26 червня 2019 р. облпрофрада провела семінар–нараду голів координаційних рад первинних профспілкових організацій міст та районів області, членів Молодіжної ради облпрофради, керівників обласних галузевих профоб'єднань. На порядок денний були винесені актуальні питання посилення мотивації профспілкового членства та збереження структури галузевих профспілок в об'єднаних територіальних громадах.
В роботі семінару-наради взяли участь голова облпрофради Л.М. Вернигора, голова регіонального відділення Всеукраїнської Асоціації міст України, голова міської ради м. Миргород С.П. Соломаха, радник з питань децентралізації Полтавського Центру розвитку місцевого самоврядування О.М. Ісип, голова Молодіжної ради, правовий інспектор облпрофради Т.В. Жалій. Окремі аспекти заявленої теми семінару-наради висвітлили у доповідях та виступах голова обласної організації профспілки працівників державних установ України І.В. Богуш, заступник голови обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Н.В. Скиба, заступник голови облпрофради Г.Н. Таргаєва, голова обласної організації профспілки «Машметал» В.І. Пухай, член Молодіжної ради ФПУ, завідувачка відділу з правових питань обласної організації профспілки працівників державних установ України А.О. Бутенко.
Подаємо основні меседжі, висловлені учасниками семінару-наради:
- співпраця з органами державного управління та місцевого самоврядування в умовах реформи децентралізації потребує чіткого виокремлення функцій громадського (профспілкового) контролю у сфері зайнятості, оплати праці, забезпечення гідних умов і охорони праці, соціального захисту працюючих спілчан. Особливої уваги і практичних зусиль потребує діалог у форматі «профспілка – об'єднана територіальна громада», зокрема, визнання обов'язковості колдоговірних стосунків роботодавців з працівниками;
- враховуючи недостатній кваліфікаційний рівень певної частини кадрів новостворених ОТГ, хибне уявлення деяких керівників громад про роль і місце профспілок у суспільстві, слід активізувати і поглибити правову роз'яснювальну роботу з питань трудового законодавства, соціального діалогу, прав профспілок;
- в області накопичений позитивний досвід співпраці профспілок з об'єднаними територіальними громадами. Низка ОТГ і профспілок досягли консенсусу у збереженні галузевого принципу профспілкової структури про здійснення децентралізації, проведенні спільних соціальних, інформаційних та культурних заходів тощо. Слід активізувати поширення і впровадження цього досвіду;
- суттєво вдосконалить взаємодію профспілок і новостворених громад укладення Угоди про співпрацю між Полтавським регіональним відділенням Всеукраїнської Асоціації міст України, Центром розвитку місцевого самоврядування в Полтавській області і Полтавською обласною радою профспілок. Практична реалізація передбачених Угодою зобов'язань пожвавить діалог, підвищить ефективність спільних заходів, сприятиме усуненню непорозумінь у розмежуванні функцій, прав та обов'язків представницьких органів громадян і працівників. Голови координаційних рад первинних профорганізацій міст та районів області з укладенням Угоди отримають можливість розширити участь профспілок у житті регіону;
- профспілкові органи усіх рівнів повинні набагато ефективніше пропагувати переваги проекту «Соціальний профспілковий квиток», як практичного механізму посилення мотивації профчленства. Нова і перспективна інформаційно-телекомунікаційна система профспілкової соціальної картки надає шанс реально підвищити рівень соціального захисту членів профспілок;
- активізувала роботу Молодіжна рада облпрофради, яка має чимало важелів впливу на вдосконалення профспілкової роботи. Керівникам профспілкових організацій усіх рівнів слід подбати про усунення формалізму у роботі з молоддю, не обмежуватися створенням комісій, рад тощо, а навантажувати профспілкову молодь конкретними дорученнями щодо посилення мотивації профчленства, готувати лідерів;
- профспілки області фактично втратили зв'язок зі сторонами-партнерами за регіональною угодою між облдержадміністрацією, обласною радою, об'єднанням роботодавців та облпрофрадою, не працює обласна тристороння соціально-економічна рада. Обласне керівництво зайняло позицію стороннього спостерігача у справі рейдерського захоплення майна профспілок державою. Відновлення діалогу і практичної взаємодії – пріоритетне завдання моменту;
- у певної частини спілчан все ще побутує споживацьке ставлення до свого професійного об'єднання, яке, на їх думку, повинне забезпечувати членів профспілки матеріальною допомогою, путівками на відпочинок і новорічними подарунками. Проблему зміни викривлених уявлень про організацію самозахисту працівників потрібно вирішувати результативною роботою профорганів і їх керівників у сфері зайнятості, заробітної плати і охорони праці. Діяльність профспілок Полтавщини слід спрямувати на реалізацію актуального лозунгу колег-рівнян: «Профспілка не працюватиме замість тебе і для тебе, вона працюватиме разом з тобою!».
