Через виробничу травму я втратив працездатність на 12 % (не згинається великий палець руки) і не можу працювати за цією спеціальністю. Яку допомогу в подальшому працевлаштуванні має надати мені підприємство?

 

Володимир Р., Кіровоград

 

 

Щодо осіб, які постраждали від травми на виробництві, законодавство передбачає комплекс заходів з реабілітації після травми та відновлення трудової діяльності. 5 червня 2012 р. затверджено наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків» № 420 (далі — Наказ № 420).

Цей наказ встановлює, що при визначенні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках враховується здатність потерпілого після нещасного випадку на виробництві або виникнення профзахворювання виконувати роботу в повному обсязі за попередньою професією, роботою, під час якої стався нещасний випадок або встановлено профзахворювання, чи іншою рівноцінною їй за кваліфікацією.

При втраті основної або іншої рівноцінної їй за кваліфікацією раніше освоєної професії визначається можливість використання залишкової професійної працездатності на іншій роботі нижчої кваліфікації в звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах праці.

При неможливості виконання роботи попередньої складності потерпілий переводиться на роботу меншої складності відповідно до видів робіт з оптимальним або допустимим фізичним, нервово-емоційним навантаженням, яка не містить протипоказань і відповідає клініко-функціональним можливостям потерпілого для її виконання.

Зміна професії потерпілого на виробництві проводиться на підставі виробничих показників щодо складності та обсягу його роботи у зв’язку з перенесеною травмою або профзахворюванням.

Ступінь втрати професійної працездатності потерпілому у відсотках встановлюється безстроково незалежно від віку у випадку анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, несприятливого прогнозу відновлення працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання зі стійким порушенням професійних здібностей.

При встановленні ступеня втрати професійної працездатності потерпілого у відсотках визначається потреба його в медичній, соціальній та професійній реабілітації.

Рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо потреби потерпілого в медичній, соціальній та професійній реабілітації приймається з урахуванням реабілітаційного потенціалу та прогнозу потенційних спроможностей і здатностей потерпілого здійснювати професійну, побутову та громадську діяльність і оформлюється у вигляді складання індивідуальної програми реабілітації (ІПР) в результаті нещасного випадку на виробництві або профзахворювання. У ІПР визначаються конкретні види, форми, обсяги необхідних реабілітаційних заходів і строки їх виконання, які не можуть бути меншими, ніж визначені Державною типовою програмою реабілітації інвалідів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686.

Контроль за виконанням ІПР здійснюють МСЕК спільно з представниками Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

Тобто, після завершення лікування та реабілітації Ви мали б звернутися до МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності та отримання рекомендацій щодо подальшої трудової діяльності. З огляду на стан Вашого здоров’я МСЕК мала б надати трудові рекомендації із зазначенням умов, які має створити роботодавець для продовження Вашої роботи на підприємстві.

Також МСЕК могла надати рекомендації з проведення навчання Вас іншій спеціальності, за якою Ви б могли працювати.

Тому необхідно звернутися до керівництва підприємства для вирішення питання про можливість зміни умов праці (створення відповідних спеціальних умов), ймовірності зміни спеціальності та проходження навчання у разі, якщо спеціальні умови не можуть бути створені.

Відповідно до п. 8 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю.

 

Тобто, керівництво підприємства не оплачуватиме навчання Вас іншій спеціальності. Можливо, повідомлення керівника про це стане в нагоді при вирішенні питання про направлення Вас для отримання іншої спеціальності.

 

За матеріалами журналу «Охорона праці

і пожежна безпека» №3 - 2013