406905 image large

 

Профспілка працівників Івано-Франківського хімнафтохімпрому ініціює розгляд на обласній тристоронній соціально-економічній раді питання про подальшу долю підприємств галузі та вже зараз прораховує хитку перспективу зайнятості майже тритисячного колективу

 

Про це ведемо розмову з головою обласної ради профспілки хімнафтохімпрому

Василем Олексином. Головні акценти ситуації:

 

Тимчасові заходи не рятують

                                                                                

           Порушене питання не нове. Воно по-новому загострилося у нинішній складній політичній ситуації, – констатує співрозмовник. – Почнімо з того, що вже впродовж декількох років (починаючи з кінця 2008р.) нестабільно працювали , а на сьогоднішній день продовжують простоювати виробничі потужності ТОВ «Карпатнафтохім» та ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». З метою уникнення масового вивільнення працівників, профкоми дійшли згоди з роботодавцями про перевід колективів на режим неповної занятості. Внесені доповнення до колективних договорів дещо навіть підвищили рівень соціального захисту певної категорії працівників при звільненні з роботи. Але такі тимчасові заходи не вирішують питання продуктивної зайнятості людей.

 

Інвестори кивали на… збитковість

 

       Власне саме збитковістю роботи в існуючих в Україні умовах пояснювали інвестори зупинку хімічного підприємства в м.Калуш. Для відновлення та забезпечення ефективної роботи ТОВ «Карпат-нафтохім», у квітні 2013 року було підписано Меморандум про порозуміння між діючим на той час Кабінетом Міністрів України та російською компанією «Лукойл». Цим документом було обумовлено подальшу діяльність українських підприємств групи «Лукойл», також було затверджено План заходів з виконання Меморандуму. Отож, завдяки цьому у вересні 2013 року нафтова компанія «Лукойл» дала дозвіл на поетапний пуск виробництв, але вже в грудні   виробництва знову були зупинені, нібито, через невиконання Кабінетом Міністрів України взятих на себе зобов’язань.

 

«Общак» вивезено, а Яценюку Росія не дає …думати

 

       Профспілковий комітет об’єднаної організації «Лукор-Карпатнафтохім» звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням продовжити виконання вищезгаданого Меморандуму. Чи буде прийняте позитивне рішення з цього питання – не відомо, як і не відомо, чи в умовах розв'язаного Росією конфлікту (війни) з Україною, НК «Лукойл» відновить роботу ТОВ «Карпатнафтохім». А тим часом:

 

   Шлях – у нікуди?

 

       Він уже почався. Здійснюється ліквідація ПрАТ «Лукор». Виробничий персонал частково переданий в ТОВ «Карпатнафтохім», а частина - в два   новостворені господарські товариства. Але, звернімо увагу, чисельність переданих працівників уже на 200 чол. менша, ніж було їх зайнято в ПрАТ «Лукор». Отож, виникають великі сумніви, що новостворені товариства будуть працювати при зупинених хімічних виробництвах. Не ліпша ситуація на ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», де вже три роки практично не здійснюється випуск продукції і не виділяються кошти на модернізацію технологічних процесів. Чисельність персоналу за цей час зменшилась більш, як на 300 чоловік. То це – зникання, чи – перезавантаження?

 

     Що можуть профспілки?

       З огляду на реалії, президія обласної ради профспілки хімнафтохімпрому просить ініціювати розгляд питання продуктивної зайнятості працівників галузі міст Калуш та Надвірна на територіальній тристоронній соціально-економічній раді. Наша позиція базується на таких визначальних моментах:

       Замовчування проблем не врятує. Надіятися, що Кабмін у нинішній умовах відновить податкові, на транспорт та електроенергію пільги, з якими працював інвестор важко. Тож:

  1. 1.Безперечно, перш за все необхідно залучити всі важелі впливу і державних органів, і органів місцевого самоврядування для створення умов, що забезпечать стабільну роботу підприємства в м.Калуші та вирішення питання фінансування робіт пов’язаних з модернізацією виробництв нафтопереробного заводу.
  2. 2.В країні вже давно назріла необхідність посилення відповідальності власників за виконання інвестиційних зобов’язань і, взагалі, за забезпечення роботи підприємств. Тому, на мою думку, до вирішення цих питань повинна підключитись і обласна рада, яка співпрацювала б у їх вирішенні і з Кабінетом Міністрів, і з Верховною Радою. Підприємство повинно працювати. В іншому випадку потрібна зміна власника.
  3. 3. Слід уже зараз почати розробку програми рекомендованих дій та програми зайнятості працівників галузі на перспективу у разі масового вивільнення.

 

Й, насамкінець, навіть у цих умовах, коли можливо не вирішені ще всі кадрові зміни, профспілки бажають, щоб питання скликання ради не відкладалося у довгий ящик.

 

                                                                                             Василь Олексин,

                                                                       Марта Войцехівська-Павлишин.