Бурлака 1

 

Після фактичного розвалу Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» відновлює виробництво. Як вдалося вийти зі ,здавалось би, безвихідного становища, і як вдалося відродити профспілкову організацію на підприємстві, - у розмові з головою обласної організації працівників харчової та переробної промисловості Надією Бурлакою (на фото).

 

-         - Надіє Маркіянівно, знаємо, дуже непрості часи пережило одне з підприємств вашої галузевої профспілки, Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів». Які саме події передували фактичному його знищенню?

-         -Понад два роки державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» що називається тероризував «зайшлий менеджмент». Відбувалося це із мовчазного споглядання Мінагрополітики. У 2016 році на підприємстві почалися масові примусові звільнення основних фахівців виробництва. Керівництво натомість почало укріплювати свою службу безпеки, обмежувало цехи та виробничі підрозділи від комунікації одне з одним. Створювалася неприступна фортеця для адмінперсоналу.

Перша скарга колективу на такі дії керівництва була викладена з конкретними фактами і направлена на адресу Івано-Франківської облдержадміністрації. Щоправда, скарга ця була без особистих підписів людей. Тож залишилася не почутою, як належало би. Можна зрозуміти працівників, адже на цей тривало їх залякування, були всілякі погрози, у деяких випадках навіть фізичний тиск. Безкарність ця, безвідповідальність менеджменту тривала, і вже у липні 2017 року виникла перша масова заборгованість із заробітної плати, із жовтня – тотальна невиплата зарплат.

Особисті зустрічі із так званим керівництвом не відомо з якими повноваженнями не давали відчутних результатів. Подейкують, на підприємстві робилися різні оборудки, водилися великі гроші, але на колектив та його інтереси ніхто не зважав. Й, врешті, це дворічне захоплення підприємства завершилося фатально. Практично всі працівники звільнилися за власним бажанням із заборгованою зарплатою від півроку і більше. А зайшлий менеджмент в один день під тиском відповідних служб, керівництва області та профспілки втік зі всіма своїми «бойовиками», залишивши величезне згарище паперової документації як із господарської діяльності, так із зарплатних боргів.

Загальна сума боргів, що залишили по собі ці господарники сягала більше 3 млн.грн.

 

-        - Яка подальша доля підприємства і колективу? Хто взявся відроджувати його?

-         На підприємстві зосталося розгромлене обладнання, заблоковані рахунки, величезні борги перед Укрзалізницею та обленерго, а також зарплатні борги, які на той час були оформлені людьми через суди з допомогою нашої обласної ради профспілки.

Спалені документи відновлювали протягом двох і більше місяців. Звітність про відрахування податків, страхові та пенсійні внески не співпадала з тою хоч якоюсь документацією, яка не згоріла, і з тими довідками, які були в людей на руках на час оформлення позовних заяв. Це були різні цифри і дуже важко й досі вийти на дійсні цифри боргів, хіба що людина могла в якийсь спосіб довести це документально.

 

-         - Яка зараз ситуація на підприємстві?

-         З червня 2018 року на Державному підприємстві «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» з відома Мінагрополітики призначено нове керівництво. Очолює його Андрій Михайлович Веркалець, який прийшов зі своєю командою бухгалтерів та економістів. Поступово за цей час, найперше, треба було поновити зв’язки з господарствами, які постачають сировину на зберігання. Без виробництва не буде нічого. Треба наново відроджувати довір’я, що це прийшли солідні партнери, і що врешті-решт в нас буде зерно на зберіганні та своя мука для хлібопекарських підприємств. Це і дешевше і надійніше на випадки форс- мажору, щоб мала область свою продукції для випічки хліба.

Оті купи недогорілих папок і досі попід вікнами адміністрації, проте поволі підприємство встає на ноги, відроджує зв’язки з постачальниками. Відрадно, що на підприємство повертаються фахівці.

На сьогоднішній день погашені борги перед Укрзалізницею – в сумі 557 тис.грн. за попередній менеджмент, перед Прикарпаттяобленерго – 480 тис.грн.. Погашено також по виконавчих листах працівникам заборгованої зарплати на суму понад 500 тис.грн. Поточна зарплата виплачується на жаль, лише на 25 відсотків, але виплачується і люди готові працювати, щоб відродити підприємство. Поки що колективу не вдається відновити мукомольне виробництво, насамперед через брак коштів, але маємо надію, що підприємство буде розвиватися і відновлюватися.

 

-        - Яка доля профспілкової організації підприємства?

-         Протягом останніх місяців ми підготували проект Колективного договору. Реально увесь цей складний період ми допомагали працівникам виборсатися з проблемних ситуацій. Тому, кожен новоприйнятий на роботу працівник безапеляційно подає заяву на вступ у профспілку. Зараз це близько 70 працівників. Це тішить, бо коли ми разом, то можемо багато що вирішувати спільно з владою. Хотілось би, щоб Мінагрополітики було більш розбірливе у призначенні керівників державних підприємств і не допускало таких фактично рейдерських захоплень, які працюють на свій кримінальний інтерес. Сподіваємося, все вже в минулому.

                                                                                                      

                    Марта Павлишин,

спеціаліст з інформаційно-аналітичної  роботи

Ради профспілок Івано-Франківської області