Остаточні висновки угоди, досягнутої працівниками, роботодавцями та урядами, включають чітке визначення прожиткового мінімуму та детальну методологію його розрахунку. Ця стаття написана Джоном Річардсом, помічником Генерального секретаря ЮНІСОН.
Тиждень довгих днів і ночей у темній кімнаті на околиці Женеви, Швейцарія, не є для більшості людей розвагою, але для тих, хто прагне покращити оплату праці, це нещодавно стало необхідністю.
Наприкінці лютого 2024 року Міжнародна організація праці (МОП) - тристоронній орган ООН, який встановлює міжнародні трудові стандарти, - провела зустріч експертів для вироблення рекомендацій щодо політики оплати праці, зокрема прожиткового мінімуму.
Я був присутній як радник основної групи з восьми працівників, які представляли профспілкові організації, і представляв Інтернаціонал громадського обслуговування. Було також вісім представників міжнародних асоціацій роботодавців та урядів, а також їхні радники. Кожна група призначила головного доповідача, який став віце-головою зустрічі.
Це був мій другий візит до МОП, раніше я представляв ІГО в експертній групі з питань насильства в державному секторі понад 20 років тому. На мій подив, формат і місце проведення зустрічі за цей час майже не змінилися.
З самого початку група роботодавців чинила опір визначенню прожиткового мінімуму, називаючи його "концепцією".
Зустріч була запланована на п'ять днів (понеділок 19 лютого - п'ятниця 23 лютого), і було визначено чотири детальні пункти для розгляду Адміністративною радою МОП. Ці питання можна підсумувати наступним чином: вивчення ключових принципів процесів встановлення заробітної плати; огляд останніх ініціатив щодо прожиткового мінімуму; надання рекомендацій щодо визначення прожиткового мінімуму; та вивчення того, як МОП може надати додаткову підтримку. До зустрічі було надано детальну довідкову інформацію та допоміжні матеріали.
Після корисної дискусії перед зустріччю з Каміло Рубіано, відповідальним за права та адміністративні питання ІГО, я приєднався до онлайн-зустрічі з групою працівників-експертів (яка була сформована МКП), щоб обговорити початкові думки щодо вступних промов і планів на зустріч. Тиждень потому я залишив сірий і мокрий Лондон і попрямував до сірої і мокрої Женеви.
Перші два дні зустрічі були присвячені виступам та обміну думками щодо принципів встановлення заробітної плати та прожиткового мінімуму, розглядаючи ці чотири питання з різних точок зору урядів, працівників та роботодавців. Під час цих попередніх обмінів Секретаріат МОП занотував ключові ідеї та принципи, працюючи до пізнього вечора вівторка над підготовкою проекту документа, який ляже в основу остаточного набору узгоджених висновків.
Тод, як деякі міжнародні зустрічі мають розслаблений графік, ця група експертів не була такою. Після початку зустрічі було мало часу на спілкування, оскільки робочі дні ставали все довшими і довшими. Засідання в середу і четвер тривали з 13 години до 10 години вечора, а переговори останнього дня тривали 18 годин і закінчилися о 3 годині ранку в суботу (я повернулася додому в останній день, але приєдналася до роботи онлайн, поки не довелося покинути свій офіс в п'ятницю ввечері). Величезна повага моїм відданим колегам, які залишилися на роботі до останніх годин.
Від самого початку група роботодавців чинила опір визначенню прожиткового мінімуму, посилаючись на нього як на "концепцію". Вони також намагалися звести до мінімуму важливі сфери, які ми висунули навколо колективних переговорів, свободи об'єднань та включення глобальних ланцюгів постачання, а також наполягали на реакційних формулюваннях щодо продуктивності та економічних чинників.
Останні три дні ми працювали над проектом підсумкового документу МОП рядок за рядком, шукаючи сфери згоди та розбіжностей. На початку роботи компромісів було мало. На першій сесії, присвяченій документу МОП, відбулися зіткнення, оскільки працівники намагалися посилити документ і захистити ключові формулювання, а роботодавці намагалися вилучити деталі, послабити значення і вставити бізнес-концепції. На щастя, урядова група на чолі з віце-головою з Нідерландів, за потужної підтримки представника уряду США, виявилася напрочуд прогресивною і підтримала деякі з ключових пунктів нашої робочої групи.
Часом здавалося, що згоди не буде досягнуто, але всі сторони були налаштовані на пошук компромісу, і врешті-решт компроміси були досягнуті всіма сторонами. Таким чином, навіть найскладніші сфери розбіжностей були врешті-решт подолані, наприклад, остаточні висновки включають чітке визначення прожиткового мінімуму та детальну методологію його розрахунку, але також з'являються деякі формулювання щодо прожиткового мінімуму як концепції та економічних чинників.
Остаточні узгоджені висновки стали основою для доповіді Адміністративній раді МОП, яка затвердила їх на своєму засіданні на початку березня 2024 року. Адміністративна рада вирішила, що Генеральному директору МОП слід поширити висновки, виділити достатні ресурси для врахування рекомендацій і поінформувати про них Адміністративну раду на наступному засіданні.
Зрештою, завдяки потужній переговорній групі працівників ми маємо рекомендації МОП щодо процесу встановлення заробітної плати та прожиткового мінімуму, які базуються на колективних переговорах та свободі об'єднань, що може бути корисним для профспілок у країнах, де ці ідеї не були прийняті урядами та роботодавцями.
Звіт для Генеральної конференції МОП, який включає висновки засідання групи експертів, можна знайти за посиланням на сайті ІГО.
Довідкові документи МОП можна знайти також там. Зустріч експертів з питань політики заробітної плати, включаючи прожитковий мінімум (ilo.org)
Джерело:
переклад -
Департамент міжнародних зв’язків апарату ФПУ
