На початку вересня профспілки вийдуть на масовий протест, вимагаючи поліпшення соціально-економічної ситуації у галузі охорони здоров’я. Таке рішення було ухвалено 8 серпня на засіданні Президії галузевої профспілки.
Федерація профспілок України тримає медичну реформу у полі зору, захищаючи як права та інтереси як працівників медичної профспілки, так і пересічних громадян – користувачів медичних послуг. Така робота проводиться на всіх рівнях: на рівні законодавчої та виконавчої влади. Представники профспілок плідно працюють з парламентськими фракціями, комітетами та окремими депутатами Верховної Ради, з роботодавцями, урядом та міжнародними структурами.
Але, на жаль, поки що немає того результату, на який можна було б очікувати. Як заявляє голова Профспілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Коваль, наразі діалог з профільним міністерством проходить вкрай важко.
«Ми намагалися вирішити всі питання, якими опікується профспілка, в рамках соціального діалогу, мирним шляхом – через галузеву угоду, через зустрічі, робочі групи. Але, на жаль, бажання співпрацювати було тільки у нас. І ми мусимо констатувати, що після приходу нового керівництва МОЗ процес комунікації став дуже складним», - заявила пані Коваль.
За її словами, процес реформування проходить не просто без урахування думки медичних працівників, а мало не підкилимно. Та й реформою це назвати важко, адже новацій там не так багато. Адепти реформи взяли досвід інших країн і просто перенесли його на українські реалії. Без урахування матеріального стану української медицини, якості наших доріг, ментальності тощо.
Але головна біда в тому, що реформатори не обговорюють свої ідеї та ініціативи з медичними працівниками, які мають стати локомотивом змін.
«Ми говорили прем’єр-міністру, що, оскільки реформа охорони здоров’я – одна з пріоритетних серед тих, які оголосив уряд, потрібно організувати багатосторонню зустріч. Куди запросити представників профспілки, міністерства, Академії медичних наук, керівників департаментів, медиків. Потрібно, щоб було почуто думку медичної громадськості. Адже це вперше на моїй пам’яті, коли ані профспілки, ані медична спільнота, ні медична наука, на залучаються до реформування галузі», - заявила Коваль.
Голова галузевої профспілки переконана: реформа проводиться у рамках меморандуму МВФ. А от доля медичних працівників та їхніх пацієнтів – таємниця. Незрозумілих питань – безліч. Як будуть працювати лікарі? Чи всім потрібно оформляти ФОП? Хто вирішуватиме, які категорії населення можуть розраховувати на оплату медичних послуг, якщо буде діяти система «співоплати» послуг – пацієнтом та державою? Як розпоряджатиметься грошима національна служба, яка розподілятиме кошти та оцінюватиме якість роботи лікарів? Яке навантаження має взяти на себе лікар, щоб отримати задекларовані 25-30 тисяч гривень?
Вікторія Коваль переконана: ті уривки інформації щодо медичної реформи, які доходять до працівників галузі, не вселяють оптимізму. На її думку, лікарі, щоб заробити більше, братимуть на себе більше навантаження, що призведе до погіршення якості роботи та стану здоров’я працівників. А потім - до професійного вигорання. Не виключено, що частина українських медиків вирішить виїхати за кордон, де умови роботи та рівень оплати набагато кращі.
«Ясно одне: якщо медичні працівники не побачать себе в цій реформі, якщо не зрозуміють та не сприймуть її, нічого з цього не вийде. Тому що саме їм втілювати її в життя. І, оскільки всі «мирні» заходи вичерпані, будемо виходити на вулиці. Не виключаю, що це обернеться загальноукраїнським страйком медичних працівників», - резюмувала Вікторія Коваль.
У профільному міністерстві виправдовуються: реформа – ефективна, а протидію їй чинять лише ті, хто «сидить на фінансових потоках». Як стверджує заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, реформа матиме «широке коло противників в особі хабарників в лікарнях та медуніверситетах, фармацевтичних лобістів та несумлінних дистриб’юторів, функціонерів, які утримували стіни і ліжка, депутатів, які не хочуть робити непопулярні кроки і ховаються за риторикою про недосконалість законопроектів чи неідеальність розрахунків».
За словами Ковтонюка, від реформування галузі виграють звичайні лікарі, аптечний та фармацевтичний бізнес, а також – прості українці – споживачі медичних послуг.
Втім, у Верховній Раді, яка має ухвалити необхідні зміни, своя думка на медичну реформу. Все, що вдалося ухвалити в парламенті до канікул - Проекту закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№6327) у першому читанні. Остаточне ухвалення перенесли на осінь.
За словами народного депутата Валерія Дубіля, медична реформа, запропонована МОЗ, приречена на провал, бо не спирається ані на інтереси пацієнтів, ані професійної медичної спільноти.
«Реформатори» обіцяють різко підняти зарплати лікарям. Але бюджетне фінансування медицини збільшиться несуттєво, а інших джерел коштів ця псевдореформа не передбачає. Отже, значне підвищення зарплат частині лікарів можна забезпечити лише за рахунок масових скорочень інших», - зазначив Дубіль.
Він нагадав, що запропоновані зміни не запроваджують медичного страхування, яке в усьому світі є наріжним каменем системи охорони здоров’я.
«Той законопроект, який не вдалося з неймовірними порушеннями закону про регламент Верховної Ради проштовхнути у липні, але будуть продавлювати через парламент у вересні, має лише одну мету – відібрати 70 млрд. медичних субвенцій у регіонів та територіальних громад, і віддати їх якійсь новій Національній службі здоров’я. А утримання місцевих лікарень, поліклінік та ФАПів МОЗ хоче залишити місцевим бюджетам, в яких не буде на це коштів! Всім зрозуміло, що це призведе до катастрофи з медициною в регіонах – закриттю лікарень і звільненню медиків!», - підкреслив парламентар.
Валерій Дубіль також зазначив, що реформатори знехтували співпрацею з медиками, а побудували навколо реформи «піар-кампанію» під гаслом «гірше вже не буде».
Такої ж думки дотримується й інший народний депутат – Вадим Івченко. Він нагадав, що через запропоновану реформу хворі на складні захворювання, наприклад, онкологічні, в яких немає коштів, прирікаються фактично на смерть.
Також Івченко розкритикував створення нової служби, яка розподілятиме кошти без жодних тендерів, а це, на думку депутата, – класична схема із розпилу коштів.
«Вперше в історії парламенту питання медицини розглядав не Комітет з питань охорони здоров’я, голова якого виступила з різкою критикою даного закону, а Комітет із питань соціальної політики, представники якого не розбираються у питаннях медицини і уявлення не мають, як це вплине на пацієнтів, на долю мережі лікарень, лікарів і, де вони опиняться після введення в дію реформи. Чому ми не можемо піти шляхом європейських країн та започаткувати страхову медицину і сплачувати медичні послуги через страхові фонди? З одного боку це захистить тих, хто не має можливості заплатити за свої послуги, а з іншого, значно підвищить якість медичних послуг!», - зазначив Вадим Івченко.
Медична галузь – одна з найбільш пріоритетних і найменш реформованих в Україні. Не погоджуючись один з одним у багатьох речах, сторони діалогу сходяться в одному: реформа назріла, і далі тягнути нема куди. Але для того, щоб вона здійснилася, потрібен діалог – з усією медичною спільнотою, науковцями, представниками уряду та парламенту, громадськістю. Лише тоді можна вийти на прийнятний варіант, який в майбутньому можна буде вдосконалювати.
Вікторія Чирва
