Відсутність достатньої кількості сучасних робочих місць, низька купівельна спроможність та падіння рівня життя працюючого населення генерують зростання міграційного відпливу працюючого населення.
Протягом останніх років трудова міграція за кордон набула в Україні масового поширення. З одного боку, вона є результатом скорочення кількості робочих місць та поглиблення соціально-економічних негараздів перехідного періоду, формою самоорганізації громадян та пошуку ними шляхів виживання, а з іншого – помітним чинником впливу на соціально-економічну ситуацію в країні, рівень бідності та розшарування населення.
Саме тому питання створення умов для повернення трудових мігрантів є надзвичайно актуальним для України, і це стало основною темою для обговорення під час засідання круглого столу «Роль трудових мігрантів в економічному розвитку України та умови їхньої реінтеграції».
Захід відбувся 14 березня під егідою Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування в агенції Укрінформ за участі голови Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталії Землянської та представників Федерації профспілок України та Міністерства закордонних справ.
Як зазначили учасники заходу, в Україні зберігається ставлення до трудових мігрантів, як до людей, які виїхали кудись і про них можна забути. Більш того, їм часто дорікають в зраді батьківщини, а також у тому, що вони залишили сім'ї, дітей, рідні місця і вирушили на заробітки. Особливої уваги потребує той факт, що кількість від'їжджаючих на роботу за кордон людей суттєво збільшується щороку. Наприклад, з 2010 по 2016 роки зростання виданих запрошень на роботу у Польщі склало 650%: 1-е півріччя 2016 року – 635 тис запрошень, тобто за весь рік ми можемо стверджувати, що буде близько 1270 тис. Для прикладу – у 2010 році було видано всього 180 тис. запрошень. За результатами дослідження Міжнародної організації з міграції, закордонні заощадження за 2014 рік українських трудових мігрантів становлять 4 мільярди доларів США. Понад 60% українців, які працюють за кордоном, хотіли б повернутися додому і вкласти свої гроші у розвиток рідної країни.
Кількість українців, які бажають поїхати на заробітки до Росії, зменшилася у чотири рази та становить 6%.
Про це заявив керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович: “Майже три чверті з тих, хто були за кордоном протягом останніх п’яти років, хотіли б поїхати знову на заробітки. Не зупиняють людей ні проблеми, з якими вони стикаються, ні, можливо, менші заробітки. Але змінюється вектор, куди б хотіли їхати: якщо в Росії працювали близько чверті опитаних нами респондентів, то зараз в Росію готові їхати лише 6%. Тобто, падіння у понад 4 рази. Натомість, люди б хотіли працювати у Німеччині та Польщі, інших країнах ЄС”.
Згідно з даними групи “Рейтинг”, до цього часу 36% опитаних виїжджали на роботу у Польщу, на другому місці Росія (25%), по 5% працювали у Чехії та Німеччині, 3% – в Італії, решта – в інших країнах, переважно, Західної Європи. Майже 30% респондентів відмовились відповідати на це запитання. “Близько третини, точніше 29% не сказали, куди ж вони їздять на заробітки. Люди бояться цієї теми. Можливо якихось державних органів, які могли б цю тему моніторити”, – зазначив Антипович.
Майже кожен другий трудовий мігрант займається або будівництвом, або ремонтом. Близько 23% працюють на сільськогосподарських роботах, ще 10% на роботах по дому, по 3% мали досвід роботи в IT, догляді за дітьми, ресторанному бізнесі (кухарі, офіціанти, прибирання).
Згідно з опитуванням, третина українців працювали за кордоном офіційно, дві третини — не офіційно. При цьому, кожен п’ятий стикався з фактами шахрайства при оформленні офіційних документів для працевлаштування за кордоном, ще третина – з фактами невідповідності умов, вказаних при працевлаштуванні, і тих умов, які були при приїзді на місце праці.
І це величезна проблема – українці є незахищені у сфері працевлаштування за кордоном.
«Проблема трудової міграції набула такої сили, що наразі профспілками обговорюються можливості забезпечення захисту українців, які працюють за кордоном та збереження їх членства у професійних спілках. Зокрема, ми вважаємо, що сьогодні назріла потреба створення єдиного центру підтримки трудових мігрантів», – наголосила Наталія Землянська, голова Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців.
Учасники заходу дійшли згоди, що необхідно привертати увагу суспільства до цієї гострої проблеми, а представники профспілок додатково зауважили, що єдиним способом заохочення трудових мігрантів до повернення на батьківщину є подолання системних кризових явищ в економічному та суспільному житті нашої держави, які й стають основною причиною трудової міграції. Уряд, бізнес та інститути громадянського суспільства мають спільно працювати над тим, щоб забезпечити в Україні європейський рівень життя, гідні заробітні плати, достатню кількість сучасних та безпечних робочих місць, прості та чесні умови ведення бізнесу.
Департамент захисту соціально-економічних прав
