Щоб протистояти російській дезінформації та популістським партіям, європейські політики повинні вести дебати щодо українських біженців.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські країни докладають величезних зусиль для підтримки біженців. За оцінками, вони приймають 7,9 мільйона осіб, які втекли від конфлікту. Загалом 4,7 мільйона з них зареєструвалися відповідно до директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист, яка дозволяє біженцям жити, працювати, навчатися та отримувати доступ до повного спектру пільг у приймаючих їх країнах. Поряд з цим, багато громадян ЄС прийняли українців у своїх домівках.
Проте, оскільки конфлікт не має ознак завершення, уряди готуються до тривалої війни, а європейці борються зі стрімким зростанням цін, починає проявлятися втома від біженців. Вона навіть переросла в акти відвертої ворожості та демонстрації через кризу вартості життя. Нова хвиля біженців, які рятуються від суворої зими та наслідків російського енергетичного тероризму, може ще більше загострити почуття, що, зрештою, призведе до нових протестів та успіху на виборах партій, налаштованих проти біженців або проти ЄС.
Невисока активність
Європейські лідери здебільшого не приділяють значної уваги цьому питанню. Проте, впроваджуючи політику, дружню до біженців, вони не беруть до уваги необхідність збереження громадської підтримки вибору українців щодо доступу до ринків праці та соціальних виплат. Цей вакуум ризикує бути заповненим дезінформацією про те, що біженці нібито отримують преференції на шкоду місцевим жителям.
Дійсно, російська дезінформаційна машина вже наполегливо працює над поширенням такої брехні в соціальних мережах. Кремль явно зацікавлений у тому, щоб розділити європейські суспільства та налаштувати громадську думку не лише проти тих, хто тікає від війни, але й проти підтримки України в цілому.
Європейські уряди повинні взяти під контроль наратив про українських біженців до того, як меседжі популістських партій та російських дезінформаційних кампаній стануть мейнстрімом. Якщо, наприклад, голова головної правоцентристської партії Німеччини Фрідріх Мерц може звинуватити українських біженців у "соціальному туризмі" (коментар, за який він пізніше вибачився), це шкодить не лише біженцям, але й підриває політику ЄС та дає перемогу російським тролям і пропагандистам.
Позитивні історії
Політичні лідери повинні вирішувати це питання трьома основними способами.
Зміцнити громадську підтримку: лідери повинні працювати над тим, щоб показати, що допомога біженцям не йде на шкоду громадянам ЄС. Вони повинні почати з надання чіткої інформації про те, скільки фінансової підтримки отримують біженці, яка частина цієї допомоги надходить з національних фондів, а яка - з ЄС, і яким чином ця допомога впливає на громадян ЄС. Такий аналіз покаже, що це невелика сума у порівнянні з усіма державними витратами.
Уряди повинні діяти на випередження, наприклад, розпочати інформаційну кампанію. Вони могли б співпрацювати з Президентом України Володимиром Зеленським для створення контенту в соціальних мережах, щоб інформувати глядачів про повсякденне життя і потреби біженців. Вони також повинні забезпечити створення простору для діалогу, в якому громадяни можуть висловити свої проблеми. Вони могли б використовувати цей простір, щоб підкреслити, що стоїть на кону - переконатися, що європейці розуміють як серйозність війни, так і причини допомоги українцям, і що протидія російській агресії означає надання допомоги українському населенню в різних формах, у тому числі в межах країн ЄС.
Розповідати позитивні історії про міграцію: міграція вже є дуже політизованою і надто суперечливою в Європі. Але ЄС потребує міграції - як з України, так і з інших країн. Крім відстоювання моральних аргументів на користь підтримки українських біженців, європейські лідери можуть також вказати на переваги, які можуть принести новоприбулі з точки зору економіки ЄС.
Наприклад, вони можуть підкреслити, що багато українських біженців мають вищу освіту або затребувані навички і, таким чином, можуть допомогти заповнити дефіцит робочої сили в різних секторах, у тому числі в готельному бізнесі та харчовій промисловості. Комунікації також повинні зосереджуватися на історіях успіху українців, які вже працюють в ЄС протягом певного часу.
