Я та ще 22 особи стали учасниками третьої групи амбітного проекту, який покликаний сприяти реалізації курсу України на євроінтеграцію. Наша задача опанувати європейський досвід розвитку профспілкового руху. Більш того, зазначений проект спрямовано на сприяння розвитку і зміцненню профспілок, збільшення їх впливовості, проведення оновлення та підвищення професіоналізму профспілкових працівників та активістів.
Цікавим досвідом та оригінальною манерою викладання нам запам’ятався данський викладач профспілки 3F Пер Айзенрайх – досвідчений фахівець своєї справи і цікава людина. За ці дні він дав можливість розкрити кожному свої здібності та проявити себе в різних практичних та теоретичних завданнях.
Наданий нам матеріал дав змогу долучитися до обговорення дуже важливих питань, таких як досвід профспілкового навчання у Данії, зміни у суспільстві та нова роль профспілок, базові функції профспілок, модернізація профспілок України. Для кожного завдання формувалися малі групи, що надало можливість співпрацювати з кожним учасником та познайомитись ближче. Важливо відзначити вдало підібраний склад груп: це - однодумці, які розуміють як необхідність змін, так і важливість покладеної на них місії. У той же час хотілось би звернути увагу на одну важливу обставину, яка залишена поза увагою: ситуація, яка склалась на сьогоднішній день в Україні і ситуація, що склалась у профспілковому русі України, суттєво відрізняється від того, що ми мали 2-3 чи 5 років тому. Подібний проект є просто незамінним навчальним проектом за звичайних умов, сьогодні коли ситуація у країні є не просто кризовою, а в якихось моментах патовою, важливим на мою думку є певна корекція проекту та реалізація в його рамках ряду менших, але більш конкретних завдань, що мають більшу прив’язку до сьогодення. Час, на жаль, диктує свої умови і ми не маємо права їх не враховувати. Саме тому недостатньо просто залучити до навчання значну кількість профспілкових активістів, а в наслідку залучити нових членів профспілки та створити нові профспілкові організації. Пріорітетним має бути не лише відновлення втрачених позицій, збільшення кількості членів профспілки, але формування нової стратегії профспілкової мотивації, запитання «Навіщо вступати до профспілки» - взагалі не повинно виникати. Важливим моментом і відверто наболілим є профспілкова розпорошеність, кожному має бути зрозуміло, що профспілка має бути сильною і згуртованою, можливим варіантом є ініціювання об’єднання близьких за духом та видом діяльності профспілок. Широкий відгук отримала у слухачів проекту ідея оновлення та омолодження профспілкового керівництва. Але і тут слід робити корекцію, адже в більшості профспілкових організацій вже пройшли звітно-виборні збори і у наступні п’ять років вочевидь змін можна не чекати. Але чи є у нас цих п’ять років? Питання риторичне.
Особисто мені проект надав цінні знання та досвід для подальшої профспілкової роботи, тому вважаю, що потенціал проекту слід використати раціонально.
Олександр Сільніцький,
учасник третьої групи
дансько-українського проекту
