Літо-пора відпусток. Як правило, в цей період ритм життя країни змінюється : послаблюєтьcя ділова та політична активність, люди прагнуть хоч трохи та відпочити. Але цього року все по-іншому. Назріваючий соціальний протест проти політики затягування пасків на найвразливіших верствах населення , тривожні повідомлення про активізацію дій сепаратистів в зоні АТО, розбірки у заповідному Закарпатті, вибухи у Львові, щоденні пікети під Кабміном та Верховою Радою - все це та інші дестабілізуючі фактори аж ніяк не сприяють налаштуванням на спокій. Не до відпочинку і профспілковцям.
Саме про те, як реагують профспілки на ситуацію в країні, наша розмова з головою Федерації профспілок Рівненщини Миколою Харитоновичем Шершуном.
Кор.---- Миколо Харитоновичу,чому гаряче у профспілках, які підвищили свою активність у рази саме зараз? Здається, що не всі у соціумі розуміють їх протестні дії, звинувачуючи у збуренні людей, нагнітанні політичної обстановки…
----Так стверджують ті, хто звик видавати « бажане за дійсне» - наші недобросовісні опоненти. Хіба можна звинувачувати Федерацію профспілок України, її членські організації, які об’єднують 8,5 млн. трудівників різних галузей ,ветеранів праці, молодь, тобто людей, що реально створюють національне багатство, в тому, що ці люди прагнуть працювати і жити краще. В тому, що ФПУ захищає ці прагнення всіма законними методами, як це чинять профспілки всього світу.
Трудівники стомились від обіцянок влади, вони зневірились в тому, що багаті поділяться з нужденними. Після повалення корупційного режиму пройшов час, а так і немає позитивних зрушень для людей, які сьогодні масово втрачають робочі місця, у яких заморожені зарплати і пенсії. І це при тому, що ціни на продовольчі і промислові товари, на комунальні послуги в країні - шалено злітають вгору. Влада на це не реагує, або заколисує народ красномовними обіцянками,одночасно затягуючи виконання того, що сама ж і намітила. Тому, використовуючи свій потенціал, законодавчі права і гарантії, профспілки вступили у колективний трудовий спір з владою і роботодавцями, проводять акції протесту, щоб можновладці почули вимоги простого люду, зрозуміли їх, взяли до виконання.
Кор. --А, як Ви розцінюєте факт появи у електронних ЗМІ інформації, що в керівництві Уряду нібито всерйоз обговорювалось питання про ліквідацію існуючих профспілкових структур, а натомість створення нових, підконтрольних владі? Йшлося ніби і про перерозподіл майна чинних профспілок…
----Сприймаю це як фейк, адже наші урядовці, як запевняють з усіх трибун, сповідують європейські цінності, А у Європі до таких інституцій як профспілки підходять з повагою, з ними рахуються, до них дослухаються . ФПУ визнана на міжнародному рівні, вона активно співпрацює з такими впливовими міжнародними організаціями як Міжнародна конфедерація вільних профспілок, Європейська конфедерація профспілок , Міжнародна організація праці, впроваджуючи саме західноєвропейську систему соцзахисту, засновану на соціальному діалозі. До того ж на останньому засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив про особисту готовність до ведення конструктивного діалогу як з роботодавцями так і з профспілками,а також оголосив про поновлення такого діалогу на державному рівні в інтересах громадян України.
Правда, не всі так чинять, деяких наших державників інколи «заносить» і вони видають на гора парадоксальні творіння. Так профспілкову громаду просто обурив нашвидкоруч « спечений», надісланий на експертизу до СПО об’єднань профспілок проект Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (реєстр №2983), підготовлений групою народних депутатів України. Зазначений проект розцінюється профспілками , як спроба поставити найбільш представницькі організації громадянського суспільства під повний контроль держави та створення умов для послаблення автономії та незалежності профспілок,встановленої міжнародним правом, Конституцією і законодавством України.
Однозначно, щоб протистояти цьому, помножимо наші зусилля разом з первинними організаціями, будемо звертатися до народних депутатів від регіону, компетентних фахівців, щоб цей закон в такій редакції світу не побачив і не став антипрофспілковим законом!
Що ж до майна профспілок, то воно, створене зусиллями мільйонів профспілчан і збережене роками, вірно служить їм і досі. Та ось на біду - не дає спокою деяким ласим на чуже лисицям, які воліли б загарбати собі найкраще з того, що є. Хай би вони, Господи прости, вдосталь наїлися тим, що вже нахапали! (хвилюється). Це ж людські крихти! І на них статки не наживеш!
Кор.---МиколоХаритоновичу., .саме за останній період профспілковцями,зокрема президією Федерацією профспілок області підготовлено і розіслано до ВР, Кабміну, у Всеукраїнське об’єднання роботодавців , до міністерств та відомств, до нардепів від Рівненщини, до владних структур області десятки звернень, заяв, листів з різних проблемних питань: від організації літнього оздоровлення школярів з рекомендаціями внесення витрат на ці цілі в бюджети місцевих Рад, до проблемних питань виплати заборгованої зарплати колективу Рівненського АРЗ. Чи завжди це подобається владі, чи є користь від цих листів та звернень?