Сучасний працівник будь-якої сфери є надзвичайно вимогливий як до роботодавця, та і до представників органів громадського самоврядування, первинних профспілкових організацій, на які покладається складне в сучасних умовах завдання захисту соціально-економічних, трудових прав в свобод особи.
Незважаючи на потужну діяльність професійних спілок у цьому напрямку, недостатньо врегульованими залишаються відносини на рівні «працівник-роботодавець-профспілка». Варто таку діяльність здійснювати з використанням відомого в сфері публічного управління принципу «противаг і стримувань», який передбачає взаємний контроль та підзвітність усіх суб’єктів правовідносин. Законодавчо закріплений вплив первинних профспілкових організацій на роботодавців з метою неухильного дотримання норм трудового права, умов колективного договору на практиці не завжди дієвий. Факторами, які визначають такий стан справ є належність роботодавців до бюджетної чи приватної сфер, кожна з яких має свої особливості в цьому руслі. Однак ключовим фактором у сучасних умовах є процес децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад, внаслідок чого порушується традиційна територіальна структура галузевих профспілок.
Тому пріоритетним напрямком діяльності спілчан видається мотивація профспілкового членства в нових умовах. Безумовно, що закономірне реформування нашої країни буде продовжуватися, внаслідок чого створюються нові трудові колективи, які знаходяться на фінансуванні громад. Попри задекларовану економію, розширюються штати органів місцевого самоврядування та структурних підрозділів, створених на рівні громади.
Безумовним чинником для врегулювання цього питання й налагодження діалогу, конструктиву та співпраці має бути переговорний процес, висунення умов кожною зі сторін для досягнення спільної мети: належні умови для роботи й відпочинку пересічного працівника. Досвід колективів багатьох громад переконує в результативності такої співпраці.
Переконливою мотивацією для участі в профспілковому русі є власний приклад та популяризація діяльності профспілок з наданням аргументації преференцій та переваг для спілчан. Не останню роль в цьому напрямку відіграють заходи акції щодо популяризації профспілкового членства, оздоровчі, фізкультурно-спортивні, культурно-мистецькі заходи.
У результаті проведеного соціологічного опитування серед молоді встановлено, що для студентів належність до профспілки дає можливість більш активного дозвілля та рекреаційної діяльності, відпочинку та екскурсійних поїздок, на другому плані – надання матеріальної допомоги, можливість захисту соціально-економічних прав. Однак для спілчан, котрі вже завершили навчання та працевлаштовані, останні позиції видаються більш важливими для створення комфортних умов для роботи.
Формула успішного залучення всіх працівників полягає в активності та небайдужості профспілкового лідера, в налагодженні співпраці тріади «працівник-роботодавець-профспілка», популяризації своєї роботи, максимальної відкритості та прозорості діяльності, визначення переваг для спілчан, об’єднання зусиль для створення безпечних робочих місць з належною оплатою праці та комфортного середовища для дозвілля, відпочинку та оздоровлення спілчан та їхніх сімей.
Полтавська облпрофрада
