Як ми вже повідомляли, 19 березня у Києві відбувся V Пленум Центрального комітету Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України.
У його роботі взяв участь та виступив Голова ФПУ Григорій Осовий.
Григорій Осовий відповів на чисельні запитання учасників Пленуму
(стенограма відповідей):
Григорій Осовий: Уряд самостійно приймає рішення і ми бачимо наслідки – замороження зарплат і пенсій, ліквідація соцстраху
У соціальному діалозі Уряд дотримується наступних концепцій.
- Це вже третє робоче засідання спільної робочої групи, яке засвідчує, що уряд у соціальному діалозі дотримується наступних концепцій: з одного боку в нас міжнародний валютний фонд і за межі цього бартеру ми не можемо вийти, тому що і Президент і уряд погодили це. У цій частині є ще коаліційна угода.
Угода про асоціацію Україна – ЄС, яка теж внесла розроблений план заходів з імплементації цієї угоди, а це майже 450 різних позицій. І ось тільки в цьому коридорі ми можемо вести колективні переговори. За межі своїх зобов’язань, уряд вважає, що він не може вийти. Але разом з тим і до угоди про асоціацію , і до угоди з МВФ діалогу не було, тобто уряд самостійно прийняв ті рішення, які він прийняв і ми бачимо наслідки — це замороження зарплат, пенсій, податковий тиск, ліквідація соціального страхування і т. д.
Ми запропонували парламентським фракціям, які утворили коаліцію, співпрацю.
- Щодо точки зору діалогу з політичними силами.
ФПУ прийняло рішення, не зробило ставку на одного депутата, як пропонувала низка членських організацій, щоб зробити повноважним представником одного із депутатів у ВР, чудово усвідомлюючи те, що 5 політичних сил, які сформовані коаліцією, діють синхронно і будь-яке питання, яке виноситься на ВР, попередньо розглядається на коаліції. І якщо є згода консенсусна, тоді питання буде вноситися у ВР. А якщо є консенсус, буде проголосовано законопроект, якщо ж його немає, то один у полі не воїн, він нічого не може зробити. Тому ми запропонували парламентським фракціям, які утворили коаліцію, співпрацю. І такий меморандум підписано з блоком Петра Порошенка, з Батьківщиною Юлії Тимошенко, з Самопоміччю два тижні тому відбулася досить форматна зустріч, була зацікавлена спільна розмова про співпрацю.
Те, що стосується змін внесення до пенсійного законодавства і експропріація частини пенсії, блок Батьківщина чітко засвідчив свою позицію про підтримку профспілок і було нуль голосів при голосуванні. І тільки за 5 разом уряд протиснув цей закон.
Постійно голосував блок Петра Порошенка. Ми вже маємо певне розуміння і підтримку в тому числі і від політичних сил.
Чого нам потрібно буде у соціальному діалозі, так це дії і посилення можливостей тиску у разі невиконання домовленостей або ігнорування законних прав працівників. З чинним законодавством , крок за кроком, після прийняття закону про порядок вирішення колективних спорів і конфліктів з 1998 року до 23 законів галузевих, як ми їх називаємо, були внесені поправки, які забороняють проведення страйків на підприємствах. І фактично ми маємо результат того, що невиплата зарплати — це є грубе порушення Конституційних прав людини і вони не можуть виборюватися через цей закон, тому що він накладає обмеження. Тому ми підготували законопроект, який будемо проштовхувати через одну із депутатських фракцій про зняття обмежень, які штучно заборонили трудівникам відстоювати свої права.
По заборгованості із заробітної плати.
- Адміністративні важелі можуть використовуватися в тому числі і коли говорилося про підприємство «Бар’єр», це державна програма і вона повинна фінансуватися у повному обсязі. Але минулого року у зв’язку з різким падінням економіки ті державні програми були анульовані. Кошти йшли тільки на соціальні виплати пенсій і заробітну плату. Це обсяг до 85 всіх ресурсів, які були тільки на таку ціль. Інші програми було згорнуто. Потрібне законодавче підсилення гарантій прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати. І тому також підготовлено законопроект про посилення прав гарантій працівників на своєчасне отримання зарплати, економічна відповідальність роботодавця. Компенсація за затримки заробітної плати.
Соцстрахування.
