У Федерації профспілок Кіровоградської області відбулося засідання Ради ФПО, на якому обговорювалося питання про дії ФПО щодо збереження та розвитку трудового потенціалу області.
Голова ФПО Максим Баланенко назвав причини, які руйнують трудовий потенціал: складна демографічна ситуація, недостатній рівень доходів населення, розшарування населення на багатих і бідних, різке звуження сфери пільг і гарантій, недоступність для багатьох якісних, але наддорогих послуг. «Звичайно, вирішення названих проблем залежить від економічної політики в державі, яку здійснюють органи влади. На жаль, сьогодні назвати дії влади такими, що забезпечують підтримку, відновлення і розвиток трудового потенціалу, не можна. Ще у 2009 році КМУ було схвалено Концепцію загальної державної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу на період до 2017 року. Рік минув, а програму так і не прийнято. Головне для уряду – припинення війни, отримання позик від МВФ... Але знову не до збереження трудових ресурсів. Навпаки: зниження соціальних стандартів, реформи, які ведуть до скорочення робочих місць, централізації управління підприємствами в столиці. Наприклад, при реорганізації суспільного мовлення, яку здійснило ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», прикрившись недофінансуванням з Держбюджету, у кіровоградській філії під скорочення потрапляють 74 особи. Довелося ФПО і галузевій профспілці звертатися до Президента, Прем’єр-Міністра, представника ФПУ у Верховній Раді, Голови профільного комітету ВР. Зовсім недавно подібна проблема нависла над лісівниками».
Обласною Програмою зайнятості населення області планувалося забезпечити чисельність безробітних у 2017 році до 38,3 тис. осіб, фактично 53 тис., рівень безробіття до 8,7%, фактично – 12,7%. Планувалося довести середньооблікову чисельність штатних працівників до рівня 205 тис. осіб, а фактично маємо лише 175 тисяч. Виходить, 30 тисяч офіційно оформлених працівників пішли в тінь. Максим Баланенко підкреслив, що на невиконанні програми провина лежить і на профспілках. Аналіз окремих колдоговорів свідчить, що часто відсутні норми щодо недопущення масових звільнень. Суттєвою завадою в ефективному використанні трудового потенціалу області є значне відставання від більшості регіонів за рівнем зарплати. Соціальними партнерами здійснено ряд дієвих заходів у цьому напрямку. Торік динаміка росту рівня зарплати була однією з найвищих в державі (46,6%), але аналіз статінформації показує, що зарплату розміром не вище фактичного прожиткового мінімуму отримують 37% працівників. Після сплати податків ці доходи схуднуть на п’яту частину.
Максим Баланенко визначив завдання профспілок щодо збереження трудового потенціалу: «Головна увага має бути приділена колдоговорній роботі. В основу переговорів із роботодавцями щодо визначення мінімальних гарантій в оплаті праці потрібно брати норми галузевих угод. Треба домагатися включення конкретних зобов’язань роботодавців по підвищенню кваліфікації кадрів, росту їх кар’єри. Вважаю, що в нинішній колдоговірній кампанії потрібно включати новий розділ «Збереження і розвиток кадрів та залучення до роботи молоді».
Треба припинити порушення роботодавцями КЗпП щодо їх зобов’язання про перерахування коштів профкомам на культмасову, спортивну і оздоровчу роботу. На жаль, значна кількість роботодавців під прикриттям не входження до організацій роботодавців не визнає галузевих угод. Мовляв, профспілки підписали, а ми в цьому участі не беремо. То голова ФПО звернувся до представника обласного об’єднання організацій роботодавців з проханням виправляти цю ситуацію, адже без підвищення зарплати кадри не втримати. До прикладу: Міжгалузева угода в сферах металообробки, електротехніки, машинобудування, радіоелектроніки, приладобудування, легкої та текстильної промисловості передбачає встановлення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду у розмірі півтора прожиткового мінімуму (2643 грн). Проте окремі роботодавці не визнають ні галузеву, ні Генеральну угоди. Вибрали іншу: на рівні 10% прожиткового мінімуму (1938 грн). Ось чому на цих підприємствах є дефіцит робочих кадрів. В області стабільно зберігається негативна диспропорція: питома вага зарплати у доходах є меншою, ніж питома вага соціальних виплат. Тобто зарплата не є визначальним фактором матеріального добробуту, а значить не спонукає працівників до підвищення продуктивності праці, кваліфікації.
Мова йшла і про борги із зарплати. На сьогодні є лише 2 підприємства-боржники, де діють профорганізації. Але є й приховані борги. Це борги перед медиками. Мало того, що зарплата у них найнижча серед бюджетників, так ще й виплачується невчасно.
