Згідно зі статтею 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлений випробувальний термін, з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Умова щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу має бути зафіксована:
• у заяві працівника;
• у трудовому договорі (при укладенні його в письмовій формі);
• у наказі про прийняття на роботу.
Відсутність відповідної умови у зазначених документах дає підстави вважати, що працівника прийнято на роботу без випробування.
Оскільки встановлення випробувального терміну при укладанні трудового договору — це лише одна з умов трудового договору, трудові відносини оформлюються у загальному порядку, передбаченому статтею 24 КЗпП. Тобто, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тож необхідно подати повідомлення про прийняття працівника на роботу до Державної податкової служби України.
Що стосується питання прийняття за договором, то можемо припустити, що малося на увазі укладання цивільно-правового договору. Однак застерігаємо від укладання такого договору, оскільки у цьому випадку, скоріше за все, матиме місце підміна трудових відносин цивільно-правовими.
Вікторія Ліпчанська,
керівник Центру правової допомоги ФПУ
