ЗВЕРНЕННЯ. Невідкладно вивести із кризи вітчизняну підгалузь з виробництва мінеральних добрив!

 Голова Центральної Ради Профспілки працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості України Василь Мойсюк та Голова Всеукраїнського галузевого об’єднання організацій роботодавців         хімічної промисловості, Президент  Союзу хіміків України Олексій Голубов звернулись з листом до Премєр-міністра України Володимира Гройсмана з приводу з приводу подальшої долі ПАТ «Одеський припортовий завод» та, по суті, і всієї підгалузі виробництва мінеральних добрив.

У зверненні зокрема говориться:

«Через падіння цін на мінеральні добрива на світових ринках, а така тенденція прогнозується, як мінімум, до 2020 року, та високу вартість природного газу в Україні, який є основною сировиною для виробництва азотних добрив, продукція наших підприємств з виробництва мінеральних добрив є неконкурентоспроможною на світових ринках.

Незважаючи на те, що ПАТ «Одеський припортовий завод» є кращим підприємством за техніко-економічними показниками не тільки серед аналогічних підприємств колишнього СРСР, а й серед країн Східної Європи, його продукція є неконкурентоспроможною через високу ціну на природний газ,  частка вартості якого в собівартості продукції  займає 90%.

У складі вартості природного газу слід відзначити занадто високу транспортну складову (48,75 дол. США за 1 тис. м³ з урахуванням ПДВ), у той час як вартість перероблення природного газу в 1 т аміаку, який є найскладнішим технологічним процесом, що проходить в декілька стадій, здійснюється в умовах високотемпературних режимів (більше 1000 ^оС) і високого тиску  (близько 320 кг/см²), у присутності декількох каталізаторів, оцінюється в межах 30 дол. США/т аміаку.

Зважаючи на прогнозні цінові показники світових провідних видань на аміак та карбамід і ціну природного газу за результатами торгів 28.07.2017 р. на СEGH та враховуючи витрати на перероблення природного газу в аміак і карбамід, маємо такий результат:

У складі вартості природного газу слід відзначити занадто високу транспортну складову (48,75 дол. США за 1 тис. м³ з урахуванням ПДВ), у той час як вартість перероблення природного газу в 1 т аміаку, який є найскладнішим технологічним процесом, що проходить в декілька стадій, здійснюється в умовах високотемпературних режимів (більше 1000 ^оС) і високого тиску  (близько 320 кг/см²), у присутності декількох каталізаторів, оцінюється в межах 30 дол. США/т аміаку.

Зрозуміло, що за таких умов підприємство не в змозі продуктивно працювати, а про приватизацію збиткового підприємства годі й казати, хоча б скільки керівників Фонду державного майна України не помінялось. Шлях виходу із цієї ситуації у світі відомий. Так, на початку 2000-х років Уряд Румунії для збереження вітчизняного комплексу з виробництва мінеральних добрив встановив спеціальну ціну на природний газ для виробників мінеральних добрив і змінював її залежно від цін на мінеральні добрива на світовому ринку. За такою схемою підприємства працювали до середини 2000-х, зберегли при цьому свої виробничі потужності, забезпечили сільськогосподарські підприємства мінеральними добривами і втримали економіку країни від падіння.

Уряди України також мали цей досвід, коли в 2009-2010 роках для подолання кризових явищ в азотній галузі встановлювалась спеціальна ціна на природний газ, який використовувався як сировина для підприємств з виробництва азотних добрив.

Інших варіантів для запуску ПАТ «Одеський припортовий завод» і його нормальної експлуатації на цей момент не існує.

Треба зазначити, що при зупинених виробничих потужностях підприємство, яке є містоутворюючим для м. Южне, продовжує нести витрати, пов’язані з необхідністю утримання устаткування пожежо- та вибухонебезпечного виробництва у безпечному стані. Все це потребуватиме чималих витрат (від 70 до 100 млн грн) в місяць залежно від періоду року та температурно-кліматичних умов.

Крім того, слід зважити на те, що зупинка Одеського припортового заводу призведе до зупинення роботи ДП «Укрхімтрансаміак» і невиконання міждержавних угод з транспортування і відвантаження аміаку, а це не абиякі, а мільярдні втрати державного бюджету України.

Також необхідно врахувати, що в разі неналежного забезпечення безпеки виробництва та функціонування очисних споруд, неналежного зберігання сировини та виготовленої продукції, зважаючи на розташування підприємства на узбережжі Чорного моря, може виникнути потенційна екологічна та демографічна небезпека, що становить загрозу населенню регіону та акваторії Чорного моря.

Нас вже надихнули на позитив Ваші висловлювання на засіданні Кабінету Міністрів України щодо захисту і збереження кожного підприємця, а тут мова йде про більш як три тисячі працівників тільки Одеського припортового заводу і близько 20 тисяч працівників підгалузі з виробництва мінеральних добрив. Є що відстоювати!

Враховуючи, що  запуск  в роботу ПАТ «Одеський припортовий завод» і вирішення проблеми вчасного забезпечення вітчизняних аграріїв мінеральними добривами впливають на економічне становище країни, просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, нарешті скликати нараду за участю фахівців галузі та, зокрема, ПАТ «ОПЗ» і прийняти рішення щодо виводу із кризи вітчизняної підгалузі з виробництва мінеральних добрив».

Центральна Рада Профспілки працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості України

Прес-центр ФПУ