Як повідомила прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України 2 липня 2014 року відбулися парламентські слухання «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Участі у роботі слухань взяли понад 500 учасників – народні депутати, керівники Уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівників і представників місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівників наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл, Профспілки працівників освіти і науки України, громадських організацій.
Парламентські слухання мають визначити, які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі, на цьому наголосив Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, відкриваючи роботу заходу.
У своєму виступі міністр освіти і науки України Сергій Квіт визнав, що протягом довгих років українські науковці не мали належної підтримки з боку українського законодавства і здійснювали свою роботу фактично на голому ентузіазмі. Проте прийняття нового закону «Про вищу освіту» допоможе подолати перепони і для науки.
При цьому він висловив переконання, що сучасний розвиток науки є запорукою майбутнього України як високотехнологічної, демократичної та європейської держави.
Обговорюючи законопроект про науку та науково-технічну діяльність, Голова профільного комітету Лілія Гриневич поінформувала, що створення документу були залучені представники різних груп. У результаті попередніх обговорень, спочатку було отримано концепцію законодавчих змін, а потім і сам законопроект, який потрібно разом доопрацювати.
У законопроекті, зокрема, усувається ґрунт для «фінансової дискримінації» галузевої науки, створюються передумови для запровадження грантової системи для прикладних досліджень. Важливо й те, що документом передбачено й соціальний захист українських вчених та науковців.
Учасники слухань у своїх виступах зазначали, що останні двадцять років у державі фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки, держава майже не надає реальних пріоритетів цьому напрямку, а наука існує за залишковим принципом фінансування. Також залишено без уваги держави систему державного управління науково-технічною сферою, яка наразі є неефективною.
Вчені підкреслювали, що Україні відсутні дієві механізми довгострокового та середньострокового прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави, є застарілою технологічна бази науки та бракує коштів для проведення наукових досліджень сучасності.
Насамкінець роботи науковці та експерти наголосили, що вітчизняна наука ще має потенціал, а фінансова підтримка держави й законодавче забезпечення зможе дати новий шлях розвитку науково-технічної сфери в державі.
