Професійна спілка працівників суднобудування України

Голова ЦК професійної спілки працівників суднобудування України – Микола Олександрович Бутенко.

24 грудня 1991 року в м. Миколаєві відбувся Установчий з'їзд профспілки працівників суднобудування України. У ньому взяли участь 116 делегатів від майже 300 тисяч представників України в колишній галузевій профспілці СРСР. Установчому з'їзду передувала низка важливих заходів. Зокрема, для вирішення організаційних питань було створено Раду Голів профкомів підприємств та організацій України в кількості 15 чоловік. Вона запропонувала оголосити новостворювану профспілку правонаступницею колишньої союзної галузевої, а для цього – делегувати для участі в Установчому з'їзді української профспілки працівників суднобудівної, промисловості колишніх делегатів XII з'їзду союзної профспілки. Було також запропоновано формувати Центральну раду галузевої профспілки на принципах прямого делегування представників від профспілкових організацій України. З'їзд схвалив ці пропозиції.

Початок діяльності профспілки співпав з початком жорсткої економічної кризи, яка виникла в Україні внаслідок розриву виробничих та економічних зв'язків між підприємствами колишнього СРСР, глибинних конверсійних процесів, відсутності чітких стратегічних напрямів та пріоритетів розвитку економіки.

В умовах кризи основними питаннями захисту прав та інтересів трудівників стали робота і заробітна плата. Саме за вирішенням цих соціальних проблем оцінювалася потужність профспілки як організації.

Усвідомлюючи, що успішне вирішення питань соціально-економічного захисту трудящих можливе лише за умови збереження виробничою потенціалу та робочих місць, стабілізації виробництва та нарощування його обсягів, профспілка активно домагалася прийняття таких законодавчих актів і урядових рішень, які б сприяли подоланню кризових явищ у державі в цілому та вітчизняному суднобудуванні зокрема. З цією метою організовувалися зустрічі, наради з народними депутатами, Головами профільних комітетів Верховної Ради, па урядовими особами Кабінету Міністрів України, керівниками Мінпромполітики.

Конкретні питання посилення соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників галузі профспілка вирішувала через систему соціального партнерства, а саме шляхом укладання колективних договорів та угод.

З метою поширення сфери дії Галузевої угоди на працівників усіх підприємств, незалежно від форм господарювання та власності, до сторони власників, які підписали угоду, крім Мінпромполітики України, було залучено Фонд державного майна України, Український союз промисловців і підприємців.

Використовуючи домовленості та зобов'язання сторін, взяті за Галузевою угодою, профспілка домоглася:

  • майже стовідсоткового укладення на підприємствах галузі колективних договорів;
  • уникнення масових звільнень працівників шляхом запровадження 7-відсоткового обмеження на звільнення працюючих з ініціативи роботодавця;
  • зобов'язання роботодавців узгоджувати з профспілковими комітетами рішення щодо змін в організації виробництва і праці, реорганізації або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників не пізніше як за 3 місяці до намічених дій з їх економічним обґрунтуванням, а також з наміченими заходами щодо забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників;
  • запровадження порядку, за якого рішення адміністрації щодо умов використання на підприємстві іноземної робочої сили приймається тільки після узгодження з профспілковим комітетом;
  • запровадження порядку, за якого рішення адміністрації щодо використання на підприємствах робочої сили інших підприємств України приймається після погодження умов їх праці з профспілковим комітетом;
  • внесення пропозиції відповідним органам про перенесення термінів або тимчасове припинення чи скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників;
  • інформування профспілкового комітету про хід та результати приватизації, а також про зміну власників акцій;
  • сформування галузевої системи міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень у розмірах тарифних ставок (посадових окладів), яка стала на підприємствах галузі основою організації оплати праці, що включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів;
  • запровадження порядку, за якого формування, розподіл і використання фонду оплати праці розглядається разом із профспілковими комітетами;
  • розробки і включення до колективних договорів механізму захисту купівельної спроможності заробітної плати;
  • зобов'язання роботодавців за наявності заборгованості з виплат заробітної плати розробляти графіки погашення цієї заборгованості та включати їх як обов'язкові додатки до колективних договорів;
  • запровадження порядку, за якого без погодження з профспілковим комітетом позики працівникам не надаються, крім випадків, передбачених колективним договором;
  • встановлення знижених норм виробітку для тих категорій працівників, які цього потребують;
  • зобов'язання не включати до контрактів з керівниками підприємств умов їх соціально-побутового забезпечення без погодження з профспілковими органами підприємств, якщо ці умови зачіпають загальні інтереси працівників;
  • відрахування профспілковим комітетам коштів у розмірі не менш як 0,3% від фонду оплати праці працівників підприємств на культурно-масову, спортивно-оздоровчу роботу та роботу з дітьми;
  • включення представників відповідних органів профспілок до складу комісій з питань реструктуризації, санації, передприватизаційної підготовки підприємств, органів управління господарських товариств;
  • узгодження з профспілковими комітетами статутів підприємств, а також змін до них.

Регіональним профспілковим органам та профспілковим комітетам направлялися примірники Галузевої угоди, рекомендації щодо особливостей застосування її положень та щодо укладення колективних договорів, а також добірки законодавчих актів, які стосуються гарантій та пільг. Керівництво та працівники апарату ЦК профспілки брали участь у конференціях та зборах трудових колективів, де приймалися колдоговори.

За останні роки на підприємствах галузі поширилося таке соціальне лихо, як заборгованість із виплат заробітної плати. Проблема зменшення та ліквідації цих боргів вирішувалася профспілкою з використанням усіх важелів впливу як на рівні підприємств, регіонів і галузі, так і на рівні держави. Поряд з включенням цього питання до Генеральної угоди профспілка ініціювала через галузеву угоду розробку заходів, спрямованих на недопущення подальшого зростання та ліквідацію зазначеної заборгованості на підприємствах суднобудування. За допомогою важелів адміністративного впливу, зокрема через створену Міністерством промислової політики, за участю профспілки, комісію з питань контролю за своєчасністю виплати заробітної плати та погашенням заборгованості з неї, а також завдяки заходам, затвердженим Президією та Пленумами ЦК профспілки, розробці і включенню до колективних договорів графіків погашення заборгованості на підприємствах та суворому контролю за їх виконанням не було допущено збільшення боргів.

Центральний комітет і профспілка та профспілки в цілому будуть і надалі спрямовувати свої дії на захист конституційних прав та інтересів працівників галузі, розвиток суднобудування, нарощування робочих місць, підвищення рівня життя працівників.


Адреса: 01012, м.Київ, майдан Незалежності, 2
Контактний телефон: 279-30-82
Факс: 279-09-22
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Архiв
<< < Листопад 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30