Військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, які не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення й не закріплені за підприємствами, установами та організаціями.
Зокрема, така трудова повинність передбачена пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану”.
В процесі трудової повинності щодо осіб, яких було залучено до її виконання, відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забезпечується дотримання таких стандартів, як:
- мінімальна заробітна плата;
- мінімальний термін відпустки;
- час на відпочинок між змінами;
- максимальний робочий час;
- врахування стану здоров’я тощо.
Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їх соціального захисту з урахуванням вимог закону визначено поставновою Кабінетом Міністрів України «Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» від 13 липня 2011 р. № 753 (далі - Постанова №753).
Відповідно до до пункту 3 Постанова №753 суспільно корисні роботи - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки;
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер), а саме:
- безробітні та інші незайняті особи;
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
З кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір.
За працівниками, які перебувають у трудових відносинах, на час виконання суспільно корисних робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).
Працівникам функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування.
Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136–IX, у зв'язку з введенням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).
Департамент правового захисту
апарату ФПУ
