В Україні та Молдові протестують новий механізм вступу до ЄС.
Європейська комісія підтвердила свою підтримку відкриттю формального процесу вступу України та Молдови до Європейського Союзу, а також інших країн на західних Балканах, які можуть подавати свої заявки на членство. Ширший контекст війни в Україні є потужним підґрунтям для геополітичного союзу та посилення голосу Європи у світі, якому віддає перевагу президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Розширення на схід розглядається як «геостратегічна інвестиція».
Початкова реакція держав-членів, однак, була неоднозначною. Фінляндія і Литва, які межують з Росією, підтримують цю ідею. Німеччина та деякі інші ключові гравці вважають за краще запропонувати статус спостерігача, а не повноправного члена в осяжному майбутньому.
Інші більш відкрито виступають проти. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, заявив, що має намір накласти вето на будь-яку спробу розпочати переговори з Україною у 2024 році. Хоча позицію Орбана можна частково пояснити його дружбою з російським президентом Владіміром Путіним, він також виступає проти правил, які обмежують навчання неукраїнською мовою в українських школах.
Ці правила були в основному розроблені з метою культурної та освітньої дерусифікації після російського вторгнення, але вони також мали негативний вплив на угорські меншини в Україні. Хоча Україна вже заявила про свою готовність піти на компроміс у цьому складному питанні, це свідчення того, як національні претензії та порядок денний між окремими державами-членами можуть стати значним каменем спотикання для будь-якої держави-кандидата на шляху до членства в ЄС.
Розтягнуті рамки
Існує також занепокоєння щодо того, чи здатна існуюча інституційна структура ЄС поглинути нові держави-члени. Наприклад, Україна буде найбільшою територіально, але водночас найбіднішою економічно державою-членом ЄС. Це має значні наслідки для бюджету ЄС та функціонування єдиного ринку.
Без інституційних реформ Україна стане одним з найбільших бенефіціарів бюджету ЄС. Вона має сільськогосподарські угіддя, на які поширюються субсидії в рамках спільної аграрної політики, які охоплюють територію, більшу за площу всієї Італії. Вступ України за таких умов серйозно підірвав би конкурентоспроможність сільськогосподарського виробництва в нинішніх державах-членах ЄС.
Деяким центральним та східним державам-членам вже довелося компенсувати свою нездатність продавати власне зерно, коли українська сільськогосподарська продукція заполонила їхні ринки. Ці країни вкрай неохоче дозволять Україні вступити до ЄС без гарантій захисту їхніх економік.
Сама реформа також може викликати розбіжності між державами-членами ЄС, і дебати з цього приводу можуть ще більше затримати вступ.
Нові правила
Україна та Молдова стануть одними з перших країн, які розпочнуть процес вступу до ЄС за новою методологією. Ця реформа відображає занепокоєння країн щодо придатності методології вступу, яка використовувалася під час попередніх хвиль розширення, що досягло апогею, коли Північній Македонії та Албанії було відмовлено у наданні статусу кандидата у 2019 році.
Виконання вимог, що передували вступу, відповідно до раніше застосованого переговорного підходу, і понад десятиліття подальшого членства мало сприяли вирішенню проблем верховенства права та корупції в державах-членах, які приєдналися до ЄС після 2004 року. Як наслідок, лідери ЄС втратили довіру до трансформаційного потенціалу процесів вступу.
Коли держави-члени, які були прийняті в рамках цього процесу, виявилися не готовими до членства, переговори з іншими кандидатами зайшли в глухий кут у другій половині 2010-х років. Нова методологія вступу має на меті відновити цю довіру, зробивши вимоги процесу вступу більш надійними, прозорими та передбачуваними.
Під час вступу країна-кандидат повинна адаптувати свою правову систему до законодавства ЄС. Усе законодавство ЄС поділяється на тематичні розділи, які обговорюються під час переговорів. Приєднання відбувається лише в тому випадку, якщо країна відповідає умовам за всіма цими розділами. Нова методологія підкреслює, що верховенство права є пріоритетом.
Кандидати повинні відповідати вимогам ЄС щодо верховенства права, економічних критеріїв, державних закупівель та реформування державного управління – об’єднаних у «фундаментальні умови» – ще до того, як вони почнуть демонструвати, що виконали інші критерії. Переговори щодо цих основоположних принципів не завершуються після виконання відповідних критеріїв. Ці питання залишаються під постійним моніторингом протягом усього процесу вступу.
Згідно з новими правилами, якщо країна-кандидат пробуксовує або відступає у своїх реформах, прогрес може бути скасований, а розділи знову відкриті для переговорів. Це означає, що кандидати не можуть ставитися до приведення своїх правових систем у відповідність до стандартів ЄС як до вправи для галочки. Звичайно, досі не існує гарантій проти відступу від демократії після вступу (як це було у випадку Угорщини та Польщі), але це нове правило має певною мірою ускладнити відступ після членства, забезпечивши суттєве прийняття норм ЄС під час переговорного процесу.
Методологія також наполегливо заохочує держави-члени брати на себе відповідальність за цей процес. Раніше переговори про вступ розглядалися як переважно технічний процес, яким керувала Комісія. Новий підхід заохочує держави-члени та інституції ЄС скликати регулярні саміти з країнами-кандидатами, щоб уможливити більш ретельну перевірку.
Поетапне приєднання до ЄС у тих сферах, де країни-кандидати досягли виняткового прогресу, також стане можливим. Це означає, що вони зможуть стати членами певних сфер політики ЄС ще до набуття повноправного членства. Молдова, наприклад, зараз перебуває в процесі приєднання до зони роумінгу ЄС.
Наступні етапи
Схоже, що політична воля для просування України та Молдови вперед є з усіх боків. І всі бачать необхідність діяти швидко. Існує відчутне занепокоєння з приводу того, що Туреччина, Росія та Іран намагаються закріпити свій вплив в інших потенційних країнах-кандидатах, таких як Грузія та Вірменія. Початок переговорів з Україною та Молдовою показує цим країнам, що вступ до ЄС можливий.
Однак, кожен етап процесу вимагає одностайного голосування в Європейській Раді. Тож, хоча Комісія наблизила Україну та Молдову до членства в ЄС настільки, наскільки це коли-небудь здавалося можливим, швидкість наступних етапів визначатимуть уряди держав-членів.
Ця стаття передрукована з The Conversation за ліцензією Creative Commons
Про Нору Сіклоді та Нандор Ревес
Нора Сіклоді – старший викладач політики Університету Портсмуту. Її наукові інтереси – дослідження громадянства та міграції, а також європейська політика в більш широкому сенсі.
Нандор Ревес – викладач політики Університету Портсмуту. Цікавиться процесами, які сприяють виробленню політики, особливо в контексті багаторівневого управління ЄС.
Автори - Нора Сіклоді та Нандор Ревес, 21 листопада 2023 року, socialeurope.eu
Джерело:
https://www.socialeurope.eu/ukraine-and-moldova-to-test-new-accession-process
Переклад -
Департамент міжнародних зв’язків апарату ФПУ
