З 5 по 19 липня у навчально-методичному центру профспілок Волинської області перебувало веселкове диво Слобожанщини – колекція вишитих картин та інших вишиваних ужиткових виробів.
Коли заходиш у справжню сільську хату, де пахне сухим полином і свіжо вимазаною долівкою, а на стіні фотокарточки з родини в рушниках і вишивані картини під образами – щось защемить в душі навіть у того, хто народився в місті і виріс на асфальті. Це наша генетична пам’ять прокидається і тривожить серце.
Саме такі почуття переживає людина, яка відвідує виставку «Духовна спадщина Слобожанщини», яка з оказією завітала в липні до Луцька. Такі знайомі сюжети виставкових картин вишиті слобожанськими жінками прикрашають і досі і волинські оселі «Русанонька», «Чаша на книзі», «Несе Галя воду» - доріжки, рушники, подушки – всі ці узори я бачила у волинських хатах. Отже, при відсутності інтернету жінки сходу і заходу колись добре комунікували між собою – мінялися узорами, напевно, гостювали одні в одних і навіть у своїх страшних снах не могли передбачити нинішню безглузду війну.
А виставка на Волинь приїхала з донецького містечка Дружківки, де створена громадська організація жінок і жінок-інвалідів «За відродження українських національних традицій «Анастасія».
Керує організацією надзвичайна жінка – Ганна Бабич. Її делікатний, я б сказала, аристократичний спосіб поведінки притягує до себе таких, як вона творчих жінок відданих Україні і справі, яку вони роблять. Ніким не фінансовані вони ведуть 4 великих проекти «Реабілітація через народне мистецтво», «Духовна спадщина Слобожанщини», «Просвітницька робота серед дітей» та «Народна пам’ять”.
Дівчата в Дружківці відкрили маленький бутік з вишиванками, який став справжнім осередком українськості, в цьому місті з неоднозначними настроями. Біля бутіка лунає українська пісня. Самі висадили сад на 110 дерев, в планах побудувати капличку і відкрити музей «Калиновий край».
За 2 тижні, що виставка перебувала в навчальному центрі профспілок Волині її відвідало кілька сотень людей. Це слухачі різноманітних курсів, що проходять в НМЦ, гості готелю «Профспілковий», діти, що відпочивають в англомовному таборі центру. Байдужих не було.
Галина Даниленко,
директор НМЦ профспілок Волині
