АПК  DSC 1138

 

У відновленому Будинку профспілок 23 квітня 2019 р. за ініціативи Профспілки працівників агропромислового комплексу України та ГС «Союз українського селянства», вібувся круглий стіл на тему: «Стійкість до протимікробних препаратів (AMR): ризики на робочих місцях».

У заході взяли участь 30 учасників, які були представиками: Державної служби праці України, Федерації профспілок України, Національної академії аграрних наук України, Держпродспоживслужби, Національного університету біотехнологій і природокористування України, експерта Української сторони Платформи громадянського суспільства «Україна - ЄС».

   Під час роботи круглого столу заслухано та обговорено 2 відеоролики, 6 презентації та 4 доповідей і повідомлень, що охоплювали нагальні аспекти використання антибактеріальних препаратів у свинарстві, скотарстві та птахівництві, ризики поширення антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів та заходи щодо профілактики їх потрапляння в організм споживачів, продукти харчування, побічну продукцію тваринного походження, відходи, а також організм працівників тваринництва, ветеринарної медицини та харчового ланцюжка.

Юрій Косенко – заступник директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок, Національний координатор світової організації охорони тварин по ветеринарним препаратам звернув увагу участників круглого столу, що стійкість до протимікробних лікарських засобів для використання людиною та до протимікробних ветеринарних лікарських засобів є зростаючою проблемою охорони здоров’я в ЄС і в усьому світі. Враховуючи складність проблеми, її транскордонний вимір і високий економічний тягар, її вплив виходить за межі серйозних наслідків для здоров’я людини і тварин і стає глобальною проблемою здоров’я населення, яка зачіпає усе суспільство і вимагає термінових і скоординованих міжгалузевих дій згідно підходу «Єдине здоров’я». 

  Такі дії включають посилення обачного використання протимікробних засобів, уникнення їхнього звичайного профілактичного і метафілактичного застосування, заходи щодо обмеження застосування тих протимікробних засобів для тварин, які мають особливо важливе значення для запобігання або лікування небезпечних для життя інфекцій у людей і заохочення та стимулювання розвитку нових протимікробних засобів.

 Стійкість мікроорганізмів до протимікробних препаратів (AMR): серйозний виклик здоров’ю людей. За даними (ECDC, 2018) 33 тисячі померлих за рік в ЄС, в результаті інфекцій викликаних резистентними бактеріями. У світовому масштабі ця кількість може дорівнювати більш як 700 тисяч смертельних випадків (O’Neill report, 2016). 10 мільйонів померлих за рік можна очікувати в світовому масштабі уже в 2050 році, якщо проблему не вдасться подолати (O’Neill report, 2016).

  Правила реклами ветеринарних протимікробних засобів повинні бути більш жорсткими, а реєстраційні вимоги повинні враховувати ризики та переваги протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

Також науковцями було зосереджено увагу, що важливо враховувати міжнародний вимір розвитку проблеми стійкості до протимікробних засобів при оцінці співвідношення вигода-ризик деяких ветеринарних протимікробних засобів у ЄС. Мікроорганізми, стійкі до протимікробних засобів, можуть поширюватися на людину та тварин у ЄС і третіх країнах шляхом споживання продуктів тваринного походження із ЄС або третіх країн, шляхом прямого контакту з тваринами або людьми або іншими шляхами. 

  Тому заходи, які обмежують застосування ветеринарних протимікробних засобів у ЄС, повинні ґрунтуватися на наукових рекомендаціях і повинні розглядатися у комплексі співпраці з третіми країнами та міжнародними організаціями. З цих причин слід також забезпечити у недискримінаційний і пропорційний спосіб, щоб оператори у третіх країнах дотримувалися певних базових умов стосовно стійкості до протимікробних засобів для тварин і продуктів тваринного походження, що експортуються до ЄС. Це має сприяти міжнародній боротьбі із стійкістю до протимікробних засобів, зокрема Глобальному плану дій ВООЗ та Стратегії OIE щодо стійкості до протимікробних засобів і доцільного застосування протимікробних засобів (п. 49, L4/49).

Заступник директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Тетяна Гаркавенко відмітила основні вимоги, які передбачені Глобальним планом дій по боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів  на 2016-2020 роки (прийнятого на 68-мій сесії ВООЗ у травні 2015 р.):

   Забезпечення інвестицій на протидію стійкості до протимікробних препаратів;

    Підвищення інформованості суспільства щодо стійкості до протимікробних препаратів;

    Оптимізація використання протимікробних препаратів;

    Зменшення кількості випадків зараження;

    Посилення епіднагляду і наукові дослідження.

