Мінфін спільно з народними депутатами, представниками бізнесу та експертами розробив пакет змін щодо удосконалення податкової системи та презентував робочу версію для коментарів та пропозицій громадськості.
Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається, зокрема:
в частині адміністрування
- переведення всієї методології на Мінфін (порядки адміністрування податків, бюджетного відшкодування ПДВ, процедури технічного супроводження баз даних, порядок обліку платників податків);
- нова структура ДФС: перевірочна робота на обласному рівні, районні податкові інспекції виконують виключно сервісні функції;
- план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС та публікується у офіційному виданні ДФС;
- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);
- надання права на письмові та електронні податкові консультації виключно органу, що формує податкову політику; контролюючі органи матимуть право надавати лише усні консультації;
- запровадження листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі, виключно засобами електронного зв'язку, тощо.
в частині податку на прибуток
- доповнення нормами щодо чіткого визначення звітного періоду для неприбуткових організацій;
- запровадження на період до 31 грудня 2021 року податкових канікул (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств, у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, за умови відповідності критеріям:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
в частині податку на додану вартість
- удосконалення системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
в частині податку на доходи фізичних осіб
- зміна порядку розрахунку добових при відрядженнях за кордон з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року до 40 євро на день (не включаються до доходів фізичної особи);
- скасування норми щодо обов’язкової наявності посадкового талону та відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює для підтвердження витрат у разі відряджень за кордон;
- розширення переліку витрат фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, на суми акцизного податку, сплачених під час роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
- надання права фізичним особам - підприємцям, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, на амортизацію основних засобів, що використовуються у господарській діяльності (крім житлової нерухомості та автомобілів);
- запровадження нової системи оподаткування доходів від провадження індивідуальної діяльності:
• фізичні особи, не зареєстровані як підприємці, без права найму інших осіб;
• відсутність вимог щодо державної реєстрації підприємцем;
• реєстрація: заявочний принцип з поданням заяви до органу місцевого самоврядування (сільради, міськради, райради тощо). Місцевий орган самоврядування повідомляє орган ДФСУ про таку заяву. Орган ДФСУ бере таку фізичну особу на податковий облік як платника ПДФО за фіксованим розміром;
• види діяльності – роздрібна торгівля; надання побутових послуг населенню; традиційні народні промисли (перелік встановлюється місцевою радою);
• обсяг річного доходу до 250 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2016 році – 344,5 тис. грн.);
• розмір податку – фіксований розмір ПДФО в місяць 10% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року (у 2016 році – 137,8 грн. у розрахунку на місяць);
• звітний період: календарний рік, за який подається декларація спрощеної форми про доходи, отримані від здійснення такої діяльності;
• відсутність вимог щодо ведення обліку доходів і витрат;
- надання права фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів (на сьогодні до 1 березня року, що настає за звітним періодом);
- розширення обов'язку щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
в частині єдиного податку
- при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, не враховувати працівників, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
особливості оподаткування в зоні АТО
- врегулювання питання сплати окремих податків (ПДВ, ПДФО, акцизного податку, єдиного податку та податку на майно) на території проведення АТО та тимчасово окупованій території шляхом встановлення особливих правил їх адміністрування – зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків.
На жаль, запропоновані зміни до Податкового кодексу України не враховують профспілкові пропозиції, направлені на досягнення соціальної справедливості, зокрема, щодо:
- впровадження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму;
В Україні застосування неоподатковуваного мінімуму доходів громадян передбачено ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум».
- удосконалення порядку надання податкової знижки, зокрема, шляхом запровадження реального механізму віднесення до її складу витрат на лікування та медичне обслуговування;
Податковим кодексом України передбачено норму щодо включення до податкової знижки витрат на лікування та медичне обслуговування, проте реально цей механізм не працює, оскільки введення його в дію передбачається тільки після ухвалення Закону про обов'язкове медичне страхування. Дане обмеження має бути знято шляхом включення до податкової знижки витрат на лікування і медобслуговування в тому ж розмірі, як і витрати на навчання.
- звільнення дитячих оздоровчих закладів та позашкільних навчальних закладів спортивного профілю від оподаткування земельним податком та податком на нерухоме майно.
Реалізація права дитини на оздоровлення та відпочинок є одним з вагомих напрямів забезпечення всебічного розвитку дитини, її соціального захисту.
На сьогодні відсутні механізми державної підтримки та економічного стимулювання діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку у зв’язку з відсутністю пільгового оподаткування земельним податком, податком на нерухоме майно дитячих оздоровчих закладів. Ці фактори зумовлюють високу вартість путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
Профспілки продовжують відстоювати принципи справедливого оподаткування доходів громадян.
Додатки:
Текст проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України"
Порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України"
Департамент захисту соціально-економічних
прав апарату ФПУ