- 28 грудня минулого року у комітеті ВР я дискутував з приводу внесення змін до соцстрахування, переконував депутатів не підтримувати законопроект уряду як надзвичайно шкідливий і особливо непродуманий у сучасних умовах. Не може уряд декретувати використання внесків, які сплатив працівник за себе на своє страхування і роботодавець за нього сплатив за його ж працівника соціальне страхування. А розпоряджатися коштами хоче уряд, він не вкладаю туди нічого, окрім хіба що за бюджетні організації зрозуміло як роботодавець. Тим не менше уряд хотів одержавити всю систему страхування, підпорядкувати державному органу і представникам працівників і роботодавців як платниками внесків відводилася роль наглядовій раді як громадській раді. Цього ми не допустили. Але залишається самоврядним фонд. Правління буде тристороннім, депутати дослухалися до нашої пропозиції збільшити кількість представницьких і таким чином ближчим часом цей фонд буде починати працювати.
Але чого не прийшло і на чому ми наполягали і власне соціальний комітет як профільний вніс до проекту цього закону про відповідальність державного казначейства за проходження коштів. Казначейство в силу тих обставин, що бюджет державний пустий, як кажуть, під проводом уряду подворовиваєт наші соціальні страхові кошти. Тому було запропоновано внести зміни до бюджетного кодексу, що з моменту подання платіжного доручення фонду соціального страхування на перерахування коштів має пройти не більше ніж 10 днів, а кошти мають бути перераховані відповідним дирекціям. Комітет підтримав, була внесена ця пропозиція і навіть пам’ятаєте при дискусії і ВР прем’єр сказав, що згодні на 5 днів навіть. Тому сьогодні кошти в фонді є , платіжне доручення передано дирекції. Мені кажуть про Дніпродзержинську з грудня не отримують лікарняний. Немає ніяких засобів впливу на державне казначейство. Теж проблема, яку будемо ініціювати від профспілок через депутатів щодо внесення змін до бюджетного кодексу.
Як можна проводити реформи, опираючись лише на бюрократичний апарат?
Підняття тарифів на електроенергію.
- Всі говорили про економічно обгрунтовані тарифи. Але є ще економічно і соціально обґрунтована ціна праці. Вона має бути рентабельною, бо людина повинна заробляти на себе, щоб відтворювати здатність до праці, утримувати дітей, непрацездатних членів сім’ї. І у цій частині власне те, з чого починалася та дискусія в економіці, рентабельність праці і еквівалент необхідної для відтворення здатності …. праці, на жаль, сходить з дискусії і програмних завдань. І в коаліційній угоді практично про це не згадується.
У нас тільки 8 млн. з 26 млн. економічно активного населення, тобто яке здатне працювати, мають робоче місце. Ця проблема в урядових програмах практично знівельована — це зайнятість, інвестиції в робочі місця, це те, що допоможе нам виходити зі складної кризи, у якій перебуває країна. На національній раді ми поставили першим питанням це про економічний та соціальний розвиток на сучасному етапі з метою стабілізації роботи трудових колективів.
Прем’єр за рік жодного разу не зустрівся ні з законодавцями ні з профспілками. Як можна проводити реформи, опираючись лише на бюрократичний апарат? Учасниками реформ є представники трудящих, це як мінімум 9 млн. спілчан, іншого бізнесу, роботодавця, який інвестує або управляє працею. Як можна проводити реформи , не радячись з людьми? Треба розпочинати дискусію реально , а не формально-бюрократично через пересовування проектів законів і втіканням від проблем.
По економічно обгрунтованій праці у нас є чудово розроблені прожитковий мінімум, через народного депутата Капліна ми подали законопроект про новий прожитковий мінімум і про внесення змін до бюджету України. Але ми розуміємо, що поки коаліція не дрогне, одна людина там нічого не зробить. Ми поставили питання про те, щоб не з 1 грудня було проведено перегляд мінімальної зарплати і пенсій, а було прискорено з 1 липня цього року. Або розбито хоча б на транші. Не може держава два роки спостерігати, як знецінилися у людей трудові доходи, як неможливо використати збереження і таке інше. Якщо не буде того діалогу, який ми пропонуємо, то буде вулиця говорити. Владі треба вибирати, що краще для розвитку, гадаю, що цивілізований метод.
ВІДПОВІДІ Г.В.ОСОВОГО НА ЗАПИТАННЯ.
- Як ФПУ ставиться до мораторію на перевірки держнагляду?
