Директива вже змінила ландшафт щодо встановлення мінімальної заробітної плати та розширення колективних переговорів.
Підйом для працівників у Словаччині: живі версії Куміла, бронзового працівника каналізації Братислави, тепер отримують мінімальну заробітну плату, законодавчо встановлену на рівні 57% від середньої, а цього року соціальні партнери домовилися про дещо більшу суму (Ajdin Kamber / shutterstock.com).
Незважаючи на свою назву, ключова мета директиви Європейського Союзу про адекватну мінімальну заробітну плату, прийнятої в жовтні 2022 року, полягає не лише в забезпеченні адекватної мінімальної заробітної плати. Йдеться також про сприяння колективним переговорам щодо встановлення заробітної плати. Хоча держави-члени ЄС ще мають час до середини листопада цього року, щоб імплементувати директиву в національне законодавство, вона вже впливає на розвиток подій на обох фронтах у низці країн.
Директива перераховує чотири критерії, які повинні враховуватися державами-членами при встановленні мінімальної заробітної плати. Але вона також пропонує орієнтовні базові значення: 60 відсотків від медіанної заробітної плати (нижче якої працює половина працівників) і 50 відсотків від середньої заробітної плати. Це фактично встановлює «подвійний поріг гідності» для національної мінімальної заробітної плати - юридично не обов'язковий, але потужний нормативний орієнтир ще до офіційної транспозиції директиви.
Країни з вищим рівнем заробітної плати, як правило, використовують 60 відсотків від медіани як орієнтир, а країни з нижчим рівнем - 50 відсотків від середнього показника. Багато країн Центральної та Східної Європи, зокрема, мають досить низький середній рівень заробітної плати, тому медіана не є відповідним показником.
Вплив на встановлення заробітної плати
Подвійний поріг гідності може впливати на встановлення національної мінімальної заробітної плати чотирма основними способами. Найбільш прямий - через інтеграцію в національне законодавство. У Болгарії в лютому 2023 року до Трудового кодексу були внесені зміни, які передбачають, що встановлена законом мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні 50 відсотків середньої брутто-заробітної плати станом на 1 вересня кожного року. Чехія внесла зміни до свого Трудового кодексу в березні цього року, передбачивши, що встановлена законом мінімальна заробітна плата має досягти щонайменше 47% від середньої заробітної плати до 2029 року. Інші країни вже запровадили референтні значення ще до прийняття директиви: у Литві, наприклад, мінімальна заробітна плата має становити від 45 до 50 відсотків від середньої. У Словаччині закон йде ще далі, ніж подвійний поріг пристойності, передбачаючи, що мінімальна заробітна плата повинна становити 57% від середньої.
Другий шлях - через поріг, яким керуються особи, що приймають політичні рішення. У Хорватії в урядовій постанові про встановлення мінімальної заробітної плати на 2024 рік міститься пряме посилання на нього. На Мальті Комісія з питань низької заробітної плати зробила те саме у своїй рекомендації. В Ірландії та Естонії поріг використовується як орієнтир для планів підвищення мінімальної заробітної плати з часом. В Ірландії уряд взяв на себе зобов'язання підвищити встановлену законом мінімальну заробітну плату до 60 відсотків від середньої заробітної плати по країні до 2026 року. В Естонії профспілки, роботодавці та уряд у травні 2023 року уклали тристоронню «угоду доброї волі», спрямовану на підвищення встановленої законом мінімальної заробітної плати до 50% від середньої до 2027 року.
По-третє, у деяких країнах цей поріг спричинив дискусію щодо адекватності мінімальної заробітної плати та того, чи має вона бути офіційним орієнтиром. Наприклад, у Німеччині надзвичайне підвищення мінімальної заробітної плати в жовтні 2022 року, обґрунтоване посиланням на тодішній проєкт директиви, посилило політичні дебати щодо включення до закону про мінімальну заробітну плату базового значення в розмірі 60% від середньої брутто-зарплати. Дискусії про відповідний показник адекватності мінімальної заробітної плати також ведуться в Латвії та Іспанії.