Державою на Національному рівні розроблено та затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 116-р Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів.

Очікуваний результат від реалізації державної стратегії зі стримування розвитку стійкості до протимікробних препаратів - забезпечення раціонального використання протимікробних препаратів у сферах охорони здоров’я, ветеринарної медицини та харчової промисловості відповідно до кращих світових та європейських практик; запровадження дієвої системи контролю антибіотикорезистентності, як складової протиепідемічного та протиепізоотичного нагляду та забезпечення її інтеграції в загальноєвропейську мережу; мінімізація ризиків формування та поширення внутрішньолікарняних штамів мікроорганізмів, що проявляють стійкість до протимікробних препаратів; мінімізація ризиків формування та поширення внутрішньолікарняних штамів мікроорганізмів, що проявляють стійкість до протимікробних препаратів.

Емоційна та з яскравими прикладами небезпечності застосування антибіотиків у птахівництві була презентація професора кафедри гігієни тварин та санітарії ім. професора А.К. Скороходька, доктора ветеринарних наук професор Національного університету біотехнологій і природокористування Лариси Шевченко.

Учасниками круглого столу відзначалось, що масове застосування антибіотиків при інтенсивному вирощуванні худоби і птиці для їх подальшого використання в їжу, призвело до появи стійких штамів багатьох небезпечних для життя людини бактерій. Ризик зараження хворобами, викликаними кишковою паличкою, сальмонелою та іншими патогенними мікробами під час роботи на тваринницьких фермах, бійнях та під час переробки м’яса є професійним ризиком. Наслідки зараження та передачі таких хвороб вкрай небезпечні та примножують ризики їх отримання працівниками.

   Так, начальник відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Держпраці України Людмила Харчук, у своїй презентації «Умови праці працівників у сільському господарстві. Організація медичних оглядів працівників сільського господарства, професійні захворювання» вказала на основні причини виникнення хронічних професійних захворювань в сільському господарстві:

  • тривалий час роботи у шкідливих умовах праці;

—       відсутність засобів індивідуального захисту;

—       недостатній контроль за використанням засобів індивідуального захисту працівниками;

—       недосконалість технологічних процесів;

—       перевищення рівнів факторів виробничого середовища та трудового;

—       не вжиття заходів щодо комплексного покращення умов праці

—       низька якість періодичних медичних оглядів працівників підприємств;

—       невиконання лікувально-оздоровчих заходів;

—       несвоєчасне відсторонення працівників у разі виявлення перших ознак захворювань які є протипоказаними для виконання певних робіт.

За даними Державної служби статистики України, профзахворювання працівників в агропромисловому комплексі за минулий рік становить 9 осіб. По факту професійних захворювань набагато більше. Основні проблеми, фактори та причини такої статистики:

-      Працівнику з села практично не можливо довести своє захворювання пов’язане з виробництвом. Не на всіх підприємствах проводиться атестація робочих місць. Працівники не обізнані з умовами праці, не володіють інформацією про свої права, мало інформовані, куди звернутися і як правильно оформити своє профзахворювання.

-      Якість медичного обслуговування. медицина на селі та в районах бажає бути на вищому рівні. Не завжди від закладів охорони здоров’я до Комісій зі спеціального розслідування нещасних випадків надходять рішення про наявність або відсутність причино-наслідкового зв’язку з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу. Це негативно позначається на проведенні розслідувань нещасних випадків та потребує оперативного вирішення.

-       Дослідження умов праці на виробництві. У більшості випадків роботодавець домовляється з лабораторією, яка обстежує умови праці на робочому місці, що умови на виробництві допустимі.

 

У результаті обговорення доповідей та презентацій з питань поширення антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів на об’єктах ветеринарної медицини та тваринництва і прилеглих територій учасники круглого столу прийняли резолюцію, де одним із пунктів є ініціювання проведення слухань у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України питання «Стійкість до протимікробних препаратів (AMR): ризики невиправданого використання протимікробних препаратів у тваринництві та птахівництві. Ситуація в Україні» із залученням представників вищих органів виконавчої влади, які відповідальні за дотриманням базових прав громадян і працівників на продовольство, здорові і безпечні умови праці і життєдіяльності.

 

 

Профспілка працівників агропромислового комплексу України