- Формально ми зліквідували те , що було в законі про особливості господарської діяльності, вже вилучена норма, яка стосувалася заборони проведення, здійснення інспекції на робочих місцях. За підтримкою з цього приводу ми зверталися і до міжнародної організації праці, вона зробила зауваження Україні, що вона не дотримується ухвалених нею конвенцій. Але по факту зараз завершується ця організаційна робота з утворення єдиної інспекції. Якщо є чітка загроза життю або здоров’ю людини, потрібно давати офіційне повідомлення в службу. І за цим фактом вона повинна здійснювати перевірку. Два випадки, які на сьогодні чітко регламентовані. Загроза життю і здоров’ю і є сигналом чи від профспілкового активу чи від працівників, тоді проводиться інспекція.
- Чим пояснюється активна співпраця ФПУ з асоціацією роботодавців України, яка лобіює інтереси конкретної особи?
- У нас немає персоніфікацій, у нас є соціальний діалог, про який ми говорили. Є з одного боку уряд, з іншого — організація роботодавців. Оскільки організація роботодавців і хто її очолює — це справа самої організації. Ми працюємо з ними, розуміючи, що вони є відповідальною стороною по генеральній угоді і по факту на робочих місцях. Найближчим часом з’їзд планується. Ми вимагаємо тільки не втручатися в життя профспілок. Це наша внутрішня конституція, статут і ми так діємо.
Чи не здається вам, що ось ця заборона на страйки, позбавляє важеля роботи профспілку. Я ще пам’ятаю ту країну, у якій ми жили , і де профспілки були кишеньковими. Зараз наступним буде заборона виходу на вулиці, я так гадаю, а потім і збори як такі зникнуть. Я зі СхідГЗК, мене цікавить, які намічені ФПУ методи боротьби з відновлення статуса-кво. Ви сьогодні усе нормально говорите, але ми нічого не зможемо зробити у відповідь, якщо соціальний партнер плюне на нас. А як же колективні трудові спори? Треба боротися за наше існування, бо йде якийсь наступ. І якщо ніхто ні з ким не зустрічається, зрозуміти, будуть жорсткі міри.
- Ви замітили дуже важливу річ, яка турбує всю світову спільноту. При розгляді МОП питань по нормам, які аналізують виконання відповідних конвенцій, і наша 87 конвенція про право на організацію на об’єднання, вона передбачувала, коли приймалася, що працівники мають право на організацію професійну, право на колективні переговори і на страйк. Ця конвенція проковтнула тріаду профспілкових прав, ради чого люди об’єднуються, як захистити себе. Але у самій конвенції права на страйк не прописано окремим рядком. І роботодавці підняли декілька років тому у міжнародній організації праці питання про те, що конвенція не включає у себе право на страйк, а окремої конвенції про страйк у міжнародному плані немає. Тому роботодавці поставили під сумнів право трудящих на страйк. І це має відголос і у нашій країні. 18 лютого ми провели тут дискусії, направили запит уряду, чи розділяє він точку зору роботодавців по обмеженню права на страйк. І такий запит зробили організації роботодавців. Вони готові обговорювати це питання, якщо воно буде винесено на майданчик у Женеву, використовуючи право протидії працівникам, якщо вони страйкуватимуть. Локаут вони мають на увазі. Влада таку дала відповідь. Тому ми погоджуємося, що страйки повинні бути обмежені у сферах діяльності, які безпосередньо можуть привести к техногенним катастрофам, загрожувати життю та здоров’ю людей. Це стосується не тільки АЕС. Це мета такого законопроекту. Як його провести у парламент? Уряд навряд чи буде зацікавлений. Але це не каже про те, що ми не повинні боротися. Будемо шукати людей у парламенті. По транспортникам уже вирішено питання у європейському суді, ми туди по дали по залізничникам і транспортникам. Там прийнято рішення, що право на страйк є у цій галузі.
-У нас у зоні відчуження страйк заборонений на робочих місцях, а ось коли ми проводили акцію протесту це ж не на робочих місцях, люди взяли відгули, пішли ті, що були не на вахті, були у відпустках і прийшли під стіни Кабміну. Ми кажемо про солідарні дії. Всеукраїнську акцію під стінами ВР. З трудом назбирали 3 тис. осіб. Чи можливі у нас такі акції як закордоном? Чи може організувати ФПУ солідарні дії?
