турбують трудовий колектив київського ДП «Антонов» проінформував голова профкому підприємства Віктор Гузка. Він зазначив, що відбуваються спроби рейдерського захоплення «Антонова». Але члени профспілок готові і надалі захищати свого директора, своє підприємство. І вимагають від Уряду зробити все, щоб припинити ці атаки на підприємство.
Міністр соціальної політики Людмила Денісова у своєму виступі розповіла про те, як здійснюються соціальні виплати для жителів зі сходу України. За її словами, на сьогодні немає технічної можливості перерахувати кошти до міст, які знаходяться під контролем бойовиків, терористів. «Ми спочатку намагалися довозити туди гроші, але гинули люди, які їх супроводжували, і гроші до одержувачів не доходили, - сказала вона. - На жаль, сьогодні неможливо доставити кошти туди, де йдуть бої». Міністр звернулась до представників профспілок Донецької і Луганської областей з проханням порадити, як краще забезпечити отримання зарплат і пенсій у цьому регіоні. Людмила Денісова підкреслила, що затримок з виплатами пенсій не буде. Що стосується розвитку соціального діалогу, то Міністр зазначила: «Соціальний діалог необхідний для прогресу нашої країни. Тому Уряд зацікавлений в його розвитку».
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ
