Ідея скорочення робочого тижня не є новою – вона є логічним продовженням історичної боротьби трудящих за гідні умови праці, що у свій час призвела до встановлення 8-годинного робочого дня.
Ще наприкінці XIX – на початку XX століття, під тиском профспілкового руху, в умовах індустріалізації та соціального напруження, світ поступово відмовлявся від 12-16-годинного робочого дня на користь моделі «8 годин праці – 8 годин відпочинку – 8 годин для особистого життя». Це була справжня соціальна революція, яка трансформувала структуру економіки, суспільного життя та прав людини у праці.
Сьогодні ми можливо спостерігаємо новий етап такого історичного зламу.
У XXI столітті, коли економіка дедалі більше спирається на цифрові технології, автоматизацію та знання, питання скорочення робочого тижня знову виходить на передову суспільно-трудового порядку денного. Зростання продуктивності, підвищення тривоги та вигорання серед працівників, зміна цінностей щодо балансу між роботою і життям – усе це ставить під сумнів сталість моделі 5-денного/40-годинного тижня.
В Україні це питання набуває особливої чутливості в умовах повномасштабної війни. Зміна ритму життя, вимушене переміщення, руйнування підприємств, хронічна втома населення, масова міграція, а також необхідність відновлення людського потенціалу в поствоєнний період – усе це актуалізує потребу в переосмисленні режимів праці. Скорочення робочого часу в деяких секторах може стати не лише інструментом збереження продуктивності, а й засобом турботи про психоемоційне здоров’я, відновлення трудового ресурсу та формування нової моделі стійкої зайнятості.
Країни світу експериментують, аналізують і тестують нові підходи: 4-денний робочий тиждень без зменшення зарплати, гнучкий графік, скорочення робочого часу в рамках колективних договорів. Йдеться не лише про зміну тривалості праці, а про глибшу трансформацію соціальних відносин, зайнятості, добробуту та економічної стійкості.
Ці аналітичні матеріали покликані дослідити глобальні тенденції скорочення робочого тижня, оцінити економічні й соціальні наслідки таких змін, розглянути роль профспілок у формуванні нової моделі праці, а також зважити потенціал і ризики впровадження цієї практики в українському контексті.
Детальніше - у додатку
Катерина СУЄТІНА,
залучений експерт