- У грудні було більше 10 тис. У березні була небаготочисельна, згоден. Той законопроект, який ми пропонуємо, зможе зняти не тільки заборону на страйки, які є ефективним методом і це сигнал для влади, для роботодавців, що щось не в порядку. Страйки солідарності повинні розглядатися, як єдність і солідарність, коли розумієш, що завдання, які вирішує та чи інша профспілка, споріднені для усіх профспілок. У нас від початку колективного спору до страйку за законом 40 днів.
- Усі знають, що зараз податок з пенсіонерів 15%, це принизливо. Практично, усі експерти дійшли згоди, що цей податок дає мінімальний прибуток у бюджет. Не було проведено акцію протесту, жодного роз’яснення не було. Поясніть чому?
- Як тільки я сказав про те, що всі проекти постанов чи законопроекти, які ініціюються урядом, усі проходять через наш розгляд. Як тільки цей законопроект з’явився, ми у всі членські організації розіслали. Ми попередили, що працювали з депутатським корпусом, що проводили дії, пов’язані з опротестуванням. Ми прийняли рішення на президії про те, що день, коли будуть вноситися зміни в закон про держбюджет, провести по всій території країни акції підтримки вимог профспілок. І ось тут солідарності не було проявлено. Ці 15% ніде у законодавстві не виписані, це не податок, не сбір, ніхто у юридичному плані не дав цьому визначення. Це експропріація через силу закону, треба тільки так класифікувати. Тому ми проводимо роботу з уповноваженим з прав людини і збираємося аргументовано представити у конституційний суд не конституційність цього стану.
- У Атомпрофспілці зараз проходить такий проект навчання, як трудова школа, викладає представник інституту соціального партнерства. Чи знаєте ви про це, ваше відношення до того, що це є один із шляхів модернізації профспілки. Наскільки можна чекати солідарності інших профспілок. І друге питання щодо співпраці з федерацією роботодавців. По телебаченню іде реклама. Що вона означає?
- Що стосується школи, які Ю.Буздуган проводить, ми знаємо про це і сприяємо. Це важлива підготовка. Що стосується реклами, у нас було письмове звернення федерації роботодавців до ФПУ про те, щоб разом розпочати розробку альтернативних пропозицій з економічного та соціального розвитку нашої країни, оскільки уряд з роботодавцями не зустрічається і з профспілками також. Ми владі кажемо, або ми сідаємо і обговорюємо усі проблеми, або ж буде альтернатива. Нас не можна заштовхати у ту нішу, яку ви вибудували, не проводячи діалогу. При сприянні організації роботодавців було проведено декілька інвестиційних форумів у Австрії, називали таке прізвище як Фірташ, тому що він голова федерації, він ініціював залучення до розробки альтернативних підходів економічного розвитку країни. Там присутня МОП, були запрошені наукові і дослідні центри. І у тому числі політичні структури – депутати різних парламентів. Ми не дали згоду бути співорганізаторами, бо до кінця нам не було ясно, що це буде за форум, але делегували свого представника, він же координатор промислових профспілок Жугаєчича. Він брав участь у форумі і виступав. Мета – залучення в Україну інвестицій, створення якісних робочих місць, які відповідають гідній праці. Це також форма підштовхування уряду до діалогу на національному рівні. Ми не співорганізатори, ми учасники були на цьому інвестиційному форумі.
- Зараз ідуть звернення від наших керівників нашої галузі стосовно того, що при обговоренні проекту галузевої угоди ми обов’язково повинні, і це прийшло по лінії адміністрації, або увійти в уже існуючі союзи роботодавців, підприємців галузі або приєднатися до того, який є у нашій галузі. Бо вони будуть стороною колективного договору. Це що уже вийшов якийсь нормативний документ? Що навіть на галузевому рівні буде тристороннє підписання галузевої угоди.
-Закон про колективні договори і угоди на національному рівні роботодавець тривалий час ставив питання про те, що ми самостійна сторона як по міжнародним організаціям праці. І уряд є самостійна сторона . Так само і профспілки. Раніше ми вели переговори, коли уряд і роботодавці виступали разом, як сторона роботодавців і одночасно як орган влади. Роботодавці переконали нас , що це не правильно. І ми погодилися. Тому на національному рівні ми ведемо переговори на тристоронній основі. Вперше у практиці нашої країни. У кожного своя робоча комісія. Закон каже, що може бути на дво- чи тристоронній основі. Закон не зобов’язує , а лише відкриває поле діяльності.
Інформаційно-аналітичний центр ФПУ,
Стенограма надана
Прес-центром Атомпрофспілки
фото:
