Шановний пане Президенте!
Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок (далі – СПО об’єднань профспілок) засвідчує Вам повагу та звертається до Вас як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, з приводу ухваленого 12 жовтня 2026 року Верховною Радою України Закону України «Про безпеку і охорону здоров’я працівників на роботі».
Конституцією України закріплено, що кожен громадянин має право на належні, безпечні та здорові умови праці й пріоритетом діяльності профспілок є забезпечення прав працівників на гідну працю та безпеку на робочих місцях. Ці пріоритети також відображають основні завдання України як соціальної держави, закріплені міжнародними договорами, обов’язковість на застосування яких дала Верховна Рада України.
Парламентом був прийнятий у другому читанні, із грубим порушенням основних принципів соціального діалогу, не погоджений об’єднаннями профспілок і роботодавців на національному рівні один із ключових євроінтеграційних законів – Закон України «Про безпеку і охорону здоров’я працівників на роботі» (далі – Закон про БЗР).
Законодавчий процес тривав більше 7 років та проходив через складну та широку процедуру узгодження між державою, працівниками і роботодавцями. На завершальному етапі підготовки законопроєкту до другого читання 8 місяців працювала тристороння робоча група при Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (далі – тристороння робоча група), за участі народних депутатів України та експертів з безпеки праці, зокрема й Міжнародної організації праці.
Голосуванням за законопроєкт № 10147 перекреслено результати роботи тристоронньої робочої групи, яка опрацювала більше ніж 1000 правок народних депутатів України до другого читання проєкту Закону, та схвалено неузгоджену в багатьох положеннях й навіть нелогічно структуровану, суперечливу редакцію Закону про БЗР, яка майже ідентична редакції законопроєкту, прийнятого у першому читанні у жовтні 2023 року, починаючи з перших статей про визначення понять та термінів, і закінчуючи останніми нормами про розмір санкцій за порушення вимог безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі та в частині внесення змін до інших законодавчих актів.
СПО об’єднань профспілок протягом всього періоду опрацювання законопроєкту № 10147 не погоджував його, насамперед у зв’язку з тим, що ним передбачається звуження прав та гарантій працівників на безпеку й гігієну праці, зниження рівня їхнього захисту порівняно із діючими нормами, що суперечить статті 22 Конституції України, положенням «Рамкової» Директиви Ради ЄС №89/391/ЄС та статті 296 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до яких при прийнятті нових законів є недопустимим звуження змісту та обсягу існуючих прав, зниження рівня охорони праці, що вже досягнуто у національному законодавстві. Крім того, законопроєкт № 10147 частково не відповідає міжнародним нормам, зокрема ратифікованим Україною Конвенціям МОП, і як наслідок, не сприятиме досягненню головних цілей, визначених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а також не задовольняє інтереси двох ключових суб’єктів застосування цього законодавчого акту: роботодавців та працівників.
Закон про БЗР позбавляє працівників ряду основоположних прав та гарантій на охорону праці, що встановлені чинними Законом України «Про охорону праці» та Главою XI «Охорона праці» Кодексу законів про працю України.
Перший і нині чинний Закон України «Про охорону праці» регулює відносини у сфері безпеки праці та охорони здоров’я працівників вже 34 роки, тому встановлення чітких, узгоджених між соціальними партнерами норм права, що відповідають міжнародним зобов’язанням та стратегії європейської інтеграції України в цій сфері, мають також передбачати не лише обмеження воєнного часу та період відбудови, а і стратегію убезпечення працівників, сталого розвитку промислових підприємств, юридичних осіб всіх сфер і галузей, організацій публічного права на багато років, включно із прогресом у розвитку технологій та економіки.
Прийнятим законом не передбачено низки прав працівників які, на думку профспілок, мають бути обов’язковими та беззаперечними (перелік наведено у додатку до цього звернення). Крім цього, Закон про БЗР обмежує існуючі повноваження профспілок по захисту прав працівників, зокрема у здійсненні громадського контролю за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі.
ПРОСИМО:
Застосувати право вето до Закону України «Про безпеку і охорону здоров’я працівників на роботі» (законопроєкт № 10147) та повернути його до Верховної Ради України з пропозицією доопрацювати з урахуванням зауважень та пропозицій соціальних партнерів в рамках роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради.
СПО об’єднань профспілок, як і в рамках всього законотворчого процесу над законопроєктом №10147, готовий надати детальний експертний аналіз та взяти участь у консультаціях щодо доопрацювання цього документа.
З повагою
Голова
СПО об’єднань профспілок Сергій БИЗОВ