У плані розвитку трудового потенціалу та мотивації ефективної праці треба багато зробити для підготовки кадрів. Торік сторони соціального діалогу цій проблемі приділяли велику увагу, зокрема на засіданнях тристоронньої соціально-економічної ради розглядались проблеми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, розпочалася робота щодо прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці. Проте виникли й нові проблеми. В зв’язку із передачею фінансування ПТУ органам місцевого самоврядування Кропивницька міська рада систематично затримувала зарплати, стипендії, і доводилося просто вибивати кошти для ПТУ.
Збереження, відтворення та розвиток робочої сили напряму залежить від забезпечення належного рівня умов праці, зниження ризику втрати здоров’я, і недопущення втрати життя на виробництві. Ріст травматизму на підприємствах області за 2017 рік на 55 % засвідчує низький рівень безпеки на робочих місцях. Сталося 108 нещасних випадків, у яких травмовано 112 працівників. На більшості підприємств, де сталися нещасні випадки відсутні профспілкові організації, але у спеціальних розслідуваннях бере участь представник профспілок.
Максим Баланенко наголосив, що потрібно підвищити результативність заходів щодо охорони праці, стан якої напряму впливає на здоров’я працівників, адже в області дуже складна демографічна ситуація. На кінець 2017 року чисельність населення становила 958 тис. осіб. Кіровоградщина втратила статус області-мільйонника. При цьому кількість померлих майже удвічі переважала кількість народжених. Особливу занепокоєність викликає збільшення числа смертей серед осіб працездатного віку, тобто трудового потенціалу області. Вкрай турбує високий рівень опромінення населення. Кропивницький – єдине місто у світі, де під житловими будинками добувають уран. Усі трагічні наслідки від такого небезпечного сусідства дістають мешканцям області, причому без виплати будь-якої державної компенсації, як того вимагає законодавство.
ФПО ще з 2007 року почала бити тривогу про негативні наслідки у зв’язку з видобуванням уранової сировини, вимагаючи фінансування області, яке передбачалось Державною програмою забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006-2030 роки», надання Кіровоградщині статусу зони спостереження.
На жаль, такої активності не проявили місцеві органи влади, а згодом і Програма була призупинена. Негативні наслідки таких незлагоджених дій показали результати дослідження «Онкологічні загрози Кіровоградщини» проведені за дорученням народного депутата Костянтина Яриніча. Вони свідчать про те, що в 2007 році показник онкозахворювання на 100 тисяч населення складав 411 випадків, зараз – 468, а в місті Кропивницькому – 590.
Профспілки готові й далі боротися за вирішення цієї проблеми.
Соціологічна група «Рейтинг» провела дослідження «Міграційні настрої українців»: майже кожен другий опитаний шукає можливість працювати за кордоном, а серед молоді - це 62 %. Тобто владі, роботодавцям і профспілкам є над чим замислитись. Так, влада дбає про інвестиції, а про тих, хто їх освоюватиме поки що, крім профспілок, ніхто особливо не турбується. До речі, що тезу про профспілки підтримав заступник голови обласної ради Ігор Степура. На його думку, без профспілок Україна не має майбутнього.
У роботі засідання взяв участь заступник голови ФПУ Олександр Шубін, який зазначив, що на ринку праці України відбувається системна криза. У країні відсутній орган, який би проводив моніторинг на ринку праці. Держава володіє лише загальною статистикою, яка не дозволяє формувати системні прогнози на ринку праці, ні ефективно використовувати ресурси на державне замовлення, ні спрямовувати трудовий потенціал для соціально-економічного зростання. Натомість Україна втрачає позиції у глобальній конкурентоспроможності (посідає 81 місце за цим рейтингом). Неформальна економіка складає 33 відсотки, тобто понад 3 млн. співвітчизників працюють нелегально. Ще понад 4 мільйони – це працівники бюджетної сфери. Відповідно менше третини економічно активного населення генерує ті доходи, які мають забезпечувати всю державу. Підсилюється ситуація на ринку праці демографічною кризою. За песимістичним прогнозом ООН наприкінці 2020-х років в Україні буде мешкати близько 35 млн. населення. Україна входить у п’ятірку країн, які найшвидше втрачають трудовий потенціал. Це свідчить про два кричущі факти: система прогнозування й управління ринком праці повністю розбалансована і система підготовки кадрів для потреб ринку праці не функціонує. Питання збереження і розвитку трудового потенціалу гостро стоїть на порядку денному ФПУ. Профспілки були ініціаторами винесення цього питання на найближче засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради і підготували ряд пропозицій.
Марія Іванова,
м.Кропивницький