Адже українські біженці часто наголошують на тому, що вони не хочуть бути жертвами в країнах, які їх приймають: вони хочуть стояти на власних ногах і робити свій внесок у суспільство. Посилення голосу українців у такий спосіб стало б потужним контрапунктом нападкам, які вже циркулюють в Інтернеті.
Знайти нові способи боротьби з дезінформацією: нинішній підхід ЄС до боротьби з російською дезінформацією є занадто реактивним. Блок здебільшого застосовує метод "розвінчання" шляхом перевірки фактів щодо окремих історій в Інтернеті - що, природно, відбувається лише після того, як неправдиве твердження почало циркулювати.
Такі ініціативи, як EUvsDisinfo, ключовий проєкт Європейської служби зовнішньої діяльності, ілюструють цей підхід. У 2022 році він регулярно викривав меседжі, які Кремль вкидав у європейський простір - від заперечення воєнних злочинів до очорнення українських біженців. Тим не менш, така діяльність не може ефективно запобігти потраплянню дезінформації в публічний дискурс або формуванню публічного дискурсу.
Хоча діяльність з перевірки фактів має вирішальне значення, ЄС упускає більш превентивні стратегії, такі як навчання цифровим навичкам для людей, які можуть бути вразливими до неправдивої інформації. ЄС не може впоратися з величезними зусиллями російської пропаганди лише за допомогою "розвінчання" - не в останню чергу тому, що у нього є лише кілька людей, яким доручено реагувати на пожежний шланг брехні Кремля.
Кроки у правильному напрямку включають заборону ЄС на діяльність фінансованих Москвою медіа-каналів RT і Sputnik на своїй території, що допомагає зупинити значну кількість кремлівської пропаганди, яка потрапляє у публічну сферу. Однак такі ЗМІ продовжують використовувати прогалини в цій забороні. Потрібен більш системний та довгостроковий підхід.
Наприклад, у 2021 році Європейський фонд ЗМІ та інформації підтримав численні проєкти, спрямовані на боротьбу з дезінформацією шляхом розгортання стратегій, починаючи від використання штучного інтелекту і закінчуючи тренінгами з цифрової компетентності. Зацікавленість була надзвичайною (загальна запитана сума втричі перевищила бюджет), що ілюструє недостатню фінансову підтримку програм з медіаграмотності та досліджень у сфері боротьби з дезінформацією в Європі. ЄС також повинен збільшити фінансову підтримку незалежної перевірки фактів та моніторингу, а також працювати над впровадженням тренінгів з медіаграмотності в європейські освітні системи та серед вразливих груп населення, які не володіють цифровими навичками.
Формування наративу
Зима ще далека від завершення, і російський президент Володимир Путін все ще сподівається, що зможе використати цей сезон на свою користь. Він розраховує на безперервні повітряні удари та відключення електроенергії, щоб зламати волю українців, високі ціни, щоб послабити рішучість Європи, і нову хвилю біженців, щоб серйозно підірвати симпатії до України.
Європейські лідери не повинні дозволити Кремлю використовувати біженців як інструмент. Замість цього вони повинні взяти на себе відповідальність за формування наративу, і якнайшвидше.
Вперше це було опубліковано Європейською радою з міжнародних відносин.
Автори:
Джоанна Хоса - науковий співробітник програми "Ширша Європа" Європейської ради з міжнародних відносин. Вона працювала на різних посадах в Європейській Комісії, Інституті досліджень безпеки Європейського Союзу, Інституті європейської політики Відкритого суспільства, Європейському офісі зв'язку з питань миробудівництва та Міжнародній федерації з прав людини.
Габріеле Валодскайте є асистентом програми "Ширша Європа", що базується в берлінському офісі Європейської ради з міжнародних відносин. Раніше вона була науковим співробітником у Вільному університеті Брюсселя, де працювала над проектами, присвяченими дослідженню політики ЄС у сфері надання притулку та міграції.
Джерело:
https://www.socialeurope.eu/ukraine-the-risk-of-refugee-fatigue
Переклад -
Департамент міжнародних зв’язків ФПУ
