Уряд вніс до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 рік http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63995 (реєстр. № 8357 від 16.05.2018), що знаходиться на опрацюванні у парламентських комітетах.
У пояснювальній записці до зазначеного акту вказано, що його прийняття встановлює підходи до формування бюджетів усіх рівнів та є підґрунтям для якісної та своєчасної розробки проекту закону про Державний бюджет України на 2019 рік. Проект акту ґрунтується на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки, передбачені у проекті, є попередньо орієнтованими та можуть бути скореговані на основі уточнення статистичних даних та з урахуванням інших факторів:
- зростання ВВП, відсотків до переднього року: 2019 рік – 3,6%, 2020 рік – 4,0%, 2021 рік – 6,3% (прогноз на 2018 рік – 3%);
- індекс споживчих цін, грудень до грудня переднього року: 2019 рік – 106,5%, 2020 рік – 105%, 2021 рік – 104,8% (прогноз на 2018 рік – 109%);
- індекс цін виробників, грудень до грудня переднього року: 2019 рік – 107,2%, 2020 рік – 106%, 2021 рік – 105,6% (прогноз на 2018 рік – 110,3%);
- рівень безробіття населення у віці 15–70 років за методологією МОП: 2019 рік – 8,9%, 2020 рік – 8,5%, 2021 рік – 8,3% (прогноз на 2018 рік – 9,1%).
ФПУ зазначає, що передбачені у проекті розміри прожиткового мінімуму вкотре розраховані без урахування правової бази регулювання даної сфери правовідносин, отже повторюється сценарій, за якого прожитковий мінімум буде і надалі занижений більш ніж удвічі в порівнянні з його фактичним розміром, відповідно будуть занижені й розміри мінімальної заробітної плати, тарифної ставки ЄТС, державної допомоги тощо. Крім того, антиконституційний показник «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» застосовуватиметься й у наступні три роки.
Питання визначення і застосування обґрунтованого прожиткового мінімуму є одним із головних, які Федерація профспілок України піднімає протягом останніх років, оскільки саме прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти, отже є основою для реалізації соціальної політики в Україні.
Профспілками послідовно відстоюється позиція щодо необхідності його розрахунку на основі наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, що затверджені постановою КМУ № 780 від 11.10.2016, згідно Методики визначення прожиткового мінімуму, що затверджена спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономіки та Держстату від 3 лютого 2017 року №178/147/31, відповідно до положень конвенції МОП № 117 (п. 2 ст.5) про основні цілі та норми соціальної політики, що ратифікована Україною 16.09. 2015 року та з урахуванням індексу споживчих цін.
На відміну від минулорічного аналогічного документу, що був поданий до Верховної Ради України 15.06.2017 року, даний проект акту не містить розмірів мінімальної заробітної плати та базового тарифного розряду ЄТС, при цьому визначено, що має бути забезпечено економічно обґрунтоване їх зростання. Позиція профспілок з цього питання полягає у тому, що мінімальна заробітна плата, як основна державна соціальна гарантія, має розраховуватися відповідно до законодавства, а саме з урахуванням обґрунтованого прожиткового мінімуму, положень конвенції МОП № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, зокрема, включати в себе сімейну складову та індекс споживчих цін. Саме таку позицію профспілки презентували на переговорах щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати на 2019 рік, що розпочаті за ініціативи профспілкової Сторони 20 квітня 2018 року.
Для вирішення питання справедливого розподілу результатів роботи, зокрема існуючої зрівнялівки у бюджетній сфері, де працівникам і кваліфікованої і некваліфікованої праці доплачують до рівня мінімальної зарплати необхідно встановити посадовий оклад працівника І тарифного розряду у вищому розмірі, ніж розмір мінімальної заробітної плати.
Зазначаємо, що в рамках бюджетного процесу та на виконання положень чинної Генеральної угоди, профспілкові пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, що затверджені Президією ФПУ (28.03.2018, постанова № П-14-21) та схвалені СПО об’єднань профспілок (12.04.2018, рішення №44-2) своєчасно направлені:
- Кабінету Міністрів України (17.04.2018 № 01-13/274-спо) з пропозицією провести обговорення проекту з соціальними партнерами в рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради;
- Мінфіну (17.04.2018 № 01-13/271-спо) з пропозицією опрацювати Профспілкові пропозиції у рамках постійно діючої тристоронньої робочої групи з питань проведення консультацій на всіх стадіях бюджетного процесу та повідомити час та місце проведення консультацій;
- Мінсоцполітики (17.04.2018 № 01-13/272-спо);
- Національній тристоронній соціально-економічній раді та СПО роботодавців, як стороні соціального діалогу (17.04.2018 № 01-13/273-спо) з пропозицією розглянути проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019–2021 роки на засіданні НТСЕР до його розгляду на засіданні Уряду.
При цьому без проведення консультацій з соціальними партнерами відповідне питання 18.04.2018 року було винесено на засідання Уряду. Позицію профспілок було висвітлено під час цього засідання, у зв’язку з чим Уряд доручив Мінфіну доопрацювати документ з її урахуванням. Наразі, у наданому Урядом на розгляд Верховної Ради України проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки Мінфіном не враховано відповідні профспілкові пропозиції.
Тому, з метою подальшого відстоювання своєї позиції СПО об’єднань профспілок 18.05.2018 направив лист Першому заступнику Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Капліну С.М. із пропозицією не підтримувати зазначений проект постанови Верховної Ради України, а Кабінету Міністрів України доручити його доопрацювати з урахуванням профспілкових пропозицій.
Також відповідні зауваження 21.05.2018 року надіслані до Комітету з питань бюджету Верховної Ради України та народному депутату України, представнику ФПУ у Верховній Раді України Івченку В.Є.
Департамент з питань бюджету
та оплати праці апарату ФПУ
