АТОМ

    Заява членів Президії Центрального комітету Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України

 

   Від дня заснування Атомпрофспілка України у межах делегованих їй повноважень робить усе можливе для стабілізації  соціально-економічного становища у ядерній галузі і недопущення її руйнації. Сьогодні є всі підстави для великого занепокоєння тим, що атомно-енергетичний комплекс України як одна із ключових складових не тільки в енергетиці, а й в економіці, соціальному благополуччі  населення країни, перебуває у надважкому стані. Практично всі питання стосовно розвитку ядерної галузі, можливості її подальшого безпекового функціонування, забезпечення матеріального добробуту працівників є невирішеними, а  в нинішніх умовах посилення кризових тенденцій вони загрожують соціальною і ядерною критичною ситуацією. Статистика останніх років показує, що базова атомна генерація покриває понад 55% потреб країни в електроенергії, а в найнапруженіші періоди її частка у загальному енергобалансі  сягала 68%.

   Водночас ДП НАЕК «Енергоатом» постійне живе у борг. Рівень розрахунків Енергоринку з Компанією щороку погіршується. Лише за 2015-2017 роки заборгованість перед атомною експлуатуючою організацією зросла з 10,9 млрд грн  до 12,6 млрд грн, а зараз це вже - 12,7 млрд грн. Системне збільшення заборгованості додатково обтяжують  дискримінаційні рішення НКРЕКП. Торік встановлений тариф для НАЕК «Енергоатом» переглядався тричі і в середньому становив 47,41 коп/кВт.год, що є найнижчим тарифом у світі для атомних електростанцій. Дивна річ, але тарифний диктат державного Регулятора набуває приватного характеру, порівняйте: сьогодні тариф  приватних ТЕС становить 1,75 грн за 1кВт.год, а для АЕС – 54,03 коп?! Проте це не зупинило НКРЕКП, яка своєю постановою торік хвацько  повитягувала кошти з пріоритетних напрямів діяльності НАЕК «Енергоатом». Так, було зменшено фінансування у таких розмірах: «Нове будівництво» (ЦСВЯП у зоні відчуження) – на 56%; «Підвищення безпеки енергоблоків АЕС»- 36%: «Продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС – 50% і «Технічний розвиток, реконструкція, модернізація основного і допоміжного обладнання» - на 25%. Отже, така  підтримка у лапках атомної енергетики унеможливлює як продовження життєвого ресурсу, так і ставить під загрозу поточну експлуатацію енергоблоків.

   Другий надзвичайний виклик – атомні кадри як вирішальний фактор безпеки. Констатуємо, що НАЕК «Енергоатом» позбавлений можливості утримувати висококваліфікованих працівників, ліцензований персонал, оскільки заробітна плата українських ядерників є неконкурентною порівняно з іншими «атомними» державами (Білорусь, Китай, Туреччина, Фінляндія). Ще раз наголошуємо, що збереження трудового кадрового потенціалу є невід’ємною компонентою ядерної безпеки, а мотивація праці атомників – основа престижності і стабільного майбутнього ядерної енергетики.

   У цьому контексті треба окреслити проблемні питання атомної промисловості, зокрема, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», що зорієнтований на вітчизняні АЕС і також конче потребує істотної законодавчоЇ, інвестиційної і науково-технічної роботи, що може бути забезпечено скоординованими діями влади і підприємства.

   Про нагальну потребу врегулювання на рівні Кабінету Міністрів України  ситуації, що склалася на атомних електростанціях та в їх колективах у зв’язку з невизначеністю політики уряду стосовно майбутнього атомної енергетики, забезпечення  її ефективної роботи йшлося півтора року тому на черговому Пленумі ЦК профспілки. Більш як чотири місяці тому відбувся II Пленум, учасники якого також звернулися з вимогою негайного розгляду й актуалізації питання функціонування ядерної галузі на нараді під орудою Прем’єр-міністра України. Розлогу Резолюцію цього пленарного засідання, як і після попереднього Пленуму, було надіслано вищому керівництву держави, органам законодавчої і виконавчої влади. Проте високопосадовці знехтували наполегливими закликами про взаємодію, щоб не допустити знищення ядерної галузі, не захотіли бачити і чути соціальних партнерів, відгородилися від діалогу з Атомпрофспілкою України.

   Сьогодні у нас немає іншого виходу, як оголосити проведення 12 квітня 2018 року з 16.00 до 18.00 у всіх містах-супутниках атомних регіонів попереджувальну акцію протесту, щоб примусити Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана за столом переговорів конструктивно і конкретно обговорити стан і сучасні проблеми в ядерній енергетиці та атомно-промисловому комплексі України. Від того, які рішення прийматимуться і втілюватимуться на законодавчому й урядовому рівнях, залежить доля не тільки багатотисячних трудових колективів, благополуччя сімей атомників, подальший розвиток міст-супутників, а й енергетична безпека та незалежність України.

 У разі невиконання й ігнорування владою вимог Атомпрофспілки  буде організовано і проведено масову протестну акцію, включаючи інші солідарні дії, у м. Київ по захисту інтересів працівників атомної енергетики та промисловості, перспектив розвитку стратегічної галузі.

 Атомпрофспілка України як учасник міжнародних профоб’єднань рішуче заявляє про готовність довести свою позицію, звернувшись до відповідних міжнародних організацій для реагування.

                         Заяву ухвалено на засіданні Президії ЦК Атомпрофспілки  22 березня 2018 року, м Київ.