По-четверте, подвійний поріг пристойності вже впливає на політику встановлення мінімальної заробітної плати, надаючи профспілкам додатковий аргумент. В Угорщині та Румунії профспілки використовували цей поріг у дискусіях з урядом і роботодавцями, домагаючись підвищення мінімальної заробітної плати. У Нідерландах Федерація профспілок Нідерландів (FNV) проводить кампанію за справедливу мінімальну заробітну плату в розмірі 16 євро на годину. Гасло FNV «Voor een better bestaan-60% Mediaan» («За краще життя-60 відсотків від медіани») прямо посилається на медіанну версію порогу. Директива вже навіть вплинула на вимоги профспілок за межами Європи: Японська конфедерація профспілок Rengo закликала до поступового підвищення мінімальної заробітної плати з 46% до 60% від медіани, посилаючись на директиву.
Збільшення охоплення переговорами
З метою сприяння (галузевим) колективним переговорам директива зобов'язує держави-члени з рівнем охоплення переговорами менше 80% розробити план дій для сприяння колективним переговорам і поступово збільшувати їхнє охоплення. Як видно з наведеної нижче діаграми, лише вісім держав-членів відповідають цьому пороговому рівню, тому більшість з них повинні будуть розробити такий план дій.
Рівень охоплення колективними договорами (%) в ЄС (2021 рік або останній доступний рік)
Джерело: База даних OCED-AIAS ICTWSS
Як і у випадку з подвійним порогом гідності для адекватної мінімальної заробітної плати, цей критерій належного охоплення колективними переговорами вже впливає на дебати щодо реформ у низці країн напередодні транспонування. В Ірландії, де охоплення становить 34%, у березні 2021 року було створено тристоронню Робочу групу високого рівня для розробки рекомендацій щодо збільшення охоплення переговорів до 80%. У Німеччині цей поріг також став точкою відліку в дебатах про те, як зупинити зниження рівня охоплення. Міністерство праці оголосило про розробку пакету законодавчих актів для сприяння колективним переговорам, який, серед іншого, включатиме проект федерального закону про державні закупівлі. Такий закон (Bundestariftreuegesetz) буде спрямований на те, щоб державні контракти на національному рівні присуджувалися лише компаніям, які застосовують положення колективних договорів.
Зобов'язання сприяти укладанню колективних договорів, ймовірно, матиме найбільш далекосяжні наслідки в Центральній та Східній Європі, де колективні договори, за винятком Хорватії та Словенії, охоплюють лише третину робочої сили - або навіть менше. У Румунії в грудні 2022 року було прийнято новий закон про соціальний діалог. Спрямований на посилення колективних переговорів на всіх рівнях (і сприяння об'єднанню в профспілки), він, по суті, скасовує більшість заходів, запроваджених у 2011 році з метою його децентралізації та послаблення. Однак для більшості країн Центральної та Східної Європи значне збільшення охоплення колективними переговорами вимагатиме зміни режиму від системи укладання колективних договорів на рівні компаній до більш галузевої системи.
Конкретне значення
Ще до свого офіційного включення в національне законодавство директива вплинула на встановлення мінімальної заробітної плати та ведення колективних переговорів у різних країнах. Подвійний поріг пристойності значною мірою сприяв суттєвому підвищенню мінімальної заробітної плати, яке відбулося цього року.
Але конкретне значення директиви в кінцевому підсумку визначатиметься її імплементацією на національному рівні. Оскільки вона не визначає обов'язкових стандартів, а радше створює політичну систему координат, посилюючи тих національних гравців, які виступають за адекватну мінімальну заробітну плату та сильні колективні переговори, її виконання буде піддаватися сумнівам. Ми ще не закінчили з прийняттям директиви.
Автори:
Торстен Мюллер - старший науковий співробітник Європейського інституту профспілок.
Торстен Шультен є керівником архіву колективних договорів Інституту економічних і соціальних досліджень (WSI) при Фонді Ганса Бьоклера. Він також є почесним професором Тюбінгенського університету.
Джерело: https://www.socialeurope.eu/not-done-yet-applying-the-minimum-wages-directive
