Ювілейні урочистості з нагоди 70-річчя утворення Полтавської обласної ради професійних спілок мали усі ознаки теплої, чи не родинної, зустрічі давніх друзів і колег, чиї чесноти виплекані і стократ перевірені у борні за права та інтереси трудящої людини. Гарна нагода зібрала 26 жовтня у затишній залі Музею профспілкового руху Полтавщини спілчан-ветеранів, нинішніх працівників облпрофради і обласних організацій галузевих профспілок, активістів різних профспілкових ланок.
Про напружені, звитяжні і дуже різні, а як на сьогоднішнє поцінування – вельми неоднозначні, часи становлення обласної ради профспілок нагадав голова ради Леонід Михайлович Вернигора. Він віддав належне і першим, і усім наступним очільникам облпрофради, і працівникам різних ланок, і завше солідарній, принциповій позиції членських організацій у відстоюванні місця полтавських спілок і кожного спілчанця спершу у ранзі надійного і ефективного «привідного паска від партії до мас», згодом – у налагодженні паритетного соціального партнерства, нарешті у новітні часи –у протистоянні спробам владного чиновництва прималити роль профспілок, обкраяти їх передбачені законом можливості впливу на економічне і соціальне буття, загарбати майно, створене за профспілкові внески.
Згадати полтавцям є що. На зламі епох, у 80-і роки на увесь колишній Союз прогриміли ініціативи облпрофради, спрямовані на посилення впливу профспілок на поліпшення умов праці та побуту трудівників, зокрема, у сільській місцевості, створення матеріальної бази лікувально-оздоровчої роботи та відпочинку членів профспілок. Всесоюзного поширення набув досвід Полтавської облпрофради щодо шефства профспілок над багатодітними сім’ями,організації обласного методичного центру з впровадження засобів механізації ручної праці, створення обласного оборонно-спортивного табору «Старт»,експерименту по покращенню умов праці та побуту робітників та економії коштів фонду соціального страхування , які були використані на будівництво фельдшерсько-акушерських пунктів на селі, спортивних об’єктів, шкіл тощо.
Звісно, що потуга тодішніх профспілок області, які об’єднували близько 800 тисяч членів, в тому числі майже 250 тис. працівників сільського господарства, а в 12 відділах апарату облпрофради працювали 60 спеціалістів, дозволяла ставити і вирішувати справді масштабні завдання, реалізовувати реально потрібні трудящим задумки.
Сьогодні, коли кардинально переорієнтовані вектори спілчанського руху, а справою виживання є відстоювання «останнього приміщення дислокації» − навчально-методичного центру профспілок, на який замірилися підзужувані кабмінівським чиновництвом рейдери з прокуратури, справою честі профспілок Полтавщини є налаштованість на результат, солідарна взаємопідтримка, принциповість і відповідальне усвідомлення важливості своєї захисної місії для людини праці.
Чималий загал працівників та ветеранів президія облпрофради принагідно відзначила Почесними грамотами, доточивши до них і надто доречні наразі грошові винагороди.
Окрасою віншувальної події став концерт солістів добре відомого шанувальникам аматорського мистецтва народний хор «Жайвір» Полтавського тампонажного управління.
Атож, облпрофрада розміняла восьмий десяток з бойовим настроєм, упевнена у майбутньому і перемозі своєї гідної справи.
Ганна Таргаєва,
заступник Голови Полтавської обласної ради профспілок