Голова профкому працівників Львівської політехніки Володимир Гайдук: “Працюємо обіруч з адміністрацією, аби людям забезпечити комфортні умови життя...”

066

 

Звісно, будь-який працедавець свідомо чи підсвідомо хоче своїм найманим працівникам платити менше, але робити вони при цьому мають більше. Натомість ті прагнуть прямо протилежного. Для того й існують профспілки, аби бути посередником у досягненні взаємоприйнятного компромісу. Проте, коли йдеться про такого специфічного працедавця як держбюджетний навчально-науковий заклад, то при всьому своєму бажанні він, особливо в нинішніх умовах, не може забезпечити щедру зарплатню всім без винятку. Проте голова профкому працівників Львівської політехніки Володимир Гайдук, переконаний, що можна віднайти додаткові стимули, аби люди почували себе комфортно й пов’язували з університетом довготривалу життєву перспективу.

           

— З роками усе більше переконуюся, що найціннішим здобутком нашого університету є його випускники, — каже Володимир Григорович. — Адже вони не тільки становлять ядро нинішнього професорсько-викладацького складу, а, обіймаючи високі посади в державі, області та місті, як можуть, підтримують свою Альма-матер. Саме завдяки вдалій співпраці адміністрації Львівської політехніки із нашими випускниками — високопосадовцями майно університету за останні роки поповнилося новими вартісними об’єктами. Але отримати у власність нові обєкти — це лише половина справи. Їм треба знайти найоптимальніше застосування. Деякі із споруд необхідно перепрофілювати, а більшість привести до належного стану. Це все потребує часу, коштів і добрих фахівців. Час затягувати не бажано, коштів, як правило, не вистачає, а фахівці, котрим доручаємо довести їх до ладу, трапляються різні.

           

Які конкретно об’єкти маєте на увазі?

 

— Скажімо, всі ми щиро раділи, коли у власність Львівської політехніки перейшов спортивний комплекс колишніх “Трудових резервів”, що на вулиці Стуса. Але поки ми спромоглись впорядкувати лише його зовнішній вигляд. А ось ремонт даху, внутрішні ремонтні роботи непомірно затягуються. За моєю інформацією, нині виникли певні проблеми із проектною документацією. І це не перший обєкт, ремонт якого затягується саме із цієї причини. Можливо, в мене не зовсім достовірна інформація, але я міркую так: звичайно, добре би було мати свій проектний підрозділ і виготовлення всіх проектів доручати саме йому. Але якщо цей підрозділ (в нашому випадку ПКО “Політехніка”) не може впоратися зі всіма замовленнями, то треба або збільшувати штати, або підключати когось на допомогу. А можливо, настав час і для серйознішої реорганізації самої цієї структури.

           

— Коли ж говорити про співпрацю профкому з адміністрацією університету, то як би Ви оцінили її рівень?

 

 

— Насамперед зазначу, що в нашому університеті підібралася команда добрих господарників. Як на мене, на своєму місці і відповідні проректори, і керівники структурних підрозділів, і керівники НОТ. З такою командою можна зробити багато, і багато що робиться. Приміром, зовсім нещодавно ввели в експлуатацію невеликий, але дуже комфортний навчальний корпус на вулиці Коновальця, 4, а у вересні минулого року урочисто відкрили стартап-школу європейського типу на вулиці Колеси. Є також низка інших об’єктів, які найближчим часом будуть задіяні в навчальному процесі та інших різновидах діяльності нашого університету. Та не треба забувати, що, чим більше обєктів власності, тим тяжче їх обслуговувати й тим складніше керувати таким великим господарством. Але з другого боку – тим більші можливості. Відтак бачу завданням керівництва та колективу університету використати всі ці можливості з найбільшою користю для навчального закладу і кожного працівника.

           

— Нові навчальні корпуси, спорткомплекси це все добре, але як оцінює профком свою роботу з поліпшення житлово-побутових умов працівників університету, а також студентства та аспірантури?

 

— Безумовно, не   менш важливо дбати й про це важливе питання. Тому дотримання оптимальної збалансованості всіх цих аспектів — чи не найскладніше завдання для керівництва і колективу університету. Принагідно відзначу, що надмірного перегину у бік виробничої сфери в університету немає. Наприклад, після вимушеної паузи активно йде будівництво нового студентського гуртожитку на вул. Відкритій,1 із поліпшеними умовами проживання, які створювати для нашої молоді просто необхідно. Не припиняються зусилля адміністрації та профкому узаконити університетський житловий кооператив. Ми, звісно, вдячні випускникові Львівської політехніки, міському голові Андрію Садовому за виділення для того земельної ділянки, щоправда, у віддаленому районі міста на вулиці Джона Леннона. На жаль, тут ми стикнулися з низкою проблем. Адже наразі передати цю земельну ділянку, на котрій запланували спорудити 9-поверховий житловий будинок на 70 квартир, в повноправне користування кооперативу університет не може. Спільними зусиллями ми разом з адміністрацією вартість цих квартир значно би здешевили порівняно з ринковими пропозиціями на таке житло у місті приблизно на 50%. Але проблема полягає в тому, що ділянку нам дали як на державний навчальний заклад. А на це маємо отримати дозвіл Міністерства освіти і науки. Виявляється, за законодавством, державну власність не можна передавати в приватну чи кооперативну. Відтак, головне гальмо для початку будівництва кооперативного будинку полягає саме в цьому. Тому нині першочергове завдання профкому - використати всі наші зв’язки з нашими випускниками, котрі нині обіймають високі владні кабінети, й якнайшвидше врегулювати це питання.

        

— І на завершення, які нині можливості мають політехніки для відпочинку та оздоровлення?

 

— До їх послуг чотири комфортні бази відпочинку, починаючи з мальовничого озера Світязь і закінчуючи нашою чорноморською базою у Коблево Миколаївської області. Ми все робимо, аби максимально здешевити вартість наших путівок і зробити їх доступними навіть для студентів. Для цього використовуємо як кошти, котрі виділяє нам університет, так і кошти від наших членських внесків до обласної профспілки працівників науки та освіти. Одразу зазначу – тут ми не ділимо політехніків на членів і не членів профспілки. Й завше дбатимемо про трудові права та відповідні пільги для кожного.

 

         Розмовляв Ігор Галущак

Архiв
<< < Грудень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31