--- Профспілки не мусять комусь подобатись. І ми не популісти, щоб тільки вимагати і проголошувати. Кожне наше звернення містить конкретні пропозиції, як «розрулити» ту чи іншу ситуацію, ухваливши оптимальні рішення і на користь справі. І якщо в області, будемо говорити, Закон про соціальний діалог діє, з владою, роботодавцями ведуться постійні консультації та перемовини ,то на жаль у київських коридорах влади профспілковців часто не чують. Щоб почули,- активно разом з профактивістами з первинок і галузевих профоб’єднань беремо участь в акціях протесту в Києві. Нині дотискаємо владу, щодо ухвалення п'яти соціальних законопроектів, ініційованих профспілками. Це наша робота і боротьба. В такий спосіб ми не розхитуємо човен державності, а допомагаємо йому пливти курсом законності і справедливості. Є і перші результати. –Соціальний комітет Парламенту підтримав пропозиції профспілок щодо змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», знявши включені було гальма для початку роботи нового об’єднаного Фонду. Є продвижки і щодо врахування пропозицій профспілковців до решти соціальних законів. Так що позитивного результату у певній мірі досягнуто, і вже незабаром він відчуватиметься суспільством.
Кор.- І все ж, які першочергові кроки на Вашу думку, повинна зробити держава,щоб вийти з кризового стану,стати рівноправним членом європейської спільноти у недалекому майбутньому? Що для цього пропонують профспілки?
-- Наше бачення шляху виходу з кризи-просте і зрозуміле:розвивати сучасне виробництво,створювати нові робочі місця,зайнятися переробкою власних багатющих природних ресурсів і, наситити внутрішній ринок вітчизняним готовим продуктом, виготовленим з них. Коли нема іноземних інвестицій, держава повинна залучати внутрішні резерви. Для розвитку виробництва є кадровий потенціал і серед молоді з вищою освітою, яка володіє і робітничими спеціальностями. Ми не зможемо рухатись уперед, якщо залишимся сировинною країною, в якій є наддешева робоча сила, а держава не дбає про підвищення платоспроможності населення, самоусунулась від контролю за цінами.
Нещодавно був учасником дискусії за круглим столом на тему «Можливості та виклики Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», яку проводило Агентство модернізації України за участю міжнародних і вітчизняних експертів. І наші зарубіжні колеги, і представники українських профспілок зійшлися на думці, що взаємовигідна співпраця між Україною та ЄС не можлива без проведення соціально-економічних реформ для створення гідних умов праці та гідного життя. Треба також реформувати освіту, провести модернізацію найбільш привабливих для інвесторів галузей - енергетичну, телекомунікаційну, транспортну. Профспілки мають проводити моніторинг виконання умов Угоди про асоціацію. А без включення механізму соціального діалогу це просто не можливо..
Кор.-.Миколо Харитоновичу, у нинішніх умовах в країні, коли вона змушена протистояти зовнішній агресії, профспілки можуть вдатися до страйку?
-- Дуже хотілося б, щоб до цього не дійшло. Але на останньому засіданні президії ФПУ ухвалено рішення, якщо влада і роботодавці серйозно не займуться економікою країни, а парламентарі не проголосують ті п’ять соціальних законів , про які я вже говорив, профспілковці змушені будуть розпочати страйкову боротьбу. Це, звичайно, крайній захід,але як засвідчує світова практика - достатньо ефективний. Страйк –це не погроза. Це –метод мирними колективними діями вплинути на тих, хто наділений довірою народу і має вірою і правдою служити йому,подолавши корупцію у власних рядах,але не поспішає так чинити. Особисто я вірю в те,що інший шлях-шлях широкомасштабного соціального діалогу,шлях переговорів для нас найбільш прийнятний. Принаймні, в області ми пішли по ньому, уклавши нову регіональну Угоду на 2015-2017 роки і підбивши підсумки її виконання у І кварталі ц.р. Йде підготовка до моніторингу виконання взятих сторонами зобов’язань за півроку, який заплановано на вересень.
За цими діями сторін - реальна кропітка робота з покращення життя трудівників краю. Ми її маємо виконувати відповідально, кожен на своєму місці. І це очевидно, бо за нас цього не зроблять ні європейці, ні американці.
Кор.- І, насамкінець, ще одне запитання,чи будуть профспілки на місцевих виборах висувати своїх кандидатів до рад всіх рівнів?
- Профспілки , як наймасовіша громадська організація в країні, просто не має права стояти осторонь виборчого процесу. До місцевих рад всіх рівнів мають пройти і наші люди: голови первинних профспілкових організацій, профактивісти. Будемо підтримувати на виборах і тих кандидатів, які активно співпрацюють з ФПО, мають авторитет, виявили себе у громадських справах і послідовно захищають права людей у виробничий і соціальних сферах. Не важливо, хто ці люди за професіями,головне, щоб їх слова зі справою не розходились. Щоб профспілкові ідеї солідарності та єдності у боротьбі за соціальні і трудові права знайшли свою підтримку та розуміння серед депутатського корпусу місцевих рад.
Розмовляла
Тамара Стецюк
